Постанова

від 26.06.2019 по справі 910/1274/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2019 р. Справа№ 910/1274/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Фоменко С.О. - адвокат

від відповідача: Бодюк В.А. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019, повний текст якого складений 16.04.2019

у справі № 910/1274/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи продакт

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання укладеною додаткової угоди № 15 від 30.08.2018 до укладеного між позивачем та відповідачем договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА № 15

до договору на постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року

Київ 30 серпня 2018 р.

Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю Газенерджі , що має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Юр`єва Артема Олександровича, що діє на підставі Статуту, надалі - Постачальник , з однієї сторони,

Споживач: Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи продакт

уклали цю додаткову угоду № 15 до Договору на постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року за нерегульованим тарифом в особі Генерального директор Юдіна Олександра Валентиновича та Фінансового директора Шевели Наталії Григорівни, які спільно діють на підставі Статуту, надалі - Покупець , з іншої сторони, при спільному згадуванні - Сторони , а кожна окремо Сторона , уклали цю Додаткову угоду № 15 до Договору на постачання природного газу № 2003/2 Є33.2017 року (надалі - Договір) та домовились про наступне:

1. Відповідно до п. 3.1. розділу 3 Договору Ціна газу і порядок розрахунків Сторони дійшли згоди, що з вересня 2018 року ціна за 1 000,00 кубічних метрів газу встановлена в розмірі:

без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за нерегульованим тарифом становить 9 916,68 крім того ПДВ за ставкою 20% 1 983,34 Всього 11 900,02 Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією та без ПДВ, складає 9 916,68 грн., крім того ПДВ-20% - 1 983,34 грн. Разом 11 900,02 грн. (Одинадцять тисячі дев`ятсот гривень 02 копійки).

2. Дана Додаткова угода складена українською мовою, на 1 (одній) сторінці, у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони

3. Інші умови Договору, що не змінені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

4. Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання ії Сторонами.

Постачальник: Покупець:

ТОВ Газенерджі ТОВ Енерджи продакт

Директор Генеральний директор

---

/А.О. Юр`єв

---

/Юдін О.В

Фінансовий директор

---

/Шевела Н.Г

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019, повний текст якого складений 16.04.2019, у справі № 910/1274/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- за доводами позивача, прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 669 від 29.08.2018 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. 187 про внесення змін до постанови № 187 від 22.03.2017 вплинуло на середньоринкові ціни на природний газ в серпні на вересень 2018 року, проте будь-яких обґрунтувань щодо пов`язаності цін із даними, внесеними вказаною постановою, позивачем не наведено;

- за умовами п. 3.2 договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017, розмір покупної ціни на газ, що встановлена в цьому договорі та/або додаткових угодах до нього, може змінюватися за взаємною домовленістю сторін, про що складається додаткова угода. У випадку внесення відповідних змін до діючого законодавства, що може вплинути на формування ціни газ, в тому числі встановлення додаткових податків, зборів тощо, або суттєвої зміни ціни на ринку газу, вартість буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов`язковим для постачальника та споживача з моменту введення їх в дію, про що буде укладено відповідну додаткову угоду до договору. Ціну газу може бути змінено протягом місяця споживання;

- відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.08.2016, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2016 за № 1382/27827, споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу, при цьому споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами (крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами). Споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником;

- як зазначає позивач, 30.08.2018 ним направлено на адресу відповідача проект Додаткової угоди № 15 від 30.08.2018 щодо зміни ціни на газ, проте відповідач заперечує отримання проекту Додаткової угоди № 15 від 30.08.2018;

- надана позивачем накладна служби кур`єрської доставки ASS Service не містить підпису, прізвища та ініціалів особи, яка б отримала проект додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, та не містить інформації про неможливість такого вручення або відмови від отримання проекту додаткової угоди, а відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання, відмови від отримання або неможливості отримання відповідачем проекту додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, що свідчить про недотримання позивачем ст. 188 ГК України та умов Правил постачання природного газу;

- наданий позивачем лист за вих. № 432, який 03.09.2018 надійшов на електронну адресу відповідача від позивача і в якому позивач повідомив відповідача про внесення змін до постанови КМУ № 187 від 30.08.2018 на ціну природного газу, носить інформаційний характер про зміну ціни на газ та не містить пропозицій з боку позивача щодо внесення змін до договору, укладення додаткової угоди, яка на адресу відповідача так і не надходила, відповідно угода з боку відповідача не підписувалась. З вказаного листа також слідує і те, що позивач зазначив про підвищення цін до рівня 12 249,60 грн. з ПДВ та протягом або після періоду поставки газу до 13 338,00 грн., проте у редакції додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, яку позивач просить визнати укладеною, позивачем визначено ціну на рівні 11 900,02 грн.;

- оскільки 23.08.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 15 до договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017, якою сторонами узгоджено ціну газ, з огляду на наявний в матеріалах справи Акт № 244-9315-1ТХГ наданих послуг розподілу природного газу за вересень 2018 рік, який свідчить про фактичне отримання газу відповідачем, а позивач просить фактично визначити укладеною додаткову угоду № 15 від 30.08.2018, якою внести зміни в частині ціни газу, що суперечить ч. 3 ст. 632 ЦК України, не доведення наявності умов, передбачених п. 3.2 спірного договору для зміни ціни газу, недотримання ст. 188 ГК України та Правил постачання природного газу, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Газенерджі звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що при вирішення спору сторін по суті судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що:

- при ухваленні рішення суду першої інстанції посилається на норми газового законодавства, яке на час спірних правовідносин не застосовувалось або втратило чинність, або не застосовується до категорії учасників газового ринку України, до якої відносяться позивач та відповідач, зокрема щодо побутових споживачів та постачальників останньої надії , постачання газу яким здійснюється на підставі відповідних типових договорів, що затверджуються Регулятором і оприлюднюються в установленому порядку, в той час як позивач використовує газ у виробничій діяльності (господарській) і в розумінні ЗУ Про ринок природного газу не є а ні побутовим споживачем а ні постачальником останньої надії ;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обов`язковості доказування позивачем причинно-наслідкового зв`язку між внесенням змін до газового законодавства та підвищенням середньо ринкових цін на природній газ, оскільки це не є єдиною підставою підвищення ціни - в позовній заяві позивач посилається на обумовлені сторонами в договорі випадки, в яких договірна ціна газу підвищується;

- висновок суду першої інстанції про те, що надана позивачем накладна служби кур`єрської доставки ASS Service не містить підпису, прізвища та ініціалів особи, яка б отримала проект додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, не відповідає обставинам справи та спростовується самою накладною, оригінал якої надавався суду для огляду, а копія додана позивачем до позовної заяви.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 справа № 910/1274/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не додано доказів сплати судового збору, з огляду на що ухвалою від 21.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усуненні недоліків, а саме подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали докази сплати судового збору в сумі 2 881,50 грн.

05.06.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2019, до якого додано квитанцію № 0.0.1339036713.1 від 26.04.2019 про сплату судового збору в сумі 2 881,50 грн.

Ухвалою від 06.06.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.06.2019;

- роз`яснено учасникам процесу, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- призначено справу № 910/1274/19 до розгляду на 26.06.2019 о 12:40;

- учасників судового процесу попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

19.06.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:

- наведені у апеляційній скарзі норми законодавства України, які регулюють процедуру та порядок споживання та постачання природного газу, не мають відношення до предмету позовної заяви;

- в спірній додатковій угоді № 15 від 30.08.2018 позивач не посилається на діючи законодавчі акти, на підставі яких він вирішив в односторонньому порядку внести відповідні зміни, а відтак, вказані зміни в односторонньому порядку істотної умови договору (ціни) здійснено всупереч нормам законодавства та умовам п. 3.2 спірного договору,

просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням № 09.1-08/1783/19 від 25.06.2019, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, та перебування судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1274/19.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 справа № 910/1274/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 26.06.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19 прийнято до свого проавдження.

Станом на 26.06.2019 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

20.03.2017 позивач як постачальник та відповідач як споживач уклали договір постачання природного газу № 2003/2 (далі Договір) (а.с. 13-20), за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ (надалі - газ) належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а відповідач - оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором.

У п. 1.1 Договору сторони погодили, що газ, що постачається за Договором, використовується відповідачем виключно для власних виробничих потреб. Відповідач зобов`язується не продавати та не відчужувати будь-яким іншим способом газ, прийнятий за Договором. Відповідач є кінцевим споживачем газу.

Пунктом 2.1 Договору узгоджено, що позивач забезпечує відповідача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений Договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.

Також у вказаному пункті сторонами погодженні договірні місячні обсяги постачання газу.

У п. 3.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість 1 000,00 куб.м. газу встановлюється у гривнях України і складає на момент укладення цього договору, без врахування вартості транспортування газу, 6 640,02 грн., в тому числі: ціна - 5 533,35 грн., ПДВ 20% - 1 106,67 грн.

Згідно з п. 9.2 Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 5 днів після настання таких змін, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що протягом строку дії Договору сторонами укладались відповідні додаткові угоди, якими, зокрема, змінювалась ціна газу.

Так, додатковою угодою № 14 від 01.08.2018 (а.с. 21) сторони дійшли згоди, що з серпня 2018 року ціна за 1 000 куб.м. газу встановлена в розмірі 9 799,04 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 14/1 від 31.08.2018 (а.с. 25) сторони, дійшли згоди збільшити узгоджений раніше обсяг поставки природного газу в серпні 2018 року на 10,694 тис.куб.м. та узгодили ціну на додатковий обсяг природного газу в 10,694 тис.куб.м. в розмірі 11 900,04 грн. за 1 000 куб.м.

Згідно з п. 2.2 відповідач надає позивачу письмову заявку з плановим обсягом поставки газу до 16 числа місяця, який передує місяцю поставки газу.

Листом від 20.08.2018 № 149 (а.с.23) відповідач звернувся до позивача з проханням надати ліміт природного газу на вересень 2018 в обсязі 370 тис.м.куб.

Згідно з п. 3.4 Договору, 100% вартості газу, що запланована у відповідному календарному місяці, оплачується не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

Платіжним дорученням № 7729 від 22.08.2018 (а.с.65) відповідач перерахував позивачу 3 859 101,48 грн. з призначенням платежу: Оплата за природний газ зг. рах. № 50 від20 .08.2018р.та зг.договору № 2003/2 від 20.03.17р., в т.ч. ПДВ 20% 643183,58 грн.

Копію рахунку позивача № 50 від 20.08.2018 матеріали справи не містять, але сторонами не заперечується, що за платіжним дорученням № 7729 від 20.08.2018 відповідачем проведено оплату згідно з умовами Договору за природний газ поставки вересня 2018 року.

Додатковою угодою № 15 від 23.08.2018 (а.с. 24) сторони дійшли згоди, що з вересня 2018 року ціна за 1 000 куб.м. газу встановлена в розмірі 10 430,00 грн. з ПДВ.

З огляду на замовлений відповідачем до поставки в вересні 2018 року обсяг газу (370 000 куб.м.) та сплачену позивачем за платіжним дорученням № 7729 від 20.08.2018 суму (3 859 101,48 грн.), відповідач оплатив позивачу газ поставки вересня 2018 року з розрахунку 10 430,00 грн. з ПДВ за 1 000 куб.м. газу.

Позивач зазначає, що внаслідок коливання ціни на природний газ, 30.08.2018 ним направлено відповідачу для підписання додаткову угоду № 15 від 30.08.2018 (а.с. 30), в якій зазначено про те, що з вересня 2018 року ціна за 1 000 куб.м. газу встановлена в розмірі 11 900,00 грн. з ПДВ.

На доказ направлення вказаної угоди позивачем надано копію накладної служби кур`єрської доставки ASS Service (а.с. 31).

Відповідач проти отримання вказаного відправлення позивача заперечує.

03.09.2018 позивач направив на електронну адресу відповідача лист № 432 від 30.08.2018 (а.с. 28), в якому повідомив про те, що були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу згідно з якою ціна природного газу, встановлена НАК Нафтогаз України на ринку природного газу України суттєво підвищилась та на сьогоднішній день за умовами попередньої оплати до періоду поставки складає 12 249,60 грн. з ПДВ та протягом або після періоду поставки газу 13 338,00 грн. з ПДВ.

Факт отримання вказаного листа відповідачем не заперечується.

13.09.2018 позивач на електронну адресу відповідача направив лист № 400 від 13.09.2018 (а.с.32-33), в якому зазначив про те, що у зв`язку з суттєвим підвищенням ціни природного газу України, керуючись п. 3.2 Договору, він буде вимушений підвищити ціну на постачання природного газу у вересні 2018 року, що буде складати 11 950,02 грн. за 1 000,00 тис.куб.м.

Проти отримання вказаного листа відповідач не заперечує.

Докази надання відповідачем відповідей на вищевказані відправлення позивача в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач як на підставу для задоволення позовних вимог посилається на те, що наприкінці серпня 2018 року відбулось суттєве коливання ціни природного газу в бік збільшення; що коливання відбулось у зв`язку із зміною кон`юнктури на європейському ринку природного газу, зокрема, відбулось зростання котирувань на європейських хабах та зниження середньозваженого курсу гривні до долара США та євро; що 29.08.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 669 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ; що зазначені події вплинули на середньоринкові ціни на природний газ в серпні на вересень 2018 року, внаслідок чого 25.08.2018 на офіційному сайті НАК Нафтогаз України були опубліковані скореговані цінові пропозиції на природний газ, які діятимуть з 1 вересня 2018 року, для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання при укладенні договорів з 31.08.2018, відповідно до яких в залежності від обсягів закупівлі та умов оплати Нафтогаз у вересні 2018 року пропонував газ за ціною від 12 249,60 грн. до 13 338,00 грн./тис. куб.м. (з ПДВ), в той час як у серпні 2018 року пропонував природний газ за ціною від 10 130,40 грн. до 11 083,20 грн./тис куб.м. (з ПДВ).

Крім того, позивач посилається на те, що, 01.09.2018 на виконання умов Договору позивач почав постачати природний газ, який приймався відповідачем, а відтак, останній погодився на підвищення ціни за одиницю природного газу у вересні 2018 року, а при укладенні додаткової угоди № 15 щодо встановлення ціни на природний газ у вересні 2018 в розмірі 11 900,02 грн. з ПДВ проігнорував оферту позивача.

При цьому, позивач зазначає, що протягом часу споживання природного газу відповідач не надав жодних заперечень щодо укладення змін до Договору щодо встановлення ціни на природний газ на вересень 2018 року, що свідчить про прийняття запропонованих позивачем змін.

Також, на думку позивача, відповідач, підписавши Додаткову угоду № 14/1 від 31.08.2018 та оплативши газ за новою ціною (11 900,04 грн. за 1 000 куб.м. газу), визнав зазначені вище обставини, що вплинули на середньо ринкову ціну природного газу на ринку природного газу України, а тому безпідставно ухиляється від підписання Додаткової угоди № 15 до Договору.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати укладеною додаткову угоду № 15 від 30.08.2018 до Договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 між сторонами в редакції, викладеній позивачем.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись на те, що по вересню 2018 року мала місце переплата відповідачем за фактично спожитий газ, що позивач намагається визнати додаткову угоду № 15 від 30.08.2018 укладеною з метою зменшення власної заборгованості перед відповідачем, яка утворилася внаслідок переплати, що відповідач не отримував додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, а накладна, яку позивач надав суду на підтвердження факту її направлення відповідачу, є неналежним доказом, оскільки в ній відсутній підпис та ім`я особи про отримання, що направлений позивачем відповідачу електронний лист № 432 від 30.08.2018 носить інформаційний характер та не містить пропозицій з боку позивача щодо укладення додаткової угоди, яка на адресу відповідача не надходила і з боку відповідача не підписувалась, що посилання позивача на те, що відповідач, підписавши додаткову угоду № 14/1 до Договору, визнав нову ціну за газ у розмірі 11 900,00 грн., є безпідставними, оскільки угодою № 14/1 було встановлено ціну за газ на серпень 2018 року, в той час як ціну газу на вересень 2018 року сторони встановили в додатковій угоді № 15 від 23.08.2018, що позивачем у позові не обґрунтовано, чому він вирішив самостійно встановити ціну на газ у розмірі 11 900,00 грн., в той час як у листі № 432 від 30.08.2018 йдеться про суми 12 249,60 грн. та 13 338,00 грн., що відповідач внесення змінених умов про ціну газу до договору не визнає, а отже, між сторонами не досягнуть згоди щодо внесення змін до істотних умов договору, згідно з ч. 2 ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відломив, з чим колегія судів погодитись не може з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, ч. 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені або законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

У п. 3.2 Договору сторони дійшли згоди про те, що розмір покупної ціни на газ, що встановлена в цьому договорі та/або додаткових угодах до нього, може змінюватися за взаємною домовленістю сторін, про що складається додаткова угода. У випадку внесення відповідних змін до діючого законодавства, що може вплинути на формування ціни газ, в тому числі встановлення додаткових податків, зборів тощо, або суттєвої зміни ціни на ринку газу, вартість буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов`язковим для постачальника та споживача з моменту введення їх в дію, про що буде укладено відповідну додаткову угоду до договору. Ціну газу може бути змінено протягом місяця споживання.

Отже, у вказаному пункті сторонами погоджено, що розмір покупної ціни на газ може бути змінений:

- або за взаємною домовленістю сторін;

- або у випадку внесення відповідних змін до діючого законодавства, що може вплинути на формування ціни газ, в тому числі встановлення додаткових податків, зборів тощо, - шляхом коригування ціни на газ відповідно до цих документів;

- або у випадку суттєвої зміни ціни на ринку газу - шляхом коригування ціни на газ відповідно до цих змін.

У всіх трьох випадках має бути укладена відповідна додаткова угода. При цьому, в другому та третьому з погоджених сторонами випадків згода обох сторін на її укладення не є обов`язковою.

Враховуючи, що спір щодо ціни на газ, що поставлений за умовами Договору у вересні 2018 року, є предметом спору в суді, взаємної домовленості щодо вказаного питання сторони не дійшли.

При цьому посилання позивача на те, що, приймаючи природний газ, який на виконання умов Договору з 01.09.2018 позивач почав постачати, відповідач погодився на підвищення ціни за одиницю природного газу у вересні 2018 року; що той факт, що протягом часу споживання природного газу відповідач не надав жодних заперечень щодо укладення змін до Договору щодо встановлення ціни на природний газ на вересень 2018 року, свідчить про прийняття запропонованих позивачем змін; що відповідач, підписавши Додаткову угоду № 14/1 від 31.08.2018 та оплативши газ за новою ціною (11 900,04 грн. за 1 000 куб.м. газу), визнав зазначені вище обставини, що вплинули на середньоринкову ціну природного газу на ринку природного газу України, а тому безпідставно ухиляється від підписання Додаткової угоди № 15 до Договору, є припущеннями позивача, які документальними доказами у справі не підтверджені, а відповідачем заперечуються, тому до уваги колегією суду не беруться.

Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на те, що 29.08.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 669 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу , також не є підставою для зміни ціни газу згідно з п. 3.2 Договору, оскільки, як зазначає сам позивач, скореговані цінові пропозиції на природний газ, які діятимуть з 1 вересня 2018 року, на офіційному сайті НАК Нафтогаз України були оприлюднені 25.08.2018, в той час як постанова Кабінету Міністрів України № 669 датована 29.08.2018, а набрала чинності з 01.10.2018, тобто пізніше на чотири дні, а відтак, прийняття вказаної постанови не може вважатися судом як подія, внаслідок якої НАК Нафтогаз України скорегував цінові пропозиції на природний газ, про що офіційно повідомив 25.08.2018.

Враховуючи, що позивачем не доведено, як саме зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 669 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187, вплинули на формування ціни на природний газ в вересні 2018 року, правові підстави для зміни ціни на газ з посиланням на вказану постанову відсутні.

Щодо третьої обумовленої сторонами Договору підстави для внесення змін до ціни на газ, а саме суттєвої зміни його ціни на ринку газу України, колегія суддів зазначає таке.

У підписаній сторонами Додатковій угоді № 15 від 23.08.2018 сторонами погоджено що з вересня 2018 року ціна за 1 000 куб.м. газу встановлена в розмірі 10 430,00 грн.

Позивач зазначає, про те, що 25.08.2018 на офіційному сайті НАК Нафтогаз України були опубліковані скореговані цінові пропозиції на природний газ, які діятимуть з 1 вересня 2018 року, згідно з якими, в залежності від обсягів закупівлі та умов оплати, НАК Нафтогаз України у вересні 2018 року пропонував газ за ціною від 12 249,60 грн. до 13 338,00 грн. за 1 000 куб.м. газу. з ПДВ без врахування тарифу на транспортування.

Вказані посилання позивача підтверджуються наявними на сайті НАК Нафтогаз України відомостями щодо коригування цін для промислових споживачів газу на вересень 2018 року у зв`язку зі зміною кон`юнктури на європейському ринку

( http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/7FFA660B47746309C22582F9005753FD ), а також відомостями про Динаміку цін на природний газ ресурсу НАК Нафтогаз України для промислових споживачів ( http://www.naftogaz.com/files/Information/Dynamika-cina-2014-2018-Promyslovist.pdf ), згідно з якими ціна на газ в серпні 2018 року становила, з ПДВ без врахування тарифу на транспортування, від 10 130,40 грн. до 11 083,20 грн., а в вересні 2018 року - від 12 249,60 грн. до 13 338,00 грн., тобто різниця в сторону збільшення становить близько 17 %.

Колегія суддів вважає, що така зміна є суттєвою зміною ціни на газ та, відповідно, за умовами п. 3.2 Договору - підставою для коригування ціни на газ поставки вересня 2018 року за Договором.

Той факт, що позивачем запропоновано відповідачу збільшити ціну на газ поставки вересня 2018 року з 10 430,00 грн., встановлених додатковою угодою № 15 від 23.08.2017, до 11 900,02 грн., що менше за мінімальну закупівельну ціну газу, встановлену НАК Нафтогаз України на вересень 2018 року, вказаних обставин не спростовує.

Щодо посилань відповідача на те, що повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу з одночасним повідомленням про його право відмовитись від запропонованих змін має бути надане споживачеві не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами, слід зазначити, що за умовами Договору, у випадку суттєвої зміни ціни на ринку газу згода обох сторін на укладення відповідної додаткової угоди про коригування ціни на газ відповідно до цих змін не є обов`язковою.

Крім того, слід зазначити про таке.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (тут і далі в редакції на дату укладення Договору), дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС; Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил; Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку; Постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії , що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним; Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи, що відповідач не є а ні побутовим споживачем а ні постачальником останньої надії , договір постачання між позивачем з відповідачем має укладатися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умови, що є істотними та обов`язковими для договору постачання природного газу, і які такій договір має містити, перелічені в п. 5 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496. Наведений у вказаному пункті Правил перелік є вичерпним.

Обов`язок постачальника повідомляти споживача про намір змінити умови договору постачання природного газу та про право останнього відмовитись від запропонованих змін не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами, в указаному переліку відсутній, а відтак, до істотних та обов`язкових для договору постачання природного газу умов не відноситься.

Укладений сторонами Договір також не містить умови щодо обов`язку постачальника повідомляти споживача про намір змінити умови Договору постачання природного газу та про право останнього відмовитись від запропонованих змін не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами.

При цьому слід зазначити, що в п. 5 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 йдеться про те, що споживач має бути повідомлений про зміну ціни газу, але не зазначено, що це має відбуватись шляхом направлення постачальником додаткової угоди, яка може бути укладена і не одночасно з таким повідомленням.

Факт повідомлення відповідача позивачем про намір змінити ціну газу на вересень 2018 року підтверджується вищезгаданими листами: від 30.08.2018 № 432, направленим позивачем на електронну адресу відповідача 03.09.2018, та від 13.09.2018 № 400, направленим позивачем на електронну адресу відповідача 13.09.2018.

Те, що відповідач заперечує отримання від позивача проекту спірної додаткової угоди № 15 від 30.08.2018, не спростовує того, що про намір змінити ціну газу, що поставляється у вересні 2018 року, відповідач був повідомлений позивачем у місяці поставки - вересні 2018 року.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у Договорі передбачили випадки, за яких ціна на газ, що поставляється за його умовами, може бути змінена. При цьому домовились, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату замовленого газу на умовах 100% передоплати (п. 3.4 Договору) і що ціну газу може бути змінено протягом місяця споживання (п. 3.2 Договору).

