Рішення

від 25.06.2019 по справі 360/1772/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1772/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Люксавто-СДК» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Приватного підприємства «Люксавто-СДК» (далі - відповідач, ПП «Люксавто-СДК» ), в якому позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «Люксавто-СДК» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за 2018 рік у сумі 48 215,06 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період по 18 квітня 2019 року у розмірі 86,79 грн разом 48301,85 грн (а.с.4-10).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

25 лютого 2019 року, позивачем було направлено до державної служби зайнятості запит про надання відповідачем у 2018 році інформації про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови у працевлаштуванні осіб, направлених для працевлаштування. 19 березня 2019 року на адресу позивача надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що відповідач у 2018 році подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, але починаючи з травня 2018 року, замовлень до центру зайнятості на професійне навчання або перепідготовку осіб з інвалідністю не направляв. Отже, відповідач не здійснив всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю.

25 лютого 2019 року позивачем було направлено до управління ДФС у Луганській області запит про надання інформації щодо відповідача про середньооблікову кількість працівників у тому числі осіб з інвалідністю у розрізі по місяцях за 2016, 2017 та 2018 роки. 02 квітня 2019 року на адресу позивача надійшла відповідь у якій зазначено, що на підприємстві відповідача протягом 2017 та 2018 років особи з інвалідністю не працювали та вказана середньооблікова кількість штатних працівників у розрізі по місяцям.

Позивач зазначив, що станом на січень, лютому та березні 2018 року у ПП Люксавто-СДК фактично працювало 0 осіб з інвалідністю. Згідно з середньообліковою кількості працівників у ці місяці 2018 року повинно було працювати 3 особи з інвалідністю, але відповідач робоче місце для особи з інвалідністю не створює та звіт за формою 3-ПН про наявність 1 вакансії до центру зайнятості не надає.

Станом на травень 2018 року у ПП Люксавто-СДК фактично працювало 0 осіб з інвалідністю. Згідно з середньообліковою кількості працівників у травні 2018 року повинно було працювати 3 особи з інвалідністю. Відповідач у травні 2018 року направляв до центру зайнятості інформації про наявність 1 вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю, а повинен був створити ще 2 робочих місця для осіб з інвалідністю та подати звіт за формою 3-ПН про наявність ще 2 вакансії до центру зайнятості.

Станом на червень 2018 року у ПП Люксавто-СДК фактично працювало 0 осіб з інвалідністю. Згідно з середньообліковою кількості працівників у червні 2018 року повинно було працювати 4 особи з інвалідністю. Відповідач у червні 2018 року направляв до центру зайнятості інформації про наявність 1 вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме інженер з безпеки руху , тобто надає інформацію про вакансію аналогічну тієї, що він подав у травні 2018 році. Відповідач повинен був створити ще 3 робочих місця для осіб з інвалідністю та подати звіт за формою 3-ПН про наявність ще 3 вакансій до центру зайнятості.

Станом на липень 2018 року у ПП Люксавто-СДК фактично працювало 0 осіб з інвалідністю. Згідно з середньообліковою кількості працівників у липні 2018 року повинно було працювати 4 особи з інвалідністю. Відповідач направляв до центру зайнятості інформацію про наявність 2 вакансій для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме інженер з безпеки руху та водій автотранспортних засобів (автобус) , тобто надав інформацію про вакансію аналогічну тієї, що він подав у травні та червні 2018 року ( інженер з безпеки руху ), та додатково ще одну вакансію. Відповідач повинен був створити ще 2 робочих місця для осіб з інвалідністю та подати звіт за формою 3- ПН про наявність ще 2 вакансій до центру зайнятості.

Станом на серпень 2018 року у ПП Люксавто-СДК фактично працювало 0 осіб з інвалідністю. Згідно з середньообліковою кількості працівників у серпні 2018 року повинно було працювати 4 особи з інвалідністю. Відповідач направляв до центру зайнятості інформацію про наявність 2 вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме водій автотранспортних засобів (автобус) , тобто надав інформацію про вакансію аналогічну тієї, що він подав у липні 2018 року ( водій автотранспортних засобів (автобус) та додатково ще одну таку саме вакансію. Відповідач, з врахуванням кількості вакансій у попередні місяці, повинен був створити ще 1 робоче місця для осіб з інвалідністю та подати звіт за формою 3- ПН про наявність ще 1 вакансій до центру зайнятості.

У наступних місяцях 2018 року відповідач подавав до центру зайнятості аналогічну інформацію про вакансію для працевлаштування особи з інвалідністю, що і у попередні місяці і тільки у жовтні 2018 року додав вакансію диспетчер автомобільного транспорту .

Враховуючи інформацію за Звітом 10-ПІ за 2018 рік, який був надісланий на адресу позивача відповідачем, вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, у зв`язку з чим нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 48 215 грн. 06 копійок, яку відповідач, враховуючи норму частину 4 ст. 20 ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , повинен був сплатити до 15 квітня 2019 року, про що був повідомлений позивачем листом від 21.022019 року № 03-10/148.

Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції на 18.04.2019 з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 18 % річних за кожен день прострочення.

На підставі викладеного, відповідач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 15.05.2019 за вхідним реєстраційним номером 26632/2019 надав відзив на позовну заяву від (а.с.105-110), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що на ПП ЛЮКСАВТО-СДК у 2018 році працювали три особи з інвалідністю, а саме:

-Дікарєв Геннадій Миколайович - механік з випуску автомобілів з 07.06.2010 (наказ від 07.06.2010 № 10, довідка до акта огляду МСЕК серія 2-20 CM № 134437, видана Лисичанською міжрайонною МСЕК, яка підтверджує встановлення другої групи інвалідності);

- ОСОБА_1 - майстер з ремонту транспорту з 07.10.2015 (наказ від 07.10.2015 № 10-П-272, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА № 503.829 та серія 12 ААА № 776123, видані Нейроофтальмологічною МСЕК (м. Сєвєродонецьк), які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності);

- ОСОБА_2 - водій автотранспортних засобів (автобус) з 10.07.2018 (наказ від 09.07.2018 №49-П-471, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА №771466 та серія 12 ААБ № 137412, видані Лисичанською міжрайонною МСЕК, які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності).

Відповідачем 18.02.2019 було подано позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ.

Також, відповідачем у 2018 році було подано до Лисичанського міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

-травень - інженер з безпеки руху 1 вакансія;

-червень - інженер з безпеки руху 1 вакансія;

-липень - водій автотранспортних засобів (автобус) 1 вакансія, інженер з безпеки руху 1 вакансія;

-серпень - водій автотранспортних засобів (автобус) 2 вакансії;

-вересень - водій автотранспортних засобів (автобус) 2 вакансії;

-жовтень - водій автотранспортних засобів (автобус) 1 вакансія, диспетчер автомобільного транспорту 1 вакансія;

-листопад - водій автотранспортних засобів (автобус) 1 вакансія; грудень - водій автотранспортних засобів (автобус) 1 вакансія.

Відсутність на підприємстві працевлаштованих інвалідів у кількості 4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за 2018 рік не є безумовною підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки відповідно до листа Лисичанського міського центру зайнятості 14.03.2019 № 8/05-483 випадків відмови в працевлаштуванні особам з інвалідністю протягом 2018 року зі сторони ПП ЛЮКСАВТО-СДК не було, для працевлаштування такі особи на підприємство не направлялися.

Позивачем не надано суду жодних доказів, які б вказували на відмову від працевлаштування інвалідів зі сторони відповідача. Відповідальність за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не може бути покладена на учасника господарських правовідносин за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутності у населеному пункті осіб з інвалідністю, бажаючих працювати на підприємстві.

Відповідач зазначив, що причини не працевлаштування інвалідів не залежали від відповідача, тому в діях ПП ЛЮКСАВТО-СДК відсутній склад правопорушення і на підприємство не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 19.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с.120). В судове засідання представники сторін не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 25.06.2019 надали до суду заяви про розгляд справи без участі представників (т.2 а.с.121,122,126,127).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Люксавто-СДК» , ідентифікаційний код 35389271, є юридичною особою та зареєстровано 07.11.2-07 13811020000001159 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області (т.2 а.с.128-131).

Позивач зареєстрований в Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 08.04.2014 за №44/118/411, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 02.08.20118 №336 (а.с.17).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПП «Люксавто-СДК» за 2018 рік від 18.02.2019 форми № 10-ПІ, наданого до Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 93 особи, з них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 4 особи (а.с.18).

Позивачем нараховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання ПП «Люксавто-СДК» нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік у розмірі 48215,06 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 86,79 грн (а.с.25).

Листом від 21.02.2019 № 03-10/148 позивач попередив відповідача про нарахування адміністративно - господарської санкції у розмірі 48215,06 грн (а.с.19).

На запит Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів №04-02/158 від 25.02.2019 Лисичанським міським центром зайнятості надано інформацію від 14.03.2019 №8/05-483, якою повідомлено, що ПП «Люксавто-СДК» протягом 2018 року звітів про вільні місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, повідомляє, що вище вказані звіти надавалися щомісячно, починаючи з травня 2018 року, а саме:

- травень 2018 року: інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- червень 2018 року: інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- липень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія, інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- серпень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) - 2 вакансії;

- вересень 2018 року: водій автотранспортних засобів - 2 вакансії;

- жовтень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) - 1 вакансія, диспетчер автомобільного транспорту - 1 вакансія;

- листопад 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія;

- грудень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія.

Випадків відмови в працевлаштуванні особам з інвалідністю протягом 2018 року ПП Люксавто-СДК не було. Всім особам з інвалідністю, що перебували на обліку протягом 2018 року пропонувалися вакансії підприємства, жодного кандидата не виявлено, причини відмови: за станом здоров`я.

ПП Люксавто-СДК у 2018 році не надало замовлень на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю за відповідними професіями для вирішення питання працевлаштування (а.с.21).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 7 Закону № 875-XII законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875-XII).

Статтею 18-1 Закону № 875-XII визначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судом встановлено, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що протягом 2018 року у ПП Люксавто-СДК працювали три особи з інвалідністю:

- Дікарєв Геннадій Миколайович - механік з випуску автомобілів з 07.06.2010 (наказ від 07.06.2010 № 10, довідка до акта огляду МСЕК серія 2-20 CM № 134437, видана Лисичанською міжрайонною МСЕК, яка підтверджує встановлення другої групи інвалідності) (а.с.112-113);

- ОСОБА_3 Миколайович - майстер з ремонту транспорту з 07.10.2015 (наказ від 07.10.2015 № 10-П-272, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА № 503.829 та серія 12 ААА № 776123, видані Нейроофтальмологічною МСЕК (м. Сєвєродонецьк), які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності) (а.с.114-116);

- ОСОБА_2 - водій автотранспортних засобів (автобус) з 10.07.2018 (наказ від 09.07.2018 №49-П-471, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА №771466 та серія 12 ААБ № 137412, видані Лисичанською міжрайонною МСЕК, які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності) (а.с.117-119).

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, ПП Люксавто-СДК своєчасно подав до позивача Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (а.с.18).

Водночас, у відповідності з Порядком подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, ПП «Люксавто-СДК» протягом 2018 року, а саме з травня 2018 року по грудень 2018 року подавав до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» : від 30.05.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27.06.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 30.07.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 28.08.2018 про наявність 2 вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 28.09.2018 про наявність 2 вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 26.10.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27.11.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27.12.2018 про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.36-54).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем уживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на вакантні посади. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що фактів відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не було, більш того, на підприємстві протягом 2018 року працювали три особи з інвалідністю.

У зв`язку з цим аргументи позивача під час розгляду справи по суті жодними доказами не підтверджені.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

У постанові від 26.06.2018 по справі № 806/1368/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Зважаючи на вжиття ПП Люксавто-СДК усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд, з урахуванням системного аналізу вказаних вище норм права, оцінивши в сукупності надані докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 296, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Люксавто-СДК» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова