Рішення

від 19.06.2019 по справі 908/706/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/51/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 Справа № 908/706/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Керівника Бердянської місцевої прокуратури (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції - позивач - Бердянська міська рада (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153)

до відповідача: Приватного підприємства "Галанта" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ялтинська, буд. 49, кв. 20, код ЄДРПОУ 34976346)

про розірвання Договору та повернення земельної ділянки

за участю

представник прокуратури: Стешенко В.Є., посвідчення № 038186 від 30.12.2015

представника позивача: Божков А.І., дов. № 01-0085/40-1 від 15.01.2019

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

25.03.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції Бердянської міської ради до Приватного підприємства "Галанта" про розірвання Договору оренди землі від 07.12.2007 та про повернення земельної ділянки площею 0,9025 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка знаходиться по вул. Макарова в м. Бердянськ.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019, справу № 908/706/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/706/19, присвоєно справі номер провадження 27/51/19 та призначено підготовче засідання на 22.04.2019.

Справа № 908/706/19 розглядається за правилами загального позовного провадження.

22.04.2019 судом проведено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 22.04.2019 відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання на підставі ст. 183 ГПК України відкладено на 29.05.2019.

Ухвалою суду від 29.05.2019, згідно ст. 185 ГПК України підготовче провадження було закрито, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 19.06.2019.

У судовому засіданні 19.06.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 19.06.2019, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам прокуратури та позивача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Прокурор 19.06.2019 заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві.

Представник позивача підтримав позовні вимоги прокуратури в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання тричі не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Письмового відзиву не надав. 19.06.2019 адвокат Линник С.В. на електронну адресу суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Заява представника відповідача не приймається судом, на підставі наступного.

Ухвалою суду від 26.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 22.04.2019.

Розгляд справи № 908/706/19 призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно п. 2 даної статті підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Ч. 3 вказаної статті встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно зі ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою ст. 202 цього кодексу.

Ухвалою суду від 22.04.2019 строк підготовчого засідання вже було продовжено на підставі ст. 177 ГПК України на тридцять днів.

Ухвалою суду від 29.05.2019, згідно ст. 185 ГПК України підготовче провадження було закрито, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 19.06.2019.

Згідно п. 2 п. п. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 2 п. 18 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Тобто, у суду не має законних підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Крім того, статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву.

Згідно зі ст. 118 ГПК:

1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 26.03.2019 відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву до 18.04.2019.

Відповідач своїм правом не скористався.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Аналогічні приписи закріплено у ст.ст. 7, 11 ГПК України.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В зв`язку з Конституційним правом кожного на правову допомогу, що за своєю суттю с гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість та в зв`язку з тим, що право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, Відповідач вважає за необхідне скористуватися правом на правничу допомогу та звернутися за професійною правовою допомогою.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного підприємства "Галанта" є: АДРЕСА_1, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься копія ухвали від 26.03.2019 про відкриття провадження у справі та копія ухвали від 22.04.2019 про продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів, які були надіслані на адресу Приватного підприємства "Галанта" та які повернулися на адресу суду з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/706/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

На підставі рішення тридцять третьої сесії Бердянської міської ради V скликання № 12 від 29.11.2007 ПП Галанта надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4 ) загальною площею 0,9025 га, яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку Каштан ) в м. Бердянськ для будівництва туристичного притулку, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 07.12.2007 та додатками до нього (п. 4.6).

07.12.2007 між Бердянською міською радою та ПП Галанта укладено договір оренди землі б\н, який зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2008 за № 040826500111.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для будівництва туристичного притулку, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької область вул. Макарова (в районі бази відпочинку "Каштан").