При цьому, право ініціювати зміну ціни газу мають як позивач, так і відповідач, тому у випадку, наприклад, зменшення закупівельної ціни на газ, будь-яка сторона не позбавлена права ініціювати зміну ціни газу в сторону зменшення протягом місяця споживання навіть за умови, що такий газ попередньо оплачений.

Як встановлено судом, відповідач здійснив попередню 100% оплату газу поставки вересня 2018 року 22.08.2018 як то встановлено умовами Договору, і це, відповідно до умов Договору, не є перешкодою для зміни ціни газу, якщо суттєві зміни ціни відбулись в місяці споживання, тобто в вересні 2018 року в спірному випадку.

При цьому, посилання відповідача на ч. 3 ст. 632 ЦК України, згідно з якою зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки сторони передбачили в Договорі попередню оплату, помісячну поставку газу і можливість зміни ціни газу протягом місяця споживання, тому до закінчення місяця поставки попередньо оплаченого газу відсутні підстави вважати, що постачальником у повному обсязі виконане зобов`язання з поставки газу протягом оплаченого місяця, в той час як про зміну ціни газу з 01.09.2018 позивач листами повідомив відповідача 03.09.2018 та 13.08.2018, тобто протягом місяця споживання - вересня 2018 року.

Загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 ГК України згідно з якою:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1);

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2);

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3);

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4);

- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).

Водночас, правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. 3 ст. 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення), та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012.

Отже, факт направлення чи не направлення позивачем відповідачу проекту Додаткової угоди № 15 від 30.08.2018 для підписання не впливає як на право позивача на звернення до суду з цим позовом, так і на вирішення спору сторін по суті.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди № 15 від 30.08.2018 до укладеного між позивачем та відповідачем договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 в редакції, викладеній позивачем, підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється повністю.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави скасування судового рішення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі задовольняються повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, а саме, витрати позивача за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерджі на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1274/19 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати укладеною додаткову угоду № 15 від 30.08.2018 до Договору постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенерджі (03187, м. Київ, вул. Заболотного, 52, кв. 64, ідентифікаційний код 39776059) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи продакт (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24А, ідентифікаційний код 38872186), в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА № 15

до договору на постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року

Київ 30 серпня 2018 р.

Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю Газенерджі , що має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Юр`єва Артема Олександровича, що діє на підставі Статуту, надалі - Постачальник , з однієї сторони,

Споживач: Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджи продакт

уклали цю додаткову угоду № 15 до Договору на постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року за нерегульованим тарифом в особі Генерального директор Юдіна Олександра Валентиновича та Фінансового директора Шевели Наталії Григорівни, які спільно діють на підставі Статуту, надалі - Покупець , з іншої сторони, при спільному згадуванні - Сторони , а кожна окремо Сторона , уклали цю Додаткову угоду № 15 до Договору на постачання природного газу № 2003/2 Є33.2017 року (надалі - Договір) та домовились про наступне:

1. Відповідно до п. 3.1. розділу 3 Договору Ціна газу і порядок розрахунків Сторони дійшли згоди, що з вересня 2018 року ціна за 1 000,00 кубічних метрів газу встановлена в розмірі:

без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за нерегульованим тарифом становить 9 916,68 крім того ПДВ за ставкою 20% 1 983,34 Всього 11 900,02 Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією та без ПДВ, складає 9 916,68 грн., крім того ПДВ-20% - 1 983,34 грн. Разом 11 900,02 грн. (Одинадцять тисячі дев`ятсот гривень 02 копійки).

2. Дана Додаткова угода складена українською мовою, на 1 (одній) сторінці, у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони

3. Інші умови Договору, що не змінені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

4. Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання ії Сторонами.

Постачальник: Покупець:

ТОВ Газенерджі ТОВ Енерджи продакт

Директор Генеральний директор

---

/А.О. Юр`єв

---

/Юдін О.В

Фінансовий директор

---

/Шевела Н.Г

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи продакт (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24А, ідентифікаційний код 38872186) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю Газенерджі (03187, м. Київ, вул. Заболотного, 52, кв. 64, ідентифікаційний код 39776059) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1274/19.

Повний текст постанови складено: 26.06.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна