Постанова

від 03.03.2020 по справі 925/941/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/941/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотехнології" (далі - ТОВ "Укравтотехнології", позивач)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019

(головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Хрипун О.О. і Чорногуз М.Г.)

у справі № 925/941/18

за позовом ТОВ "Укравтотехнології"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - ТОВ "Укравтозапчастина", відповідач)

про стягнення 357 721,51 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 357 721,51 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що позивач міг би отримати реальний прибуток у зазначеній сумі при вчасному виконанні та дотриманні відповідачем договору від 04.12.2017 № 20 (далі - Договір № 20) у частині строків поставки, однак у зв`язку з непоставкою товарів та неповерненням коштів позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.05.2019 (суддя Грачов В.М.): позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Укравтозапчастина" на користь ТОВ "Укравтотехнології" 357 721,51 грн. збитків та 5 365,82 грн. судових витрат.

4. Рішення мотивовано обґрунтованістю та доведеністю заявленої позовної вимоги.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019: апеляційну скаргу ТОВ "Укравтозапчастина" задоволено; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з ТОВ "Укравтотехнології" на користь ТОВ "Укравтозапчастина" 8 048,73 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Постанову мотивовано відсутністю умов, за яких настає відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Укравтотехнології", зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, прийняття її внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, за невідповідності її висновків дійсності і фактичним обставинам справи та за непідтвердженості цих висновків жодними доказами, просить прийняти постанову, якою скасувати постанову апеляційного господарського суду від 21.11.2019 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Позивач не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що розділом 5 договору від 01.12.2017 №1-12/17 (далі - Договір №1-12/17) стосовно відповідальності сторін відповідальність за порушення строків поставки не передбачена, а також даним договором не передбачено й штрафних санкцій за порушення умов поставки товару.

9. Судом апеляційної інстанції "на власний розгляд трактуються" обставини, встановлені в рішенні господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі № 925/132/18.

10. Апеляційним господарським судом не були взяті до уваги "намагання отримати сплачені ТОВ "Укравтотехнології" авансом кошти ТОВ "Укравтозапчастина" за договором № 20 від 04.12.2017 року і здійснити закупівлю потрібного товару у іншого постачальника".

11. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доведення позивачем усіх умов відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди).

12. Апеляційний господарський суд зробив помилковий висновок "щодо того, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків, місцевий господарський суд вказав, що для виконання своїх зобов`язань за Договором позивач уклав Договори про поставку товару, визначеного у Договорі № 1-12/17, у третіх осіб для подальшої її поставки ТОВ "ЛНЗ Плюс". З цього прослідковується ланцюг постачання товару, де позивач є посередником".

13. Суд апеляційної інстанції не врахував, що "ані позивачем ані відповідачем не спростовувався факт ненадання товару у встановлений договором строк. Відповідач не заперечував проти вказаної обставини, а також не заперечував той факт, що товар не був виданий покупцю у встановлений договором строк, а тому зазначена колегією суддів обставина не потребує доказування".

14. Позивач не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність причинного зв`язку між невиконанням ТОВ "Укравтотехнології" зобов`язання з постачання ТОВ "ЛНЗ Плюс" товару за договором №1-12/17 та невиконанням Договору № 20.

Доводи інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укравтозапчастина" заперечує проти доводів і вимог касаційної скарги, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, а також про те, що доводи ТОВ "Укравтотехнології" "зводяться здебільшого до необхідності переоцінки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції", і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 з даної справи - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

16.1. Позивачем як постачальником і товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛНЗ Плюс" як покупцем було укладено Договір № 1-12/17, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю, а покупець -прийняти і оплатити товар в обсязі та в порядку, визначених цим договором (культиватор навісний, агрегат ґрунтообробний дискований, косарка роторна, плуг 3-корпусний оборотний, причіп тракторний, відвал комунальний).

16.2. На виконання умов Договору № 1-12/17 покупець перерахував постачальнику попередню оплату в сумі 3 217 906,26 грн.

16.3. За поясненнями позивача, для виконання Договору № 1-12/17 він уклав низку договорів з різними постачальниками, в тому числі з ТОВ "Укравтозапчастина" - Договір № 20 на купівлю плуга 3-корпусного оборотного PR (PO) -ЗМ -7 штук на загальну суму 945 000 грн.

16.4. 06.12.2017 позивач на виконання Договору № 20 перерахував відповідачу суму попередньої оплати - 945 000 грн.

16.5. Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором № 20 щодо передачі позивачу товару у встановлений цим договором (пункт 3.2) семиденний строк з дати зарахування на рахунок відповідача суми попередньої оплати (тобто до 14.12.2017).

16.6. Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.12.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становить 945 000 грн.

16.7. Відповідні обставини встановлені також у рішенні господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі № 925/132/18 за позовом ТОВ "Укравтотехнології" до ТОВ "Укравтозапчастина" про стягнення 983 887,40 грн., згідно з яким: позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Укравтозапчастина" на користь ТОВ "Укравтотехнології" 945 000 грн. попередньої оплати, 11 210,55 грн. пені та суму судових витрат. Заборгованість стягнуто на підставі Договору № 20.

16.8. Також у зазначеному судовому рішенні встановлено й інші обставини.

16.9. Так, позивач претензією від 21.12.2017 № 28 вимагав від відповідача передання оплаченого товару протягом двох днів з моменту одержання претензії (тобто протягом 27 і 28 грудня 2017 року), а після 28.12.2017, у разі непередання товару, - вимагав повернення суми попередньої оплати.

16.10. У відповідності з частиною третьою статті 612, частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і згаданою претензією позивача зобов`язання відповідача щодо поставки за Договором № 20 припинилося з 29.12.2017 внаслідок передбаченої законом односторонньої відмови від нього позивача і виникло зобов`язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати 945 000 грн.

16.11. Рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі № 925/132/18 набрало законної сили, і на його виконання був виданий наказ.

16.12. За висновком суду, у зв`язку з непоставкою своєчасно відповідачем позивачу товару за Договором № 20 позивач не зміг вчасно виконати свої зобов`язання перед ТОВ "ЛНЗ Плюс" за Договором № 1-12/17.

16.13. У подальшому Договір № 1-12/17 був припинений за згодою його сторін.

За твердженням позивача, Договір № 1-12/17 був розірваний саме через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 20, що призвело до втрати позивачем можливості отримати прибуток у сумі 357 721,51 грн., що й визначена ним як збитки.

16.14. Позивач надав суду висновок експерта (Сивової І.В.) за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.02.2019 № 527/19-23, в якому зазначено, що на підставі частини другої статті 224, статті 225 Господарського кодексу України, статті 22 ЦК України та враховуючи, що відповідно до угоди про припинення Договору № 1-12/17, у зв`язку з неможливістю поставки ТОВ "Укравтотехнології" ТОВ "ЛНЗ-Плюс" згідно з Договором № 1-12/17 товару - плугів 3-х корпусних оборотних PR (PO)-ЗМ розмір вигоди, втраченої від припинення з 05.01.2018 Договору № 1-12/17, визначається у розмірі 357 721,51 грн., що відповідає сумі неотриманого ТОВ "Укравтотехнології" прибутку.

16.15. Претензія позивача з вимогою до відповідача про сплату вказаної суми останнім залишена без відповіді.

16.16. Прибуток, який позивач мав отримати за Договором № 1-12/17, складається з різниці отриманих від ТОВ "ЛНЗ Плюс" коштів на поставку товару, визначеного в цьому договорі, та фактично витрачених коштів на купівлю такого товару у третіх осіб і поставку його ТОВ "ЛНЗ Плюс"; розмір такої різниці - 357 721,51 грн., що дорівнює розміру заявлених до стягнення збитків.

16.17. Суд першої інстанції відхилив висновок експерта, вказаний у підпункті 16.14 пункту 16 цієї постанови. Водночас названий суд погодився з іншими доказами, наданими позивачем.

17. Судом апеляційної інстанції у розгляді справи додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

17.1. У пункті 3.7 Договору № 1-12/17 його сторони визначили, що товар, вказаний у пункті 1.1 цього договору (плуг 3-корпусний оборотний PR (PO) - 3м у кількості 7 шт. вартістю 1 039 867,5 грн. з ПДВ) на момент укладення даного договору (01.12.2017) під забороною, арештом не перебуває та права третіх осіб, включаючи право застави, стосовно нього відсутні.

Водночас Договір № 1-12/17 не містить відомостей про те, що вказаний у ньому товар буде придбаний ТОВ "Укравтозапчастина" у подальшому в будь-який спосіб.

Таким чином, зі змісту Договору вбачається, що товар вже є в наявності у ТОВ "Укравтотехнології".

17.2. За умовами Договору № 20 (розділ 3 "Строки та умови передачі і приймання товару") у відповідача не було обов`язку передати товар позивачу в інший спосіб, ніж погоджений цими умовами, а саме покупець мав отримати товар за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 135, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (у редакції 2010 року), з урахуванням особливостей, наведених у цьому договорі. Позивач був зобов`язаний забрати товар до 13.12.2017 на складі відповідача за вказаною адресою.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з 06.12.2017 (дати оплати) до 13.12.2017 (кінцева дата поставки за договором) із заявами, вимогами, претензіями щодо надання можливості вивезти товар.

17.3. Позивач відмовився від Договору № 20 в односторонньому порядку до 05.01.2018 (дата припинення Договору № 1-12/17), хоча можливість такої відмови умовами договору не передбачалася.

17.4. Укладаючи з ТОВ "ЛНЗ Плюс" угоду про припинення Договору № 1-12/17, позивач, усвідомлюючи наслідки у вигляді неотримання прибутку, добровільно погодився з припиненнями дії цього договору - за відсутності в останньому умов щодо штрафних санкцій в разі порушення строків поставки.

17.5. Позивачем не подано суду доказів на підтвердження вжиття ним заходів щодо одержання тих доходів, які він вважає упущеною вигодою.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. ЦК України:

частина друга статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі;

частина друга статті 16:

- способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

стаття 22:

- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша);

- збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода; частина друга).

19. Господарський кодекс України:

стаття 224:

- учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;

частина перша статті 225:

- до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми, визначеної останнім як збитки у вигляді упущеної вигоди.

21. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (у тому числі у вигляді упущеної вигоди) необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

22. Водночас судом апеляційної інстанції у розгляді даної справи, на відміну від місцевого господарського суду, з`ясовано на підставі досліджених та оцінених апеляційним господарським судом доказів зі справи обставини, що свідчать про відсутність у даному разі таких умов (елементів) цивільно-правової відповідальності, як причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та збитками і вина відповідача.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції й дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

23. Поряд з тим Верховний Суд зазначає і підкреслює, що практично усі доводи, викладені в касаційній скарзі, як разом, так і кожний зокрема стосується питань, пов`язаних з незгодою скаржника із встановленням судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та здійсненням ним оцінки доказів у справі.

Проте за імперативними приписами частин першої і другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги зі справи) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому перевірка відповідних доводів скаржника перебуває поза визначеними згаданими нормами ГПК України межами розгляду справи в суді касаційної інстанції.

24. Практично єдиний аргумент касаційної скарги, безпосередньо пов`язаний не із встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, - це посилання скаржника на положення частини першої статті 75 ГПК України, згідно з яким: обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У цьому зв`язку скаржник зазначає, що ні позивачем, ані відповідачем не спростовувався факт надання товару у встановлений договором строк; відповідач не заперечував проти вказаної обставини, а також не заперечував, що товар не був виданий покупцю у встановлений договором строк, і ці обставини позивач вважав такими, що визнаються учасниками справи, і, отже, не потребують доказування.

Таке твердження скаржника є помилковим. Сама лише відсутність заперечень учасника справи стосовно тих чи інших обставин не тотожна визнанню таких обставин і не означає їх визнання. "Мовчазного" визнання обставин учасником справи процесуальний закон не передбачає, - натомість, як вказано у згаданій нормі ГПК України, обставини, що визнаються, зазначаються у певних процесуальних документах або в поясненнях, поданих учасником справи (його представником).

25. Касаційний господарський суд також бере до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та обставинами справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

27. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

Судові витрати

28. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотехнології" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 925/941/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов