ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/825/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" (далі - позивач, ТОВ "Чернівецька фабрика кави") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 824/825/18-а за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС/207 від 16.08.2018 р.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 824/826/18-а за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
19.11.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду об`єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи №824/825/18-а та №824/826/18-а. Присвоєно об`єднаним справам загальний №824/825/18-а. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що оскаржувані постанови є незаконними, адже вони ґрунтується на помилкових висновках відповідача про те, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та фізичними особами, містять ознаки трудового договору.
Так, позивач зазначив, що з аналізу умов договорів про надання послуг, укладених між позивачем та фізичними особами видно, що предметом договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес. Розмежовуючи цивільно-правові та трудові договори, позивач вказував на те, що предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Відтак, твердження відповідача про спробу підміни трудових відносин цивільними та про те, що вказані договори про надання послуг носять ознаки трудових відносин, є неправомірними, адже вказує на недійсність договорів про надання послуг №1, №2, №3, №4, №5, №, 6, №7, №8, тоді, як тільки суд може визнати відповідні правочини недійсними.
Окрім того, позивач звернув увагу суду на те, що відповідачем всупереч пункту 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційне відвідування проведено з порушенням строку.
Крім того, позивач зазначав, що чинним законодавством не передбачено положення щодо обов`язковості укладення колективного договору. На переконання позивача, відповідальність за відсутність колективного договору на підприємстві чинним законодавством не передбачено.
Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) подав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого вказувало, що в порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), позивачем було допущено до роботи вісім робітників, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штраф відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 р,. занесеною до протоколу судового засідання, продовжено підготовче провадження на 30 днів.
В підготовчому засіданні неодноразово оголошувалась перерва та відкладався розгляд з різних підстав, в т.ч. у зв`язку із неприбуттям учасників справи.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. закрито підготовче провадження у справі №824/825/18-а та призначено до судового розгляду.
У вступному слові та наданих поясненнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у вступному слові та наданих поясненнях заперечували проти задоволення адміністративного позову, просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Під час розгляду справи по суті судом здійснено допит свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з питань, які стосуються предмету доказування.
Судом також, здійснено виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для надання показань у справі з питань, які стосуються предмету доказування.
28.03.2019 р. громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали до суду заяви, в яких відповідно до вимог ст. 63 Конституції України відмовилися давати показання щодо себе.
Після дослідження письмових доказів та виступу учасників справи з додатковими поясненнями, учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, допитавши свідків, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" (місце реєстрації: вулиця Рокитнянська, 61 В, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 39886048) зареєстроване, як юридична особа 09.07.2015 р.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 10.83 - виробництво чаю та кави (основний); код КВЕД 95.22 - ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; код КВЕД 95.29 - ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; код КВЕД 56.30 - обслуговування напоями; код КВЕД 33.13 - ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.
Керівником ТОВ "Чернівецька фабрика кави" є ОСОБА_9
На підставі рішення керівника за результатами аналізу стану поширення не задекларованої праці, інформація щодо якої міститься на електронному сервісі Держпраці "Повідомлення про не задекларовану працю", 18.07.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ № 420, яким наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Гончару О.А. та начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічу Ю.С. в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у товаристві з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" тривалістю 2 робочих дні у період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р. (Т. 1 а.с. 202-203, 233, 234, 235-237, 242-244).
18.07.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 04-181, яким направлено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара О.А. та начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Пуріча Ю.С. для проведення інспекційного відвідування у позивача тривалістю 2 робочих дні у період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р. (Т. 1 а.с. 204).
З матеріалів справи видно, що направлення на проведення інспекційного відвідування вручено 20.07.2018 р. директору ТОВ "Чернівецька фабрика кави" ОСОБА_9 , що підтверджується відміткою, зробленою ним на направленні (Т. 1 а.с. 204).
У зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧВ-426/18/422/АД від 20.07.2018 р. У зв`язку з наведеним, проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.07.2018 р.
Вказаний акт отримано директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" ОСОБА_9 20.07.2018 р. особисто, що підтверджується його підписом в акті (Т. 3 а.с. 52-54).
20.07.2018 р. посадовою особою Управління Держпраці в Чернівецькій області складено вимогу про надання документів №ЧВ-426/18/422/ПД. Зобов`язано директора ТОВ "Чернівецька фабрика кави" у строк до 09 год. 00 хв. 25 липня 2018 р. надати документи для проведення інспекційного відвідування.
Один примірник вимоги отримано директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 20.07.2018 р., що підтверджується його підписом у вимозі (Т. 3 а.с. 55-56).
У строк, встановлений відповідачем, та з метою виконання вимоги Управління Держпраці в Чернівецькій області про надання документів для проведення інспекційного відвідування, позивачем супровідним листом направлено на адресу відповідача витребувані документи на 201 аркуші, що не заперечувалося учасниками справи під час розгляду справи (Т. 3 а.с. 112).
За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт № ЧВ-426/18/422/НД/АВ від 26.07.2018 р. (Т. 1 а.с. 75 - 88).
Під час проведення інспекційного відвідування відповідачем виявлено, в тому числі наступні порушення:
- частини 1 та частини 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: працівники ОСОБА_3 (з березня 2017 р.), ОСОБА_4 (з 25.04.2018 р.), ОСОБА_5 (з 25.04.2018 р.), ОСОБА_6 (з лютого 2018 р.), ОСОБА_1 (з 16.07.2018 р.); ОСОБА_2 (протягом останніх трьох місяців), ОСОБА_7 (з 30.04.2018 р.), ОСОБА_8 (з початку квітня 2018 р.) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади, з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийняття працівника на роботу;
- ст. 10-15 КЗпП України, а саме: вимогами ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди", п. 7 ст. 65 Господарського Кодексу України, п. 8.22 Статуту ТОВ "Чернівецька фабрика кави" передбачена обов`язковість укладення колективного договору, чого в товаристві не було дотримано;
- посадові інструкції на працівників товариства відсутні, чим порушені вимоги ст. 29 КЗпП України. Також працівники, не були ознайомлені під розпис з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Примірник акту отримано керівником ТОВ "Чернівецька фабрика кави" ОСОБА_9 30.07.2018 р., що підтверджується його підписом у акті (Т. 3 а.с. 57-63).
26.07.2018 р. відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П від 26.07.2018 р. Примірник припису представник позивача отримав 30.07.2018 р., однак від підпису про отримання відмовився (Т. 3 а.с. 64-65).
01.08.2018 р. позивач направив на адресу відповідача зауваження до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-426/18/422/НД/АВ від 26.07.2018 р., які зареєстровані 01.08.2018 р. за вх. №2865/0/1-18 (Т. 3 а.с. 66-67).
За результатами розгляду зауваження до акту інспекційного відвідування № ЧВ-426/18/422/НД/АВ від 26.07.2018 р., відповідач листом № 2233/0/04-2/18 від 02.08.2018 р. направив відповідь, в якій вказав, що підстави для прийняття інших висновків, окрім тих що зазначені у акті інспекційного відвідування, на момент його проведення були відсутні (Т. 3 а.с. 68).
Вказану відповідь отримано представником позивача 03.08.2018 р., що підтверджується його підписом на другому примірнику (Т. 3 а.с. 68).
Судом встановлено, що 03.08.2018 р. листом №2252/0/04-2/18 відповідач повідомив позивача про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення інспекційного відвідування на о 10 год. 00 хв. 18.10.2018 р. та направило рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 03.08.2018 р. (Т. 1 а.с. 238, 239).
За результатами розгляду справи, на підставі висновків акту інспекційного відвідування ЧВ-426/18/422/ПД/АВ від 26.07.2018 р., заступником начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області Кушнір Г.М. винесено постанови про накладення штрафу, а саме:
- №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р., якою за порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 893520,00 грн (Т. 1 а.с. 160-165);
- №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС/207 від 16.08.2018 р., якою за порушення ст.ст. 10-15, 29 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00 грн (Т.2 а.с. 150-151).
Із змісту витягу з протоколу № 27 засідання з розгляду справи за ст. 265 КЗпП України від 16.08.2018 р. видно, що на засіданні 16.08.2018 р. був присутній представник позивача (Т. 1 а.с. 240-241).
Вважаючи постанови про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (ст. 2 Закону №877-V).
Зазначені у ч. 4 цієї статті Закону органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 9, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.
Частиною 1 ст. 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
Пунктом 1 Положення № 96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.п. 6 п. 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.
Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями (п. 8 Положення № 96).
Відповідно до ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу застосовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку № 295).
Пунктом 15 Порядку № 295 передбачено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених п.п. 1, 4-7 п. 5 Порядку № 295, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об`єктом відвідування.
Згідно із положенням п. 16-18 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у п. 16 Порядку № 295, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (а.с. 19-20 Порядку №295).
Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 29, 30 Порядку №295).
Отже, з аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що порядок проведення органами Держпраці інспекційного відвідування суб`єкта господарювання чітко визначений.
Стосовно твердження позивача про те, що відповідачем в супереч пункту 20 Порядку № 295 акт інспекційного відвідування складено тільки 26.07.2018 р., суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, відповідно до п. 19-20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Пунктом 18 Порядку № 295 передбачено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Судом встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області від 18.07.2018 р. №420 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.07.2018 р. №04-181 (два робочих дні) у період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р. призначено проведення інспекційного відвідування позивача.
У зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-426/18/422/АД від 20.07.2018 р. З наведених підстав, проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.07.2018 р.
Вказаний акт отримано директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" ОСОБА_9 20.07.2018 р. особисто, що підтверджується його підписом в акті.
20.07.2018 р. посадовою особою Управління Держпраці в Чернівецькій області складено вимогу про надання документів №ЧВ-426/18/422/ПД. Зобов`язано директора ТОВ "Чернівецька фабрика кави" у строк до 09 год. 00 хв. 25 липня 2018 р. надати документи для проведення інспекційного відвідування.
Один примірник вимоги отримано директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 20.07.2018 р., що підтверджується його підписом у вимозі.
У строк, встановлений відповідачем, та з метою виконання вимоги Управління Держпраці в Чернівецькій області про надання документів для проведення інспекційного відвідування, позивачем супровідним листом направлено на адресу відповідача витребувані документи на 201 аркуші, що не заперечувалося учасниками справи під час розгляду справи.
За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт №ЧВ-426/18/422/НД/АВ від 26.07.2018 р.
Отже, у зв`язку із складанням акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.07.2018 р. включно, тому строк проведення інспекційного відвідування поновлено з 26.07.2018 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспекційне відвідування позивача проведено відповідачем у терміни, встановлені чинним законодавством, відтак твердження позивача про порушення строків проведення інспекційного відвідування є помилковим.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. №2694-ХІІ (далі - Закон №2694-ХІІ) визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За правилами п. 6 ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст. 24 КЗпП України, згідно порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" на роботодавця покладено обов`язок повідомлення про прийняття працівника на роботу місцевий орган Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску.
Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Пунктом 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Дослідженням акту інспекційного відвідування №ЧВ-426/18/422/ПД/АВ від 26.07.2018 р. встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування відповідачем виявлено, в тому числі порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: 20.07.2018 р. працівниками Управління Держпраці у Чернівецькій області було відвідано місце здійснення діяльності ТОВ "Чернівецька фабрика кави" за адресою: проспект Незалежності, 106, місто Чернівці. У процесі намагання провести інспекційне відвідування, в приміщенні, яке орендує ТОВ "Чернівецька фабрика кави", знаходились працівники, які виконували свої трудові функції та надали письмові пояснення.
