Рішення

від 25.09.2019 по справі 910/8225/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/8225/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ , м.Київ

про стягнення 331 000,00 грн,

За участю представників:

від позивача: Мороз С. В., Гордієнко Н. В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Полтавський алмазний інструмент (далі - ПрАТ Полтавський алмазний інструмент ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ (далі - ТОВ УКРПРОФСТАЛЬ ) про стягнення 331 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № УП 120 46 від 26.04.2018 в частині виконання обов`язку поставити визначений договором товар. За твердженнями позивача, відповідачем було поставлено товар, сортамент якого не відповідає умовам договору, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для повернення відповідачем оплати за товар в сумі 331 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 позовну заяву ПрАТ Полтавський алмазний інструмент залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві. Вказану ухвалу отримано позивачем 04.07.2019.

Також ухвалою суду від 26.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

08.07.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків в позовній заяві на виконання ухвали суду від 26.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 31.07.2019.

31.07.2019 судом, у зв`язку з неявкою представника відповідача, відкладено підготовче судове засідання на 28.08.2019. В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України направлено відповідачу ухвалу від 31.07.2019 про виклик у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2019.

Представники позивача у судове засідання з`явились, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач не подав відзив на позов та не повідомив суд про причини неявки свого представника. При цьому належне повідомлення ТОВ УКРПРОФСТАЛЬ про розгляд даної справи судом підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103047078028, № 0103051260531.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

26.04.2018 між ПрАТ Полтавський алмазний інструмент (покупець) та ТОВ УКРПРОФСТАЛЬ (постачальник) укладено договір поставки № УП12046 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно з сортаментом, кількістю та ціною, що вказані у рахунках, які виставляє постачальник.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.4 Договору підтвердженням згоди покупця придбати товар на вказаних в рахунку або специфікації умовах є його оплата до отримання товару. У разі не оплати рахунку поставка вважається неузгодженою. Номенклатурний перелік, сортамент, кількість та ціна товарів, які поставляються за цим договором, передбачені у рахунках-фактурах та специфікаціях, про складання яких сторони домовились заздалегідь.

Згідно з пунктом 2.4 Договору оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах, вказаних у рахунку або Специфікаціях до даного договору поставки.

Відповідно до пункту 10.1 Договору останній вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

24.01.2019 ТОВ УКРПРОФСТАЛЬ виставлено рахунок-фактуру № У-0000303 на оплату товару: круг 200 ДІ-23 в кількості 510 000 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 220 ДІ-23 в кількості 630 000 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 250 ДІ-23 в кількості 670 000 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 270 ДІ-23 в кількості 1 170 000 кг, вартістю 131,67 грн/кг без ПДВ, на загальну суму 472 654,68 грн (з ПДВ).

Згідно з платіжним дорученням № 11640 від 08.02.2019 позивачем оплачено замовлений товар на підставі рахунку-фактури № У-0000303 від 24.01.2019 на суму 331 000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № УК-0000136 від 15.02.2019 відповідачем було поставлено позивачу товар: круг 200 ДІ-23 в кількості 428 714 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 220 ДІ-23 в кількості 550 000 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 270 ДІ-23 в кількості 1 110 000 кг, вартістю 131,67 грн/кг без ПДВ, на загальну суму 331 000,00 грн (з ПДВ).

Як вказує позивач, після надходження товару за місцезнаходженням ПрАТ Полтавський алмазний інструмент зразки отриманого товару були передані до атестованої лабораторії для здійснення хімічного (спектрального) аналізу. Згідно з висновками, викладеними в протоколі хімічного (спектрального) аналізу № 6 від 21.02.2019, отриманий товар не відповідає за хімічним складом тому, що зазначений у рахунку № У-0000303 від 24.01.2019 та видатковій накладній № УК-0000136 від 15.02.2019.

Згідно з актом огляду товару та виявлення прихованих недоліків від 22.02.2019 позивачем було призупинено прийняття товару, а товар, отриманий за видатковою накладною № УК-0000136 від 15.02.2019, прийнято на відповідальне зберігання за відповідним актом від 22.02.2019 (а. с. 27, 30).

25.02.2019 позивачем направлено відповідачу лист від 22.02.2019 вих. № б/н, в якому повідомлено про виявлений факт поставки товару, яким не відповідає за хімічним складом тому, що зазначений у рахунку № У-0000303 від 24.01.2019 та видатковій накладній № УК-0000136 від 15.02.2019. До листа додано копію протоколу хімічного (спектрального) аналізу № 6 від 21.02.2019 та акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103049873437 вказану претензію отримано відповідачем 26.02.2019.

Також 25.02.2019 позивач направив відповідачу претензію від 22.02.2019 вих. № 186 з вимогою в термін до 01.03.2019 здійснити поставку товару, який відповідатиме умовам договору, або повернути грошові кошти в сумі 331 000,00 грн. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3602306205421 вказаний лист отримано відповідачем 01.03.2019.

У відповіді від 27.02.2019 вих. № 27/02 на претензію від 22.02.2019 вих. № 186 відповідачем було запропоновано позивачу викликати представника постачальника для проведення спільного приймання товару за якістю.

