Рішення

від 26.06.2019 по справі 826/9177/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2019 року № 826/9177/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., при секретарі судового засідання Поліщук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Держгеокадастру в Київській області треті особи:Сеньківська сільська рада, Відділ Головного управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області, ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за участі учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 .

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі по тексту - відповідач), треті особи: Сеньківська сільська рада (далі по тексту - третя особа 1), відділ Головного управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області (далі по тексту - третя особа 2), ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 3), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Київській області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач листом повідомив позивача про відмову у наданні останньому дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, на підставі того, що дана земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб. Оскільки вказана відповідачем підстава для відмови у наданні дозволу не передбачена Земельний кодексом України, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та необґрунтованим.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог обґрунтовані тим, що відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідач керувався ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України - земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. А тому, оскільки земельна ділянка на яку позивач просив надати дозвіл на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність вже перебуває у власності іншої особи, що підтверджується відповідними документами, отже відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проектної документації є правомірною.

Представники відповідача, третіх осіб 1 і 2 в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, сповіщені належним чином про день, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 пояснив, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2016 у справі № 359/11625/15-ц визнано за ним право постійного користування на ? земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , розміром 16,24 га на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту. Вважає, що позивач незаконно претендує на земельну ділянку, яка йому належить відповідно до вищевказаного судового рішення, а тому просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів адміністративної справи, 02 жовтня 2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотання про отримання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Листом від 01.11.2017 № П-32239/0-17654/6-17 позивача повідомлено, що відповідно до наданої інформації відділом Головного управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області бажана до відведення земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб. Також зазначалось, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Отже, у Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутні підстави для надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Вказане вище стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308, Головне управління Держгеокадастру у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області (далі - Положення № 308).

Отже, повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Київської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Судом встановлено, що відповідач надав позивачу відповідь, яка по суті не відповідає вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: не було встановлено невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як перебування земельної ділянки у власності (користуванні) третіх осіб Земельним кодексом України або іншим законом не передбачена.

При цьому, суд звертає увагу на те, що представником позивача до клопотання від 02 жовтня 2017 року було надано копію посвідчення учасника бойових дій, однак вказані обставини не враховані відповідачем при наданні відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам (сім`ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Вказаним Законом передбачено надання пільг учасникам бойових дій (пункту 4 статті 12 цього Закону), інвалідам війни (пункт 18 статті 13 цього Закону), учасникам війни (пункт 13 статті 14 цього Закону), особам (сім`ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015 Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2016 у справі № 359/11625/15-ц, на яке посилається відповідач як на доказ права власності (користування) на земельну ділянку третіх осіб, визнано за ОСОБА_2 право постійного користування на ? земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , розміром 16,24 га на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту. Проте, у вказаному рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2016 у справі № 359/11625/15-ц не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, а також відсутні будь-які інші ознаки земельної ділянки, які давали б можливість ідентифікувати, що саме на цю земельну ділянку претендує позивач та виокремити її з-поміж інших земельних ділянок, які знаходяться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

Крім того, позивачем надано викопіювання з публічної кадастрової карти України станом на 24.12.2018, з якої вбачається, що на земельну ділянку на яку позивач мав намір отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, відсутні зареєстровані права третіх осіб.

Право громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки не може бути обумовлено діями чи бездіяльністю будь якого державного органу чи його посадової особи, або поставлено в залежність від настання подій, на які не може впливати громадянин.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що системний аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача шляхом визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 (викладеної в листі від 01.11.2017 № П-32239/0-17654/6-17) у наданні дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 Положення № 308 визначено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 №600 накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Однак, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, суд приходить до висновку, що наданий відповідачем лист від 01.11.2017 № П-32239/0-17654/6-17, яким позивача повідомлено, що відповідно до наданої інформації відділом Головного управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області бажана до відведення земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб, не є належною відмовою у наданні дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведеної норми дає суду підстави стверджувати, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Суд акцентує увагу на тому, що відмова Головного управління Держггеокадстру в Київській області, оформлена листом, всупереч приписам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України мотивована лише посиланням на перебування бажаної до відведення земельної ділянки у власності (користуванні) третіх осіб.

Однак, із наданого відповідачем листа вбачається, що питання, визначені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідачем не досліджувалися.

З урахуванням вищевикладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, в даному випадку є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва із прийняттям відповідного владного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №826/17220/17.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного та встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 241 - 246, 250, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної в листі від 01.11.2017 № П-32239/0-17654/6-17, у наданні дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Київській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.10.2017 про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована на території Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ: 39817550).

Третя особа 1: Сеньківська сільська рада (08371, Київська область, с. Сеньківка, вул. Миру, 5, код ЄДРПОУ: 04363610).

Третя особа 2: Відділ Головного управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, 2).

Третя особа 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 26.06.2019.