Рішення

від 07.06.2019 по справі 640/3685/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2019 року № 640/3685/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Поппель А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ", в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №646/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 21.02.2019р. та зобов`язати Державну фіскальну службу України надати податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку позивача, надана консультація не відповідає вимогам чинного податкового та цивільного законодавства. Позивач стверджує, що набуття створеною внаслідок приєднання юридичною особою права на відшкодування надміру сплачених податків від особи, яка ліквідовується, передбачено нормами Цивільного кодексу України та статті 98 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, позивач стверджує про необхідність врахування від`ємного значення фінансового результату.

Відповідачем у відзиві на позов позовні вимоги заперечуються з посиланням на п. 3 підрозділу розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 1- Кодексу) та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 Об`єднання підприємств , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 (далі-П(С)Б019).

При цьому відповідач стверджує про те, що вищенаведені нормативні акти не передбачають зменшення фінансового результату правонаступника.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю АЗІМУТ ЮГ було подано запит №4099/6 від 01.02.2019р. до Державної фіскальної служби України про надання індивідуальної податкової консультації в порядку, передбаченому ст. 52 Податкового кодексу України .

В надісланому запиті позивач просив надати відповідь - індивідуальну податкову консультацію щодо врахування підприємством, що утворилось після реорганізації, від`ємного значення об`єкта оподаткування підприємства, що реорганізувалось шляхом приєднання.

Зокрема, позивач просив надати письмову консультацію з питання: чи підлягає врахування підприємством, що утворилось після реорганізації, від`ємне значення об`єкта оподаткування підприємства, що припинилося шляхом приєднання?

У відповідь на звернення позивача відповідачем надано податкову консультацію № 646/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 21.02.2019 p., в якій Державною фіскальною службою України зазначено, що Податковим кодексом України не передбачено різниць, що надають право платнику при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток від`ємного значення об`єкта оподаткування приєднаного платника податку, фінансовий результат до оподаткування платника податку-правонаступника не зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття на дату затвердження передавального акта.

Розглядаючи питання правомірності зазначених висновків, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій

Пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За змістом пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Розглянувши питання відповідності чинному податковому законодавству наданої позивачу відповідачем податкової консультації, суд висловлює наступну правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, або ліквідації). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до 4.5 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Чинним законодавством України не передбачено жодних винятків щодо складу майна, прав та обов`язків, що переходять до підприємства-правонаступника в разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Таким чином, до складу майна, прав та обов`язків, що передаються юридичній особі-правонаступнику, входить також і від`ємне значення об`єкта оподаткування.

Згідно з пп. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 Податкового кодексу України, під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає, зокрема, злиття платників податків, а саме - передачу майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Відповідно до п. 98.8 ст. 98 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов`язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до п. 98.9 ст. 98 Податкового кодексу України, у разі, якщо сума надміру сплачених грошових зобов`язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов`язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Відповідно до вимог п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, порядок визначення об`єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності та скоригованого на різниці, які передбачені Розділом 3 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 140.4.2 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення" Кодексу (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Отже, витрати за зобов`язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що припиняється, не настала, внаслідок передання всіх прав та обов`язків підприємству-правонаступнику виникають у такого підприємства-правонаступника. Підприємство-правонаступник враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

З огляду на вищевказане, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що підприємство-правонаступник приймає на себе усі права та обов`язки підприємства, що припиняється в результаті реорганізації, у тому числі - враховує від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Пори цьому суд враховує, що позитивне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, тобто об`єкт оподаткування має, згідно з вищенаведеними нормами, зараховуватися для визначення податкових зобов`язань підприємства - правонаступника, і це відповідачем не оспорюється.

Суд враховує, що поточна редакція Податкового кодексу України не містить заборони на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об`єднання підприємств встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об`єднання підприємств", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 N 163 (далі - П (С)БО19).

Згідно з п. 5 П (С)БО19, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов`язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

З огляду на викладене, суд вважає, що витрати за зобов`язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73 (далі - НПБО 1), баланс являє собою звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал (Форма N 1).

Отже, позивач, як правонаступник, приймає на себе всі права та обов`язки ліквідованого підприємства, у тому числі фінансовий результат (рядок 1420 передавального балансу).

Таким чином, в балансі позивача буде містися відображення власних активів, зобов`язань та капіталу, а також активів, зобов`язань та капіталу ліквідованого підприємства, а в складі власного капіталу - нерозподілений прибуток (накопичений збиток), який є наслідком у тому числі і всіх раніше отриманих прибутків та/чи збитків ліквідованого підприємства.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що оскільки нормами ПК України в редакції, чинній з 01.01.2015 року, не передбачено відображення врахування, оскільки ПК України не містить заборон на врахування правонаступником фінансового результату платника податку, що припинив свою діяльність в результаті реорганізації.

При цьому, суд виходить з того, що відсутність дозволу, в даному випадку, не обумовлює відсутності права.

З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №646/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 21.02.2019р.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України надати на запит товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" №4099/6 від 01.02.2019р. податкову консультацію з урахуванням наведеного у мотивувальній частині даного рішення.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України витрати по сплаті судового збору в сумі 3842грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ".

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 26.06.2019.

Суддя С.К. Каракашьян