ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2019 р. Справа № 911/782/19
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Белла-Трейд
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета
про стягнення 260096,87 грн.
за участю представників сторін:
позивач: Крутій С.В. - адвокат, договір про надання правової допомоги № 13-2017 від 05.05.2017;
відповідач: не з`явився.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Белла-Трейд (далі - позивач, ТОВ Белла-Трейд ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета (далі - відповідач, ТОВ Фармпланета ) про стягнення 151107,82 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки товару № 756/16 від 01.12.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 06.05.2019.
15.04.2019 та 26.04.2019 позивач подав до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову, які на підставі ухвали суду від 06.05.2019 прийняті судом до розгляду. Відповідно, у справі має місце нова ціна позову - 260096,87 грн., з яких: 248482,94 грн. основного боргу, 9888,85 грн. пені, 824,06 грн. 3% річних та 901,02 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 06.05.2019 розгляд справи по суті відкладено на 20.05.2019.
20.05.2019 від позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В судовому засіданні 20.05.2019 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копій ухвал на його адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Разом з цим слід зазначити, що відповідач не скористався наданим правом на подачу відзиву на позов, будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
20.05.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
01.12.2015 між ТОВ Белла-Трейд (продавець) та ТОВ Фармпланета (покупець) укладено договір поставки товару № 756/16 (далі - договір № 756/16), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передавати у встановлений строк у власність покупця санітарно-гігієнічні, медичні та косметичні вироби (надалі товар , продукція ), а покупець зобов`язався приймати товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Також сторони узгодили, що з метою підвищення рівня товарообігу за Договором можуть узгоджуватися плани закупівлі продукції для покупця, а також мотиваційні засоби для покупця за виконання плану закупівлі продукції (послуги з виконання планів закупівлі продукції). Істотні умови узгодження планів закупівлі та мотиваційних засобів (послуги з виконання планів закупівлі продукції) визначаються сторонами цим договором та відповідними додатковими угодами/додатками до цього договору.
Згідно з п. п. 1.2., 1.3. договору № 756/16 кількість, асортимент та ціна товару зазначається у накладних, які є невід`ємними частинами цього говору. Ціна товару, що поставляється, формується на підставі Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору). Партією товару за цим договором вважається товар (кількість, асортимент), що поставляється на підставі однієї видаткової накладної.
Пунктом 2.1. договору № 756/16 (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 № 26 до договору № 756/16) обумовлено, що загальна сума договору складає суму вартості всіх поставлених покупцю товарів протягом терміну дії договору згідно із видатковими накладними та орієнтовно складає 8000000 (вісім мільйонів) грн. Сторони вправі змінити суму договору, погодивши її в додаткових угодах до даного договору. Ціна на товар, що поставляється по цьому договору, встановлюються продавцем, зазначається у видаткових накладних на кожну товарну партію та вказуються у підписаній сторонами Специфікації.
Кількість та асортимент товару вказуються у видаткових накладних на кожну окрему партію товару і формуються на підставі заявки, що надається покупцем продавцеві (п. 3.1. договору № 756/16).
У пункті 4.8. договору № 756/16 сторони погодили, що передача товару здійснюється представнику покупця за видатковою(ими) накладною(ими) при наданні ним належним чином оформленої довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника покупця на приймання товару.
Оплата за товар здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Покупець здійснює оплату вартості товару в строк, що не повинен перевищувати 55 (п`ятдесят п`ять) календарних днів з дати отримання товару, що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними та товаротранспортними накладними (п. п. 5.1., 5.2. договору № 756/16).
Відповідно до п. 11.1. договору № 756/16 (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 № 26 до договору № 756/16) останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.
09.08.2018 та 21.01.2019 між сторонами були підписані Специфікації до договору № 756/16, в яких сторони погодили, зокрема найменування товару та його ціну.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 756/16, позивач передав, а відповідач отримав, зокрема в період з 28.12.2018 по 15.02.2019, товар на загальну суму 248482,94 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 181228-000016 від 28.12.2018 на суму 15121,25 грн.; № 181228-000017 від 28.12.2018 на суму 84992,39 грн.; № UT00001532 від 23.01.2019 на суму 3388,27 грн.; № UT00001506 від 23.01.2019 на суму 47605,91 грн.; № UT00002824 від 06.02.2019 на суму 1612,22 грн.; № UT00002767 від 06.02.2019 на суму 50499,38 грн.; № UT00003825 від 15.02.2019 на суму 7851,36 грн.; № UT00003774 від 15.02.2019 на суму 37412,16 грн.
Окрім того в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії довіреностей, виданих ТОВ Фармпланета Хижняк ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання цінностей від ТОВ Белла-Трейд , а саме: № 5914 від 28.12.2018; № 6007 від 23.01.2019; № 6061 від 06.02.2019; № 6109 від 15.02.2019.
Позивач стверджує, що в порушення умов договору, відповідач за отриманий на підставі зазначених вище накладних товар не розрахувався, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 248482,94 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.03.2019 направлялась на адресу відповідача претензія від 01.03.2019 № 1127 з вимогою сплатити заборгованість, яка станом на 01.03.2019 складала 100113,64 грн., однак остання залишена без відповіді та належного реагування.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено господарським судом між сторонами у справі укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язався здійснити поставку товарів, а відповідач зобов`язався його прийняти та оплатити протягом 55 календарних дів з дати отримання товару, вказаній у видатковій накладній.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Водночас, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене та те, що товар був прийнятий покупцем, за який він в порушення умов договору та норм законодавства в повному обсязі не розрахувався, доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ Фармпланета 248482,94 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи те, що ТОВ Фармпланета порушило строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач також просить суд стягнути з відповідача 9888,85 грн. пені, нарахованої у відповідності до п. 8.3. договору № 756/16 № 756/16, згідно якого встановлено, що в разі порушення покупцем терміну для оплати товару, встановленого цим договором, покупець на письмову вимогу (претензію) продавця зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення, від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожен день такого порушення.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, останнім здійснено нарахування пені за загальний період з 22.02.2019 по 25.04.2019, від кожної видаткової накладної окремо із застосуванням подвійної ставки НБУ та з урахуванням встановленого в п. 5.2 договору строку оплати.
Перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон , від кожної видаткової накладної окремо, суд встановив, що розмір пені заявлений позивачем в сумі 9888,85 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 824,06 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 22.02.2019 по 25.04.2019 за неналежне виконання зобов`язань від кожної видаткової накладної окремо, а також 901,02 грн. інфляційних втрат за березень 2019 року, нарахованих на заборгованість за видатковими накладними від 28.12.2018 № 181228-000016 та № 181228-000017.
Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 824,06 грн. та інфляційних втрат в розмірі 901,02 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене вище та те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений та по суті не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати позивача, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, при задоволенні позову покладаються на відповідача повністю у розмірі 3901,45 грн.
Крім того в позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу.
20.05.2019 позивачем подано заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, в якому повідомляється про намір ТОВ Белла-Трейд подати відповідні докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги до 31.05.2019.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи, що вирішення питання про судові витрати може бути вирішено шляхом прийняття додаткового рішення у справі, судом при прийнятті рішення на підставі ч. 8 ст. 129, 244 ГПК України питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішується. Відповідна заява позивача буде вирішена в порядку ст. 221 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3А, код ЄДРПОУ 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Белла-Трейд (07543, Київська обл., м. Березань, вул. ім. Адама Міцкевича, буд. 15 А, код ЄДРПОУ 32119145) 248482 (двісті сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 94 коп. основного боргу, 9888 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 85 коп. пені, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 06 коп. 3% річних, 901 (дев`ятсот одну) грн. 02 коп. інфляційних втрат та 3901 (три тисячі дев`ятсот одну) грн. 45 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 25.06.2019.
Суддя О.В. Щоткін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2019 |
Оприлюднено | 26.06.2019 |
Номер документу | 82612270 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні