Ухвала

від 25.06.2019 по справі 926/1487/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 червня 2019 року Справа № 926/1487/18 Суддя Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Деліти Сергія Івановича про видачу дубліката наказу у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Деліти Сергія Івановича

до приватного підприємства ЮС - Будінвест

про стягнення боргу в сумі 21785,77 грн.

Представники сторін: не викликались

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2018 року у справі № 926/1487/18, стягнуто з Приватного підприємства Юс - Будінвест на користь Фізичної особи-підприємця Деліти Сергія Івановича основний борг у сумі 20618,80 грн., три процента річних у сумі 30,50 грн., судовий збір в розмірі 1669,79 грн.

14.12.2018 року на виконання вказаного рішення Господарським судом Чернівецької області видано наказ.

24.06.2019 року на адресу суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Деліти Сергія Івановича про видачу дублікату судового наказу № 926/1487/18 від 14.12.2018 року у зв`язку із тим, що наказ був загублений під час поштового направлення стягувачу і до стягнення не пред`являвся.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2019 року дану заяву передано для розгляду судді Миронюку С.О.

Дослідивши матеріали справи, заяву та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 14.01.2018 року фізична особа-підприємець Деліта С .І. звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу і надіслання на адресу останнього наказу про примусове виконання рішення у справі 926/1487/18 від 14.12.2018 року.

Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 10.06.2019 року було видано довідку позивачу про те, що станом на 10.06.2019 року виконавче провадження про стягнення з приватного підприємства Юс - Будінвест на користь фізичної особи-підприємця Деліти С.І. заборгованості в сумі 22319,09 грн. не перебуває на виконанні.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду закріплена також й в статті 129 Конституції України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено в Законі України "Про судоустрій та статус суддів", в частині другій статті 13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції "право на суд", яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процес з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Окрім того, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 року у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення Європейського суду у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

За приписами ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України , виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.19.4 розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку видати дублікат наказу Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1487/18 від 14 грудня 2018 року.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 19.4 Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву фізичної особи - підприємця Деліти С.І. про видачу дубліката наказу, задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1487/18 від 14.12.2018 року.

3. Повний текст ухвали складено та підписано 25 червня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.О. Миронюк