Постанова

від 24.06.2019 по справі 615/559/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Харків

Справа № 615/559/18

Провадження № 22-ц/818/2607/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Коваленко І.П.,

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Фортуна 2017 про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2019 року в складі судді Токмакової А.П.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Фортуна 2017 в якому просило: визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку площею 6,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між Фермерським господарством Фортуна 2017 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.04.2018 року за №25619896 та скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 6,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 від 30.12.2005 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800239 та визнати укладеною додаткову угоду в наведеній позивачем редакції від 01.11.2017 року, судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивований тим, що 30.12.2005 року між ОСОБА_1 та позивачем ПСП Нове життя було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , який зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800239.

Відповідно до п. 8 Договору оренди земельної ділянки б/н, договір укладено на десять років.

З урахуванням ст.18 ЗУ Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладення договору, відповідно до якої договір набуває чинності з дати його реєстрації, строк дії вказаного договору тривав до 31.01.2018 року.

Позивач зазначає, що на виконання ч.ч.1,2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі ним завчасно було направлено лист-повідомлення від 01.11.2017 року про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди. Проте, 28.11.2017 року відповідачем ОСОБА_1 , надіслано відповідь про відмову у поновленні договору від 30.12.2005 року, обґрунтовуючи бажанням самостійно використовувати земельну ділянку.

Проте, 28.03.2018 року між відповідачами було укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зазначеної земельної ділянки, який 04.04.2018 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Позивач вважає, що укладання договору емфітевзису між відповідачами є грубим порушенням його переважного права як орендаря на поновлення договору оренди, оскільки він скористався правом на поновлення договору на новий строк, виконав всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_1 не було дотримано вимоги, передбаченіст.33 ЗУ Про оренду землі , натомість було укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою.

Позивач наголошує, що не поновлення договору оренди землі, не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю ПСП Нове життя реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з урахуванням якого він укладав цей договір.

08.06.2018 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Прокопченко С.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому зазначив, що відповідачем направлено листи від 01.08.2017 року, 28.11.2017 року, 08.02.2018 року, в яких він повідомляв позивача про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки.

На думку представника відповідача Байрачного Б ОСОБА_2 , з урахуванням положень ч.4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі вважає, що переважне право орендаря припинилося. Оскільки домовленості між сторонами стосовно істотних умов договору оренди досягнуто не було, ОСОБА_1 , в свою чергу, своєчасно та багаторазово повідомляв позивача про небажання продовжувати орендні відносини.

Договір оренди землі закінчився 31.01.2018 року, таким чином укладений в подальшому договір емфітевзису з ФГ Фортуна 2017 ніяким чином права позивача не порушує, оскільки переважне право позивача, яке підлягає захисту в порядкуст.3 ЦПК України, не порушено.

В цей же день 08.06.2018 року представник відповідача ФГ Фортуна 2017 адвокат Прокопченко С.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому зазначив, що власник земельної ділянки своєчасно та багаторазово повідомляв позивача про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі шляхом, зокрема, направлення листів-повідомлень поштою, на адресу позивача, які останній отримував, а тому був обізнаний, що власник не бажає поновлювати дію договору.

Представник відповідача вважає, що позивач не є землекористувачем спірної земельної ділянки з дати припинення договору оренди землі - 31.01.2018 року. Позивач, як орендар земельної ділянки, відповідно до вимог, передбачених ст.33 ЗУ Про оренду землі , дійсно може мати переважне право серед інших на поновлення строку дії саме договору оренди.

Укладення договору емфітевзису не призвело до порушення переважного права позивача на укладення договору оренди, оскільки між відповідачами було укладено договір відмінного правового характеру.

15.06.2018 року представник позивача ОСОБА_3 подала відповідь на відзив, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог. Вказала, що позивач своїм переважним правом скористався належним чином. ОСОБА_1 , не розглянув всупереч положень ст.33 ЗУ Про оренду землі запропоновану додаткову угоду, лише повідомив про бажання самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, проте в подальшому уклав договір емфітевзису з ФГ Фортуна 2017 .

27.06.2018 року представник відповідачів - адвокат Прокопченко С.В. подав заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечив проти задоволення позову, посилаючись на припинення переважного права позивача, відсутність узгодження істотних умов договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 .. Зазначив, що договір емфітевзису є відмінним від договору оренди, відрізняється від останнього за своєю правовою природою, структурою та змістом.

04.10.2018 року представник позивача ОСОБА_3 надала додаткові пояснення в яких, посилаючись на викладені в позові та відповіді на відзив обставини, просила задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на викладені вище обставини.

Представник відповідача ФГ Фортуна 2017 - Яровенко О.Ю. заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2019 року у задоволенні позову ПСП "Нове життя" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Фортуна 2017 про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо земельної ділянки, площею 6,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладеного між Фермерським господарством Фортуна 2017 та ОСОБА_1 , зареєстрованого 04.04.2018 року за №25619896, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі від 30.12.2005 року щодо цієї земельної ділянки, зареєстрованого 31.01.2008 року за № 040868800239, та визнання укладеною додаткову угоду від 01.11.2017 року відмовлено.

Стягнуто з ПСП Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулось з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що не поновлення договору оренди землі в даному випадку та не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю ПСП Нове життя реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав з ними договір.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

21 червня 2019 руку на адресу Харківського апеляційного суду надійшов відзив від представника ФГ Фортуна в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін,

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутнє порушення переважного права позивача; договір про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 28 березня 2018 року відповідає ст.ст.203,215 ЦК України; договір емфітевзису між відповідачами є дійсним, права та обов`язки позивача він не порушує, право користування набуте відповідачем ФГ Фортуна 2017 на законних підставах.

Понесені відповідачем судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу документально підтверджені, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого на підставі розпорядження Валківської райдержадміністрації від 17 жовтня 2002 року №193, зареєстрованого в 10 грудня 2002 року Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №23, належить на праві власності земельна ділянка площею 6,18га, кадастровий № НОМЕР_1 , що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області

30 грудня 2005 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПСП Нове життя (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передано в користування земельну ділянку площею 6,18га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради строком на 10 років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Центрального державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за № 040868800239.

28 березня 2018 року між Фермерським господарством Фортуна-2017 та ОСОБА_1 було укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку площею 6,18га, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрованого 04.04.2018 року за №25619896, строком на три роки.

Частиною четвертою ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст.33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.1-5 ст.33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 8 та 9 ст.33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною 8 ст.33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як свідчать матеріали справи 01 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_1 направив позивачу лист-повідомлення в якому зазначив, що не бажає продовжувати договір оренди на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати під врожай 2018 року, а також в подальшому заборонив користуватися його приватною власністю земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

01 листопада ПСП Нове життя , користуючись своїм переважним правом на продовження строку дії договору оренди, направив ОСОБА_1 лист-повідомлення щодо переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01 листопада 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року.

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно направив лист-повідомлення в якому повідомив, що не бажає продовжувати договір оренди на новий термін з ПСП Нове життя та просив звільнити його земельну ділянку.

Вказаний лист-повідомлення є відповіддю відповідача ОСОБА_1 на лист-повідомлення з проектом додаткової угоди від 01 листопада 2017 року від позивача.

08 лютого 2018 року ОСОБА_1 знову направив ПСП Нове життя лист-повідомлення про небажання продовжувати договір оренди землі та просив повернути належну йому на праві власності земельну ділянку.

З викладеного вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом, яке передбачено умовами договору та ст.33 Закону України Про оренду землі , проте, судом встановлено, що власником земельної ділянки було розглянуто пропозицію позивача та направлено відмову у поновленні договору оренди на новий строк.

Оскільки переважне право ПСП Нове життя припинилося, строк дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року закінчився 31 січня 2018 року.

За таких обставин вважати, що було порушено переважне право позивача на поновлення строку дії договору оренди не можна.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушення переважного права позивача, тому підстави для визнання договору про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 28 березня 2018 року укладеного між Фермерським господарством Фортуна-2017 та ОСОБА_1 недійним відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Згідно ст.15, 133, 137 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано наступні документи: копія договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2019 року; копія рахунку-фактури від 12 лютого 2019 року на загальну суму 9000грн.; копію платіжного доручення від 20 лютого 2019 року на загальну суму 9000 грн.

Обсяги правової допомоги, наданої адвокатом клієнту визначено у акті прийому-передач, відповідно до якого адвокатом здійснено наступні дії з зазначенням кількості годин: підготування доказової бази для подання відзиву на позов ПСП Нове Життя та складання відзиву (у цивільній справі №615/559/18), кількістю годин 5, загальною вартістю 5000грн.; правовий аналіз відповіді на відзив від ПСП Нове Життя (у цивільній справі №615/559/18), кількістю годин 1, загальною вартістю 1000 грн; складання заперечень на відповідь на відзив (у цивільній справі №615/559/18), кількістю годин 3, загальною вартістю 3000 грн.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто 9000 грн. витрат на правничу допомогу.

Також, в суді апеляційної інстанції представником відповідачів подано клопотання про стягнення 7000 грн. на професійну правничу допомог, які понесені при розгляді справи в Харківському апеляційному суді.

В обґрунтування клопотання надано акт приймання-передачі надання правової допомоги №62/18 від 01 лютого 2018 року, за яким Адвокатським об`єднанням Корт Райдер надано наступні послуг- правовий аналіз апеляційної скарги ПСП Нове життя - 3000 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 4000 грн., всього - 7000 грн.; розрахунок фактуру №615/559/18 від 19 червня 2019 року на суму 7000 грн. та квитанції від 20 червня 2019 року про сплату ФГ Фортуна 2017 7000 грн.

Враховуючи, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, дані витрати підлягають стягненню з позивача на корить ФГ Фортуна 2017

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2019 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 червня 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко