Ухвала

від 21.06.2019 по справі 910/2899/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.06.2019Справа № 910/2899/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-21" про зупинення провадження у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" (02097, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 63Б; ідентифікаційний код 41113259)

до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-21" (02217, м. Київ, вул. Бальзака, буд.63-Б; ідентифікаційний код 23493229)

про зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Бойков О.С. - представник

від відповідача: Муляр А.М. - представник, Горовенко О.І. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-21", в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок за адресою: м. Київ, вул . Оноре де Бальзака , буд. 63Б, а саме: технічний паспорт на багатоповерховий житловий будинок; проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньо будинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання; акти державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію; паспорти ліфтового господарства та іншу документацію на будинок та прибудинкову територію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду: достовірну та повну інформацію щодо місцезнаходження позивача та відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; надати суду докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача, в якому зазначено достовірну та повну інформацію щодо місцезнаходження позивача та відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також додано докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.05.2019.

У підготовчому засіданні 15.05.2019 судом було оголошено перерву до 05.06.2019 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

05.06.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі та письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.06.2019.

18.06.2019 до Господарського суду міста Києва надішли письмові заперечення позивача на заяву про зупинення.

У підготовчому засіданні 21.06.2019 суд продовжив розгляд заяви відповідача про зупинення провадження у справі, яку було подано до суду 05.06.2019.

Представник відповідача підтримав вказану заяву та просив суд зупинити провадження у справі № 910/2899/19 до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17.

Представник позивача заперечував щодо зупинення провадження.

Із заяви відповідача про зупинення провадження вбачається, що 09.11.2017 було проведено загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б".

За результатами проведення вказаних зборів було прийнято рішення про ліквідацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б". Даний факт підтверджується Протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" № 1 від 03.12.2017.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсними загальних зборів співвласників житлового будинку та прийнятих на них рішень.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" про визнання недійсними загальних зборів співвласників житлового будинку та прийнятих на них рішень залишено без задоволення.

З огляду на викладене, враховуючи, що станом на 21.06.2019 вказане вище рішення районного суду не набрало законної сили, яке в свою чергу містить вже встановлені обставини та факти, які мають преюдиціальне значення для даної справи, відповідач звертаючись до суду з відповідною заявою, в якій просить суд зупинним провадження у справі № 910/2899/19 до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, ст. 227 Господарського процесуального кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, враховуючи предмет та підстав позову у справі № 910/2899/19, суд дійшов висновку, що наразі існує об`єктивна можливість розглянути даної справи до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17, оскільки у вказаній справі встановлені обставини щодо правомірності прийняття рішення про ліквідацію та правомірність подальшої діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б", в тому числі й правомірність та доцільність отримання останнім технічної документації на будинок за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 63Б, про що позивач просить у своєму позові у справі № 910/2899/19.

Відтак, враховуючи, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17, яке станом на 21.06.2019 не набрало законної та яким було встановлено, що рішення про ліквідацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг 63Б" прийнято більшістю співвласників та відповідно до закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд об`єктивно не може вирішити спір у справі № 910/2899/19, оскільки, у випадку набранням рішення від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17 законної сили та одночасне задоволення позову у справі № 910/2889/19 може призвести до того, що технічна документація на будинок за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 63Б буде передана без належних на те підстав установі, яка є правомірно ліквідована.

При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Між тим, з урахуванням викладеного вище, враховуючи пояснення представників, предмет та підставу позову у справі № 910/2899/19, існування об`єктивної неможливості її розгляду до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17, категорію та складність справи, суд вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача та зупинити провадження у справі № 910/2899/19 до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17.

Керуючись ст. 42, п. 5 ч. 1 ст. 227 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-21" про зупинення провадження у справі - задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 910/2899/19 до набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 754/16172/17.

3. Сторонам повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25.06.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов