номер провадження справи 33/79/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2019 Справа № 908/1223/19
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотехсервіс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14);
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Трібусян О.В., довіреність № 20/06-2019 від 20.06.2019;
від відповідача : Чалаплюк В.В., довіреність № 32 від 01.01.2019;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих.№ 15 від 21.05.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотехсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення зайво сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії № 12548 від 12.07.2012р. в сумі 92555,05 грн., три проценти річних в розмірі 950,91 грн. та втрат від інфляції в розмірі 2238,49 грн., а всього 95744,45 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 629, 670, 714 ЦК України, ЗУ «Про ринок електричної енергії» .
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1223/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/79/19, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2019р.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 12548 від 12.07.2012, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії. На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № 12548/1пп від 30.11.2018 за попередню оплату електроенергії, що буде використана в січні 2019 року, на суму 92555,05 грн., який позивачем оплачений в повному обсязі платіжним дорученням № 872 від 07.12.2018. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетикита комунальних послуг від 13.11.2018 № 1415 ПАТ "Запоріжжяобленерго" було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області та анульовано з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Таким чином, відповідач, у зв`язку з запровадженням нового ринку електричної енергії, відповідно до положень ЗУ "Про ринок електричної енергії", і 01 січня 2019 р. припинив господарську діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. У зв`язку з цим, відповідач не має можливості виконати свої зобов`язання за договором № 12548 від 12.07.2012 р. по постачанню у січні 2019р. попередньо оплаченої позивачем електричної енергії згідно з рахунком №12548/1пп від 30.11.2018р. на суму 92555,05 грн. Враховуючи викладене, відповідач повинен повернути позивачу 86099,92 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті. Листування сторін з цього приводу позитивних наслідків не мало. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо повернення попередньої оплати позивачем відповідачу нараховані втрати від інфляції в розмірі 2238,49 грн. та 3 % річних в розмірі 950,91 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 629, 670, 714 ЦК України, ЗУ «Про ринок електричної енергії» .
В судовому засіданні представник позивача підтримав, заявлені вимоги, просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві за вих.№32-32/10180 від 14.06.2019 та зазначив, що до 01.01.2019 одним з основних видів діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» було постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Запорізької області. З 01.01.2019 відповідач розпочав провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, а ліцензія відповідача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована. Отже, з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв`язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» вказані вище грошові кошти споживачів зараховувались на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які були відкриті відповідачем в ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» згідно з договором банківського рахунку №1338156-170221-095949 від 21.02.2017. За умовами вказаного договору банківського рахунку банк зобов`язаний виконувати платіжне доручення ПАТ «Запоріжжяобленерго» на повернення коштів, які були зараховані на рахунки підприємства, але йому не належать. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22 неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або неправомірно переказана сума коштів. Тобто, після 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» є неналежним отримувачем грошових коштів, що були перераховані споживачами відповідачу (як постачальнику електроенергії) на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Враховуючи обставини що склалися, ПАТ «Запоріжжяобленерго» зверталося до банка з вимогами повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Однак, ПАТ «Державний ощадний банк України» безпідставно повертає без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. Таким чином, чисельні юридичні та побутові споживачі електричної енергії, перед якими станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість через здійснення ними надмірних авансових платежів (передоплати) за електричну енергію до 01.01.2019, опинилися заручниками неправомірної бездіяльності уповноваженого банку в умовах перехідного періоду до нового ринку електричної енергії. За таких обставин, неповернення відповідачем позивачу попередньої оплати в розмірі 92555,05 грн. є наслідком протиправних дій ПАТ «Державний ощадний банк України» . В зв`язку з цим, 08.04.2019 позивач звернувся з позовом до ПАТ «Ощадбанк» про зобов`язання останнього здійснити переказ коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на користь отримувачів коштів. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2019 відкрито провадження у справі № 908/689/19. Таким чином, у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування чужими грошовими коштами. З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Як свідчать матеріали справи, 12.07.2012 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернотехсервіс» (споживач, позивач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 12548 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» (розділ 1 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору, розрахунки за електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку» . Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії обумовлюються додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» .
У п. 4 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» (в редакції додаткової угоди від 23.04.2018 до договору) сторонами визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються споживачу постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 7 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду. Сума платежу для попередньої оплати електричної енергії, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді, визначається виходячи із заявленого обсягу споживання електричної енергії, тарифів на активну електричну енергію наступного розрахункового періоду та з урахуванням коштів, одержаних від споживача за споживання електричної енергії наступного розрахункового періоду, в тому числі за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні.
Згідно п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» (в редакції додаткової угоди від 23.04.2018 до договору), споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому постачальником електричної енергії.
Згідно з п., п. 2.3.1, 2.3.4 договору, споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .
Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. У мови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін (п.9.4 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії № 12548 від 12.07.2012 відповідач виставив позивачу рахунок № 12548/1пп від 30.11.2018 на попередню оплату за електроенергію, що буде використана в січні 2019 року, на суму 92555,05 грн. Позивачем зазначений рахунок оплачений в повному обсязі платіжним дорученням № 872 від 07.12.2018.
11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ст.ст. 8, 45 ЗУ «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
З 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. При цьому, ліцензія відповідача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
У зв`язку із цим, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має можливості виконати свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 12548 від 12.07.2012 по постачанню у січні 2019 попередньо оплаченої позивачем електричної енергії.
Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі як споживачем електричної енергії в розмірі 92555,05 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
З метою врегулюванні ситуації що склалася, позивач звертався з відповідними листами за вих.№73 від 19.12.2018, вих.№75 від 29.12.2018, вих.№3 від 04.03.2019, вих.№7 від 01.04.2019, вих.№8 від 04.04.2019 до Бердянського ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо повернення 92555,05 грн. переплати, яка виникла станом на 01.01.2019. Вказані листи позивача залишені відповідачем без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 92555,05 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії. Вказав на те, що платіжним дорученням № 828 від 17.05.2019 позивач намагався повернути відповідачу грошові кошти в сумі 92555,05 грн., однак ПАТ Державний ощадний банк України безпідставно повернув вказане платіжне доручення без виконання.
Доводи відповідача стосовно того, що неповернення позивачу попередньої оплати в розмірі 92555,05 грн. є наслідком протиправних дій ПАТ «Державний ощадний банк України» судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки взаємовідносини відповідача з ПАТ «Державний ощадний банк України» по розпорядженню коштами на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання не є підставами, які звільняють його від обов`язку повернення відповідачу суми попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» суми 92555,05 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.
Також позивачем підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення з відповідача сими 950,91 грн. 3 % річних, нарахованих за період: з 17.01.2019 по 21.05.2019 та суми 2238,49 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: лютий-квітень 2019.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, а є поверненням сплаченої попередньої оплати за оплачену, однак не спожиту електричну енергію. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України. (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 по справі № 921/266/13-г/7 (3-90гс14).
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).
Водночас, умовами договору про постачання електричної енергії № 12548 від 12.07.2012 розмір процентів за користування продавцем (постачальником) чужими грошовими коштами не встановлено.
Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.
Таким чином позов в частині стягнення з відповідача суми950,91 грн. 3 % річних та суми 2238,49 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 92555,05 грн. попередньої оплати за електричну енергію. В іншій частині позову суд відмовляє з огляду на необґрунтованість.
Відповідно до ст. 129 ГПК України , судовий збір покладається на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ТОВ «Зернотехсервіс» підлягає стягненню сума 1857,01 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14; код за ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотехсервіс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2; код за ЄДРПОУ 38069451) суму 92555 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 05 коп. попередньої оплати за електричну енергію та суму 1857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 червня 2019 р.
Суддя М.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2019 |
Оприлюднено | 01.07.2019 |
Номер документу | 82670956 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні