Рішення

від 25.06.2019 по справі 924/298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2019 р. Справа № 924/298/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 306

за позовом приватного підприємства "Подільська транспортна логістика", м. Волочиськ Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро", с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 305068,00 грн. заборгованості з яких 234077,32 грн. - основний борг, 16433,17 грн. - інфляційні втрати, 50413,91 грн. - пеня, 4143,60 грн. - 3% річних,

Представники сторін:

позивача: Стьопін О.Ю. - представник згідно ордеру ВХ №1000170

відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 25.06.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.05.2019р. відкрито провадження у справі № 924/298/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.05.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/298/19 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватне підприємство "Подільська транспортна логістика" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" 234077,32 грн. основного боргу, 16433,17 грн. інфляційних втрат, 50413,91 грн. пені, 4143,60 грн. 3% річних на підставі договору купівлі-продажу товарів № 004 від 01.04.2016р.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" умов договору купівлі-продажу товарів 01.04.2016р., на підставі якого приватним підприємством "Подільська транспортна логістика" поставлено відповідачу товар на загальну суму 234077,32 грн. Також відповідачу на суму боргу нараховано 16433,17 грн. інфляційних втрат, 50413,91 грн. пені, 4143,60 грн. 3% річних.

Відтак, позивач, керуючись ст.ст. 15, 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 224, 265 ГК України, звернувся з даним позовом до суду.

У письмовому поясненні від 14.06.2019р. представником позивача, зазначено, що в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції, однак допущено технічну помилку, не зазначивши суму індексу інфляції, яку позивач також просить стягнути з відповідача в сумі 16433,17 грн.

Позивач в судове засідання з`явився, підтримав позовні вимоги у повному об`ємі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали від 05.04.2019р., від 16.04.2019р., від 31.05.2019р. були отримані відповідачем про що свідчать судові повістки.

Крім того, ухвали були надіслані на адресу засновників відповідача, однак повернулись до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Згідно ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання сторін про відкладення розгляду справи, належного повідомлення відповідача, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005193360 станом на 01.04.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10, ідентифікаційний код 33129725.

01.04.2016р. між приватним підприємством "Подільська транспортна логістика" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 004, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - запасні частини до сільськогосподарської техніки та мастильні матеріали (масла).

Відповідно до п. 1.2. договору формування партії товару здійснюється у відповідності до заявки покупця.

Згідно п. 3.1. договору загальна сума договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних постачальником і сплачених покупцем заявок протягом терміну дії договору.

Як передбачено п. 3.2. договору, вартість товару встановлюється за згодою сторін і визначається шляхом розрахунку беручи за основу комерційний курс продажу євро для юридичних осіб ПАТ КБ "Приватбанк". Сума платежу по договору визначена з урахуванням комерційного курсу продажу євро для юридичних осіб ПАТ КБ "Приватбанк" і прийнятого на день отримання рахунку-фактури покупцем.

Пунктом 4.1. договору визначено, що постачання товару здійснюється партіями.

Товар повинен бути поставлений покупцю згідно домовленостей про кожну партію, але не пізніше 35 робочих днів після повної оплати покупцем вартості замовленого товару (п. 4.2. договору).

Постачальник має право на дострокове постачання кожної партії товару з обов`язковим повідомленням про це покупця (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються безпосередньо між постачальником і покупцем в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п. 5.2. договору порядок оплати: 100% попередня оплата.

За умовами п. 5.3. договору в разі домовленості між сторонами про отримання товару без попередньої оплати, розрахунок за поставлений товар здійснюється не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Як передбачено п.п. 7.1., 7.2. договору, за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну розрахунків сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день затримки від суми заборгованості.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків сторін, оплати штрафних санкцій - до повного їх здійснення.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

На виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 004 від 01.04.2016р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 234077,32 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 226 від 27.04.2018р. на суму 14829,14 грн., № 328 від 26.06.2018р. на суму 4975,93 грн., № 400 від 01.08.2018р. на суму 6953,88 грн., № 441 від 31.08.2018р. на суму 16087,90 грн., № 444 від 31.08.2018р. на суму 11803,20 грн., № 446 від 31.08.2018р. на суму 30843,00 грн., № 447 від 31.08.2018р. на суму 41342,50 грн., № 445 від 03.09.2018р. на суму 66143,93 грн., № 472 від 12.09.2018р. на суму 38745,46 грн., № 473 від 12.09.2018р. на суму 2352,38 грн.

В матеріалах справи наявні копії довіреностей на отримання представником ТОВ "Лампка Агро" Лопановим С.М. від приватного підприємства "Подільська транспортна логістика" цінностей (запчастин), а саме: № 45 від 05.03.2018р., № 154 від 28.08.2018р., № 140 від 02.08.2018р., № 87 від 26.04.2018р.

Позивачем надіслано директору товариству з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" претензію № 01 від 26.02.2019р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 234077,32 грн. в термін до 27.03.2019р. Факт надіслання претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення від 26.02.2019р., описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком від 26.02.2019р.

Оскільки відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар, приватне підприємство "Подільська транспортна логістика" звернулося з позовом до суду, у якому просить стягнути 234077,32 грн. основного боргу, 16433,17 грн. інфляційних втрат, 50413,91 грн. пені, 4143,60 грн. 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки). Так, відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - запасні частини до сільськогосподарської техніки та мастильні матеріали (масла).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Сторони у п. 5.3. договору передбачили, що в разі домовленості між сторонами про отримання товару без попередньої оплати, розрахунок за поставлений товар здійснюється не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Як убачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору купівлі-продажу товарів № 004 від 01.04.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 234077,32 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 226 від 27.04.2018р. на суму 14829,14 грн., № 328 від 26.06.2018р. на суму 4975,93 грн., № 400 від 01.08.2018р. на суму 6953,88 грн., № 441 від 31.08.2018р. на суму 16087,90 грн., № 444 від 31.08.2018р. на суму 11803,20 грн., № 446 від 31.08.2018р. на суму 30843,00 грн., № 447 від 31.08.2018р. на суму 41342,50 грн., № 445 від 03.09.2018р. на суму 66143,93 грн., № 472 від 12.09.2018р. на суму 38745,46 грн., № 473 від 12.09.2018р. на суму 2352,38 грн., а також довіреностями.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати товару на суму 234077,32 грн. Доказів оплати боргу матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв`язку з чим вимога про стягнення 234077,32 грн. основної заборгованості за договором купівлі-продажу товарів підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 16433,17 грн. інфляційних втрат, 50413,91 грн. пені, 4143,60 грн. 3% річних.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у п. 7.2. договору передбачили, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну розрахунків сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день затримки від суми заборгованості.

Судом звертається увага, що штрафна санкція, яка нараховується за кожен день прострочення грошового зобов`язання за своєю правовою природою є пенею і її розмір обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ в силу статей 2, 4 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" (аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 19.04.2019р. по справі № 924/955/18).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін . Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені у системі „Законодавство» по кожній видатковій накладні окремо, зважаючи на обмеження встановлені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , п. 5.3. договору та ч. 6 ст. 232 ГК України. Так, суд вважає підставним до стягнення суму пені в розмірі 41997,94 грн. (по видатковій накладній від 27.04.2018р. на суму 14829,14 грн. за період з 03.05.2018р. по 03.11.2018р. = 2625,38 грн.; по видатковій накладній від 26.06.2018р. на суму 4975,93 грн. за період з 02.07.2018р. по 02.01.2019р. = 897,30 грн.; по видатковій накладній від 01.08.2018р. на суму 6953,88 грн. за період з 07.08.2018р. по 07.02.2019р. = 1262,94 грн.; по видаткових накладних від 31.08.2018р. на суму 100076,60 грн. за період з 06.09.2018р. по 06.03.2019р. = 17961,69 грн.; по видатковій накладній від 03.09.2018р. на суму 66143,93 грн. за період з 09.09.2018р. по 09.03.2019р. = 11873,29 грн.; по видаткових накладних від 12.09.2018р. на суму 41097,84 грн. за період з 18.09.2018р. по 18.03.2019р. = 7377,34 грн.). У задоволенні 8415,98 грн. пені необхідно відмовити з підстав необґрунтованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі „Законодавство", вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 4142,63 грн. (по видатковій накладній від 27.04.2018р. на суму 14829,14 грн. за період з 03.05.2018р. по 01.04.2019р. = 407,09 грн.; по видатковій накладній від 26.06.2018р. на суму 4975,93 грн. за період з 02.07.2018р. по 01.04.2019р. = 112,06 грн.; по видатковій накладній від 01.08.2018р. на суму 6953,88 грн. за період з 07.08.2018р. по 01.04.2019р. = 136,03 грн.; по видаткових накладних від 31.08.2018р. на суму 100076,60 грн. за період з 06.09.2018р. по 01.04.2019р. = 1710,90 грн.; по видатковій накладній від 03.09.2018р. на суму 66143,93 грн. за період з 09.09.2018р. по 01.04.2019р. = 1114,48 грн.; по видаткових накладних від 12.09.2018р. на суму 41097,84 грн. за період з 18.09.2018р. по 01.04.2019р. = 662,07 грн.). У задоволенні 0,98 грн. 3% річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що вказана сума є меншою за визначену судом, а відтак, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір інфляційних втрат за розрахунком позивача в сумі 16433,17 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 234077,32 грн. основного боргу, 41997,94 грн. пені, 4142,63 грн. 3% річних, 16433,17 грн. інфляційних втрат. У задоволенні 8415,98 грн. пені, 0,98 грн. 3% річних суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Подільська транспортна логістика", м. Волочиськ Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро", с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області про стягнення 305068,00 грн. заборгованості з яких 234077,32 грн. - основний борг, 16433,17 грн. - інфляційні втрати, 50413,91 грн. - пеня, 4143,60 грн. - 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10, ідентифікаційний код 33129725) на користь приватного підприємства "Подільська транспортна логістика" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 233 А, ідентифікаційний код 37776607) 234077,32 грн. (двісті тридцять чотири тисячі сімдесят сім гривень 32 коп.) основного боргу, 41997,94 грн. (сорок одну тисячу дев`ятсот дев`яносто сім гривень 94 коп.) пені, 4142,63 грн. (чотири тисячі сто сорок дві гривні 63 коп.) 3% річних, 16433,17 грн. (шістнадцять тисяч чотириста тридцять три гривні 17 коп.) інфляційних втрат, 4449,77 грн. (чотири тисячі чотириста сорок дев`ять гривень 77 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині задоволенні 8415,98 грн. пені, 0,98 грн. 3% річних суд відмовляє.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.06.2019 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 233 а);

3 - відповідачу (31036, Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. В. Зозулинці);

4, 5 - засновникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.