Постанова

від 06.06.2019 по справі 910/2944/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/2944/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.06.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" та заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 (повний текст підписано 13.09.2018)

у справі №910/2944/18 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Обслуговуючий кооператив "Єнісейська садиба-1" (третя особа -1)

ОСОБА_1 (третя особа 2)

ОСОБА_2 (третя особа 3)

ОСОБА_3 (третя особа 4)

про звільнення земельної ділянки

В судовому засіданні 06.06.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18 позов Київської міської ради задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп звільнити зайняту земельну ділянку площею 1,2642 га (кадастровий номер 8000000000:82:415:0093) на АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний до використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач 15.11.2018 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 року у справі № 910/2944/18 повністю; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Київської міської ради відмовити повністю.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 Київська міська рада (надалі позивач, КМР) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп (надалі ТОВ Строй Альянс Груп , відповідач) про зобов`язання звільнити зайняту земельну ділянку площею 1,2 га на АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний до використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Позов обґрунтований відсутністю у позивача правових підстав для ведення житлового будівництва на цій земельній ділянці та порушенням прав міської громади на користування та розпорядження нею, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/24461/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 визнано недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2016 №715/715 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва ; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та ТОВ Строй Альянс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 12.10.2016 за реєстровим номером 3795; визнано відсутність у ТОВ Строй Альянс Груп права користування земельною ділянкою площею 1,2642 га (кадастровий номер 8000000000:82:415:0093) на АДРЕСА_2.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18 позов Київської міської ради задоволено повністю.

При прийнятті рішення у справі місцевий господарський суд виходив з того, що з червня 2017 року (після набранням законної сили рішенням у справі № 910/24461/16) відповідач не мав правових підстав використовувати земельну ділянку площею 1,2642 га на АДРЕСА_2, а факт подальшого використання відповідачем цієї земельної ділянки, всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання на всій території України, визнаний уповноваженим представником відповідача під час розгляду справи, описаний відповідачем та третьою особою у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, тобто є таким, що не потребує доказуванню в силу приписів ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки на спірній земельній ділянці до її передачі відповідачеві за рішенням від 14.07.2016 № 715/715 та договором від 12.10.2016 (визнані недійсними в подальшому) були відсутні будівлі і споруди, що підтверджується приєднаними до позовної заяви матеріалами з бази даних міського земельного кадастру, позовні вимоги про звільнення цієї земельної ділянки від будівель і споруд також є правомірними та задоволені судом відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України. При цьому, судом враховано, що за визнаним недійсним рішенням Київської міської ради описана земельна ділянка не виділялася позивачеві для будівництва, тобто створення нових об`єктів нерухомості, а тому зведення на ній новобудов також є порушенням майнових прав територіальної громади міста.

Посилання відповідача та третьої особи про наявність у них документів на проведення будівельних робіт судом було відхилено з обґрунтуванням, що положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , на які посилалися ТОВ Альянс Строй Груп та Обслуговуючий кооператив Єнісейська садиба-1 не регулюють відносин власності та земельних правовідносин, а наявність проектної документації у жодному випадку не свідчить про правомірність використання земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 15.11.2018 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 по справі № 910/2944/18 повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Київської міської ради відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- на дату укладення договору оренди на спірній земельній ділянці вже було завершено будівництво двох багатоквартирних житлових будинків; обидві декларації про готовність об`єкта до експлуатації були зареєстровані органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом ДАБІ у м. Києві, що свідчить про законне завершення будівництва на земельній ділянці двох багатоквартирних житлових будинків; законність цих документів підтверджена Окружним адміністративним судом міста Києва та Київським апеляційним адміністративним судом в межах справи № 826/3734/17;

- станом на дату проведення перевірки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (29 січня 2018 року), так і станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції всі квартири, нежитлові приміщення та машиномісця у цих двох багатоквартирних житлових будинках були реалізовані фізичним особам або юридичним особам;

- судом першої інстанції взагалі не досліджено питання щодо наявності на земельній ділянці нерухомого майна, право власності на яке належить не лише відповідачу, а й третім особам (яких станом на момент розгляду справи налічувалося близько 300);

- посилаючись на практику Європейського суду з прав людини апелянт відзначав, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що позивачем не було надано стверджуючих пояснень з посиланням на відповідні докази, в чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував як заходи позбавлення замовника будівництва майнових прав на об`єкт будівництва, а власників квартир, нежитлових приміщень, машино-місць - приватної власності;

- знесення нерухомого майна є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 21-1959а16).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 поновлено відповідачу строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.01.2019.

31.01.2019 від представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшли заяви про приєднання до апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 оголошено перерву у справі до 28.02.2019, враховуючи подання представником ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заяв про приєднання до апеляційної скарги лише 31.01.2019 та необхідність надання часу іншим учасникам апеляційного провадження на ознайомлення з поданими документами та викладення своєї позиції щодо поданих документів.

Ухвалою суду від 28.02.2019 приєднано заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до апеляційної скарги ТОВ Строй Альянс Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18, розгляд справи призначено на 04.04.2019.

Ухвалою від 04.04.2019 залучено до участі у справі №910/2944/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи на 16.05.2019; ухвалою суду від 16.05.2019 - на 06.06.2019.

До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення від 22.02.2019 (отримані судом 25.02.2019) щодо заяв про приєднання до апеляційних скарг; 04.04.2019 за клопотанням заявника ОСОБА_1 до справи залучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна; 16.05.2019 третьою особою (ОСОБА_2) суду надані додаткові пояснення щодо протиправності рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін

Представники відповідача та третіх осіб (2, 3, 4) в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримували доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та заявах про приєднання, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи 1 в судове засідання апеляційної інстанції 06.06.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи 1 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.01.2018 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 (обліковий код 82:415:0093) у Голосіївському районі м. Києва, яка використовується ТОВ Строй Альянс Груп , за результатами якої було складено акт № 18-0013-01 та виявлено наступні порушення: Відсутні документи, які посвідчують речові права на земельну ділянку та наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки .

Відповідно до тексту зазначено акту перевіркою установлено наступне: Згідно з базою даних міського земельного кадастру земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (обліковий код 82:415:0093) у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2016 № 715/715 була передана в оренду на 15-ть років ТОВ Строй Альянс Груп для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування. У Департаменті земельних ресурсів було зареєстровано договір оренди від 12.10.2016 № 3795. На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 № 910/24461/16 Департаментом земельних ресурсів договір оренди скасовано. Спеціалістом Департаменту земельних ресурсів проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці за вказаною адресою. Перевіркою установлено, що на земельній ділянці площею приблизно 1,2 га, яка огороджена парканом та охороняється, ТОВ Строй Альянс Груп проводить будівництво багатоповерхових житлових будинків. За результатами перевірки вбачаються ознаки самовільного зайняття земельної ділянки .

29.01.2018 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виніс письмову вказівку № 18-0012-01 директору ТОВ Строй Альянс Груп з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства в десятиденний термін.

За висновками суду, із наведеними положеннями ст.ст. 3, 9, 116 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України Про столицю України місто-герой Київ , п. 5 ст. 16, ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі ,підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб слід вважати відповідне рішення Київської міської ради.

Розглядаючи заявлений спір, судом першої інстанції прийнято як такі, що не потребують доказування, обставини взаємовідносин сторін, які були встановлені судовими рішеннями у справі № 910/24461/16 відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до обставин, встановлених рішенням у вказаній справі:

- 14.07.2016 Київською міською радою прийнято рішення № 715/715, згідно з яким, серед іншого, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачеві для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування по вул. Академіка АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови);

- передано відповідачеві в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,2642 га для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування по АДРЕСА_2 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна;

- зазначеним рішенням відповідача попереджено про те, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог ст.ст. 141 і 143 Земельного кодексу України;

- перехід права власності до відповідача на об`єкт нерухомого майна відбувся у зв`язку з укладенням ТОВ Строй Альянс Груп договору купівлі-продажу від 25.04.2015 автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 56,4 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га, код земельної ділянки 82 : 415 : 333 ;

- 12.10.2016 Київською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 1,2642 га, який був нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законодавством порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/24461/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради та ТОВ Строй Альянс Груп : визнано недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2016 №715/715 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування по АДРЕСА_2 у Голосіївському район м. Києва ; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладений ТОВ Строй Альянс Груп та Київською міською радою; визнано відсутність у ТОВ Строй Альянс Груп права користування земельною ділянкою площею 1,2642 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, АДРЕСА_2.

З посиланням на вирішення спору у вказаній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що з червня 2017 року (після набранням законної сили рішенням у справі № 910/24461/16) відповідач не мав правових підстав використовувати земельну ділянку площею 1,2642 га у Голосіївському районі міста Києва на АДРЕСА_2.

При цьому, судом прийнято в якості належного і допустимого доказу використання позивачем описаної земельної ділянки для будівництва акт Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.01.2018 № 18-0013-01 та відхилені заперечення відповідача, оскільки такий документ складався уповноваженим органом, в межах компетенції, згідно з установленою формою і доказів зворотнього суду подано не було.

Встановивши, що:

- згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:82:415:0093 площею 1,2642 у Голосіївському районі міста Києва на АДРЕСА_2 зареєстрована на праві комунальної власності за Київською міською радою,

- Київська міська рада не приймала рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки (код ділянки 826415, кадастровий номер 8 000 000 000 :82 :415:0093 ), крім того, що було скасовано в судовому порядку;

суд першої інстанції вважав, що факт неправомірного і безпідставного використання відповідачем у січні 2018 земельної ділянки для будівництва житлових будинків є доведеним.

За висновками суду першої інстанції:

- відповідач, не маючи правових підстав для ведення будівництва на спірній земельній ділянці на момент проведення перевірки, порушив майнові права територіальної громади міста Києва на земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000: 82:415:0093 площею 1,2642 у Голосіївському районі міста Києва на АДРЕСА_2, а тому Київська міська рада в межах компетенції та відповідно до встановлених законодавством повноважень правомірно звернулася до суду для їх захисту шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права;

- оскільки на спірній земельній ділянці до її передачі відповідачеві за рішенням від 14.07.2016 № 715/715 та договором від 12.10.2016 (визнані недійсними в подальшому) були відсутні будівлі і споруди, що підтверджується приєднаними до позовної заяви матеріалами з бази даних міського земельного кадастру, позовні вимоги про звільнення цієї земельної ділянки від будівель і споруд є правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України. При цьому, суд враховував, що за визнаним недійсним рішенням Київської міської ради описана земельна ділянка не виділялася для будівництва, тобто створення нових об`єктів нерухомості, а тому зведення на ній новобудов також є порушенням майнових прав територіальної громади міста.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга та заяви про приєднання до апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення має бути скасованим виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 Земельного кодексу України).

При вирішенні питання щодо звільнення відповідачем земельної ділянки з приведенням у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд (відповідно до предмету позову у справі) встановленню підлягають обставини щодо наявності на такій земельній ділянці будівель та споруд, правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна.

Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа (Обслуговуючий кооператив Єнісейська садиба-1 ) стверджували, що на земельній ділянці вже є спорудженими та введеними в експлуатацію два багатоквартирні житлові будинки, а на підтвердження зазначених доводів до справи залучені копії декларацій про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143162742122, КВ 143162742071, роздруківки з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції реєстр дозвільних документів щодо реєстрації вказаних декларацій.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач зазначав, що станом на момент проведення перевірки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) всі квартири, нежитлові приміщення та машиномісця у цих двох багатоквартирних будинках були реалізовані фізичним та юридичним особам; до справи були подані заяви про залучення третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із долученими до них копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 25.05.2017, 05.12.2016, 22.12.2016.

В свою чергу, судом першої інстанції не було перевірено вказані обставини, та з порушенням норм ст. 50 ГПК України відмовлено у залученні до участі у справі третіми особами власників квартир у будинках, не врахувавши, що рішення у справі за розглядом позову про звільнення земельної ділянки від будинків та споруд (знесення) безпосередньо впливає на права та обов`язки осіб, які придбали квартири у цих будинках.

До матеріалів справи залучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна станом на 27.06.2018, які підтверджують, що житлові та нежитлові приміщення у житлових будинках № АДРЕСА_2 належать фізичним особам на праві власності.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи судове рішення, прийняте Господарським судом міста Києва 03.04.2017 у справі № 910/24461/16, судом першої інстанції не враховано, що підставою задоволення позову прокурора щодо незаконності та скасування рішення Київської міської ради від 14.07.2016 № 715/715 та укладеного на його виконання договору оренди від 12.10.2016 стали встановлені обставини недотримання радою (позивачем у даній справі) порядку надання в оренду земельної ділянки в частині обов`язковості проведення аукціону.

Доводи позивача про те, що Київська міська рада рішень щодо передачі (надання) відповідачу у власність (користування) земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків за вказаною адресою не приймала, у зв`язку з чим відсутні будь-які правові підстави для використання ТОВ Строй Альянс Груп земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва багатоповерхових житлових будинків, не можуть розцінюватись як здійснення відповідачем самочинного будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Позивачем не надано суду доказів, що спірна земельна ділянка не віднесена до земель житлової й громадської забудови чи має інше цільове призначення, відповідно у суду відсутні з цих підстав вважати об`єкти нерухомості самочинним будівництвом в розумінні положень ст. 379 ЦК України, оскільки такі будуються на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети.

Аналогічні висновки вміщені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 826/3734/17 за розглядом позову Обслуговуючого кооперативу Єнісейська Садиба-1 до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за участю третіх осіб про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису, наказу, постанови, зобов`язання вчинити дії.

Розміщені на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомості не є такими, що збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, оскільки протилежне доводиться наявними у справі деклараціями про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143162742122, КВ 143162742071.

Відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 902/889/16 та від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17, від 05.03.2019 у справі № 910/24190/16 та інших.

Частиною 4 статі 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктами б , д частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 29.05.2018 № 915/101/15.

Судом першої інстанції не було встановлено обставин, а позивачем не зазначено про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади згідно зі статтею 376 ЦК України, на земельну ділянку через розташування на ній об`єктів нерухомості, завдання третім особам у зв`язку із цим збитків, не встановлено вчинення відповідачем дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав третіх осіб.

Крім того, у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції , Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , Вєренцов проти України , Щокін проти України , Сєрков проти України , Колишній король Греції та інші проти Греції , Булвес АД проти Болгарії , Трегубенко проти України ) напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Враховуючи зазначене, зобов`язання відповідача в даному випадку в примусовому порядку звільнити земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд, фактично означає знесення об`єктів нерухомості (багатоквартирних будинків), що є порушенням права власності осіб, які набули право власності на квартири, нежитлові приміщення у цьому будинку, гарантованого статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 902/889/16 та від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17, від 05.03.2019 у справі № 910/24190/16.

Місцевий господарський суд не дослідив всі обставини справи у їх сукупності, не звернув уваги на вищезазначені норми чинного законодавства та дійшов помилкових висновків про задоволення позову Київської міської ради.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При розгляді справи апеляційним господарським судом, також враховані посилання третьої особи ( ОСОБА_2 ), викладені у додаткових поясненнях наданих до суду 16.05.2019 щодо необхідності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, однак, виходячи з предмету та підстав заявленого позову спір між сторонами виник про право цивільне (право на земельну ділянку) та не є публічно-правовим.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ Строй Альянс Груп та заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приєднання до вказаної апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18 підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на позивача, а також, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача із заявами третіх осіб про приєднання, з позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги та заяв про приєднання.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" та заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/2944/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3, ідентифікаційний код 39472525) 7929,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) 7929,00 грн. судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги.

6. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) 7929,00 грн. судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги.

7. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) 7929,00 грн. судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги.

8. Доручити видачу наказів Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи №910/2944/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 26.06.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б.Михальська

А.І. Тищенко