Згідно розділу 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0.9025 га. Земельна ділянка вільна від забудови. Земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктами нерухомого майна, що знаходять земельній ділянці, крім випадків передачі в оренду незабудованих земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управ, земельних ресурсів № 585 від 05.07.2007 становить 575 092 грн. 86 коп.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком до 01.11.2047. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше між за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому сторонами підписано додаткову угоду від 14.07.2015 про внесення змін до договору оренди землі, на підставі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (із змінами ті доповненнями) та рішення тридцять дев`ятої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12.07.2013 № 6, "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м Бердянськ" внести до договору оренди землі від 07 грудня 2007 р., зареєстрованого у Бердянського районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 березня 2008 р. за № 040826500111, наступні зміни:

пункт 2 розділу "Об`єкт оренди" викладено в наступній редакції: "В оренду передається земельні ділянка площею 0,9025 га (кадастровий номер НОМЕР_4);

пункт 5 розділу "Об`єкт оренди" викладено в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінкі земельної ділянки згідно з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельно ділянки, виданого Управлінням Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області ви 03.07.2015 від 1658-м, становить 787972 (сімсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 75 копійок".

На підставі рішення п`ятдесят сьомої сесії (І частина) Бердянської міської.ради VI скликання ви 26.02.2015 № 13 "Про затвердження Положення про плату за землю на території міста Бердянська" внесено до договору оренди землі від 07 грудня 2007 р., зареєстрованого у Бердянського районному відділі Запорізько регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинене запис від 04 березня 2008 р. за № 040826500111, наступні зміни:

пункт 9 розділу "Орендна плата" викласти в наступній редакції: "Річна оренда плата вноситьсг орендарем в грошовій формі в розмірі 3% (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки: урахуванням щорічної індексації (на підставі рішення п`ятдесят сьомої сесії (І частина) Бердянсько міської ради VI скликання від 26.02.2015 № 13 "Про затвердження Положення про плату за землю ш території міста Бердянська")".

Доповнити договір наступним розділом - Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки: Право оренди земельної ділянки не може передаватися у заставу та вноситися до статутного фонду.

07.12.2007 між Бердянською міською радою та ПП Галанта підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Земельну ділянку площею 0,9025 га, з кадастровим номером НОМЕР_4 передано Бердянською міською радою ПП Галанта на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки.

За змістом договору оренди сторони узгодили усі істотні умови договору, у тому числі, розмір та періодичність внесення річної орендної плати.

Відповідно до п. 10 договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

При цьому, п. 11 передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Бердянськ.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавець визначив, що орендна плата за землю - це обов`язковий платіж, який має справлятися землекористувачем щомісячно.

Відповідачем зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за користування земельною ділянкою всупереч умов договору не виконується.

Згідно з інформацією наданої Бердянською міською радою, станом на 18.01.2019 ПП Галанта має заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 31 853 грн. 14 коп. (лист Бердянської міської ради № 01-0343/37 від 23.01.2019).

Наявність заборгованості підтверджується також листом з ГУ ОДПІ в Запорізькій області № 3594/10/08-01-17-01-10 від 24.01.2019.

Так, заборгованість виникла починаючи з 30.07.2017. Сума заборгованості становить 51 020 грн. Останній платіж здійснено 12.06.2017.

Різниця сум заборгованості пояснюється тим, що ПП Галанта порушував терміни сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по орендній платі до органів ДПІ, у зв`язку з чим до нього застосовувались штрафні санкції.

У порушення умов договору ПП Галанта має заборгованість по орендній платі, яка утворилась внаслідок несплати орендної плати за період з 30.07.217 по 01.01.2019. Однак за умов договору та Податкового кодексу України відповідач повинен був вносити орендну плату щомісячно.

Порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено договором, є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Приписами ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата є істотною умовою договору оренди землі (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

В пункті 28 договору оренди землі, який кореспондується з приписами ст.25 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п.п. 28, 31 договору орендодавець також має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором. Орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Пункт "а" частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до п.п. "ґ", "д" ст.141, ст.141, п. "а" ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до приписів статей 24, 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

У п. 38 договору оренди землі зазначено що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з приписами ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно інформації, наданої виконавчим комітетом Бердянської міської ради в листі від 23.01.2019 № 01-0343/37 відповідач мав заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою у розмірі 31 853 грн. 14 коп.

