Постанова

від 20.06.2019 по справі 280/4773/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4773/18

головуючий суддя І інстанції - Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чернова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року в адміністративній справі № 280/4773/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс- 2004" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс- 2004" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 року № 0000013741406

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс- 2004" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0013741406 від 03.09.2018 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Кастром Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест складено всупереч вимогам діючого законодавства України, які не мають юридичної сили первинних документів, що вказує на неможливість підтвердження реального факту постачання товарів від контрагентів на адресу позивача.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс-2004" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засіданняв не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Заслухавши учасника судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 10.04.2018 року по 16.04.2018 року посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ КАСТРОМ ГРУП (код ЄДРПОУ 39446390) за 2015 р., ПП ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС (код ЄДРПОУ 37129294), ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40178760) за 2016 року на підставі якої складено акт № 249/08-01-14-09/32889812 від 23.04.2018 р.

За результатом проведеної перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, пунктів 44.1 та 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134, пункту 135.1, статті 135 Податкового кодексу України, тобто заниження Позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період що перевірявся на загальну суму 184610 грн., у тому числі по періодах:

- за 2015 рік на суму 160372 грн.;

- за 2016 рік на суму 24238 грн.

03.09.2018 року відповідачем за результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000013741406, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 190669,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 184610 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6059,50 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позапланова перевірка була проведена не в межах, і не в спосіб, передбачений наказом ГУ ДФС у Запорізькій області про її призначення, а відповідно прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення № 000013741406 від 03.09.2018 року підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Приписами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Поряд з вказаним, відповідно до ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. При проведенні документальної позапланової перевірки, перевірці підлягають лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Як вбачається з наказу від 06.04.2018 року № 1079 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки предметом призначеної перевірки було дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Кастром Груп (код ЄДРПОУ 39446390) за періоди травень, червень 2015 року, ПП Торговий Дім Макс , (код ЄДРПОУ 37129294) за період травень 2016 року, ТОВ Кристал-Інвест (код ЄДРПОУ 40178760) за період червень 2016 року, з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Кастром-Груп (код ЄДРПОУ 39446390) за період 2015 рік, ПП Торговий Дім Макс (код ЄДРПОУ 37129294), ТОВ Кристал-Інвест (код ЄДРПОУ 40178760) за період 2016 рік.

В свою чергу, зі змісту акту про результати проведеної перевірки від 23.04.2018 року № 249/08-01-14-09/32889812 вбачається, що висновки відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток у загальному розмірі 184610.00 грн., які в свою чергу відображені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, ґрунтувались на неможливості здійснення операцій між позивачем та ТОВ Кастром-Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест , що задекларовані в податковій звітності та, як наслідок, безпідставного документального оформлення операцій при їх фактичному невиконанні, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається і, на що не звернув увагу суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, на підставі якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, здійснювалась в межах предмету перевірки, визначеного наказом про її призначення, що в свою чергу свідчить про відсутність факту порушення відповідачем порядку проведення останньої.

Що стосується обґрунтованості нарахування грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 року № 0000013741406, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні дає підстави стверджувати, що первинний документ має містити дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

У ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ Кастром-Груп , ПП Торговий Дім Макс та ТОВ Кристал-Інвест .

Так, на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Кастром-Груп , позивачем до суду були подані копії договору поставки від 05.05.2015 року № 4/05-05, специфікацій № 1 та № 2 до договору поставки від 05.05.2015 року № 4/05-05, рахунок від 05.05.2015 року № КА -051305, видаткової накладної від 05.05.2015 року № КА-051305, податкової накладної від 05.05.2015 року № 86.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що останні підписані керівником ТОВ Кастом Груп ОСОБА_1 .

В свою чергу, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 01.12.2015 року, прийнятого по справі № 757/42406/15-к, що набрав законної сили, затверджено угоду від 30 жовтня 2015 року між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Безкоровайним Б.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, та призначено покарання:

- за ч. 1 ст. ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, з застосуванням п. 1 ч. 2 ст. 70, ст. 75 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_1 13 жовтня 2014 року, в денний час доби, перебуваючи в м. Києві, підробив документи ТОВ Кастом Груп (код ЄДРПОУ 39446390) з метою їх використання іншими особами.

Так, для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_1 , передав невстановленій слідством особі копію свого паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносив, до статутного фонду його не передавав та не від кого не приймав як засновник, і не збирався, як вказано в цих документах, займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлюючи, що в подальшому статутні документи ТОВ Кастом Груп (код ЄДРПОУ 39446390), які надають право на перереєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використанні іншими особами, шляхом подання у відповідні державні органи, підробив документи за наступних обставин.

Відтак, зазначеним вироком встановлено факт створення ОСОБА_1 фіктивного підприємства ТОВ Кастом Груп (код ЄДРПОУ 39446390) та неприйняття останнім участі в його господарській діяльності.

Таким чином, первинна документація від імені ТОВ Кастом Груп була сформована особою, яка заперечувала свою участь у здійсненні господарської діяльності вказаного підприємства.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Торговий Дім Макс , позивачем до суду були подані копії договору поставки від 10.05.2016 року № 01-052016, податкової накладної від 10.05.2016 року № 82, специфікації № 1, видаткової накладної від 10.05.2016 року № 051014, рахунку на оплату від 10.05.2016 року № 051014.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що останні підписані директором приватного підприємства Торговий Дім Макс ОСОБА_2 .

В свою чергу, відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 року по справі № 1-кп/331/281/2017, що набрав законної сили, затверджено угоди про визнання винуватості від 20 та 27 квітня 2019 року та визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 ч.2, 205-1 ч.2 КК України (в редакції 10.10.2013 р.), 205-1 ч. 2 КК України, з застосуванням ст.ст. 70, 72, 75, 76 КК України.

Визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 ч.2, 205-1 ч.2 КК України (в редакції 10.10.2013 р.), 205-1 ч.2 КК України, з застосуванням ст.ст. 70, 72, 75, 76 КК України.

При прийнятті вказаного вироку судом було встановлено, що на виконання злочинного плану на придбання юридичної особи для прикриття незаконної діяльності, невстановлена слідством особа, в середині серпня 2015 року діючи за вказівкою ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією перереєструвати на ім`я останнього підприємство без мети здійснення підприємницької діяльності. Отримавши згоду ОСОБА_2 на спільне вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 та невстановлені особи, досудове розслідування злочинів вчинених якими здійснюється у кримінальному провадженні № 42016000000000201, досяг з ним домовленості на спільне вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому, ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, реалізуючи умови загального злочинного плану, відомого всім учасникам, на придбання ПП ТД Макс надав грошові кошти невстановленій слідством особі на придбання вказаного підприємства та видаткові операції пов`язані із проведенням державної реєстрації, необхідним оформленням в державних органах та банківських установах.

28.08.2015 р. невстановлена слідством особа, яка діяла за вказівкою ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому слідством місці в м.Запоріжжя, підписав документи у ОСОБА_2 , за якими останній стане одноособовим засновником та директором ПП ТД Макс (код за ЄДРПОУ 37129294) , а саме: реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.08.2015 р., рішення власника №1/15 від 25.08.2015 р., наказ №1-15від 25.08.2015 р., реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 28.08.2015 р., статут ПП ТД Макс за №11031050018027364 від 28.08.2015 р., договір купівлі - продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПП ТД Макс від 25.08.2015 р., довіреність №01/15 від 25.08.2015 р., без справжнього наміру здійснювати господарську та поточну діяльність підприємства, яка передбачена його статутом, а з метою прикриття вищевказаної незаконної діяльності.

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що первинна документація від імені приватного підприємства Торговий Дім Макс була сформована особою, яка заперечувала свою участь у здійсненні господарської діяльності вказаного підприємства.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Кристал-Інвест , позивачем до суду були подані копії договору купівлі-продажу товарів від 26.05.2016 року № 3-052016, видаткової накладної від 30.06.2016 року № № 063097, податкової накладної від 30.06.2016 року № 421.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що останні підписані директором ТОВ Кристал-Інвест ОСОБА_5 Володимирівною.

В свою чергу, відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 року по справі № 1-кп/331/281/2017, затверджено угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2017 року та, зокрема, ОСОБА_6 було визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 ч.1, 205-1 ч.2 КК України (в редакції 10.10.2013 р.) з застосуванням ст. ст. 70, 75, 76 КК України.

Вказаним вироком було встановлено, зокрема, що на виконання вказівки ОСОБА_3 та загального злочинного плану на створення (придбання) юридичних осіб для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 , реалізуючи відведену йому роль пособника у вчиненні цього кримінального правопорушення, в грудні 2015 року з метою повторного вчинення злочину та продовження злочинної діяльності звернувся до своєї знайомої ОСОБА_6 з пропозицією зареєструвати на ім`я останньої підприємство без мети здійснення підприємницької діяльності. Отримавши згоду ОСОБА_6 на спільне вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 досяг з нею домовленості на спільне вчинення кримінального правопорушення, про що він повідомив організатору групи Градинарю С.С.

В подальшому, ОСОБА_6 , діючи з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою досягнення злочинної мети, яка полягала у створенні юридичної особи для подальшого її використання організованою групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності, 15.12.2015 р. в присутності ОСОБА_4 , який діяв у складі організованої групи, перебуваючи в приміщенні реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського,буд.5, підписала документи, виготовлені юристом ОСОБА_7 , який не входив до складу організованої групи та не був обізнаний про злочинні дії її учасників, за якими вона стане одноособовим засновником та директором ТОВ Кристал-Інвест , а саме: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи від 15.12.2015 р., протокол №1 установчих зборів засновників ТОВ Кристал-Інвест від 14.12.2015 р., статут ТОВ Кристал-Інвест (перша редакція) без справжнього наміру здійснювати господарську та поточну діяльність підприємства, яка передбачена його статутом, а з метою прикриття вищевказаної незаконної діяльності.

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що первинна документація від імені ТОВ Кристал-Інвест була сформована особою, яка заперечувала свою участь у здійсненні господарської діяльності вказаного підприємства.

За приписами ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Так, документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 21.05.2019 року по справі № 810/2264/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази в розумінні ст. ст. 73-76 КАС України щодо заниження позивачем своїх зобов`язань по операціях з ТОВ Кастром-Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест та недобросовісності отримання податкової вигоди, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0014291401 було прийняте відповідачем у відповідності до приписів чинного законодавства.

Що стосується посилань позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 03.09.2018 року, тобто через два місяці після закінчення граничного строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 24.04.2019 року по справі № 820/212/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення адміністративного позову, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а в задоволенні позову має бути відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року в адміністративній справі № 280/4773/18 -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс- 2004" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі та в порядку визначеному ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.Є. Чередниченко