Постанова

від 10.10.2019 по справі 908/706/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 Справа № 908/706/19

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Галанта на рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 у справі № 908/706/19

( суддя Дроздова С.С. , повне рішення складено 27.06.2019)

за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ,

до приватного підприємства Галанта , м. Бердянськ,

про розірвання договору та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 у справі №908/706/19 позов керівника Бердянської місцевої прокуратури, пред`явлений в інтересах держави в особі Бердянської міської ради задоволено, розірвано договір оренди землі, укладений 07.12.2007 між Бердянською міською радою та приватним підприємством (далі-ПП) Галанта , зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП Центр ДЗК при Держкомземлі України , про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 04.03.2008 №040826500111, про оренду земельної ділянки площею 0,9025га (кадастровий номер: 2310400000:08:003:0402), яка знаходиться по вул.Макарова ( АДРЕСА_1 районі бази відпочинку Каштан ) в м.Бердянськ Запорізької області, ПП Галанта зобов`язано повернути територіальній громаді м.Бердянськ в особі Бердянської міської ради земельну ділянку, яка є предметом вказаного договору;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з встановленого факту невиконання відповідачем зобов"язань за вказаним вище договором оренди землі в частині внесення орендної плати та використання земельної ділянки для забудови, що є істотним порушенням його умов та, відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, підставою для розірвання останнього і зобов`язання відповідача повернути відповідну земельну ділянку, а також з того, що систематична несплата відповідачем орендної плати призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а і територіальної громади м. Бердянськ;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПП Галанта подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про обмеження підприємства відповідача у праві доступу до правосуддя та на правничу допомогу, оскільки до початку судового засідання, призначеного на 19.06.2019 відповідачем було направлено до суду заяву про відкладення засідання у зв`язку з тим, що в цей день він дізнався про відкрите провадження стосовно спірного договору оренди, про те, що неотримання відповідачем кореспонденції суду обумовлено фактичною зміною адреси, про неправомірні твердження позивача з посиланням на ст.416 Цивільного кодексу України відносно припинення права відповідача на оренду земельної ділянки у зв`язку з невикористанням її для забудови протягом трьох років, оскільки у спірному договорі строки забудови невизначені, про те, що органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №1-1/99, про те, що підставою для представництва прокурором інтересів держави має бути наявність порушень або загрози цих самих інтересів, про те, що господарський суд не надав оцінку наявним у справі доказам та не перевірив обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом по даній справі для захисту інтересів держави в особі Бердянської міської ради, а також про те, що прокуратура не є стороною спірного договору оренди землі, в результаті задоволення позову про витребування майна із користування це майно повертається у власність територіальної громади, а не держави;

- представник скаржника в судові засідання не з"явився, ухвала апеляційного суду від 12.08.2019 про відкриття провадження за апеляційною скаргою та призначення її до розгляду на 26.09.2019, направлена на адреси останнього, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в апеляційній скарзі повернута відділенням поштового з відмітками: "за закінченням встановленого терміну зберігання" та "інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення", ухвала суду від 26.09.2019 про відкладення такого розгляду на 10.10.2019, направлена останньому за вказаними адресами, відповідно до витягів з офіційного сайту акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень не була вручена з тих самих причин ;

- у зв"язку з направленням вказаних ухвал за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною і зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і поверненням відділенням поштового зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" та неврученням адресату "з інших причин" скаржник вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи;

- також у зв"язку з закінченням 11.10.2019 строку розгляду апеляційної скарги, встановленого Господарським процесуальним кодексом України колегія суддів вважає можливим здійснювати такий розгляд за відсутністю представника скаржника;

- прокурор вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на обставини щодо невиконання відповідачем зобов`язання по своєчасному та в повному обсязі внесенню орендної плати за користування земельною ділянкою, на те, що порушення відповідачем умов договору оренди землі є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, на те, що відповідач всупереч договору не приступив до використання земельної ділянки на умовах, яких її було передано в оренду - для будівництва туристичного притулку, на те, що твердження скаржника відносно відсутності у прокурора правових підстав для представництва інтересів держави спростовується наявними у справі доказами, а також на те, що інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави, про які зазначено в ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру ;

- представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу апеляційного суду позивачем направлено лист №01-2188/48-1 від 13.09.2019, в якому позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення та розглядати справу без участі представника міської ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2007 Бердянською міською радою (орендодавцем) та ПП Галанта (орендарем) укладено договір оренди землі, на підставі п.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для будівництва туристичного притулку, яка знаходиться в м.Бердянськ, Запорізької області, вул. Макарова (в районі бази відпочинку Каштан ).

Відповідно до п.2 та п.3 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,9025га, яка вільна від забудови.

П.5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №585 від 05.07.2007 становить 575092грн.86коп..

Згідно з п.8 договір укладено строком до 01.11.2047 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

П.9 договору передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2 процента від нормативної грошової оцінки.

В п.10 договору сторонами узгоджено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця до 30 числа місяця, наступного за звітним на рахунок орендодавця. Строки внесення орендної плати не є сталими і змінюються згідно з Законом України Про державний бюджет .

Згідно з п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва туристичного притулку.

За умовами п.16 договору цільове призначення земельної ділянки: рекреаційне призначення.

П.17 договору сторони передбачили, що умовами збереження стану об`єкту оренди є використання його за цільовим призначенням та у відповідності до вимог законодавства України.

П.20 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

07.12.2007 земельну ділянку площею 0,9025 га з кадастровим номером 2310400000:08:003:0402 передано Бердянською міською радою ПП Галанта на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки.

Договір оренди землі 04.03.2008 зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040826500111.

14.07.2015 Бердянською міською радою та ПП Галанта укладено додаткову про внесення змін до договору оренди землі .

Вказаною додатковою угодою:

пункт 2 розділу "Об`єкт оренди" викладено в наступній редакції: "В оренду передається земельна ділянка площею 0,9025 га (кадастровий номер 2310400000:08:003:0402);

пункт 5 розділу "Об`єкт оренди" викладено в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінки земельної ділянки згідно з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області ви 03.07.2015 від 1658-м, становить 787972 (сімсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 75 копійок;

пункт 9 розділу "Орендна плата" викладено в наступній редакції: "Річна оренда плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі трьох відсотків від її нормативної грошової оцінки: з урахуванням щорічної індексації (на підставі рішення п`ятдесят сьомої сесії (І частина) Бердянської міської ради VI скликання від 26.02.2015 № 13 "Про затвердження Положення про плату за землю на території міста Бердянська")".

Посилаючись на обставини щодо невиконання ПП Галанта зобов"язань за договором оренди землі в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, а також на те, що підприємство з моменту укладення договору не використовує земельну ділянку під забудову прокурор звернувся з позовом про розірвання договору та зобов"язання підприємства повернути територіальній громаді м.Бердянськ земельну ділянку, яка є предметом цього договору.

За приписами ст.1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 названого Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.15 Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Ст.ст.24, 25 Закону визначені права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Ч. 1 ст.32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Ст.141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Ст.611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 названого Кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Щодо досліджуваної справи, то зобов"язання по своєчасному та в повному обсязі внесенню орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем не виконуються.

Так, згідно з листом Бердянської міської ради №01-0343/37 від 23.01.2019 станом на 18.01.2019 відповідач має заборгованість по орендній платі в сумі 31853грн.14коп..

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №3594/10/08-01-17-01-10 від 24.01.2019 станом на 01.01.2019 відповідач має податковий борг з орендної плати за земельну ділянку в сумі 51020грн., який виник, починаючи з 30.07.2017.

Різниця сум заборгованості пояснюється тим, що ПП «Галанта» порушувало терміни сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по орендній платі до органів ДПІ, у зв`язку з чим до нього застосовувались штрафні санкції.

Таким чином, порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено договором, є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Одночасно слід зазначити, що пункт «а» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до п.п.»ґ» , «д» ст.141, ст.141, п.»а» ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

У даному випадку, відповідно до акту огляду земельної ділянки від 19.02.2019, за результатами виїзного засідання робочої комісії, було проведено огляд земельної ділянки, наданої в оренду ПП Галанта із застосуванням фотофіксації, і встановлено, що земельна ділянка не забудована.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором оренди землі в частині повного і своєчасного внесення орендної плати, невикористання земельної ділянки згідно з умовами, на яких її було передано в оренду відповідачу та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували такі порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині розірвання договору оренди землі.

У цьому зв"язку господарський суд дійшов і правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині повернення земельної ділянки, оскільки ст.34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Твердження скаржника про відсутність у прокурора права звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердянської міської ради колегією суддів визнані необґрунтованими.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч.1, 3 та 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

При цьому поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

В позовній заяві прокурор зазначив про те, що згідно з ч.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доход державних бюджетів, інші кошти, земля та природні ресурси, що є у комунальній власності міст, про те, що п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачена плата за землю ? загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, про те, що відповідно до п.п.3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч.1 ст.122 Земельного кодексу України Бердянська міська рада є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки і таким чином повинна захищати як порушені інтереси держави так і громади, а також про те, що невчинення Бердянською міською радою більше полутора років заходів щодо такого захисту, у тому числі, претензійно-позовного характеру, спрямованого на розірвання договору оренди землі та її повернення, свідчить про наявність у прокуратури передбачених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва.

Доводи скаржника про те, що господарський суд необґрунтовано не прийняв до уваги його заяву про відкладення розгляду справи колегією суддів визнані безпідставними з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, копія позовної заяви була надіслана прокурором на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 49 АДРЕСА_3 , що підтверджується описом вкладення до цінного листа, який є додатком до цього позову.

Ухвали місцевого господарського суду від 26.03.2019 про відкриття провадження у справі, від 22.04.2019 про продовження строку підготовчого засідання та від 29.05.2019 про призначення розгляду справи по суті на 19.06.2019 судом були надіслані відповідачу за вказаною вище адресою та повернуті відділенням поштового зв"язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

При цьому скаржником не наведено об`єктивно непереборних підстав, які унеможливлювали отримання ним поштової кореспонденції за місцем його реєстрації.

Вказані ухвали були надіслані судом і до Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет та оприлюднені для загального доступу, відповідно, 27.03., 24.04. та 03.06.2019.

В силу приписів ст.ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи викладене, скаржник не був позбавлений можливості отримувати відомості щодо результатів розгляду позовної заяви прокурора господарським судом та порушеної за цією заявою справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень та своєчасно скористатися своїм процесуальним правом на участь у розгляді справи особисто або через свого представника.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез`явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У даному випадку, при зверненні з клопотанням про відкладення розгляду справи до господарського суду відповідачем в установленому порядку не доведені обставини щодо неможливості розгляду справи при відсутності його представника.

Доводи скаржника щодо неправомірних посилань позивача на ст.416 Цивільного кодексу України не впливають на юридичну оцінку обставин справи і не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору.

Стосовно невизначення спірним договором строків забудови слід зазначити наступне.

Так, п.31 договору передбачено обов"язок орендаря дотримуватися режиму використання земель рекреаційного призначення.

Такий обов"язок має виконуватися протягом строку дії договору.

Згідно з ст.50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Враховуючи те, що з моменту прийняття земельної ділянки в оренду скаржник не приступив до будівництва туристичного притулку слід вважати, що він не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням.

У даному випадку, відсутність в договорі умов по визначенню строків будівництва також не спростовує вказаний факт.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 у справі № 908/706/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 18.10.2019

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Кощеєв

Суддя Л.П.Широбокова