У листі від 28.02.2019 вих. № б/н позивач просив відповідача підписати акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та якнайшвидше направити представника для проведення приймання товару, отриманого за накладною № УК-0000136 від 15.02.2019.

04.03.2019 комісією у складі представників покупця та постачальника складено акт відбору зразків товару для подальшого дослідження на відповідність по якості.

Матеріали справи містять копію акту № 1 про фактичну якість і комплектній отриманого товару від 04.09.2019, відповідно до якого кількість неякісного товару становить 2 088,714 кг. Вказаний акт підписано лише з боку покупця. 07.03.2019 позивачем направлено відповідачу лист від 06.03.2019 вих. № 274 (отримано відповідачем 12.03.2019), до якого додано, у тому числі, акт № 1 про фактичну якість і комплектній отриманого товару від 04.09.2019 для підписання.

У листі від 06.03.2019 вих. № 06/03 відповідачем повідомлено, що зразки, відібрані 04.03.2019, були надіслані постачальником на експертизу.

У листі від 13.03.2019 вих. № 13/03/4 відповідачем зазначено, що за результатами експертизи підтверджено факт поставки товару, що не відповідає замовленню.

Згідно з поясненнями позивача між сторонами велись переговори щодо перерахунку ціни товару та поставки іншого виду сталі, однак станом на дату звернення до суду відповідачем не було замінено поставлений товар на товар належної якості та асортименту, а також не повернуті грошові кошти в сумі 331 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку наявністю, як вказує позивач, правових підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 331 000,00 грн в судовому порядку.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України ).

Матеріалами справи (платіжне доручення № 11640 від 08.02.2019) підтверджується факт здійснення позивачем попередньої оплати товару на суму 331 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання поставити замовлений товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що постачальник відпускає покупцю товар протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання постачальником 100 % передоплати за умови наявності на складі або на інших умовах, передбачених специфікаціями за їх наявності.

Як зазначалось судом, відповідно до видаткової накладної № УК-0000136 від 15.02.2019 відповідачем було поставлено позивачу товар: круг 200 ДІ-23 в кількості 428 714 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 220 ДІ-23 в кількості 550 000 кг, вартістю 132,50 грн/кг без ПДВ; круг 270 ДІ-23 в кількості 1 110 000 кг, вартістю 131,67 грн/кг без ПДВ, на загальну суму 331 000,00 грн (з ПДВ).

У статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частин 1, 4 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у статті 678 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 2 якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно з пунктом 6.3 Договору у разі отримання покупцем товару, який не відповідає замовленню, покупець зобов`язаний прийняти його на відповідальне зберігання, про що складається відповідний акт, і негайно спостити про це постачальника. Копія такого акту направляється постачальнику поштою. Якщо належне зберігання такого товару покупцем не забезпечено, то такий товар зараховується до виконання зобов`язань по договору.

Товар, що не відповідає замовленню, не може бути прийнятий до виробництва (переробки, використання, порізки) або реалізований третім особам (п. 6.4 Договору).

У випадку недотримання умов договору щодо кількості товару або недотримання умов щодо якості, асортименту товару, покупець зобов`язаний викликати представника постачальника для приймання товару та складання відповідного акту, який підписується представниками сторін. У випадку, якщо постачальник не надасть письмової відповіді на виклик або надасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника для участі в прийманні, приймання товару проводиться за участю експерта торгово-промислової палати (п. 6.5 Договору).

Відповідно до пункту 6.6 Договору після дій, передбачених п. 6.4 та п. 6.5 Договору, покупець направляє претензію з усіма супутніми документами на адресу постачальника. Претензії щодо якості поставленого товару можуть бути заявлені покупцем до постачальника в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня передачі товару. Претензія надається у письмовому вигляді та повинна супроводжуватися документами, що підтверджують викладені в претензії обставини. Претензія направляється рекомендованим листом. Датою пред`явлення претензії вважається дата отримання листа покупця постачальником. Несвоєчасне інформування постачальника про невідповідність товару умовам даного договору сторони розцінюють як відсутність претензій щодо товару.

Як було встановлено судом вище, на виконання умов пунктів 6.4-6.6 Договору позивачем було повідомлено постачальника про виявлений факт поставки товару, що не відповідає замовленню, та прийнято отриманий товар на відповідальне зберігання.

Відповідач, в свою чергу, проти доводів позивача не заперечив. Навпаки, у листі від 13.03.2019 вих. № 13/03/4 відповідачем було підтверджено факт поставки товару, що не відповідає замовленню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів.

Приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов договору щодо здійснення оплати товару, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятого на себе зобов`язання поставити передбачений договором товар належної 331 000,00 грн підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 4 965,00 грн.

Одночасно з цим, судовий збір в сумі 960,50 грн, сплачений за розгляд заяви про забезпечення позову, покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ про стягнення 331 000,00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФСТАЛЬ (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, буд. 11/1; ідентифікаційний код 41151399) на користь Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент (36023, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ціолковського, буд. 34; ідентифікаційний код 33804724) суму вартості товару в розмірі 331 000 (триста тридцять одна тисяча) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 4 965 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 00 коп.

3. Залишити за позивачем судовий збір, сплачений за розгляд заяви про забезпечення позову, в сумі 960,50 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення буде складено 07.10.2019.

Суддя В. В. Князьков