Відповідно до розрахунку договірних обов`язків по орендній платі за землю станом на 01.01.2019 Приватне підприємство "Галанта" має податковий борг з орендної плати за земельну ділянку площею 0,9025 га у сумі 51,02 тис.грн., який виник у зв`язку з несплатою платником зобов`язань згідно податкових декларацій, починаючи з 30.07.2017

Згідно з положеннями Податкового кодексу України Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано та направлено ПП ГАЛАНТА податкову вимогу від 05.09.2017 №2963-17, яка вважається врученою 18.10.2017. За позовом ГУ ДФС у Запорізькій області 22.12.2017 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 808/3993/17 винесено рішення про стягнення боргу за рахунок коштів боржника на загальну суму 12,1 тис.грн. На рахунки підприємства виставляються інкасові доручення. Кошти на рахунках відсутні (лист Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.01.2019 № 3594/10/08-01-17-01-10).

Відповідно до акту огляду земельної ділянки від 19.02.2019, за результатами виїзного засідання робочої комісії, було проведено огляд земельної ділянки, наданої в оренду ПП ГАЛАНТА із застосуванням фотофіксації, і встановлено, що земельна ділянка не забудована.

Як встановлено судом, відповідно п.п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва туристичного притулку. Цільове призначення земельної ділянки: землі рекреаційного призначення.

За визначенням ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Таким чином, наведене свідчить про те, що відповідач всупереч умовам договору не здійснював оплату орендної плати за землю, не приступив до використання земельної ділянки згідно з умовами, на яких її було передано в оренду, використання землі за цільовим призначенням - для будівництва туристичного притулку, не здійснюється.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В пункті 21 договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

Згідно з актом огляду земельної ділянки від 19.02.2019 (додається), спірна земельна ділянка фактично не використовується та вільна від забудови.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка площею 0,9025 га, (кадастровий номер: НОМЕР_4), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку Каштан ) в м. Бердянськ Запорізької області підлягає поверненню Приватним підприємством Галанта власнику - територіальній громаді, в особі Бердянської міської ради.

Відповідач відзиву не надав, доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати у встановлених договором порядку та розмірі, а також використання земельної ділянки відповідно до її призначення для передачі в оренду, а саме: для будівництва туристичного притулку, суду не надав.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, невиконання обов`язку щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.06.2008 №8/32пд).

Відповідну правову позицію викладено також в Інформаційних листах Вищого господарського суду України від 13.08.2008. №01-8/842, від 15.01.2010. №01-8/12 і в постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2011 №22/110.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, а також не використання земельної ділянки для забудови, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних

та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення інтересів держави , якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави , про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Крім того, згідно зі ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Спірна земельна ділянка розташована у м. Бердянськ та в силу Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (01.01.2013)

належить до комунальної власності територіальної громади Бердянської міської ради.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст обласного значення, серед іншого, належить податок на майно.

Згідно ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Крім того, відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Бердянської міської ради, плата за землю є одним із основних доходів бюджету м. Бердянська.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Систематична несплата ПП Галанта орендної плати за використання спірної земельної ділянки призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави. Вказане також порушує економічні інтереси територіальної громади м. Бердянськ, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом значних коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

Вказане призводить не тільки до порушення інтересів держави - оскільки порушуються вимоги ст. 206 Земельного кодексу України щодо платного використання землі, а й до порушення інтересів територіальної громади м. Бердянськ, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом додаткових коштів.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції - Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ до Приватного підприємства "Галанта", Запорізька область, м. Бердянськ задовольнити.

Розірвати договір оренди землі , укладений 07.12.2007 між Бердянською міською радою (стягувач: пл. Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 20525153) та Приватним підприємством "Галанта" (боржник: вул. Ялтинська, б. 49, кв. 20, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 34976346), який зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2008 за №040826500111, про оренду земельної ділянки площею 0,9025 га (кадастровий номер: НОМЕР_4), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку "Каштан") в м. Бердянськ Запорізької області.

Зобов`язати Приватне підприємство "Галанта" (боржник: вул.Ялтинська, б. 49, кв. 20, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 34976346) повернути територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради (стягувач: пл. Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область, ЄДРПОУ 20525153) земельну ділянку площею 0,9025 га (кадастровий номер: НОМЕР_4), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку "Каштан") в м. Бердянськ Запорізької області.

Стягнути з Приватного підприємства "Галанта" (боржник: вул. Ялтинська, б. 49 , кв. 20, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 34976346) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (пр. Перемоги, 4, м. Бердянськ, ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271 , відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2019 році при здійсненні представництва інтересів держави, код класифікації видатків бюджету - 2800, у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 27.06.2019

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова