Ухвала

від 27.06.2019 по справі 904/2310/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

27.06.2019м. ДніпроСправа № 904/2310/19

За заявою Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл", м. Черкаси

про стягнення 190 270,51 грн.

Без участі представників сторін.

Суддя Колісник І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл" безпідставно збереженої орендної плати у сумі 190 270,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем у період з 14.03.2017 по 29.03.2018 земельною ділянкою площею 0,1559 га за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 93-Б (до перейменування - проспект Кірова) без договору оренди, що призвело до недоотримання позивачем як власником землі грошових коштів у вигляді орендної плати.

26.06.2019 Дніпровська міська рада подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 190 270,51 грн., які знаходяться в банківських установах та на рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена Державною виконавчою службою або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Обгрунтовуючи подану заяву, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач навмисно ухиляється від плати за користування землею.

При цьому також зазначає, що враховуючи значний розмір заборгованості відповідача, навмисне ухилення його від плати за користування землею, запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними, пов`язані з предметом позову та можуть потенційно забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, в першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суду не надав.

Доводи заявника про навмисне ухилення відповідача від плати за користування землею, значний розмір його заборгованості самі по собі не є правовою підставою для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Можливість повторного звернення заявника до суду з аналогічною заявою протягом усього часу розгляду справи чинним законодавством не заборонена.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.06.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суддя І.І. Колісник