Постанова

від 12.06.2019 по справі 233/3927/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 233/3927/17

провадження № 61-37542св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром , товарна біржа Мегаполіс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року у складі судді Каліуш О. В. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Новікової Г. В., Папоян В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром (далі - ТОВ Агромакспром ), товарна біржа Мегаполіс , про скасування наказу.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області від 13 вересня 2011 року їй надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 195,58 га для ведення фермерського господарства. Під час розробки проектів землеустрою необхідним було проведення державної реєстрації земельних ділянок, реєстрація здійснюються за заявою особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельних ділянок. Після формування земельних ділянок та проведеної реєстрації вісім земельних ділянок, на які вона претендує, мають цільове призначення для ведення фермерського господарства . Всі проекти землеустрою після розробки погоджені висновками відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області, що вказує на відповідність проектів вимогам законів та прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Рішенням Олександрівської районної ради Донецької областівід 20 квітня 2016 року №7/6-71 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок. З метою затвердження проектів землеустрою вона звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із відповідним клопотанням про затвердження проектів землеустрою та прийняття рішення про надання земельних ділянок в оренду. Листами відповідача від 06 червня 2016 року їй було відмовлено у затверджені восьми проектів землеустрою, а підставою для відмови зазначено, що земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставлені на земельні торги за наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ.

Постановами Донецького окружного адміністративного суду: від 12 жовтня 2016 року, від 09 листопада 2016 року, від 29 листопада 2016 року, від 09 листопада 2016 року, від 28 жовтня 2016 року, від 07 листопада 2016 року, від 09 листопада 2016 року, від 25 жовтня 2016 року визнано протиправними відмови відповідача у затверджені проектів землеустрою відповідних земельних ділянок та зобов`язано відповідача повторно розглянути її клопотання про затвердження проектів землеустрою. Але, включаючи земельні ділянки до наказу № 23-СГ, відповідач фактично прийняв рішення, яке виключило можливість позитивного вирішення її клопотань про затвердження проектів землеустрою.

Враховуючи, що їй відмовлено у затверджені проектів землеустрою у зв`язку із існуванням наказу № 23-СГ, на її думку, цей наказ порушує її право на отримання земельних ділянок в оренду.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ у частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; кадастровий номер НОМЕР_3 ; кадастровий номер НОМЕР_4 , кадастровий номер НОМЕР_5 ; кадастровий номер НОМЕР_6 ; кадастровий номер НОМЕР_7 ; кадастровий номер НОМЕР_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ у частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_2 ; кадастровий номер НОМЕР_3 ; кадастровий номер НОМЕР_5 ; кадастровий номер НОМЕР_6 ; кадастровий номер НОМЕР_7 ; кадастровий номер НОМЕР_8 , розташованих за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області, скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ у частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 ; кадастровий номер НОМЕР_4 , розташованих за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області, відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при прийнятті спірного наказу про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Суд узяв до уваги, що у 2011 році ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 лютого 2016 року № 1012-VІІІ Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів , який набрав чинності 03 квітня 2016 року, фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 ЗК України, що виключаються цим Законом.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Агромакспром залишено без задоволення, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення районного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, так як позивач до дня набрання чинності Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів одержала в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у користування, тому вона мала право на отримання вказаних земельних ділянок без проведення земельних торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ Агромакспром ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку, якщо ОСОБА_1 отримала дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у користування, то вона безумовно має право на отримання спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів, оскільки такий дозвіл не дає гарантій позитивного рішення у подальшому про надання їй у власність, чи користування земельних ділянок після виготовлення такого проекту.

Вважає, що у ОСОБА_1 не виникло права на користування землею, яке б підлягало судовому захисту.

Вказує, що позивач не скористалася у розумні строки наданим їй правом на отримання землі у користування, на момент прийняття оспорюваного рішення відповідачем вона не мала затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тому на час розгляду справи права позивача не порушено, оскільки жодних прав щодо спірних земельних ділянок у неї не виникло.

Посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки ТОВ Агромакспром не було залучено до справи, як відповідач, але саме товариство орендує спірні земельні ділянки та розгляд позову ОСОБА_1 безпосередньо стосується його прав.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ Агромакспром , в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, оскільки згідно з абзацом 16 частини другої статті 134 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення відповідачем, не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Вказує, що рішення відповідача про відмову їй у затвердженні проектів землеустрою визнано протиправним судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду, що було правильно враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації від 13 вересня 2011 року №302 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства зі змінами, внесеними розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації від 27 вересня 2012 року № 34 Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 195,58 га, розташованих за межами населених пунктів Петровської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області у довгострокову оренду строком на 50 років для ведення фермерського господарства.

Рішенням Олександрівської районної ради Донецької області від 20 квітня 2016 року №7/6-71 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельних ділянок державної власності сільського господарського призначення (запасу) для ведення фермерського господарства, розташованих на території Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області (за межами населених пунктів): площею 25,0315 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , площею 35,5568 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , площею 5,1270 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 , площею 48,1206 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 , площею 20,6000 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5 , площею 13,3580 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 , площею 23,6800 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 , площею 12,5500 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 .

На клопотання ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року з приводу затвердження проектів землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листами від 06 червня 2016 року №№ Т-1811/0-1436/6-16, Т-1811/0-1438/6-16, Т-1811/0-1440/6-16, Т-1811/0-1434/6-16, Т-1811/0-1437/6-16, Т-1811/0-1439/6-16, Т-1811/0-1435/6-16, Т-1811/0-1433/6-16 повідомило їй про те, що відповідно до наказу Держземагенства України від 22 листопада 2014 року № 343 Про методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагенства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів витребувані нею земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, у зв`язку з чим, передати їй в оренду земельну ділянку є неможливим (том 1, а. с. 17-31).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги наказано включити земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, згідно додатку. У додатку зазначені земельні ділянки, у тому числі спірні: кадастровий номер НОМЕР_2 ; кадастровий номер НОМЕР_3 ; кадастровий номер НОМЕР_5 ; кадастровий номер НОМЕР_6 ; кадастровий номер НОМЕР_7 ; кадастровий номер НОМЕР_8 , розташовані за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області, а також земельні ділянки площею 48,1206 га; 13,3580 га, 12,5500 га, 5,1270 га, 23,6800 га, 20,600 га, кадастрові номери яких не зазначені.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27 лютого 2017 року № 44 земельні ділянки площею 25,0315 га (кадастровий номер НОМЕР_9), площею 48,102 га (кадастровий номер НОМЕР_4) виключені з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Постановами Донецького окружного адміністративного суду у справах: № 805/2346/16-а від 12 жовтня 2016 року, №805/3441/16-а від 09 листопада 2016 року, №805/3442/16-а від 29 листопада 2016 року, №805/3443/16-а від 09 листопада 2016 року, №805/3444/16-а від 28 жовтня 2016 року, №805/3445/16-а від 07 листопада 2016 року, №805/3446/16-а від 09 листопада 2016 року, №805/3447/16-а від 25 жовтня 2016 року, які набрали законної сили, визнано протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у передачі ОСОБА_1 в оренду відповідних земельних ділянок та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проектів землеустрою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ Агромакспром задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу .

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 134 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, тощо.

У пункті 2 прикінцевих положень Закону України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів визначено, що фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом (набрав чинності 03 квітня 2016 року) одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що при наданні (передачі) в оренду громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, права оренди на такі земельні ділянки не підлягають продажу на земельних торгах. Землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. При цьому при передачі позивачу земельних ділянок для ведення фермерського господарства земельні торги не повинні проводитися, оскільки дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок їй було надано у 2011 році, до вступу у силу Закону № 1012-VIII.

За таких обставин суд обґрунтовано вважав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не доведено правомірності своїх дій при прийнятті спірного наказу про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, є протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству, так як позивач мала право на отримання спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів, а спірними наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області її право було порушено.

Доводи касаційної скарги про те, що суди дійшли помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 , отримавши дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у користування, має право на отримання спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів, є необґрунтованими та спростовуються пунктом 2 прикінцевих положень Закону України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів .

Крім того, слід зазначити, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

При цьому, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними , послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим .

Таким чином, оскільки вся процедура щодо надання земельної ділянки є взаємопов`язаною , тому одну, зокрема про надання дозволу на розробку проектів щодо її відведення, виокремити не можна та застосуванню підлягає закон, який був чинний на момент вчинення першої дії.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , отримавши дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у користування, має право на отримання спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів, за умови належної розробки та виготовлення проектів щодо відведення земельних ділянок.

З огляду на вказане, не заслуговують на увагу й доводи заявника про те, що у ОСОБА_1 не виникло права на користування землею, яке б підлягало судовому захисту.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником ТОВ Агромакспром норм матеріального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановили правовідносини, що склалися між сторонами, та закон, який їх регулює, й обґрунтовано частково задовольнили позов ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк