Ухвала

від 14.06.2019 по справі 311/2368/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2019 року

м. Київ

справа № 311/2368/18

провадження № 61-10903ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року, в частині оскарження додаткового рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання договору укладеним.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція відмовлено.

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернулися до Василівського районного суду Запорізької області із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Додатковим рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2018 року заяву ОСОБА_6, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року рішення Василівського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року та додаткове рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2018 року залишено без змін.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року, в частині оскарження додаткового рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька насіннєва станція на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн та на апеляційне оскарження у розмірі 1 500 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд може визнати справу малозначною, ураховуючи, наприклад: ціну позову, предмет позову, складність справи та її значення для сторін і суспільства.

Ураховуючи предмет, ціну позову та складність цієї справи, а також те, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення постановлено судом апеляційної інстанції після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих прав, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року ухвалена у малозначній справі, то вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року, в частині оскарження додаткового рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2018 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк