Постанова

від 20.06.2019 по справі 759/14220/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 759/14220/16-ц

провадження № 61-29186св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Об`єднана Компанія Укрвуглереструктуризація ,

представник відповідача - Брицька Наталія Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів: Борисової О.В.,

Пікуль А.А., Усика Г.І., від 27 липня 2017 року

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства Об`єднана Компанія Укрвуглереструктуризація (далі - ДП ОК Укрвуглереструктуризація ) , у якому просила зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити їй заробітну плату за період з липня по жовтень 2014 року та вихідну допомогу при звільненні; зобов`язати з`ясувати причину не зазначення в Єдиній системі єдиного соціального внеску внесків, сплачених нею до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також нарахувати й виплатити їй компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що працювала у Державному підприємстві Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (далі - ДП Донвуглереструктуризація ), а саме - у Відокремленому структурному підрозділі Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт

ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств . 31 жовтня 2014 року її було звільнено з роботи у зв`язку з реорганізацією підприємства, однак заробітку плату за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року, а також вихідну допомогу при звільненні їй виплачено не було.

Вказувала, що відповідно до п. 3 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 358 від 15 травня 2014 року

Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств діяльність

ДП Донвуглереструктуризація припинено шляхом її реорганізації й приєднано ДП Донвуглереструктуризація до ДП ОК Укрвуглереструктуризація , створеного згідно з вказаним вище наказом, яке є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків

ДП Донвуглереструктуризація .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано ДП ОК Укрвуглереструктуризація нарахувати й виплатити ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати відповідно до довідки відособленого структурного підрозділу Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств № 9/08-222

від 06 квітня 2015 року в розмірі 20 055 грн 57 коп., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати в сумі 109 грн 00 коп, за 115 робочих днів (з 03 листопада 2014 року по 15 квітня 2015 року) в розмірі 12 535 грн.

00 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем, як правонаступником роботодавця, порушено право ОСОБА_1 на своєчасну та в повному обсязі оплату праці, оскільки при звільненні останньої їй не виплачено в повному обсязі заробітну плату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду м.Києва від 27 липня 2017 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в позові, дійшов висновку про те, що ДП ОК Укрвуглереструктуризація є неналежним відповідачем у справі, оскільки ДП Донвуглереструктуризація не припинило свою діяльність. При цьому суд виходив із того, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (код ЄДРПОУ 32442610) з 26 травня 2014 року знаходиться в стані припинення й інші відомості про припинення, реорганізацію чи ліквідацію зазначеного підприємства в реєстрі відсутні, а тому повинно відповідати за своїми зобов`язаннями, у тому числі перед працівниками Відокремленого структурного підрозділу Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність відповідача, не дослідивши матеріали справи, зокрема зміст наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2014 року № 358

Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств , яким визначено процедуру та порядок відповідної реорганізації. ОСОБА_1 вважала, що реорганізація відбулась з усіма наслідками, визначеними вказаним вище наказом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу

№ 759/14220/16-ц зі Святошинського районного суду м. Києва.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 травня 2018 року справу № 759/14220/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу № 759/14220/16-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ДП Донвуглереструктуризація а саме - у Відокремленому структурному підрозділі Шахтарська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт

ДП Донвуглереструктуризація та 31 жовтня 2014 року була звільнена у зв`язку з реорганізацією підприємства. При звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку: не було виплачено заробітну плату за період з липня по жовтень.

Згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2014 року № 358 Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств було створено ДП ОК Укрвуглереструктуризація .

Відповідно до п. 3 зазначеного наказу діяльність ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств припинено шляхом її реорганізації - приєднання до

ДП ОК Укрвуглереструктуризація .

Пунктом 10 наказу встановлено, що ДП ОК Укрвуглереструктуризація є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків

ДП Донвуглереструктуризація згідно з передавальними актами.

Відповідно до п. 3.4 статуту ДП ОК Укрвуглереструктуризація , затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 жовтня 2016 року № 640, ДП ОК Укрвуглереструктуризація є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків

ДП Донвуглереструктуризація згідно з передавальними актами.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 січня

2017 року Державне підприємство Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств з 29 травня

2014 року знаходиться в стані припинення. Інші відомості щодо припинення, реорганізації чи ліквідації зазначеного підприємства в реєстрі відсутні.

Доказів на підтвердження факту передачі майнових прав та обов`язків

ДП Донвуглереструктуризація за передавальними актами ДП ОК Укрвуглереструктуризація позивачем суду не надано, факт такої передачі судом не встановлено.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої й другої статті 11 ЦПК України (чинної на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Частиною першою статті 33 ЦПК України (чинної на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Частинами першою й другою статті 104 Цивільного кодексу України

(далі -ЦК України ) (чинної на час вирішення справи судами попередніх інстанцій)визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася з позовом саме до ДП ОК Укрвуглереструктуризація , позовні вимоги до

ДП Донвуглереструктуризація не пред`являлися.

Отже, правильним є висновок апеляційного суду про те, що оскільки

ДП Донвуглереструктуризація станом на 31 січня 2017 року знаходиться в стані припинення, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто юридична особа ДП Донвуглереструктуризація не припинена, у встановленому порядку ДП Донвуглереструктуризація своє майно відповідачу не передало, в тому числі не були оформлені передавальні акти приймання-передачі заборгованості із заробітної плати позивача, а тому ДП ОК Укрвуглереструктуризація є неналежним відповідачем у даній справі.

При цьому в рішенні обґрунтовано зазначено про те, що апеляційний суд не мав процесуальної можливості замінити відповідача ДП ОК Укрвуглереструктуризація на належного відповідача у даній справі - ДП Донвуглереструктуризація .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, й зводяться до переоцінки доказів та незгоди ОСОБА_1 з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскаржуване судове рішення є таким, що ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а касаційна скарга не містить аргументів, які б спростовували його висновки. Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС. Ю. Бурлаков Судді:В. М. Коротун М. Є. Червинська