Рішення

від 31.05.2019 по справі 925/941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/941/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників позивача - адвоката Ігнатенка В.М., відповідача - адвоката Мастюгіна Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології до товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина про стягнення 357721 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина (далі - відповідач) про стягнення збитків у виді неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 357721 грн. 51 коп.

Позов мотивований тим, що бездіяльність відповідача по виконанню договору купівлі-продажу № 20 на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 року призвела до неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань перед товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.02.2018 року, що мало наслідком отримання позивачем спірних збитків у виді неодержаного доходу (упущеної вигоди).

Ухвалою суду від 17.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/941/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина від 04.10.2018 року за вх. № 29648/18 про передачу справи за підсудністю на розгляд іншому суду. Ухвалено передати справу № 925/941/18 на розгляд господарському суду м. Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 року задоволено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології на ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.10.2018 у справі № 925/941/18. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.10.2018 у справі № 925/941/18 скасовано. Справу № 925/941/18 повернуто до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 18.01.2019 року справу № 925/941/18 прийнято до провадження для подальшого розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач в особі свого представника подав 04.10.2018 року відзив на позовну заяву (вх. № 29649/18, а.с. 101-104), у якому позов не визнав повністю з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем не доведено наявність понесених ним спірних збитків у вигляді упущеної вигоди в результаті протиправної поведінки відповідача з огляду на наступне. Договір поставки товару № 1-12/17 від 01.02.2018 року, укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс , укладався відповідачем на власний ризик, і цей договір припинений за взаємною згодою його сторін. Договір купівлі-продажу № 20 на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем, був припинений внаслідок односторонньої відмови від нього позивача, тобто позивач позбавив відповідача можливості виконати умови цього договору хоча б і з порушенням строків. До матеріалів справи позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів завдання йому відповідачем збитків, не доведено наявності всіх складових ознак правопорушення, необхідних для настання цивільно-правової відповідальності відповідача у виді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків позивачу. З цих підстав просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.02.2019 року провадження у справі № 925/941/18 зупинялося до вирішення питання про відвід судді Грачова В.М., матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології вх. № 4796 від 14.02.2019 року про відвід судді Грачова В.М. передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою судді господарського суду Черкаської області Довганя К.І. від 19.02.2019 року відмовлено у задоволенні заяви від 30.01.2019 року представника товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології про відвід судді Грачову В.М. у справі № 925/941/18 та ухвалою суду від 21.02.2019 року провадження у справі було поновлено, призначено підготовче засідання.

Позивач в особі свого представника 04.03.2019 року подав клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта (вх. № 6898/19, а.с. 196-208) за результатами проведення економічного дослідження № 527/19-23 від 14.02.2019 року, яке, на його думку, підтверджує наявність та розмір спірних збитків.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року було відмовлено у задоволенні заяв відповідача про відвід судового експерта Сивової І.В. у справі № 925/941/18 та про застосування наслідків задоволення заяви про відвід судового експерта Сивової І.В. у справі № 925/941/18, передбачених ч. 7 ст. 101 ГПК України, у виді неприйняття до розгляду висновку експерта за результатами експертного економічного дослідження від 14.02.2019 року за № 527/19-23.

Також, за клопотанням представника відповідача експерт Сивова І.В., яка проводила економічне дослідження № 527/19-23 від 14.02.2019 року, була викликана у судове засідання для надання усних пояснень щодо її висновку, у судовому засіданні 19.04.2019 року надала сні пояснення на запитання представника відповідача в порядку, визначеному у ст. 98 ГПК України.

У судовому засіданні 19.04.2019 року підготовче провадження у справі № 925/941/18 було закрито, справа призначена до розгляду по суті.

У судових засіданнях представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.12.2017 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології , як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс , як покупцем, укладено договір поставки товару № 1-12/17 (а.с. 15-18), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар у повному обсязі на умовах та в порядку, визначених цим договором, а саме: культиватор навісний типу КН-3,8 (БМЗ) вартістю 480490,92 грн. з ПДВ; агрегат ґрунтообробний дискований АГ-2,4 (БМЗ) вартістю 265140,72 грн. з ПДВ; косарка роторна Wirax (165 см.) (Польща) вартістю 118227,36 грн. з ПДВ; плуг 3-корпусний оборотний PR (PO) -ЗМ вартістю 1039867,5 грн. з ПДВ; прицеп тракторний 2ПТС-6 вартістю 1220179,68 грн. з ПДВ; відвал комунальний ОК-2,5 (2,7 м/1м) вартістю 94000,08 грн. з ПДВ.

У зазначеному договорі його сторони погодили, зокрема, що:

постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках покупця за допомогою телефонного або електронного зв`язку (п.п. 1.2.);

підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковими накладними або актами прийняття-передачі, які після їх підписання мають юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України (п.п. 1.3.);

право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати загальної вартості товару (п.п. 1.4.);

загальна сума даного договору складає 3217906 грн. 26 коп. (п.п. 2.1.);

покупець зобов`язується здійснити 100% передоплату вартості товару на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору (п.п. 2.3.);

постачальник повинен передати товар у розпорядження покупця протягом 21 робочого дня з моменту оплати покупцем загальної вартості товару (п.п. 3.1.).

Зазначений договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, 05.12.2017 року покупець перерахував на рахунок постачальника попередню оплату у розмірі 3217896 грн. 26 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № № 613, 614, 615 (а.с. 19-20).

Позивач у позовній заяві та його представники у засіданнях суду пояснили, що для виконання договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року з поставки товариству з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс товару (культиватор навісний типу КН-3,8 (БМЗ); агрегат ґрунтообробний дискований АГ-2,4 (БМЗ); косарка роторна Wirax (165 см.) (Польща); плуг 3-корпусний оборотний PR (PO) -ЗМ; прицеп тракторний 2ПТС-6; відвал комунальний ОК-2,5 (2,7 м/1м)), позивачем було укладено ряд договорів з різними постачальниками, а саме:

договір поставки № 051202 від 05.12.2017 року з ТОВ НВФ Агроінтер на купівлю агрегата АГ-2,4-20 (4 шт.) та культиватора КН-3,8 (7 шт.) на загальну суму 705966 грн.;

договір поставки товару № 12/17 від 22.12.2017 року з ФОП Гнатюк Н.Є. на купівлю косарки роторної Wirax (165 см.) (Польща) (4 шт.) на загальну суму 116818 грн. 75 коп.;

договір купівлі-продажу № 20 на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 року з ТОВ Укравтозапчастина на купівлю плуга 3-корпусного оборотного PR (PO) -ЗМ (7 шт.) на загальну суму 945000 грн.;

договір поставки № 05121 від 05.12.2017 року з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю причепа тракторного 2ПТС-6 (6 шт.) на загальну суму 1022400 грн.;

договір поставки № 05122 від 05.12.2017 року з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю відвалу комунального ОК-2,7 (2 шт.) на загальну суму 70000 грн.

Загальна сума вищезазначених договорів становить 2860184 грн. 75 коп. і при їх своєчасному і в повному обсязі виконанні сторонами, позивач виконав би свої зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року та отримав би прибуток у розмірі 357721 грн. 51 коп.

Так, 04.12.2017 року між відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина , як продавцем, та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Укравтотехногії , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 (далі - Договір, а.с. 21-26), за умовами п.п. 1.1. якого, продавець зобов`язався передати у власність покупцю сільськогосподарську техніку: марка - плуг 3-корпусний оборотний PR (PO) -ЗМ -7 штук (далі в тексті договору - товар) у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються в специфікації (додаток № 1 до Договору), а покупець зобов`язався сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 20 від 04.12.2017 року, ціна товару вказується у затвердженій специфікації (додаток № 1 до договору) та у виставленому продавцем рахунку-фактурі.

У п. 2.2 договору № 20 від 04.12.2017 року визначена загальну сума договору у розмірі 945000 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. 2.3 договору № 20 від 04.12.2017 року покупець повинен здійснити оплату вартості товару на умовах попередньої оплати у термін 3 (три) календарних дні з моменту підписання сторонами договору.

Пунктом 3.2 договору № 20 від 04.12.2017 року встановлено, що товар повинен бути наданий продавцем у розпорядження покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця грошової суми, вказаної в специфікації та у рахунку - фактурі.

У п. 5.3 договору № 20 від 04.12.2017 року його сторони передбачили, що за несвоєчасну передачу товару продавець сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несвоєчасно переданого товару за кожен день прострочення передачі.

У додатку № 1 до договору № 20 від 04.12.2017 року Специфікація сторони погодили найменування товару (плуг оборотний PR (PO) -ЗМ), комплектність (ЗІП), кількість (7 штук), термін гарантії, ціну за одиницю (108000 грн.) і загальну вартість з урахуванням ПДВ у сумі 945000 грн. (а.с. 27).

06.12.2017 року позивач на виконання договору № 20 від 04.12.2017 року згідно з платіжним дорученням від 06.12.2007 № 294 перерахував відповідачу на його рахунок в установі банку суму попередньої оплати у розмірі 945000 грн. (а.с. 28).

Відповідач свої зобов`язання за договором № 20 від 04.12.2017 року щодо передачі позивачу товару у встановлений п. 3.2 договору № 20 від 04.12.2017 року семиденний строк з дати зарахування на поточний рахунок продавця суми попередньої оплати, тобто до 14.12.2017, не виконав.

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків станом на 14.12.2017 року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складала 945000 грн.

22.12.2017 року позивач надіслав відповідачу претензію від 21.12.2007 року № 28 з вимогами, згідно з ст. 693 Цивільного кодексу України, протягом двох календарних днів з моменту отримання претензії здійснити поставку товару згідно з договором № 20 від 04.12.2017 року та специфікації до нього, а в разі відмови поставити товар, - повернути сплачені кошти на розрахунковий рахунок позивача, сплатити проценти за користування коштами позивача і пеню згідно з договором в сумі 5954 грн. 78 коп.

Зазначені обставини встановлені також у рішенні господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 року у справі № 925/132/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології до товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина про стягнення 983887 грн. 40 коп., яким позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології - 945000 грн. попередньої оплати, 11210 грн. 55 коп. пені та відшкодовано судові витрати. Заборгованість стягнена на підставі договору купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року.

Також, в зазначеному рішенні суду встановлено наступне.

Позивач претензією від 21.12.2017 року № 28 вимагав від відповідача передання оплаченого товару протягом двох днів з моменту одержання відповідачем (26.12.2017) цієї претензії, тобто протягом 27-го та 28-го грудня 2017 року, а після 28.12.2017 у разі непередання товару - вимагав повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 612 та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України і претензією позивача від 21.12.2017 року № 28 зобов`язання відповідача щодо поставки товару за договором № 20 припинилося з 29.12.2017 року внаслідок передбаченої законом односторонньої відмови від нього позивача і виникло зобов`язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 945000 грн.

Рішення суду від 05.04.2018 року у справі № 925/132/18 набрало законної сили і на його виконання був виданий наказ.

Інші договори, укладені позивачем з ТОВ НВФ Агроінтер на купівлю агрегата АГ-2,4-20 (4 шт.) та культиватора КН-3,8 (7 шт.), з ФОП Гнатюк Н.Є. на купівлю косарки роторної Wirax (165 см.) (Польща) (4 шт.), з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю причепа тракторного 2ПТС-6 (6 шт.), з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю відвалу комунального ОК-2,7 (2 шт.) виконані сторонами цих договорів належним чином (договори та докази їх виконання а.с. 31-45).

У зв`язку із не поставленням вчасно відповідачем позивачу товару за договором купівлі-продажу № 20 від 04.12.2017 року на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 року, позивач не зміг вчасно виконати свої зобов`язання за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року перед товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс .

05.01.2018 року, через несвоєчасне та не в повному обсязі виконання зобов`язань за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, товариство з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс звернулося до позивача із листом за вих. № 1, в якому повідомило про відмову від договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року і вимагало повернення попередньої оплати. До листа додано проект угоди про припинення договору для підписання (а.с. 51).

Цього ж дня, 05.01.2018 року сторонами договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року була підписана угода про припинення цього договору, у якій сторони домовилися, що договір поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року припинений за їхньою згодою з 05.01.2018 року; сторони зобов`язалися повернути одна одній все раніше отримане згідно умов договору, а саме: покупець зобов`язався повернути отриманий від постачальника товар на протязі семи днів з моменту підписання даної угоди, а постачальник - повернути повну суму отриманих коштів попередньої оплати після реалізації товару, який був повернутий покупцем строк не більше семи днів з моменту такої реалізації (а.с. 52).

Згідно з актом повернення товару від 10.01.2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс повернуло позивачу товар, загальною вартістю 2178038 грн. 76 коп. (а.с. 118).

За твердженням позивача, договір поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року був розірваний саме через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року, що призвело до втрати позивачем можливості отримати прибуток у розмірі 357721 грн. 51 коп., які визначені ним як збитки.

У наданому позивачем висновку експерта (Сивова І.В.) за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.02.2019 року № 527/19-23 зазначено, що на підставі норм ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, ст. 22 ЦК України, та враховуючи те, що відповідно до Угоди від 05.01.2018 року про припинення договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, у зв`язку з неможливістю поставки ТОВ Укравтотехнології ТОВ ЛНЗ-Плюс , згідно укладеного договору № 1-12/17 від 01.12.2017 року товару - плугів 3-х корпусних оборотних PR (PO) -ЗМ, розмір вигоди, втраченої від припинення з 05.01.2018 року договору поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, визначається у розмірі 357721 грн. 51 коп., що відповідає сумі неотриманого ТОВ Укртехнології прибутку (а.с. 198-207).

В судовому засіданні експерт Сивова І.В. в усних поясненнях підтвердила викладені у своєму висновку за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.02.2019 року № 527/19-23 обставини.

06.09.2018 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату останнім на його користь 357721 грн. 51 коп. збитків, завданих бездіяльністю відповідача щодо виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року (а.с. 72-73, докази направлення а.с. 74). Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді і виконання, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення збитків, завданих йому відповідачем, через невиконання останнім умов договору купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року. Збитки, як грошовий вираз завданої майнової шкоди, позивачем визначені у розмірі реального доходу, який він міг отримати за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання ст. 22, параграфа 1 глави 82 Відшкодування шкоди Цивільного кодексу України, глави 25 Господарського кодексу України.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зокрема, цивільні права та обов`язки можуть виникати з завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, безпосередньо з актів цивільного законодавства, з рішення суду (п. 3 ч. 2, ч.ч. 3, 5 ст. 11 ЦК України, абз. 1, 4 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ч. 1, ч. 2 п. 8 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін у судових засіданнях вбачається, що позивач уклав договір поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, із товариством з обмеженою відповідальністю ЛНЗ Плюс , за яким зобов`язався поставити останньому товар на загальну суму 3217906 грн. 26 коп., а саме: культиватор навісний типу КН-3,8 (БМЗ) вартістю 480490,92 грн. з ПДВ; агрегат ґрунтообробний дискований АГ-2,4 (БМЗ) вартістю 265140,72 грн. з ПДВ; косарка роторна Wirax (165 см.) (Польща) вартістю 118227,36 грн. з ПДВ; плуг 3-корпусний оборотний PR (PO) -ЗМ вартістю 1039867,5 грн. з ПДВ; прицеп тракторний 2ПТС-6 вартістю 1220179,68 грн. з ПДВ; відвал комунальний ОК-2,5 (2,7 м/1м) вартістю 94000,08 грн. з ПДВ.

Для виконання своїх зобов`язань за вищезазначеним договором позивач уклав договори про поставку товару, визначеного у договорі поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, у третіх осіб для подальшої її поставки ТОВ ЛНЗ Плюс . З цього прослідковується ланцюг постачання товару, де позивач є посередником.

Оскільки, для позивача був встановлений строк поставки за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року протягом 21 робочого дня з моменту оплати покупцем загальної вартості товару, покупцем товар був оплачений 05.12.2017 року, всі подальші договори поставки укладалися із урахуванням цього строку, зокрема і договір, укладений із відповідачем.

Через недодержання відповідачем строку поставки товару позивачу, позивачем також порушилися строки подальшої поставки цього товару ТОВ ЛНЗ-Плюс і, як наслідок, ТОВ ЛНЗ-Плюс , після закінчення встановленого строку на поставку товару за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року і не поставку такого товару позивачем вчасно, втратило інтерес до виконання договору в цілому і вирішило направити позивачу угоду про його розірвання.

Прибуток, який позивач мав отримати за цим договором складається із різниці отриманих від ТОВ ЛНЗ Плюс коштів на поставку товару, визначеного у договорі поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, та фактично витрачених коштів на купівлю такого товару у третіх осіб та поставку його ТОВ ЛНЗ Плюс . Розмір цієї різниці становить 357721 грн. 51 коп., що дорівнює розміру спірних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Факт припинення договору купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв`язку із невиконанням останнім своєчасно та в повному обсязі своїх зобов`язань за цим договором щодо поставки товару, та стягнення попередньої оплати, здійсненої позивачем за цим договором, встановлено у рішенні господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 року у справі № 925/132/18.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідачів збитків, позивач зазначив, що в результаті протиправної поведінки відповідачів, позивач отримав ці збитки.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Таким чином, у виді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.

При вирішення питання щодо стягнення з відповідача спірних збитків суд врахував позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 року у справі № 916/3211/16, від 27.02.2019 року у справі № 910/24412/16, від 19.02.2019 року у справі № 911/212/18.

Із викладених обставин справи можливо прослідкувати зв`язок протиправної поведінки відповідача щодо невиконання своєчасно своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року і не поставки такого товару вчасно позивачу та невиконання своєчасно та в повному обсязі зобов`язань позивача перед ТОВ ЛНЗ-Плюс за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року, тобто поставка товару позивачем за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року прямо залежала від поставки товару позивачу відповідачем за договором купівлі-продажу на умовах попередньої оплати № 20 від 04.12.2017 року.

Розмір спірних збитків у розмірі 357721 грн. 51 коп. позивач визначив у розмірі різниці отриманих коштів від ТОВ ЛНЗ-Плюс за договором поставки товару № 1-12/17 від 01.12.2017 року (3217906 грн. 26 коп.) та витрачених ним коштів на придбання товару за договором поставки № 051202 від 05.12.2017 року з ТОВ НВФ Агроінтер на купівлю агрегата АГ-2,4-20 (4 шт.) та культиватора КН-3,8 (7 шт.) на загальну суму 705966 грн., договором поставки товару № 12/17 від 22.12.2017 року з ФОП Гнатюк Н.Є. на купівлю косарки роторної Wirax (165 см.) (Польща) (4 шт.) на загальну суму 116818 грн. 75 коп., договором купівлі-продажу № 20 на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 року з ТОВ Укравтозапчастина на купівлю плуга 3-корпусного оборотного PR (PO) -ЗМ (7 шт.) на загальну суму 945000 грн., договором поставки № 05121 від 05.12.2017 року з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю причепа тракторного 2ПТС-6 (6 шт.) на загальну суму 1022400 грн., договором поставки № 05122 від 05.12.2017 року з ТОВ НПК Агромет-Сервіс на купівлю відвалу комунального ОК-2,7 (2 шт.) на загальну суму 70000 грн. (загальна сума договорів складає 2860184 грн. 75 коп.).

Розрахунок суми спірних збитків підтверджено позивачем поданими письмовими доказами, судом цей розрахунок перевірений і визнаний вірним.

Висновок експерта за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.02.2019 року № 527/19-23 наданий суду на замовлення позивача, всупереч нормам абз. 2 ч. 2 ст. 98, ч. 5 ст. 101 ГПК України, містить висновки по питанням права, у ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З огляду на наведені обставини та норми процесуального законодавства суд Висновок експерта за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.02.2019 року № 527/19-23 відхиляє.

Разом з тим, суд вважає, що на підтвердження своїх вимог позивач надав письмові докази, які є належними, допустимими і в своїй сукупності достатніми для прийняття висновку про доведеність наявності в діях відповідача повного складу ознак цивільного правопорушення, наслідком вчинення якого є відповідальність у виді стягнення спірних збитків.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи і приписи законодавства суд вважає, що спірна вимога позивача про стягнення з відповідача збитків є обґрунтованою, доказаною і підлягає задоволенню. Доводи представника відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 5365 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина , код ЄДРПОУ 30722204, місцезнаходження: 02008, м. Київ, вул. Першого травня, буд. 1-А на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотехнології , код ЄДРПОУ 41144816, місцезнаходження: 20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Соборна, буд. 3 - 357721 грн. 51 коп. збитків, 5365 грн. 82 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.06.2019 року.

Суддя В.М. Грачов