Ухвала

від 24.06.2019 по справі 826/14136/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14136/17

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

24 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Літвіної Н.М. та суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою Охоронне об`єднання Арсенал до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням 07 травня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з тим, що скаржником не дотримано вимоги ч. 1 ст. 295 та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що скаржником не сплачено судовий збір та пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідачу був наданий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання ним копії даної ухвали.

Згідно зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення (яке повернуто на адресу суду 21 червня 2019 року) копія ухвали суду від 20 травня 2019 року отримана уповноваженою особою скаржника 24 травня 2019 року.

Враховуючи вимоги ст. 120 КАС України останній день на усунення недоліків апеляційної скарги - 03 червня 2019 року.

06 червня 2019 року за вх. № 20496 до суду надійшла заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішенням мотивована тим, що як на момент звернення скаржника до суду з вперше поданою апеляційною скаргою так і на момент подання даної заяви Головне управління ДФС у м. Києві немає коштів, необхідних для сплати судового збору.

Скаржник зазначає, що ним здійснюються заходи, необхідні для такої сплати зокрема, направлено службову записку про проведення оплати.

Також вказує на те, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві здійснює заходи щодо безспірного списання коштів з його рахунків у зв`язку з виконанням рішень судів.

Для підтвердження зазначених обставин скаржником надано до суду копію службової записки від 05 червня 2019 року та листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 27 травня 2019 року № 07-04.3-06/3533.

У тексті заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник також просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту постановлення рішення по справі.

Клопотання мотивоване обмеженим фінансуванням державної установи.

Надаючи оцінку заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та клопотанню про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіряючи наявність підстав для відстрочення відповідачу сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір може бути здійснено вказані дії.

Крім того, з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві мало можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів органів Державної казначейської служби України.

З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Стосовно ж доводів скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду варто зазначити наступне.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник посилається на здійснення ним заходів щодо сплати судового збору. Однак, з моменту звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою, тобто з 13 березня 2019 року (а.с. 210) та до моменту звернення до суду з заявою вх. № 20496 від 06 червня 2019 року відповідачем надано до суду доказ звернення до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності лише з одним службовим листом про необхідність сплати судового збору. Доказів вжиття інших заходів, необхідних для сплати судового збору відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду як і несплата судового збору за подання апеляційної скарги є наслідком бездіяльності уповноважених осіб скаржника, що здійснюють юридичне супроводження адміністративних справ.

Відтак, зазначені скаржником у заяві доводи не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів визнає неповажними вказані у клопотанні скаржника доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що судом визнано неповажними вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 20 травня 2019 року станом на 24 червня 2019 року, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 299, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою Охоронне об`єднання Арсенал до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.М. Літвіна

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов