Рішення

від 25.02.2010 по справі 15/20-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.10

          Справа № 15/20-10.

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТНП”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 63 682 грн. 36 коп.

                                                                             СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:   Ягодка Н.Г., довіреність №0212/55 від 02.12.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області 09.08.2006р.

          Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 63 682 грн. 36 коп. заборгованості за поставлену продукцію по договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р.

          Позивач в дане засідання подав заяву про уточнення суми позовних вимог, в якій позивач зазначив, що у прохальній частині позову ним було допущено технічну помилку, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 86 846 грн. 45 коп. по договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р., в тому числі 63 682 грн. 36 коп. основного боргу, 14 360 грн. 23 коп. пені, 6849 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 1954 грн. 34 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення суми позовних вимог прийнята судом до розглядом.

          Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засіданні суду усно пояснив, що уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі. Також пояснює, що отримав продукцію по договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р., але не розрахувався в повному обсязі через брак коштів.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 24.05.2007р. був укладений договір поставки  №01-07/У, за умовами п. 2.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався, в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності з замовленнями покупця і діючими специфікаціями, поставити товар, а покупець (відповідач) зобов‘язався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість.

Крім цього, до договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р. сторонами була укладена додаткова угода №1.

        Відповідно до п. 2.2 договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р. асортиментний перелік і ціна товару визначається специфікаціями, які укладаються сторонами у формі, встановленій у додатку №1 до договору. Всі специфікації, укладені сторонами протягом строку дії договору  є невід‘ємною частиною.

          Покупець зобов‘язаний повністю оплати партію товару протягом 30 діб з дати поставки, якщо інше не встановлено додатковими угодами, підписаними сторонами (п. 6.3 договору).

Строк дії договору визначений у п. 11.1 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2007р. При цьому, п. 11.2 договору визначив, що якщо жодна із сторін протягом 30 діб до спливу строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

          Таким чином,  оскільки договір поставки №01-07/У від 24.05.2007р. був пролонгований, по видатковим накладним за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 63 682 грн. 36 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів.

          Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними на яких міститься підпис відповідача та відбиток його печатки (а.с. 25-58). При цьому, відповідачем в у судовому засіданні факт отримання продукції від позивача по договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р. був визнаний.

Крім цього, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №1208-5/09 від 12.08.2009р. з вимогою погасити заборгованість (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано копію поштової квитанції №9543 від 14.08.2009р. та копію опису вкладення від 14.08.2009р., а в підтвердження отримання відповідачем претензій - копію поштового повідомлення  про вручення поштового відправлення 20.08.2009р.).

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

          Позивач в дане засідання подав заяву про уточнення суми позовних вимог, в якій позивач зазначив, що у прохальній частині позову ним було допущено технічну помилку, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 86 846 грн. 45 коп. по договору поставки №01-07/У від 24.05.2007р., в тому числі 63 682 грн. 36 коп. основного боргу, 14 360 грн. 23 коп. пені, 6849 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 1954 грн. 34 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення суми позовних вимог прийнята судом до розглядом.

         Відповідач усно в судовому засіданні пояснив, що уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

         Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 63 682 грн. 36 коп., яка підтверджується матеріалами справи і визнається відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 63 682 грн. 36 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527, 530 Цивільного кодексу України.

         Крім цього, згідно заяви про уточнення суми позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 14 360 грн. 23 коп.

         Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 9.1 договору поставки, за яким у випадку неналежного виконання покупцем обов‘язків щодо сплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від загальної суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов‘язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

   Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 14 360 грн. 23 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, вимоги позивача в частині стягнення пені відповідачем визнаються повністю, тому позовні вимоги щодо стягнення пені також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

         Також, згідно уточнених вимог за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 6849 грн. 52 коп. інфляційних збитків та 1954 грн. 34 коп. - 3% річних.

         Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

         Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

            Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 6849 грн. 52 коп. інфляційних збитків та 1954 грн. 34 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.    Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (42000, АДРЕСА_1 кв. 63, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТНП” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код 32737191) 63 682 грн. 36 коп. основного боргу, 14 360 грн. 23 коп. пені, 6849 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 1954 грн. 34 коп. - 3% річних, 868 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 26.02.2010р.

    Суддя