Постанова

від 25.06.2019 по справі 520/663/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р. Справа № 520/663/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 року (ухвалене суддею Сагайдаком В.В. за правилами спрощеного провадження) по справі № 520/663/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку позивачці розміру пенсії з 01.12.2015 р. і стягнення з неї коштів у розмірі 74122,50 грн. в рахунок погашення переплати пенсії; скасувати розпорядження відповідача № 172189 від 06.11.2015 р. про перерахунок пенсії позивачці в бік зменшення; зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачці з 01.12.2015 р. до того розміру, який значився до 01.12.2015 р. та виплатити позивачці недоотримані суми пенсійних виплат за період з 01.12.2015 р. по дату набрання рішення законної сили; скасувати рішення комісії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 15.01.2016 р. про стягнення з позивачки надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 74122,50 грн.; зобов`язати відповідача повернути позивачці безпідставно утримані кошти за період з лютого 2016 року по дату набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 р., яка набрала законної сили та не оскаржена, ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом по цій справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» , Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова з 21.07.2005 р.

Згідно із матеріалів пенсійної справи, позивачці протоколом УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова № 31865 від 22.07.2005 р. призначено пенсію щомісячно в загальному розмірі 357,30 грн., відповідно до п. «г» ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» на підставі направлення № 20010507210001 від 21.07.2005 р. Дзержинського районного центру зайнятості в м. Харків для оформлення дострокового виходу на пенсію.

ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії, з врахуванням стажу та заробітку.

На підтвердження наявності трудового стажу, позивачкою надано трудову книжку та трудову угоду між позивачкою та ЗАТ «СТРУМ» № 24 від 01.07.2005 р., трудову угоду між позивачкою та ТОВ «МКС» № 198 від 01.01.2006 р., трудову угоду між позивачкою та Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАН України № 78/Д від 01.01.2006 р.

Розпорядженням № 172189 від 24.10.2007 р. Пенсійним фондом здійснено перерахунок пенсії позивачці, згідно якого з 01.09.2007 р. розмір її пенсії склав 1013,20 грн., а з 01.10.2007 р. - 1013,96 грн., з урахуванням доплат. Станом на 01.12.2016 р. загальній розмір пенсії позивачки складав - 2083,30 грн.

На підставі наказу Пенсійного фонду України від 25.08.2015 р. № 140 та наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2015 р. № 109 "Про проведення перевірки за результатами співставлення даних в автоматизованих системах" проведено перевірку правильності нарахування пенсійних виплат, за результатами вказаної перевірки виявлені розбіжності між сумами заробітної плати та даними в електронному реєстрі застрахованих осіб - платників внесків, які були використані при призначенні (перерахунку) пенсії, за період з 21.07.2005 р. по 31.08.2007 р., у зв`язку з чим утворилась переплата з виплати пенсії за період з 01.09.2007 по 30.11.2015 р. у розмірі 74122,50 грн.

Відповідно до рішення комісії про стягнення надміру виплаченої пенсії від 15.01.2016 р., сума переплати підлягає утриманню, відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 20% від місячного розміру пенсії.

Розпорядженням № 172189 від 06.11.2015 р. відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки у бік зменшення, у зв`язку з чим розмір її пенсії після перерахунку з 01.12.2015 р. складає 1234,55 грн.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача заявами від 20.04.2016 р., від 13.04.2017 р. від 11.07.2017 р., від 05.09.2018 р., від 23.10.2018 р. про надання інформації щодо відрахування з пенсії сум переплати.

За результатами розгляду яких, відповідачем листами № 216/Х-11 від 04.05.2016 р., № 155/Х-11 від 17.07.2017 р., № 32/Х-11 від 27.04.2017 р., №709/Х-11 від 25.09.2018 р., № 847/Х-11 від 06.11.2018 р. повідомлено, що згідно рішення комісії управління від 15.01.2016 р. з позивачки здійснюється утримання переплати пенсії, припинення якого чинним законодавством не передбачено.

Не погодившись із таким діями відповідача та зменшенням розміру її пенсії, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтував та довів вину пенсіонера у переплаті пенсії позивачу, матеріали справи містять обґрунтовані підтвердження щодо зловживання з боку позивача при перерахунку пенсії, рішення відповідача щодо встановлення відповідальності шляхом застосування по відношенню до нього правил ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» таким, що прийняті в межах та на підставі наданих повноважень.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла станом на 11.09.2007 р.), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (в подальшому - Порядок № 22-1), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про перерахунок пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийняття і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі (п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1).

Згідно із п. 2.1, п. 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1, до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1993 р. № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 р., структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку (п. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно із ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно із ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 р. затверджено Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (в подальшому - Порядок).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що необхідною умовою його застосування є рахункова помилка при здійсненні нарахування пенсії та зловживання з боку пенсіонера, тобто подання ним недостовірних даних.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, зобов`язання з відшкодування шкоди виникає при наявності таких складових: протиправної поведінки; настання шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вину завдавача шкоди.

Відповідно до п. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судовим розглядом встановлено, що за заявою позивачки та наданих нею документів, а саме: трудової угоди № 24 від 01.07.2005 р., укладеної між ЗАТ «СТРУМ» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), умовами якої встановлено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи - обробка збір інформаційних технологій з допомогою мережі інтернет, з 01.07.2005 р. терміном до 31.08.2007 р.; трудової угоди № 78/Д від 01.01.2006 р., укладеної між Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАН України (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), умовами якої передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи - технічне обслуговування обладнання, а також консультаційні послуги робітників інституту з 01.01.2006 р. терміном до 31.08.2007 р.; трудової угоди № 198 від 01.01.2006 р., укладеної між TOB «МКС» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) умовами якої передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи - обробка збір інформаційних технологій з допомогою мережі інтернет, консультації робітників ТОВ «МКС» з 01.01.2006 р. терміном до 31.08.2007 р. Вказані угоди скріплені підписами сторін та печатками підприємств.

Відділом персоніфікованого обліку та інформаційних систем управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова надані структурному підрозділу Управління, відповідальному за призначення, перерахунок та виплату пенсії, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за періоди роботи з 01.01.2001 р. по 31.08.2007 р.

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, на підставі наданої заяви позивачки від 11.09.2007 р., здійснило перерахунок пенсії за віком у зв`язку із зміною стажу (розпорядження № 172189 від 24.10.2007 р.) з 01.09.2007 р. та зарахувало періоди роботи з 01.11.2004 р. по 20.07.2005 р., з 21.07.2005 р. по 31.08.2007 р.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (в редакції на час перерахунку пенсії), обов`язок нарахування (обчислення) своєчасну сплату єдиного внеску покладено на роботодавця з якими позивач мав трудові відношення на підставі укладених трудових угод.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 р. № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування» (в редакції, станом на 11.09.2007 р.) на Пенсійний фонд разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією покладено обов`язок забезпечити з 1 жовтня 1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

В основі персоніфікованого обліку лежить обов`язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб. Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган). Уповноважений орган має право: своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості; у встановленому порядку притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання відомостей, а також подання неправдивих відомостей про фізичних осіб; видавати у межах своєї компетенції нормативні акти та здійснювати роз`яснення з питань організації персоніфікованого обліку, а також інші права, що випливають із завдань персоніфікованого обліку.

Також на уповноважений орган покладений обов`язок створювати і забезпечувати функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб; забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат, а роботодавці зобов`язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них. Відомості про фізичних осіб збираються і зберігаються у документальній та електронній формі уповноваженим органом у встановленому порядку протягом життя фізичної особи та зберігаються також впродовж 75 років після її смерті.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що відповідальність за накопичення, зберігання, контроль за своєчасністю подання даних та забезпечення функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб покладено на відповідача, а за своєчасність подання - на роботодавця.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсіонер не може нести відповідальність за відсутність даних в системі персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу.

Відповідачем не доведено факт зловживань з боку позивачки, її вину чи недобросовісність щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії, а навпаки, з матеріалів справи вбачається, що виплата пенсії здійснювалася на підставі тих даних, які отримані самим відповідачем з системи персоніфікованого обліку.

Виявлення розбіжностей між сумою автоматизованої системи обліку пенсійної документації (АСОПД) та сумою системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб (СПОВ) за ідентифікованим податковим номером позивача, не може бути доказом зловживання з боку пенсіонера, оскільки формування (наповнення) електронної бази даних здійснюється пенсійним фондом.

Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_1 обчислення перерахунку пенсії на підставі трудових угод та даних, які містились у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, та в пенсійній справі позивачки містяться дані про сплату страхових внесків (роздруківки з персоніфікованого обліку відповідача) на час призначення і перерахунку пенсії.

Відповідачем не надано доказів того, що Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАН України, ЗАТ «СТРУМ» та ТОВ «МКС» не здійснювались відповідні відрахування з доходів позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в пенсіонери не можуть нести відповідальність за певні недоліки і їхніх пенсійних справах, оскільки зважаючи на тривалий проміжок часу, який минув, такі недоліки усунити не можливо.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 р. по справі № 344/1402/14-а.

Крім того, відповідач не довів факт недостовірності вищевказаних трудових угод, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем або посадовими особами роботодавців посадового підроблення чи притягнення їх до адміністративної, дисциплінарної або кримінальної відповідальності за вчинення таких дій.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та його необхідно задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідач при перерахунку пенсії позивачки в бік зменшення діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 р. та задовольняє позов ОСОБА_1

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 768,40 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,60 грн., а всього 1921 грн. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 по справі № 520/663/19 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова № 172189 від 06.11.2015 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 через зміну надбавки.

Визнати протиправними дії Шевченківське об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.12.2015 р. і стягнення з неї коштів у розмірі 74122 (сімдесят чотири тисячі сто двадцять дві) гривні 50 копійок в рахунок погашення переплати пенсії.

Зобов`язати Шевченківське об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015 р. до того розміру, який значився до 01.12.2015 р. та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсійних виплат за період з 01.12.2015 р. по дату набрання рішення законної сили.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 15.01.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 74122 (сімдесят чотири тисячі сто двадцять дві) гривні 50 копійок.

Зобов`язати Шевченківське об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова повернути ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти за період з лютого 2016 року по дату набрання рішенням законної сили.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок, а всього 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін