Постанова

від 02.10.2019 по справі 280/4773/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №280/4773/18

адміністративне провадження №К/9901/19564/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої - Блажівської Н.Є. (суддя-доповідач),

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

секретаря судового засідання - Хлуд Т.Ю.,

представника відповідача - Радової С.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Сервіс-2004

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Чепурнов Д.В., Чередниченко В.Є.,)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Сервіс-2004

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю Монтаж-Сервіс-2004 (надалі також - позивач або ТОВ Монтаж-Сервіс-2004 ) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі також - відповідач або Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2018 року №0013741406.

В обґрунтування позовної заяви позивачем вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним з підстав порушенням контролюючим органом меж перевірки, встановлених наказом про її призначення, оскільки податкові зобов`язання донараховано по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, що не були передбачені у затвердженому в наказі на перевірку переліку контрагентів.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 3 вересня 2018 року №0013741406.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позапланова перевірка ТОВ Монтаж-Сервіс-2004 була проведена не в межах і не в спосіб, передбачений наказом Управління про її призначення, і, відповідно, прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

При цьому суд вказав, що предметом дослідження позапланової перевірки, призначеної наказом від 6 квітня 2018 року №1079, і за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, були фінансово-господарські правовідносини між ТОВ Монтаж-Сервіс-2004 та конкретним переліком контрагентів-постачальників: ТОВ Кастром Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест . Водночас відповідач, зробивши у акті перевірки висновки про заниження позивачем податку на прибуток, мотивував таке порушення отриманням товарів, реальне джерело походження яких не встановлене, тобто від невідомих осіб. За наведених обставин, суд погодився із доводами платника податків про те, що податкове зобов`язання було визначено позивачу по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, на перевірку яких у відповідача не було повноважень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року рішення суду першої інстанцій скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, на підставі якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, здійснювалась в межах предмету перевірки, визначеного наказом про її призначення, що, підтверджує відсутність факту порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

Щодо правомірності самого податкового повідомлення-рішення, то встановивши, що первинна документація від імені контрагентів позивача ТОВ Кастром Груп , ПП Торговий Дім Макс , та ТОВ Кристал-Інвест була підписана особами, які не мали наміру приймати участь у здійсненні господарської діяльності вказаних товариств, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність донарахування Управлінням спірних податкових зобов`язань.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Монтаж-Сервіс-2004 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Кастром Груп за 2015 рік, ПП Торговий Дім Макс та ТОВ Кристал-Інвест за 2016 рік відповідачем складено акт від 23 квітня 2018 року №249/08-01-14-09/32889812, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, за період що перевірявся, на загальну суму 184610,00 грн., у тому числі по періодах: за 2015 рік на суму 160372,00 грн.; за 2016 рік на суму 24238,00 грн.

3 вересня 2018 року Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення №000013741406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 190669,50 грн., з яких 184610,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 6059,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі позивач вказує, що рішення суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки викладені у акті перевірки порушення не могли бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так як, перевірку господарських операцій платника податків з усіма контрагентами (встановленими та невстановленими) може бути здійснено податковим органом лише під час планових контрольних заходів. Крім того, акт перевірки не містить висновку про завищення витрат позивачем, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, а тому судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункт 138.2 статті 138, стаття 139 Податкового кодексу України.

Представник позивача, який про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що висновки позивача про проведення перевірки та визначення контролюючим органом податкових зобов`язань по правовідносинам із контрагентами - постачальниками поза межами перевірки є безпідставними, оскільки перевірка ТОВ Монтаж-Сервіс-2004 з його контрагентами ТОВ Кастром Груп , ПП Торговий Дім Макс та ТОВ Кристал-Інвест призначена та проведена в межах та у спосіб, передбачений у наказі про її призначення.

Позиція Управління ґрунтується на неможливості фактичного здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами та позивачем, що вказує на формування ним активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження та на безоплатне їх отримання.

При цьому на час проведення перевірки використано інформацію із судових рішень, а саме вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб вказаних контрагентів, відповідно до яких вказані особи створювали та реєстрували суб`єкти господарювання з метою прикриття незаконної діяльності.

У судовому засіданні представник відповідача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту статті 75 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. При проведенні документальної позапланової перевірки перевірці підлягають лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу від 6 квітня 2018 року №1079 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки предметом призначеної перевірки було дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Кастром Груп (код ЄДРПОУ 39446390) за періоди травень, червень 2015 року, ПП Торговий Дім Макс , (код ЄДРПОУ 37129294) за період травень 2016 року, ТОВ Кристал-Інвест (код ЄДРПОУ 40178760) за період червень 2016 року, з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Кастром-Груп (код ЄДРПОУ 39446390) за період 2015 рік, ПП Торговий Дім Макс (код ЄДРПОУ 37129294), ТОВ Кристал-Інвест (код ЄДРПОУ 40178760) за період 2016 рік.

Висновки відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток у загальному розмірі 184610,00 грн., які донараховано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ґрунтувались на нереальності здійснення операцій з придбання товару між позивачем та ТОВ Кастром-Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест , що задекларовані в податковій звітності та, як наслідок, безпідставного документального оформлення операцій при їх фактичному невиконанні, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, на підставі якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, здійснювалась в межах предмету перевірки, визначеного наказом про її призначення, що, відповідно, свідчить про відсутність факту порушення відповідачем порядку проведення останньої.

За наведеного, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем при проведенні контрольного заходу у вигляді перевірки порушено її межі є помилковими.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слід зазначити таке.

Так, згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац другий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац третій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Отже, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Кастром-Груп позивачем до суду були подані копії договору поставки від 5 травня 2015 року №4/05-05, специфікацій № 1 та №2, рахунку від 5 травня 2015 року №КА -051305, видаткової накладної від 5 травня 2015 року №КА-051305, податкової накладної від 5 травня 2015 року №86. Вказані документи підписані керівником ТОВ Кастом Груп ОСОБА_1 .

Проте відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 1 грудня 2015 року, прийнятого у справі №757/42406/15-к, затверджено угоду від 30 жовтня 2015 року між прокурором прокуратури Печерського району м.Києва Безкоровайним Б.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України.

Зазначеним вироком встановлено факт створення ОСОБА_1 фіктивного підприємства ТОВ Кастом Груп (код ЄДРПОУ 39446390) та неприйняття останнім участі в його господарській діяльності.

Таким чином, первинна документація від імені ТОВ Кастом Груп була підписана особою, яка не приймала участі у здійсненні господарської діяльності вказаного товариства.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Торговий Дім Макс позивачем до суду були подані копії договору поставки від 10 травня 2016 року №01-052016, податкової накладної від 10 травня 2016 року №82, специфікації №1, видаткової накладної від 10 травня 2016 року №051014, рахунку на оплату від 10 травня 2016 року №051014. Вказані документи підписані директором приватного підприємства Торговий Дім Макс ОСОБА_2 .

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі №331/2945/17 (провадження №1-кп/331/281/2017) затверджено угоди про визнання винуватості від 20 та 27 квітня 2019 року та визнано, зокрема, ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Вироком встановлено, що на виконання злочинного плану на придбання юридичної особи для прикриття незаконної діяльності невстановлена слідством особа в середині серпня 2015 року, діючи за вказівкою ОСОБА_3 , звернулась до ОСОБА_2 з пропозицією перереєструвати на ім`я останнього підприємство без мети здійснення підприємницької діяльності. Отримавши згоду ОСОБА_2 на спільне вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 та невстановлені особи, досудове розслідування злочинів вчинених якими здійснюється у кримінальному провадженні №42016000000000201, досяг з ним домовленості на спільне вчинення кримінального правопорушення, в результаті чого останній став одноособовим засновником та директором ПП ТД Макс без справжнього наміру здійснювати господарську та поточну діяльність підприємства, яка передбачена його статутом, а з метою прикриття вищевказаної незаконної діяльності.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Кристал-Інвест позивачем до суду надані копії договору купівлі-продажу товарів від 26 травня 2016 року №3-052016, видаткової накладної від 30 червня 2016 року №063097, податкової накладної від 30 червня 2016 року №421, підписані директором ТОВ Кристал-Інвест ОСОБА_4 .

Однак відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі №331/2945/17 (провадження №1-кп/331/281/2017) затверджено угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2017 року та, зокрема, ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частиною першої статті 205, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою досягнення злочинної мети, яка полягала у створенні юридичної особи для подальшого її використання організованою групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності підписала документи, за якими вона стала одноособовим засновником та директором ТОВ Кристал-Інвест без справжнього наміру здійснювати господарську та поточну діяльність підприємства, яка передбачена його статутом, а з метою прикриття вищевказаної незаконної діяльності.

Так, документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

Така правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року у справі №810/2264/17.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням усіх обставин справи у сукупності, встановив, що вони не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не підтверджують здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, встановлена судом апеляційної інстанції нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами доводить правомірність висновків контролюючого органу, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, про безпідставність формування позивачем витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

За наведеного, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про заниження позивачем своїх зобов`язань по операціях з ТОВ Кастром-Груп , ПП Торговий Дім Макс , ТОВ Кристал-Інвест та недобросовісності отримання податкової вигоди, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2018 року №00013741406 було прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Водночас доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України, якими регулювалося питання податку на прибуток, не призвело до неправильного вирішення справи.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 3, 344, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Сервіс-2004 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №280/4773/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.