Ухвала

від 24.06.2019 по справі 826/13699/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/13699/17

адміністративне провадження №К/9901/16653/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-одяг" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 позов Приватного акціонерного товариства "Київ-одяг" задоволено.

Головне управління ДФС у м. Києві зазначене рішення оскаржило в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 апеляційна скарга як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення строку не заявлено), була залишена без руху з наданням відповідачу десятиденного строку для усунення зазначеного недоліку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 (оприлюднена 03.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин, з яких строк був пропущений.

Головне управління ДФС у м. Києві 11.06.2019 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті) подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019, у якій просить скасувати цю ухвалу.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу встановлені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який необмежений після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Відповідач у межах встановленого апеляційним судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.А. Васильєва

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду