Рішення

від 19.06.2019 по справі 925/444/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Черкаси справа № 925/444/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Запопадько О.О.- директор, Тищенко Ю.П. - адвокат;

від відповідача: Водолаз А.І. - за довіреністю;

від третьої особи 1:Житнікова Т.А. - за довіреністю;

від третьої особи 2: Денжанська О.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Приватного підприємства «Ольвія»

до Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаська обласна рада,

про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки без згоди землекористувача,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ольвія» (18018, м. Черкаси, вул. Грибоєдова, 100, кв. 2/1, код ЄДРПОУ 31610292) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» (18008, м.Черкаси, вул. Вернигори, 7, код ЄДРПОУ 01980963), в якому просить суд:

- визнати припиненим право постійного користування земельною ділянкою площею 524,68 кв м, кадастровий номер 7110136700:02 НОМЕР_1 , що зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серія ЯЯ№348420 від 14.05.2007 та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією «ДП центр ДЗК» від 10.05.2017 за №040777500122, площею 80,17 кв м;

- визнати за Приватним підприємством «Ольвія» право на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки площею 524,68 кв м, кадастровий номер 7110136700 НОМЕР_2 , що зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серія ЯЯ№348420 від 14.05.2007 та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією «ДП центр ДЗК» від 10.05.2017 за №040777500122, площею 80,17 кв м без нотаріально посвідченої згоди (погодження) землекористувача ЧОКП «Фармація» на вилучення у користувача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним набуте у власність нерухоме майно, яке розташоване на відповідних земельних ділянках, а саме на земельній ділянці площею 524,68 кв м, кадастровий номер НОМЕР_3 : НОМЕР_4 , що зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування, та на орендованій земельній ділянці спільного користування ЧОКП «Фармація» та Черкаської міської ради. У зв`язку з цим позивач для реалізації свого права на набуття земельної ділянки в користування під об`єктом нерухомості звертався до відповідача з вимогою про надання останнім нотаріальної згоди на вилучення вказаних земельних ділянок. Оскільки такі звернення позивача були залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся за захистом свого права в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що вимоги позивача про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою з підстав набуття ним права власності на будівлі і споруди, які розташовані на вказаній земельній ділянці, не відповідають передбаченим чинним земельним законодавством підставам для примусового припинення права постійного користування землею. Крім того, припинення права постійного користування в судовому порядку за вказаних обставин не є обов`язковим, враховуючи, що право користування земельними ділянками, які розташовані під об`єктами нерухомості, право власності на які перейшло до позивача, оформлюється власником земельної ділянки, а не на підставі відповідного судового рішення. При цьому право постійного користування відповідача на всю площу земельної ділянки не може бути припинено за даними позовними вимогами враховуючи те, що до позивача перейшло право власності на будівлі та споруди, які розташовані лише на частині спірних земельних ділянок, а власником частини нерухомих об`єктів на цих же спірних земельних ділянках є Черкаська обласна рада, яка передала вказані об`єкти на праві господарського відання відповідачу.

Окрім того, у відзиві відповідач вказує на ту обставину, що позивач не подав суду жодних правовстановлюючих документів, які підтверджують факт розташування нерухомого майна, яке набуте позивачем у власність, саме на земельній ділянці із зазначеним у позовній заяві кадастровим номером.

У відповіді на відзив позивач вказав, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на те, що за змістом норм ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України законодавством встановлено імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачено відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Окрім того, позивач вказує на ту обставину, що відповідач визнає та не заперечує факту користування позивачем спірними земельними ділянками під нерухомим майном та частиною земельної ділянки, необхідної для обслуговування власного нерухомого майна, на підтвердження чого позивач посилається на угоди про відшкодування витрат землекористувача, укладені між позивачем та відповідачем.

У письмових поясненнях на позов представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаської обласної ради, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечення третьої особи мотивовані тим, що відповідно до інформації, яка є у Державному земельному кадастрі, на даний час за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18 знаходиться п`ять земельних ділянок (кадастрові номери 7110136700:02:005:0019, НОМЕР_5 : НОМЕР_6 :005 НОМЕР_7 , НОМЕР_5 :02:005:0017, 7110136700:02:005:0016, 7110136700:02:005:0031).

Позивач, заявляючи вимоги на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 , не надав жодних доказів, що належне йому на праві власності нерухоме майно знаходиться саме на вказаній земельній ділянці. Окрім того, перехід до позивача права власності лише на частину нерухомого майна, яке розміщене на спірній земельній ділянці, не може бути підставою для припинення права постійного користування всією земельною ділянкою. Також у своїх письмових поясненнях представник Черкаської обласної ради посилається на приписи ст. 141 Земельного кодексу України, зазначаючи, що вказана норма не передбачає такої підстави для примусового припинення права землекористування, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, дотримувались позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської міської ради, у засіданні суду просила суд позов задовольнити частково в частині визнання за позивачем права на оформлення земельної ділянки в оренду, в решті позовних вимог просила відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаської обласної ради, у засіданні суду проти задоволення позовних вимог заперечила повністю з викладених у письмових поясненнях підстав та мотивів.

У засіданні суду оголошувалась перерва.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 19.06.2019 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.

20.04.2007 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (продавець) та Приватне підприємство Ольвія (19603,Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 7, код 31610292) (покупець, позивач у справі) уклали договір купівлі-продажу обласного комунального майна (далі - Договір).

Копія вказаного договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 17-18).

Відповідно до п.п. 1.1. вказаного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації групи А обласної комунальної власності - частина приміщень адмінбудівлі кімн. №№9-16, 31, 36, 37, 38, що знаходяться на балансі ЧОКП Фармація та орендуються Приватним підприємством Ольвія , який розміщується за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18, є обласною комунальною власністю на підставі рішення та додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2007 по справі №03/1103, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13984211, зареєстрованого Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації 22.03.2007, реєстр №18260253, номер запису 2417 в книзі 28, на земельній ділянці, яка окремо не виділена, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі і виконати умови, передбачені цим Договором, та пройти реєстрацію об`єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.п. 14.2 Договору покупець самостійно у місячний термін з дати державної реєстрації цього договору подає заяву до відповідного управління земельних ресурсів для вирішення питання оформлення права користування земельною ділянкою під об`єктом приватизації.

Згідно з інформацією, що міститься у Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19535544 від 15.07.2008 за позивачем зареєстровано на праві приватної власності нежитлові приміщення, а саме частина приміщень адмінбудівлі літ. А2-1, А3 -1, а, а2 , а саме: приміщення з №1-9 по 1-16, №31, №36, №37, №38 - загальною площею 185,4 кв м.

Адреса об`єкта: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дахнівська, буд. 18.

Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ витягу НВ-7109289182019 та №НВ-7109288852019 від 27.03.2019) за адресою АДРЕСА_1 район АДРЕСА_2 18 розташовані дві земельні ділянки: з кадастровими номерами 7110136700:02:005:0019 та 7110136700:02:005:0031. Копії витягів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 21-26).

Згідно з інформацією, що міститься у вказаних витягах, земельна ділянка за кадастровим номером 7110136700:02:005:0019 знаходиться у комунальній власності Черкаської обласної ради та зареєстрована на праві постійного користування земельною ділянкою за Черкаським обласним комунальним підприємством Фармація , що посвідчується державним актом від 14.05.2007 ЯЯ348420. Площа вказаної земельної ділянки 0,0034 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0031, площею 0,1258 га, перебуває у комунальній власності Черкаської міської ради, на праві оренди зареєстрована за Черкаським обласним комунальним підприємством Фармація .

01.02.2018 позивач звернувся з письмовою вимогою до відповідача надати згоду на передачу від відповідача позивачу шляхом нотаріально посвідченої заяви (згоди) на вилучення земельних ділянок площею 524, 68 кв м (постійне користування ЧОКП Фармація ), та 80,17 кв м (спільна оренда ЧОКП Фармація ), які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18, на користь приватного підприємства Ольвія та переоформлення останнім свого права користування згідно з чинним законодавством України. Копія листа міститься у матеріалах справи (а.с. 27).

Розглянувши вказане звернення позивача, відповідач надав позивачу письмову відповідь, в якій вказав, що земельна ділянка, на якій розміщене нерухоме майно позивача, належить на праві власності Черкаській міській раді і перебуває у постійному користуванні відповідача. Оскільки відповідач не був стороною договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, що розташоване на спірних земельних ділянках, то відтак відповідач не є суб`єктом цих цивільно-правових відносин. А отже, у порядку ст. 120 Земельного кодексу України саме від сторони договору купівлі-продажу (продавця) до позивача мало б перейти право користування вказаною земельною ділянкою. Окрім того, відповідач вказав на ту обставину, що існує необхідність узгодження позиції щодо права користування вказаною земельною ділянкою з Черкаською міською радою як власником земельної ділянки та Черкаською обласною радою як засновником комунального підприємства Фармація .

06.07.2018 позивач знову звертався до відповідача з тими ж вимогами, викладеними у запиті адвоката, проте відповідач у своїй письмовій відповіді на цей запит відповів, що з метою запобігання вчинення дій, які можуть призвести до порушення права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, всі дії, що пов`язані з проведенням державної реєстрації речових прав, повинні бути попередньо узгоджені з виконавчим апаратом Черкаської обласної ради.

03.01.2019 позивач звернувся до Черкаської міської ради з проханням надати у користування строком на 49 років земельну ділянку площею 524,68 кв м (постійне користування ЧОКП Фармація ) та 80,17 кв м (спільна оренда ЧОКП Фармація ), які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18 під нерухоме майно, що знаходиться на цих земельних ділянках.

На вказане звернення позивача Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради 23.01.2019 за №285-01-25 було надано письмову відповідь, у якій зазначено, що для вирішення питання оформлення права користування земельною ділянкою позивачу необхідно долучити нотаріально посвідчену згоду попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки із зазначенням її розмірів та умов вилучення.

Таким чином, враховуючи неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогою про надання нотаріально посвідченої згоди на вилучення вказаних земельних ділянок, які залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся до господарського суду для захисту свого порушеного права.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, третіх осіб, суд вважає позовні вимоги такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами позивачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачу належить частина приміщень адмінбудівлі літ. А2-1, А3 -1, а, а2 , а саме: приміщення з №1-9 по 1-16, №31, №36, №37, №38 - загальною площею 185,4 кв м.

Як вбачається з умов договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, останнє розташоване на земельній ділянці, яка окремо не виділена.

У своїй позовній заяві позивач просить суд визнати припиненим право постійного користування земельною ділянкою площею 524,68 кв м, кадастровий номер НОМЕР_8 , яка зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серія ЯЯ№348420 від 14.05.2007 та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією «ДП центр ДЗК» від 10.05.2017 за №040777500122, площею 80,17 кв м.

Проте, як встановлено судом за відповідачем зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:02:005:0019, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18, площею 0,0034 га.

Таким чином, площа земельної ділянки з вищевказаним кадастровим номером становить 34 кв м, а позивач просить визнати припиненим право постійного користування на земельну ділянку площею 524,68 кв м.

Як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0031, площею 1258,0 кв м, знаходиться у спільному користуванні на праві оренди у відповідача та ТОВ Аптечні меблі .

Натомість у позовній заяві позивач просить визнати припиненим право оренди відповідача на вказану земельну ділянку, площею 80,17 кв м.

Таким чином, позивач просить суд припинити право постійного користування та оренди земельними ділянками, які відповідно до вимог чинного законодавства фактично не виділені та лише формально існують в межах земельних ділянок, що перебувають на праві постійного користування та оренди у відповідача.

Окрім того, судом встановлено, що Черкаська обласна рада також є власником приміщень, розташованих в тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:02:005: НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому підставами примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку є: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст. 143 ЗК України).

З викладеного вбачається, що приписи зазначеної статті не передбачають такої підстави для примусового припинення права землекористування, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, на що посилається позивач, а відтак чинне законодавство не передбачає можливості припинення права користування земельною ділянкою в примусовому порядку за рішенням суду у зв`язку з вказаними обставинами.

Позбавлення суб`єкта права постійного землекористування земельної ділянки після державної реєстрації цього права поза межами підстав, визначених ст. 143 Земельного кодексу України, є порушенням права останнього на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що у випадку переходу права на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права на розміщені на земельній ділянці об`єкти.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, до позивача перейшло право власності на будівлі і споруди, що розташовані на частині спірної земельної ділянки (виходячи з площі об`єктів нерухомості). Разом з тим, відповідач також є власником об`єкту нерухомості, який розташований на даній земельній ділянці.

Доводи позивача про те, що достатньою і необхідною підставою для задоволення позову щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України є перехід до інших осіб права власності на будівлі і споруди, розміщені на зазначеній земельній ділянці, є безпідставними, оскільки, з системного аналізу норм ст.ст. 120, 141 ЗК України, ст. 377 ЦК України вбачається, що у разі набуття особами права на будівлі і споруди, розміщені на земельній ділянці, до вказаних осіб переходить право щодо земельної ділянки на якій вони розташовані, необхідної для використання нерухомого майна. Одночасно, у попереднього землекористувача право користування земельною ділянкою припиняється у відповідному розмірі, тобто щодо певної частини земельної ділянки. Як встановлено господарським судом позивачем було набуто право власності лише на частини будівель і споруд, розташованих на спірній земельній ділянці, решта нерухомого майна знаходиться, зокрема, на балансі відповідача і використовується ним у своїй господарській діяльності. Таким чином, перехід до інших осіб права власності на частину будівель і споруд, розміщених на спірній земельній ділянці, не може бути підставою для припинення права постійного користування всією земельною ділянкою. При цьому, як зазначалося вище, приписи ст. 143 ЗК України не передбачають такої підстави для припинення права землекористування в судовому порядку, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, вимога позивача про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою площею 524,68 кв м, кадастровий номер НОМЕР_8 , яка зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серія ЯЯ№348420 від 14.05.2007 та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією «ДП центр ДЗК» від 10.05.2017 за №040777500122, площею 80,17 кв м, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання за Приватним підприємством «Ольвія» права на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки площею 524,68 кв м, кадастровий номер НОМЕР_8 , яка зареєстрована за ЧОКП «Фармація» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серія ЯЯ№348420 від 14.05.2007 та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією «ДП центр ДЗК» від 10.05.2017 за №040777500122, площею 80,17 кв м без нотаріально посвідченої згоди (погодження) землекористувача ЧОКП «Фармація» на вилучення у користувача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 18, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0019, площею 34 кв м, в той час як позивач просить визнати за ним право на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки площею 524,68 кв м, кадастровий номер 7110136700: НОМЕР_2 .

Як уже зазначалось, нерухоме майно позивача розташоване на земельній ділянці, яка окремо не виділена. Фактично спірні земельні ділянки не виділені, а лише формально існують в межах земельних ділянок, які перебувають на праві постійного користування та оренди у відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він звертався у встановленому законом порядку до відповідних органів місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок, то друга позовна вимога позивача є передчасною, а відтак правові підстави для її задоволення судом відсутні.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.06.2019.

Суддя О.В. Чевгуз