Рішення

від 11.02.2010 по справі 5/2-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.10 Справа № 5/2-10.

за позовом приватного під приємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача - відкрито го акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль», м . Суми

про визнання недійсними до говорів

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідачів - Гриц енко Б.М. (довіреність від 06.11. 09р.)

Суть спору: позивач п одав позовну заяву в якій про сить суд визнати недійсними кредитний договір № 012/15-12/3362 від 2 0.03.08р. та іпотечний договір від 20.03.08р. укладені між позивачем т а відповідачем.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 14-11/65 від 04.02.10р. в я кому заперечує проти позовни х вимог зазначаючи, що кредит ний договір № 012/15-12/3362 від 20.03.2008 року був укладений з дотриманням положень чинного законодавс тва.

Позивач подав додаткові ма теріали в обґрунтування позо вних вимог.

Розглянувши матеріали спр ави, господарський суд встан овив:

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2008 року між ст оронами був укладений кредит ний договір № 012/15-12/3362 відповідно до умов якого відповідач зоб ов'язується відкрити позивач еві відновлювальну кредитну лінію на умовах визначених д оговором, а позивач в свою чер гу зобов'язується належним ч ином використати та повернут и відповідачу суму отриманог о кредиту, а також сплатити ві дповідну плату за користуван ня кредитом і виконати всі ін ші зобов'язання, як вони визна чені договором.

Відповідно до п. 1.1 кредитног о договору, позивачеві надає ться кредит в сумі 316 830,00 доларів США.

В забезпечення виконання з обов'язань по кредитному дог овору №012/15-12/3362 від 20.03.2008р. між сторо нами був укладений іпотечний договір від 20.03.08р. відповідно д о якого в іпотеку передано не рухоме майно, що розташоване в місті Суми по вул. 2-а Харківс ька, 4-а.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що при підписанні сторона ми кредитного договору були порушені норми чинного закон одавства, зокрема ст.ст. 192, 524, 533 Ц ивільного кодексу України, с т.ст. 189, 198 Господарського кодек су України, ст. 3 Закону Україн и "Про платіжні системи та пер еказ грошей в Україні", ст. 35 Зак ону України "Про Національни й банк України", ст.ст. 3,5 Декрет у Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання та валютного контролю ".

Відповідно до ст. 192 Цивільно го кодексу України законним платіжним засобом, обов'язко вим до приймання за номіналь ною вартістю на всій територ ії України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна вал юта може використовуватися в Україні у випадках і в порядк у, встановлених законом.

Відповідно до ст. 533 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має бути виражене у грошо вій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити гро шовий еквівалент зобов'язанн я в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 Цивільно го кодексу України грошове з обов'язання має бути виконан е у гривнях. Якщо у зобов'язан ні визначено грошовий еквіва лент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним к урсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший поря док її визначення не встанов лений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземн ої валюти, а також платіжних д окументів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобо в'язаннями допускається у ви падках, порядку та на умовах, в становлених законом.

Відповідно до ст. 189 Господар ського кодексу України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формо ю грошового визначення варто сті продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти госп одарювання. Ціна є істотною у мовою господарського догово ру. Ціна зазначається в догов орі у гривнях. Ціни у зовнішнь оекономічних договорах (конт рактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою с торін.

Відповідно до ст. 198 Господар ського кодексу України плате жі за грошовими зобов'язання ми, що виникають у господарсь ких відносинах, здійснюються у безготівковій формі або го тівкою через установи банків , якщо інше не встановлено зак оном. Грошові зобов'язання уч асників господарських відно син повинні бути виражені і п ідлягають оплаті у гривнях. Г рошові зобов'язання можуть б ути виражені в іноземній вал юті лише у випадках, якщо суб'є кти господарювання мають пра во проводити розрахунки між собою в іноземній валюті від повідно до законодавства. Ви конання зобов'язань, виражен их в іноземній валюті, здійсн юється відповідно до закону.

Відповідно до статті 35 Зако ну України "Про Національний банк України" гривня (банкнот и і монети) як національна вал юта є єдиним законним платіж ним засобом на території Укр аїни, приймається усіма фізи чними і юридичними особами б ез будь-яких обмежень на всій території України за всіма в идами платежів, а також для за рахування на рахунки, вклади , акредитиви та для переказів .

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни "Про платіжні системи т а переказ грошей в Україні" ко шти існують у готівковій фор мі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках ). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що ма ють зазначену на них номінал ьну вартість. Гривня як грошо ва одиниця України (націонал ьна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні , приймається усіма фізичним и і юридичними особами без бу дь-яких обмежень на всій тери торії України для проведення переказів.

Обіг іноземної валюти на те риторії України підпорядков ується спеціальному правово му режиму, встановленому зак онодавством України: Декрето м Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання і валютного контролю" від 19.02.93 року; Законом України " Про Національний банк Україн и"; Законом України "Про порядо к здійснення розрахунків в і ноземній валюті".

Відповідно до статті 42 Зако ну України "Про Національний банк України" до функцій Наці онального банку України відн есено надання кредитів лише комерційним банкам. Що ж до ви дачі кредитів підприємствам , установам і організаціям, то ця функція віднесена до комп етенції комерційних банків.

До компетенції комерційни х банків також віднесено над ання кредитів резидентам в і ноземній валюті за індивідуа льною ліцензією Національно го банку України.

Відповідно до п. 4 Декрету Ка бінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю" індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерез идентам на здійснення разово ї валютної операції на періо д, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуаль ної ліцензії потребують такі операції: надання і одержанн я резидентами кредитів в іно земній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищ ують встановлені законодавс твом межі; використання іноз емної валюти на території Ук раїни як засобу платежу або я к застави.

Статтею 5 Декрету Кабінету М іністрів України "Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю" (надалі - Дек рет) передбачено, що Націонал ьний банк України видає інди відуальні та генеральні ліце нзії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліц ензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим у становам України, національн ому оператору поштового зв'я зку на здійснення валютних о перацій, що не потребують інд ивідуальної ліцензії, на вес ь період дії режиму валютног о регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидент ам і нерезидентам на здійсне ння разової валютної операці ї на період, необхідний для зд ійснення такої операції. Від повідно до пп. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декре ту індивідуальної ліцензії п отребують, в тому числі, опера ції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноз емній валюті, якщо терміни і с уми таких кредитів перевищую ть встановлені законодавств ом межі; використання інозем ної валюти на території Укра їни як засобу платежу або як з астави.

Відповідно до п. 5 Декрету Ка бінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю" одержання індивідуально ї ліцензії однією із сторін в алютної операції означає так ож дозвіл на її здійснення ін шою стороною або третьою осо бою, яка має відношення до ціє ї операції, якщо інше не перед бачено умовами індивідуальн ої ліцензії. Тобто будь-яка із сторін валютної операції мо же отримати на здійснення ці єї операції індивідуальну лі цензію і за її наявності інша сторона або третя особа, яка м ає відношення до цієї операц ії, також отримують дозвіл на проведення такої валютної о перації, якщо інше не передба чено умовами індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п. 8.12 Постанови Правління Національного бан ку України від 30 травня 2007 року N 200 "Про затвердження Правил ви користання готівкової інозе мної валюти на території Укр аїни та внесення змін до деяк их нормативно-правових актів Національного банку України ", зареєстрованої в Міністерс тві юстиції України 18 червня 2 007р. за N 656/13923 фінансові установи, які одержали генеральну ліц ензію Національного банку на здійснення валютних операці й, можуть використовувати го тівкову іноземну валюту для проведення валютних операці й відповідно до отриманих ге неральних ліцензій Націонал ьного банку на здійснення ва лютних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.06р. відповідач отрим ав банківську ліцензію № 10 та дозвіл № 10-4 Національного бан ку України, відповідно до яко го банк має право на залученн я та розміщення іноземної ва люти на валютному ринку Укра їни. (а. с. 35-36)

Відповідно до ст. 345 Господар ського кодексу України креди тні операції полягають у роз міщенні банками від свого ім ені, на власних умовах та на вл асний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальник ів) та громадян. Кредитними ви знаються банківські операці ї, визначені як такі законом п ро банки і банківську діяльн ість. Кредитні відносини зді йснюються на підставі кредит ного договору, що укладаєтьс я між кредитором і позичальн иком у письмовій формі. У кред итному договорі передбачают ься мета, сума і строк кредиту , умови і порядок його видачі т а погашення, види забезпечен ня зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок п лати за кредит, обов'язки, прав а і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кре диту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільн ого кодексу України за креди тним договором банк або інша фінансова установа (кредито давець) зобов'язується надат и грошові кошти (кредит) позич альникові у розмірі та на умо вах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуєтьс я повернути кредит та сплати ти проценти. До відносин за кр едитним договором застосову ються положення параграфа § 1. "Позика", глави 71 "ПОЗИКА. КРЕДИ Т. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД", якщо інш е не встановлено § 2 "Кредит" і н е випливає із суті кредитног о договору.

Відповідно до ст. 1049 Цивільн ого кодексу України позичаль ник зобов'язаний повернути п озикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або р ечі, визначені родовими озна ками, у такій самій кількості , такого самого роду та такої с амої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені дог овором.

Враховуючи викладене, госп одарський суд не вбачає підс тав вважати, що кредитний дог овір № 012/15-12/3362 від 20.03.08р. та іпотечн ий договір від 20.03.08р. було уклад ено між позивачем та відпові дачем з порушенням вимог чин ного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги задовол енню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господар ського процесуального коде ксу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Суддя В.Д.Гудим

Суддя