Так, ОСОБА_3 пояснив, що працює в ТОВ Чернівецька фабрика кави на посаді обсмажувальника кави з березня 2017 р. Працює з режимом роботи з 08 год. 45 хв. по 19 год. 00 хв. (вихідні дні субота та неділя). Заробітну плату отримує приблизно 10000,00 грн. Відповідно до пояснення ОСОБА_3 в його посадові обов`язки входить: прийом зеленої кави; обсмаження зеленої кави; фасування та пакування кави; видача готової продукції. Також останній зазначив, що разом з ним працюють у цеху ОСОБА_4 (приблизно з 2016 р.), ОСОБА_5 (приблизно з жовтня 2016 р.) та ОСОБА_6 (приблизно з березня 2018 р.).
ОСОБА_6 вказала, що працює на ТОВ "Чернівецька фабрика кави" на посаді харчового технолога з лютого місяця 2018 р. Працює з режимом роботи з з 08 год. 45 хв. по 19 год. 00 хв. (вихідні дні субота та неділя). Заробітну плату отримує в розмірі 5500,00 грн. Виконує наступні посадові обов`язки: контроль якості зеленої та обсмаженої кави; контроль якості використовуваної води. При прийомі на роботу трудовий або інший договір з ТОВ "Чернівецька фабрика кави" не підписувала.
ОСОБА_8 - працює в ТОВ "Чернівецька фабрика кави" на посаді системного адміністратора, заробітну плату отримує. Працює з кінця квітня 2018 р. Перед працевлаштуванням проходив стажування впродовж трьох тижнів. Працює з режимом роботи: з понеділка по п`ятницю, з 09 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв., обідня перерва 1 година, вихідні дні субота та неділя.
ОСОБА_2 працює на посаді маркетолога на 0,5 ставки протягом 3-х місяців (разом із 1 місяцем стажування), заробітну плату отримує. Працює з режимом роботи з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. (вихідні дні субота та неділя). При прийомі на роботу здавала наступні документи: ксерокопія паспорта, диплом, фотографії, трудову книжку.
ОСОБА_1 пояснила, що знаходиться на стажуванні у ТОВ "Чернівецька фабрика кави" з 16.07.2018 р., заробітну плату ще не отримувала. Режим роботи з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв.
ОСОБА_7 зазначив, що працює у ТОВ "Чернівецька фабрика кави" на посаді акант-менеджера з 30.04.2018 р. Режим роботи з 08 год. 45 хв. по 19 год. 00 хв. Заробітну плату отримує кожного місяця.
Перевіркою наказів на прийом та звільнення працівників товариства, а також відомостей нарахування заробітної плати за 2016-2018 р.р. встановлено, що на момент перевірки у ТОВ "Чернівецька фабрика кави" офіційно працевлаштований лише директор товариства ОСОБА_9 У свою чергу протягом травня - грудня 2017 р., у товаристві працювало 6 працівників та протягом січня - квітня 2018 р. 5 працівників, а саме:
- директор ОСОБА_9;
- головний бухгалтер Семейкіна (прийнята на роботу 04.08.2015 р., а звільнена з 31.12.2017 р. згідно наказу №10 від 23.11.2017 р.);
- підсобний робітник ОСОБА_5 - прийнятий з 16.05.2017р. наказом №4 від 15.05.2017р. та звільнений 24.04.2018 р. згідно наказу №12 від 16.04.2018 р.;
- маркетолог ОСОБА_2 - прийнята з 16.05.2017 р. наказом №5 від 15.05.2017р. та звільнена 24.04.2018 р. згідно наказу №13 від 16.04.2018 р.;
- інженер з ремонту обладнання ОСОБА_12 - прийнятий з 16.05.2017 р. наказом №6 від 15.05.2017 р. та звільнений 24.04.2018 р. згідно наказу №14 від 16.04.2018 р.
- оператор лінії ОСОБА_4 - прийнятий з 16.05.2017 р. наказом №7 від 15.05.2017 р. та звільнений 24.04.2018 р. згідно наказу №15 від 16.04.2018 р.;
У порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівники ОСОБА_3 (з березня 2017 р.), ОСОБА_4 (з 25.04.2018 р.), ОСОБА_5 (з 25.04.2018 р.), ОСОБА_6 (з лютого 2018 р.), ОСОБА_1 (з 16.07.2018р.); ОСОБА_2 (протягом останніх трьох місяців), ОСОБА_7 (з 30.04.2018 р.), ОСОБА_8 (з початку квітня 2018 р.) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади, з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу.
Під час проведення інспекційного відвідування, директором товариства до ознайомлення були наданні договори про надання послуг укладенні між ТОВ "Чернівецька фабрика кави" та працівниками, які надали письмові пояснення в ході проведення контролюючого заходу. Аналізуючи вказані договори відповідачем встановлено, що всі договори укладенні датами, які зазначалися працівниками у свої поясненнях із закінченням терміну у серпні 2018 р., а саме:
- договір про надання послуг №1 від 30.03.2017 р. з ОСОБА_3 діє до 31.08.2018 р.;
- договір про надання послуг №2 від 20.02.2018 р. з ОСОБА_6 діє до 10.08.2018 р.;
- договір про надання послуг №3 від 30.04.2018 р. з ОСОБА_7 діє до 31.07.2018 р.;
- договір про надання послуг №4 від 25.04.2018 р. з ОСОБА_2 діє до 17.08.2018 р.;
- договір про надання послуг №5 від 27.04.2018 р. з ОСОБА_8 діє до 20.08.2018 р.;
- договір про надання послуг №6 від 16.07.2018 р. з ОСОБА_1 діє до 31.08.2018 р.
З огляду на наведене, відповідач прийшов до висновку, що вищевказані цивільно-правові договори носять всі ознаки трудових правовідносин, відтак позивачем порушено вимоги ст. 21, ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Суд частково погоджується з вищезазначеними висновками відповідача, з огляду на наступне.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).
Згідно із ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до ч. 1 та 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, а саме індивідуально визначені роботи.
Предметом цивільно-правового договору є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Цивільно-правові договори застосовуються, як правило для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, шляхом відокремлення фронту робіт і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт. Після закінчення робіт складається акт виконаних робіт, який повинен бути оплачений.
Отже, саме виконання працівником конкретної функції нерозривно пов`язане із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, чим і відокремлює трудовий договір від цивільно-правових договорів, предметом яких є лише визначений результат праці, виконання індивідуального трудового завдання (замовлення, доручення), здійснюваного без підпорядкування виконавця роботи внутрішньому трудовому розпорядкові на підприємстві, в організації чи установі власника.
Дослідженням договорів, укладених між ТОВ "Чернівецька фабрика кави" (далі - Замовник) та фізичними особами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (далі - Виконавці) про надання послуг № 1 від 30.03.2018 р., №2 від 20.02.2018 р., №3 від 30.04.2018 р., №4 від 25.04.2018 р., №5 від 27.04.2018 р., №6 від 16.07.2018 р., №7 від 30.06.2018 р., №8 від 22.05.2018 р. встановлено, що:
- предметами вказаних договорів є надання послуг приймання, обсмаження зеленого зерна, фасування та пакування пачок з кавою, видача готової продукції, контроль якості зеленого та обсмаженого зерна, готової продукції, помол кавових зерен, ведення обліку кількості обсмажених зерен, проведення тренінгів, виведення нових купажів продукції, отримання замовлення на продукцію, продаж товарів існуючим клієнтам, ведення обліку продажів, ведення бази клієнтів в СRM системі, розробка реклами для ТОВ "Чернівецька фабрика кави", ведення соціальних мереж ТОВ "Чернівецька фабрика кави", замовлення маркетингової продукції для ТОВ "Чернівецька фабрика кави", налаштування комп`ютерів, налаштування внутрішньої комп`ютерної мережі, налаштування програмних засобів та сервісів, ремонт технічних засобів, підбір персоналу на ТОВ "Чернівецька фабрика кави", навчання персоналу, формування структури ТОВ "Чернівецька фабрика кави", проведення лекцій для персоналу ТОВ "Чернівецька фабрика кави" (п. 1.1 договорів);
- відповідно до п. 1.2 договорів Замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити надані послуги;
- пунктом 1.3 договорів №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 встановлено, що Виконавці не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самі організовують процес надання послуг, у тому числі використовують власні засоби та матеріали;
- розділом 2 договорів передбачені обов`язки Виконавців. Так, Виконавці зобов`зуються надавати послуги належним чином в обсязі, погодженому сторонами. Виконавці зобов`язуються надавати послуги у визначеному об`ємі, визначеному Замовником. Виконавці надають послуги за цим договором самостійно, а також мають право залучати третіх осіб.
- розділом 3 договорів (п. 3.1-3.4 договорів) передбачено обов`язки Замовника. Так, Замовник зобов`язаний надавати Виконавцям доступ до приміщення, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, проспект Незалежності, будинок 106, згідно з робочим графіком Замовника. Надавати Виконавцям всі необхідні засоби, матеріали документи, інформацію та довіреності необхідні для належного надання послуг, а також забезпечувати проїзними документами у разі необхідності за погодженням сторін. Своєчасно здійснювати розрахунки з Виконавцями сплачувати необхідні податки і збори та компенсувати погоджені сторонами витрати Виконавців, у тому числі транспортні видатки, витрати на відрядження, тощо. Прийняти надані послуги на підставі Акту прийому наданих послуг;
- пунктами 4.1 - 4.5 розділу 4 договорів передбачено, що загальна вартість послуг по договорам складає фіксовану ціну: №1 від 30.03.2017 р. - 10000,00 грн без ПДВ, №2 від 20.02.2018 р. - 5500,00 грн без ПДВ, №3 від 30.04.2018 р. - 2700,00 грн без ПДВ, №4 від 25.04.2018 р. - 4300,00 грн, №5 від 27.04.2018 р. - 2800,00 грн, №6 від 16.07.2018 р. - 2400,00 грн, №7 від 30.06.2018 р. - 2250,00 грн без ПДВ, №8 від 22.05.2018 р. - 2080,00 грн без ПДВ. Оплата за послуги здійснюється після закінчення дії договорів у безготівковій формі у національній валюті України за вирахуванням податків та зборів, не пізніше 20 (днів) після підписання акту прийому наданих послуг. Факт надання відповідних послуг з боку Виконавців засвідчується Актом прийому наданих послуг. Акти прийому наданих послуг підписуються сторонами, до 20 (двадцятого) числа наступного за звітним, та є невід`ємною частиною цих договорів. У разі отримання Виконавцями від Замовника вмотивованої відмови від підписання акту з наданням переліку недоліків, що були допущені виконавцем під час надання послуг Виконавці зобов`язані невідкладно усунути вказані Замовником недоліки;
- відповідно до п. 6.1 договори вступають в силу з моменту їх підписання і діють до: №1 від 30.03.2017 р. - до 31.08.2018 р.; №2 від 20.02.2018 р. - до 10.08.2018 р.; №3 від 30.04.2018 р. - до 31.07.2018 р.; №4 від 25.04.2018 р. - до 17.08.2018 р.; №5 від 27.04.2018 р. - до 20.08.2018 р.; № 6 від 16.07.2018 р. - до 31.08.2018 р.; №7 від 30.06.2018 р. - до 15.08.2018 р.; №8 від 22.05.2018 р. - до 10.08.2018 р. (Т. 1 а.с. 112-114, 118-120, 124-126, 130 -132, 136-138, 142-144, 148-150, 154-156).
З матеріалів справи судом також встановлено, що 31.03.2017 р. до договору №1 від 30.03.2017 р. укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 про визначення вартості послуг (Т.1 а.с. 115).
Вказаною угодою внесено зміни в п.1.1 Договору №1 від 30.03.2017 р. наступного змісту: "Визначення вартості послуг зазначених в п. 1.1 Договору затверджується таким чином: вартість зеленого зерна - 1кг = 1,28 грн; обсмаження зеленого зерна - 1 кг = 2,57 грн; фасування та пакування пачок з кавою 1 пачка = 8,00 грн; видача готової продукції - 1 палета = 35,00 грн" (Т.1 а.с. 30).
Зміни у визначення вартості послуг сторонами внесено також до інших договорів, зокрема:
- додатковою угодою № 1 від 21.02.2018 р. до договору про надання послуг № 2 від 20.02.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: контроль якості зеленого та обсмаженого зерна - проведення 1 контролю якості = 150,00 грн; контроль якості готової продукції - проведення 1 контролю якості = 400,00 грн; проведення тренінгів - 1 тренінг = 300,00 грн; виведення нових купажів продукції - 1 виведений купаж = 1000,00 грн (Т. 1 а.с. 121);
- додатковою угодою № 1 від 01.05.2018 р. до договору про надання послуг № 3 від 30.04.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: отримання та прийом замовлення на продукцію - 1 год. - 18 грн; продаж товарів існуючим клієнтам - 1 кг = 3 грн, ведення обліку продажів - 1 год - 19 грн, ведення бази клієнтів CRM системі - 1 год = 23 грн (Т. 1 а.с. 127);
- додатковою угодою № 1 від 26.04.2018 р. до договору про надання послуг № 4 від 25.04.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: розробка реклами для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 1 вид реклами = 430,00 грн; ведення соціальних мереж ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 1 запис на одному з акаунтів ТОВ "Чернівецька фабрика кави" = 40,00 грн; проведення маркетингових досліджень для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 1 дослідження = 550,00 грн; замовлення маркетингової продукції для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 1 замовлення продукції = 100,00 грн (Т. 1 а.с. 133);
- додатковою угодою № 1 від 28.04.2018 р. до договору про надання послуг № 5 від 27.04.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: налаштування 1 комп`ютера = 150,00 грн; 1 налаштування внутрішньої комп`ютерної мережі - 350,00 грн; 1 налаштування програмних засобів та сервісів = 50,00 грн; ремонт технічних засобів 1 ремонт технічного засобу = 100 грн (Т. 1 а.с. 139);
- додатковою угодою № 1 від 17.07.2018 р. до договору про надання послуг № 6 від 16.07.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: підбір персоналу на ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - пошук 1 особи = 250,00 грн; навчання персоналу - навчання 1 особи = 350,00 грн; формування структури ТОВ "Чернівецька фабрика кави" = 700,00 грн; проведення лекцій, тренінгів для персоналу ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 1 лекція/тренінг = 250,00 грн (Т. 1 а.с. 145);
- додатковою угодою № 1 від 01.07.2018 р. до договору про надання послуг № 7 від 30.06.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: приймання зеленого зерна - 1 кг = 1,28 грн; обсмаження зеленого зерна - 1 кг = 2,57 грн; фасування та пакування пачок з кавою - 1 пачка = 8 грн; помол кавових зерен - 1,20 грн (Т. 1 а.с. 151);
- додатковою угодою № 1 від 23.05.2018 р. до договору про надання послуг № 8 від 22.05.2018 р. визначено вартість послуг зазначених в п. 1.1 договору: приймання зеленого зерна - 1 кг = 1,28 грн; обсмаження зеленого зерна - 1 кг = 2,57 грн; фасування та пакування пачок з кавою - 1 пачка = 8 грн; ведення обліку кількості обсмаження зерен - 1 год = 18,00 грн (Т. 1 а.с. 157);
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що сторонами укладено:
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 1 від 30.03.2017 р. (Т. 1 а.с. 116);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 2 від 20.02.2018 р. (Т. 1 а.с. 122);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 3 від 30.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 128);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору №4 від 25.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 134);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 5 від 27.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 140);
- додаткова угода № 2 від 19.07.2018 р. про зміну умов договору № 6 від 16.07.2018 р. (Т. 1 а.с. 146);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 7 від 30.06.2018 р. (Т. 1 а.с. 152);
- додаткова угода № 2 від 15.07.2018 р. про зміну умов договору № 8 від 22.05.2018 р. (Т. 1 а.с. 158).
Пунктом 1 вказаних вище додаткових угод № 2 від 15.05.2018 р. та від 19.07.2018 р. внесено зміни до договорів про надання послуг № 1 від 30.03.2017 р., № 2 від 20.02.2018 р., № 3 від 30.04.2018 р., №4 від 25.04.2018 р , № 5 від 27.04.2018 р., № 6 від 16.07.2018 р., № 7 від 10.06.2018 р., № 8 від 22.05.2018 р., а саме:
- п. 4.2 змінено в частині визначення терміну оплати послуг та викладено в наступній редакції: "Оплата за послуги здійснюється після закінчення дії Договору у безготівковій формі у національній валюті України, не пізніше 2 (днів) після підписання Акту прийому наданих послуг";
- договори про надання послуг № 1 від 30.03.2017 р., № 2 від 20.02.2018 р., № 3 від 30.04.2018 р., № 4 від 25.04.2018 р., № 5 від 27.04.2018 р., № 6 від 16.07.2018 р., № 7 від 10.06.2018 р., № 8 від 22.05.2018 р. доповнено п. 6.3 та викладено в наступній редакції: "Закінчення терміну дії договору можливе у випадку закінчення надання послуг передбачених п. 1.1 договору та підписання акту прийому наданих послуг".
Крім того, судом встановлено, що між ТОВ "Чернівецька фабрика кави" та громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підписано акти прийому наданих послуг, а саме:
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2017 р. до договору надання послуг № 1 від 30.03.2017 р., відповідно до якого ОСОБА_3 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: приймання зеленого зерна: 1235,00 кг х 1,28 грн = 1580,80 грн; обсмаження зеленого зерна - 1235 кг х 2,57 грн + 3173,50 грн; фасування та пакування пачок з кавою - 617 пачок х 8,00 грн = 4936,00 грн; видача готової продукції - 9 палет х 35 грн = 309,70 грн. Вартість послуг склала 10000,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 32);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 2 від 20.02.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_6 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: проведено 10 контролів якості зеленого та обсмаженого зерна х 150 грн = 1500,00 грн; проведено 6 контролів якості готової продукції х 400 грн = 2400,00 грн; проведено 2 тренінги х 300,00 грн = 600,00 грн; введено 1 новий купаж продукції х 1000,00 грн = 1000,00 грн. Вартість послуг склала 5500,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 38);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 3 від 30.04.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_7 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: отримання та прийом замовлення продукцію - 12 год 5 хв х 18,00 грн = 217,00 грн; продаж товарів існуючим клієнтам 300 кг х 3 грн = 900,00 грн; ведення обліку продажів - 47 год. х 19 грн = 893,00 грн; ведення бази клієнтів в СRM системі - 30 год. х 23 грн = 690,00 грн. Вартість послуг склала 2700,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 44);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 4 від 25.04.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_2 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: розробка реклами для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 2 види реклами х 430 грн = 860,00 грн; ведення соціальних мереж ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 21 запис на акаунт ТОВ "Чернівецька фабрика кави" в соціальних мережах х 40,00 грн = 840,00 грн; проведення маркетингових досліджень для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 4 дослідження х 550,00 грн = 2200,00 грн; замовлення маркетингової продукції для ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 4 замовлення х 100,00 грн = 400,00 грн. Вартість послуг склала 4300,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 50);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 5 від 27.04.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_8 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: налаштування 6 комп`ютерів х 150,00 грн = 900,00 грн; 1 налаштування внутрішньої комп`ютерної мережі х 350,00 грн = 350,00 грн; 15 налаштувань програмних засобів та сервісів х 50,00 грн = 750,00 грн; 4 ремонти технічних засобів х 200,00 грн = 800,00 грн. Вартість послуг склала 2800,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т.1 а.с. 56);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 6 від 16.07.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_1 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: підбір персоналу на ТОВ "Чернівецька фабрика кави" 2 особи х 250,00 грн = 500,00 грн; навчання персоналу 2 особи х 350,00 грн = 700,00 грн; формування структури ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 700,00 грн; проведення лекцій, тренінгів для персоналу ТОВ "Чернівецька фабрика кави" - 2 лекції/тренінги х 250,00 грн = 500,00 грн. Вартість послуг склала 2400,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 62);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 7 від 30.06.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_5 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: приймання зеленого зерна - 250,00 грн х 1,28 грн = 320,00 грн; обсмаження зеленого зерна - 250,00 грн х 2,57 грн = 542,50 грн; формування та пакування пачок з кавою - 125 пачок х 8 грн = 1000,00 грн; помол кавових зерен - 248,00 грн х 1,20 грн = 287,50 грн. Вартість послуг склала 2250,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 68);
- акт прийому наданих послуг від 30.07.2018 р. до договору надання послуг № 8 від 22.05.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_4 були надані, а ТОВ "Чернівецька фабрика кави" прийняті наступні послуги: приймання зеленого зерна - 265 кг х 1,28 грн = 339,00 грн; обсмаження зеленого зерна - 265 кг х 2,57 грн = 681,00 грн; фасування та пакування пачок з кавою - 132 пачки х 8 грн = 1056 грн; ведення обліку кількості обсмажених зерен - 25 годин х 18 грн = 450,00 грн. Вартість послуг склала 2080,00 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані Виконавцем Замовникові належним чином, у визначеному об`ємі, відповідно до договору, Сторони претензій одна до одної не мають (Т. 1 а.с. 74).
Дослідженням письмових пояснень, відібраних головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Гончарем О.А., під час проведення інспекційного відвідування 20.07.2018 р. від громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 встановлено, що вони працювали на ТОВ "Чернівецька фабрика кави" з режимом роботи з 8 год 45 хв. до 19 год 00 хв., щомісячно отримували заробітну плату, обідня перерва тривала одну годину.
З аналізу цивільно-правових договорів № 1 від 30.03.2017 р., № 2 від 20.02.2018 р., № 3 від 30.04.2018 р., № 7 від 10.06.2018 р., № 8 від 22.05.2018 р. укладених позивачем із ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та характеру наданими громадянами послуг, а також з огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до наступних висновків:
- предметом вказаних договорів є процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки сторонами у договорах не обумовлено заздалегідь об`єм (обсяг) роботи, у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню;
- характер роботи (надання послуг) безпосередньо пов`язаний із робочим місцем працівників та надання вказаних вище послуг неможливо здійснювати без застосування спеціальних знарядь та техніки;
- громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку (графіку роботи позивача), що випливає із п. 3.1 договорів, який прямо суперечить п. 1.3 договорів;
- громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виконували роботи, передбачені договорами, використовуючи матеріали, обладнання та устаткування роботодавця, що свідчить про матеріальну відповідальність працівника, яка є ознакою притаманною трудовому договору;
- роботи громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не здійснювали самостійно на власний ризик відповідно до укладених цивільно-правових договорів;
- громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, з режимом роботи з 8 год. 45 хв. по 19 год. 00 хв.;
- цивільно-правовими угодами передбачена винагорода, яка не змінювалася в залежності від обсягу виконаної роботи та була фіксованою, що підтверджується вартістю послуг, зазначеною у цивільно-правових угодах та актах приймання наданих послуг.
Таким чином, суд вважає, що вищезазначені цивільно-правові угоди, укладені позивачем з громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за своєю суттю є трудовими договорами. Відтак, позивач в порушення вимог ст. 24 КЗпП України допустив до роботи громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору та без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що дані, вказані у акті інспекційного відвідування №ЧВ-426/18/422/АВ та постанові про накладення штрафу №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р. у частині допуску працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору підтверджуються матеріалами справи та встановленими по справі обставинами.
Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р. у частині накладення на позивача штрафу у розмірі 558450,00 грн (3723,00 грн Х 30 Х 5) не підлягає задоволенню.
Стосовно цивільно-правових угод № 4 від 25.04.2018 р., № 5 від 27.04.2018 р., № 6 від 16.07.2018 р., укладених між позивачем та громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , суд зазначає, що предметом вказаних договорів не є процес праці, а є її кінцевий результат, оскільки сторонами у договорах хоча заздалегідь і не обумовлено об`єм (обсяг) роботи, у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, однак характер роботи (надання послуг) не пов`язаний із робочим місцем працівників.
Крім того, судом допитано як свідків громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Так, ОСОБА_1 надала суду показання, в яких вказувала, що вона надавала послуги позивачу на умовах цивільно-правової угоди, з підбору та навчання персоналу ТОВ "Чернівецька фабрика кави", формування структури ТОВ "Чернівецька фабрика кави", також проводила тренінги та лекції для персоналу ТОВ "Чернівецька фабрика кави". Також зазначила, що вона зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Будучи допитана як свідок ОСОБА_2 дала показання, в яких зазначала, що у період з квітня 2018 р. надавала послуги позивачу на підставі цивільно-правової угоди з розробки реклами, ведення соціальних мереж та проведення маркетингових досліджень для позивача, замовлення маркетингової продукції.
Отже, з огляду на вищезазначені обставини справи та наведені норми матеріального права, а також враховуючи зроблені висновки щодо застосування норм матеріального права в спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р. у частині накладення на позивача штрафу у розмірі 335070,00 грн (3723,00 грн Х 30 Х 3) є протиправною та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про визнання незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС/207 від 16.08.2018 р., суд зазначає наступне.
Під час проведення інспекційного відвідування відповідачем виявлено, в тому числі наступні порушення:
- ст. 10-15 КЗпП України, а саме вимогами ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди", п. 7 ст. 65 Господарського Кодексу України, п. 8.22 Статуту ТОВ "Чернівецька фабрика кави" передбачена обов`язковість укладення колективного договору, чого в товаристві не було дотримано;
- ст. 29 КЗпП України, а саме відсутні посадові інструкції на працівників товариства відсутні. Також працівники, не були ознайомлені під розпис з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Як зазначив позивач у адміністративному позові, під час проведення інспекційного відвідування директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" були надані відповідачу договори про надання послуг, укладені між ТОВ "Чернівецька фабрика кави" та фізичними особами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5, ОСОБА_4
Оскільки, трудові відносини з ТОВ "Чернівецька фабрика кави" існували тільки з директором ТОВ "Чернівецька фабрика кави" ОСОБА_9 , позивач вважає, що у нього не має обов`язку укладати колективний договір.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 р. №3356-XII (далі - Закон № 3356-XII) колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Статтею 2 Закону №3356-XII передбачено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (ст. 3 Закону №3356-XII).
Частиною 7 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.
Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок підприємств, які використовують найману працю, укладати колективний договір з трудовим колективом (уповноваженим органом).
Дослідженням статуту ТОВ "Чернівецька фабрика кави" встановлено, що до компетенції директора товариства належить, в т. ч. укладення колективного договору з працівниками товариства (п. 8.22 статуту). Згідно п. 9.1 та 9.2 статуту, трудовий колектив товариства становлять фізичні особи, що беруть участь у його діяльності на основі трудового договору, а також інших документів, які регулюють трудові відносини працівників з товариством. Умови організації та оплати праці членів трудового колективу товариства , а також їх соціального захисту визначаються відповідно до законодавства (Т. 3 а.с. 115-127).
Відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що позивач всупереч вимог ст. 24 КЗпП України допустив до роботи громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору та без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що всупереч положенням ст. 3 Закону №3356-XII, ч. 7 ст. 65 ГК України та ст. 29 КЗпП України, позивач не уклав з вказаними особами колективний договір та не ознайомив їх під розпис з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС/207 від 16.08.2018 р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 3723,00 грн не підлягає задоволенню.
Стосовно посилання позивача щодо неправомірності проведення відповідачем інспекційного відвідування, з огляду на те, що підставою його проведення стало анонімне повідомлення про порушення трудового законодавства, суд зазначає наступне.
Дослідженням інформації, яка міститься на електронному сервісі Держпраці "Повідомити про незадекларовану працю" встановлено, що 31.05.2018 р. громадянами ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а 14.06.2018 р . - ОСОБА_8 , ОСОБА_2, ОСОБА_26, ОСОБА_27 здійснено повідомлення про наявність не задекларованої праці на ТОВ "Чернівецька фабрика кави" (Т. 1 а.с. 235-237, 242-244).
Відповідно до п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, в т.ч: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
З матеріалів справи видно, що 13.07.2018 р. (вих. № 5619/4/4.1-ДП-18) Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці направив на адресу управлінь Держпраці в областях інформацію, яка надійшла до Держпраці через сервіс "Повідомити про незадекларовану працю" для врахування в роботі при організації інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин (Т. 1 а.с. 234).
З огляду на вказані обставини справи та враховуючи положення п. 5 Порядку № 295, суд приходить до висновку, що посилання позивача про неправомірність проведення відповідачем інспекційного відвідування є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.
Крім того, суд звертає увагу, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач не оскаржує наказ Управління Держпраці в Чернівецькій області № 420 від 18.07.2018 р. "Про проведення інспекційних відвідувань" та дії посадових осіб під час проведення інспекційного відвідування.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак, на переконання суду, доводи позивача щодо неправомірності проведення відповідачем інспекційного відвідування є необґрунтованими та безпідставними, оскільки виходять за межі позовних вимог у даній справі.
Стосовно посилання позивача щодо відсутності у відповідача повноважень тлумачити характер правовідносин між сторонами цивільно-правових відносин, суд зазначає, що відповідач на підставі закону та в межах своїх повноважень здійснив інспекційне відвідування позивачем за результатами якого складено відповідний документ (акт), в якому зафіксовано виявлені ним під час інспекційного відвідування порушення, за результатами розгляду якого накладено штраф. А оцінку, укладеним цивільно-правовим угодам надано судом, за результатами розгляду даної справи.
Стосовно доводів позивача щодо преюдиційності рішень загальних судів під час розгляду даної справи, суд зазначає наступне.
Згідно вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частинною 6 ст. 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 78 КАС України).
Згідно указаних норм обов`язковість преюдиційних обставин поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: судовим рішенням в адміністративній справі, судовим рішенням у цивільній справі, судовим рішенням в господарській справі, а також або вироком у кримінальному провадженні або постановою про адміністративний проступок.
Обставини, встановлені в інших процесуальних актах, зокрема, у справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття адміністративної справи у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення), не можуть розглядатися як обов`язкові відповідно до ст. 78 КАС України.
Передбачене наведеними вище положеннями звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Одним із визначальних принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
Суд враховує вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи.
Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.
З матеріалів справи видно, що рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 06.11.2018 р. у справі №726/1519/18 позови ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ТОВ "Чернівецька фабрика кави" про стягнення коштів за договорами про надання послуг №1-8 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Чернівецька фабрика кави" на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1, ОСОБА_6 плату надання послуг за договорами №1-8 (Т. 2 а.с. 198-204).
Крім того, судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27.11.2018 р. у справі №727/8623/18 закрито провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (Т. 2 а.с. 205-215).
Отже, рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 06.11.2018 р. у справі №726/1519/18 не має преюдиційного значення у спірних правовідносинах, оскільки у даній справі беруть участь інші особи (сторони) і тільки підтверджує те, тільки що позивачем не здійснено оплату праці за договорами про надання послуг. В даній справі Садгірський районний суд міста Чернівці не надав оцінку цивільно-правовим угодам з урахуванням вимог трудового законодавства.
На думку суду, не має преюдиційного значення під час розгляду даної справи також постанова Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27.11.2018 р. у справі №727/8623/18, з наведених вище підстав.
Стосовно доводів позивача щодо того, що він не контролював процес виконання послуг громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , який надавався ними на власному обладнанні в орендованому приміщенні, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи видно, що 15.11.2017 р. між фізичною особою ОСОБА_30 (далі - орендодавець) та позивачем (далі - орендар) було укладено договір оренди № 1 найму (оренди) приміщення (Т. 3 а.с. 133 - 142).
Згідно умов вказаного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) для здійснення підприємницької діяльності, частину нежитлового приміщення, що знаходиться на першому поверсі за адресою м. Чернівці, Проспект Незалежності, 106, загальною площею 148,5 кв.м (п. 1.1. Договору).
Пунктом 1.5 вказаного договору передбачено, що об`єкт оренди використовується орендарем для облаштування виробництва та фасування кави.
У відповідності до п. 4.3 згаданого договору, орендар зобов`язувався не передавати об`єкт оренди в суборенду третім особам без попереднього погодження з орендодавцем.
Під час розгляду справи по суті, позивач в порушення вимог ч. 1 ст. 77 КАС України не довів та не надав докази на підтвердження своїх доводів щодо використання громадянами, які надавали на підставі договорів про надання послуг, власного обладнання.
Не надано позивачем також докази попереднього узгодження з орендовавцем передачі частини орендованого приміщення в суборенду третім особам - громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5, ОСОБА_4 для виконання умов договорів про надання послуг із встановленням належного їм обладнання.
Крім того, суд звертає увагу, що в укладених позивачем договорах про надання послуг №№1 - 8 не обумовлено можливість використання виконавцями власного обладнання в орендованому позивачем приміщенні.
Інші доводи позивача про протиправність оскаржуваних постанов суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами у справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, частково довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов про накладення штрафу, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати у розмірі 15164,80 грн (13402,80 грн + 1762,00 грн), що підтверджується квитанціями № 72 від 21.09.2018 р. та № 73 від 21.09.2018 р. (Т. 1 а.с. 108, Т. 2 а.с. 93).
Оскільки, позов задоволено в частині накладення на позивача штрафу у розмірі 335070,00 грн, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5026,05 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернівецькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-426/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/206 від 16.08.2018 р. у частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 335070,00 грн.
3. Стягнути з управління Держпраці у Чернівецькій області (вулиця Зелена, 3 місто Чернівці, код ЄДРПОУ 39888333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька фабрика кави" (вулиця Рогатинська, 61-В, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 39886048) судові витрати (судовий збір) в сумі 5026,05 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Левицький В.К.
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2019 |
Оприлюднено | 26.06.2019 |
Номер документу | 82609998 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні