Ухвала

від 26.06.2019 по справі 910/8225/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

26.06.2019Справа № 910/8225/19

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ , м.Київ

про стягнення 331 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Полтавський алмазний інструмент звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ про стягнення 331 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № УП 120 46 від 26.04.2018 в частині виконання обов`язку поставити визначений договором товар. За твердженнями позивача, відповідачем було поставлено товар, сортамент якого не відповідає умовам договору, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для повернення відповідачем оплати за товар в сумі 331 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент залишено без руху.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву від 21.06.2019 вих. № 686 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 331 000,00 грн.

Заява позивача відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1).

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або порушення прав або інтересів заявника не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням предмету позову у даній справі про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 331 000,00 грн, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача (у тому числі, грошові кошти) на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) та суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності або перешкоджання законному стягненню спірної грошової суми) причин.

Разом з цим, за висновками суду, доводи позивача про ймовірність невиконання відповідачем рішення суду не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. При цьому, такими доказами не є документи, які позивач надає суду на обґрунтування порушення відповідачем договірного зобов`язання (рахунок на оплату, видаткова накладна, платіжне доручення, акти, листи тощо).

Судом враховано, що у володінні позивача, як вказує останній, перебуває поставлений відповідачем товар, щодо сортаменту якого виник спір. Дані обставини спростовують той факт, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань та вчинає умисні та недобросовісні дії, що направлені на безпідставне утримання грошових коштів позивача. Саме лише недосягнення сторонами мирного вирішення спору не свідчить про наявність обґрунтованих підстав для накладення арешту на грошові кошти іншої сторони.

Також до заяви про забезпечення позову заявником не додано жодного доказу на підтвердження відсутності у відповідача необхідної кількості грошових коштів для виконання рішення суду, у разі задоволення вимог позивача, а також доказів відсутності будь-якого майна, за рахунок вартості якого може бути погашено борг.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заявленого позивачем заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, накладення арешту на грошові кошти відповідача без достатніх обґрунтованих підстав для вжиття такого заходу, може бути розцінено як непропорційне втручання у діяльність господарюючого суб`єкта.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність на теперішній час підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Одночасно з цим, позивач не позбавлений права та можливості в подальшому повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову з наданням суду належних та достатніх доказів необхідності вжиття відповідних забезпечувальних заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент від 21.06.2019 вих. № 686 про забезпечення позову у справі № 910/8225/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Відповідно до пункту 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В. В. Князьков