Постанова

від 18.06.2019 по справі 200/11294/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року справа №200/11294/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Міронова Г.М., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (повний текст складено 12 грудня 2018 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/11294/18-а (суддя І інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Покровської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо видачі довіреності № 01-24/54 від 12.02.2018 року, визнання протиправним та скасування рішення від 11.04.2018 року, ухвалене на дев`яностій сесії Покровської сільської ради Бахмутського району Донецької області шостого скликання, щодо погодження правочину від 12.02.2018 року № 0124/54.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2018 року Покровською сільською радою громадянину ОСОБА_2 була видана довіреність № 01-24/54 щодо здійснення представництва інтересів сільської ради та повноважень сторони в межах, що встановлені положеннями статей 41-43, 45-46, 56, 58-61 ГПК України, статей 42-47, 55, 57-60 КАС України, статей 42-44, 48, 49, 58, 60-62, 64 ЦПК України та з наданням інших повноважень третій особі.

11.04.2018 року на дев`яностій сесії Покровської сільської ради шостого скликання було прийнято рішення щодо погодження правочину, а саме: довіреності № 01-24/54 від 12.02.2018 року.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 незаконно представляє інтереси сільської ради у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами.

При цьому посилається на норми Конституції України, Цивільного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , зокрема, статті 2, 25, 26, 42, 76.

Вважає, що ані сільська рада, ані сільський голова не наділені повноваженнями щодо вчинення та затвердження правочинів.

З зазначених підстав просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 200/11294/18-а у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував ОСОБА_2 - третя особа у справі.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та третьої особи, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що 12.02.2018 року Покровською сільською радою громадянину ОСОБА_2 була видана довіреність № 01-24/54 на здійснення представництва інтересів сільської ради та повноважень сторони в межах, що встановлені положеннями статей 41-43, 45-46, 56, 58-61 ГПК України, статей 42-47, 55, 57-60 КАС України, статей 42-44, 48, 49, 58, 60-62, 64 ЦПК України та з наданням інших повноважень третій особі (а.с. 13).

11.04.2018 року на дев`яностій сесії Покровської сільської ради шостого скликання було прийнято рішення щодо погодження правочину, а саме: довіреності № 01-24/54 від 12.02.2018 року, про що свідчить витяг з протоколу від 11.04.2018 року (а.с. 14).

Позивач - ОСОБА_1 зазначає, що є членом Покровської сільської територіальної громади, та що дії сільської ради щодо видачі довіреності є протиправними, фактично вважаючи, що в силу закону виключно сільський голова має право представляти сільську раду, тобто, укладати угоди від імені сільради, представляти інтереси сільради в судах, тощо.

Своє рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував в наступним.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280-97/ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно до статті 25 Закону № 280-97/ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та статтею 24 Закону № 280-97/ВР встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Тобто, довіреність свідчить, що його пред`явник - повірений є представником особи, яка видала довіреність, довірителя і має право здійснювати від імені останнього визначені дії.

Поняття і підстави представництва містяться в статті 237 ЦК України.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За приписами частини 2 статті 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

З наведеного слідує, що оскільки всі сільські ради є юридичними особами, то вони теж мають право видавати довіреності на представництво.

Пунктами 14, 16 частини 4 ст. 42 Закону № 280-97/ВР сільському голові надано право: представляти територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства та укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

На підставі наведеної норми 12.02.2018 року в. о. Покровського сільського голови М.І. Ладиком була видана довіреність № 01-24/54 на здійснення представництва інтересів сільської ради громадянином ОСОБА_2 .

За приписами п. 43 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

В силу зазначеної норми права 11.04.2018 року на дев`яностій сесії Покровської сільської ради шостого скликання було прийнято рішення щодо погодження правочину, а саме: довіреності № 01-24/54 від 12.02.2018 року.

Відтак, згідно аналізу зазначених норм права, відповідач діяв в межах, встановлених Законом № 280-97/ВР.

Стосовно порушеного права позивача судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач зазначає, що є членом територіальної сільської громади, проте жодних доказів цього не надає, не зазначає, які саме права, свободи та інтереси порушено діями та рішенням відповідача.

При цьому, суд зазначає, що статус члена територіальної громади на законодавчому рівні в Україні чітко не визначений.

Суд зазначає, що позивач не визначив, яким саме чином оскаржуване рішення відповідача, порушує його права як члена територіальної громади с. Покровське, зазначивши у позові загальні фрази про порушення його особистих прав, та посилаючись при цьому на загальні статті Конституції України.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 200/11294/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 200/11294/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 25 червня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Сіваченко