Рішення

від 18.06.2019 по справі 914/130/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 Справа № 914/130/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест , м.Дніпро Дніпропетровська область

до відповідача Державного підприємства Львівський бронетанковий завод , м.Львів

про стягнення 73720,55 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства Львівський бронетанковий завод , м. Львів

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест , м. Дніпро

про заміну поставленого товару неналежної якості та стягнення штрафних санкцій в розмірі 20862,72 грн

за участю представників :

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) : Остап`юк М.П.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Пеньковський А.А.

Обставини розгляду справи. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест до відповідача Державного підприємства Львівський бронетанковий завод про стягнення 73720,55 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2019 р.

15.02.2019 р., тобто в межах строку для подання відзиву, відповідачем подано зустрічну позовну заяву Державного підприємства Львівський бронетанковий завод до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест про заміну поставленого товару неналежної якості та стягнення штрафних санкцій в розмірі 20862,72грн.

Ухвалою від 18.02.2019 р. зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику 5-денний строк на виправлення допущених недоліків.

Ухвалою суду від 04.03.2019 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Державного підприємства Львівський бронетанковий завод до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест про заміну поставленого товару неналежної якості та стягнення штрафних санкцій в розмірі 20 862,72 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 11.03.2019 р.

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. відкладено підготовче засідання на 27.03.2019 р. Ухвалою суду від 27.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 08.04.2019 р. Ухвалою суду від 08.04.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2019 р. Ухвалою суду від 20.05.2019 р. судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 10.06.2019 р. В судовому засіданні 10.06.2019 р. оголошено перерву до 18.06.2019 р.

В судове засідання 18.06.2019 р. з`явився представник позивача (відповідача за зустрічним позовом), подав письмове пояснення з посиланням на судову практику Верховного Суду (вх.№25007/19 від 18.06.2019 р.), підтримав позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 18.06.2019 р. просив суд задоволити зустрічний позов, а в задоволенні первісного позову - відмовити.

Проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

У судовому засіданні 18.06.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи. В обґрунтування позовних вимог позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого позивач поставив відповідачеві продукцію на суму 117504 грн, проте відповідач в порушення умов договору оплату за отриману продукцію здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі. У зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача 62208 грн заборгованості за поставлений товар, 6041,78грн пені, 4455,93 грн інфляційних втрат та 1014,84 грн 3% річних.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти первісних позовних вимог, пояснив, що ним було частково оплачено поставлений товар, який відповідає вимогам щодо якості та не було оплачено решту товару, що не відповідала умовам специфікацій до договору, на суму 62208 грн.

В поданому зустрічному позові відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказав, що позивач (відповідач за зустрічним позовом), здійснивши поставку неякісного товару на суму 62208 грн, порушив зобов`язання щодо якості продукції. Згідно з результатами аналізу Лабораторії контрольно-вимірювальних приладів ДП Львівський бронетанковий завод кільця компресійні 3304-06-9 не відповідають умовам креслення та технічним умовам, а саме мають твердість, меншу, ніж передбачена ними. Крім цього, в зустрічному позові відповідач (позивач за зустрічним позовом) заявив, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) прострочив виконання свого зобов`язання щодо поставки продукції, за що укладеним між сторонами договором передбачена відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення. Таким чином, відповідач (позивач за зустрічним позовом) в зустрічному позові просив суд зобов`язати позивача (відповідача за зустрічним позовом) протягом 10 робочих днів із дня набуття чинності рішення суду за цим провадженням безкоштовно замінити поставлену продукцію неналежної якості вартістю 62 208грн на аналогічний товар належної якості, який встановлений вимогами технічних умов та відповідає кресленню №3304-06-09, що міститься в додатку до зустрічного позову та стягнути з нього штрафні санкції за порушення умов договору розмірі 20862, 72 грн.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначив, що ним не було порушено умов поставки в частині якості продукції, оскільки ні договором, ні специфікацією, ані тендерними умовами не було передбачено вимоги до конкретної марки сталі з конкретними межами твердості поверхні, а креслення, на порушення вимог щодо твердості по якому посилається відповідач (позивач за зустрічним позовом) не було згадане в договорі чи будь-яких інших документах, що були підставою постачання продукції. На переконання позивача (відповідача за зустрічним позовом) дане креслення має невідоме походження, неузгоджене з державним концерном Укроборонпром , у ньому не зазначено обов`язкових реквізитів та його розробника, а тому воно не може слугувати підставою для визначення твердості щодо такого виду продукції .

Також позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернув увагу суду на те, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не дотримано умов договору та норм чинного законодавства щодо повідомлення про виявлені недоліки товару та виклику представника постачальника для складання спільного рекламаційного акту. Крім того, позивач (відповідач за зустрічним позовом) вказав на пропуск відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) шестимісячного строку позовної давності при пред`явленні зустрічного позову, який випливає з поставки товарів неналежної якості, та просив суд застосувати позовну давність до вимог за зустрічним позовом.

На спростування доводів позивача (відповідача за зустрічним позовом) відповідач (позивач за зустрічним позовом) ствердив, що згадка про твердість продукції була зазначена в специфікації до договору шляхом вказівки на децимальний номер товару - кільце компресійне 3304-06-9 Р1, а креслення товару №3304-06-9 Р1 та технічні умови до нього є в загальному доступі. Також, згідно норм Положення про здійснення закупівельної діяльності підприємства Державного концерну Укроборонпром під час прийняття комерційної пропозиції від ДП Львівський БТЗ креслення №3304-06-9 Р1 на продукцію могло бути наданим на вимогу постачальника.

Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказав, що лабораторія контрольно-вимірювальних приладів ДП Львівський БТЗ є атестованою, а результати її перевірки - допустимими, на підтвердження чого подав свідоцтво про атестацію з додатком та зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест було неодноразово належним чином повідомлено, що товар не відповідає технічним умовам та підлягає поверненню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

18.05.2018 р. між Державним підприємством Львівський бронетанковий завод (ДП ЛБТЗ , покупець за договором, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест (постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом у справі) було укладено договір поставки №180518, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити товар (далі по тексту Продукція ), згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

Даний договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2018 р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань за даним договором. (п.10.4. договору).

Відповідно до п.3.2. договору, постачальник зобов`язався поставити продукцію не пізніше ніж 10 робочих днів з моменту підписання договору та специфікації.

Згідно з п.2.1. договору, кількість, номенклатура продукції, категорія продукції терміни та умови її поставки (якщо терміни поставки та умови поставки не були встановлені у тексті договору, або якщо сторони визнали за необхідне їх змінити) вказуються в специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

Якість продукції, що передається за цим договором, повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним умовам виробника та засвідчуватися одним із таких документів - декларацією (в тому числі декларацією про відповідність), протоколом (у тому числі протоколом випробувань), звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом (у тому числі сертифікатом відповідності), етикеткою, тощо (наявність та назва документу про якість продукції обов`язково погоджується з покупцем). Покупець має право перевірити якість отриманої продукції за власний рахунок із залученням відповідних фахівців з якості та проведенні необхідних лабораторних та інших досліджень. (п.2.2. договору).

Як встановлено п.5.1. договору, оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунку).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець здійснює 100% оплату після поставленої партії продукції протягом 15 робочих днів з моменту поставки продукції - на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур за умови надання постачальником усіх належно оформлених супровідних документів на продукцію (видаткових накладних. документів, передбачених пунктом 2.2. договору). Сторони у специфікаціях не можуть передбачити інші умови оплати. Датою поставки продукції є дата видачі постачальником належно оформленої видаткової накладної та усіх необхідних супровідних документів на продукцію. Датою поставки (п.3.1 Поставка продукції здійснюється за рахунок постачальника. Місце поставки: м.Львів, вул.Стрийська, 73.) є дата отримання продукції з відповідними супровідними документами покупцем, за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,73.

Специфікацією №1 від 21.05.2018 р. сторони погодили поставку товару на загальну суму 39168 грн (кільце компресійне 3304-06-9 Р1 кількістю 24 шт., кільце маслоз`ємне 3304-08-11 Р1 кількістю 12 шт. та кільце маслоз`ємне 3304-08-9 Р1 кількістю 12 шт.), а специфікацією №2 від 07.06.2018 р. - на загальну суму 78336 грн (кільце компресійне 3304-06-9 Р1 кількістю 48 шт., кільце маслоз`ємне 3304-08-9 Р1 кількістю 24 шт. та кільце маслоз`ємне 3304-08-11 Р1 кількістю 24 шт.).

На виконання умов договору постачальником було виставлено покупцеві рахунок на оплату №69 від 21.05.2018 р. на суму 39168 грн та рахунок на оплату №77 від 07.06.2019 р. на суму 78336 грн.

Поставка визначеного у специфікаціях товару відбулася 21.06.2018 р., та 23.07.2018 р., що підтверджується видатковою накладною №42 на суму 39168грн та видатковою накладною №46 на суму 78336 грн відповідно. Товар від імені покупця отримав ОСОБА_1 , уповноважений на це довіреностями №334 від 18.06.2018 р. та №432 від 23.07.2018 р.

В матеріалах справи наявні сертифікати якості щодо поставленої за видатковими накладними продукції, в яких зазначено, що товар відповідає технічним вимогам, придатний до використання, та визначено гарантійний термін - 15 місяців з дати відвантаження (21.06.2018 р. та 23.07.2018 р.)

Як випливає з доданих до позовної заяви банківських виписок та платіжних доручень №№1947, 2566, за одержаний товар покупець здійснив часткову оплату - 21.08.2018 р. на суму 36864 грн (згідно рахунку №77 від 07.06.2018 р. за кільце компресійне, маслоз`ємне), 12.10.2018 р. на суму 18432грн (згідно рахунку №69 від 21.05.2018 р. за кільце маслоз`ємне).

Сторонами визнається, що решту товару, а саме кільця компресійні 330406-9 в кількості 72 шт. на загальну суму 62208 грн, оплачено не було.

Розділом 6 договору визначено умови приймання-передачі продукції.

Так, продукція приймається за кількістю та якістю, шляхом перевірки та порівняння фактичної наявності, з відповідною кількістю, вказаною у транспортних та супровідних документах на окрему партію товару. За якістю, відповідно до п. 2.2 цього Договору.

Постачальник гарантує якість поставленої Продукції протягом 15 (п`ятнадцяти) місяців з моменту її поставки, що визначається як гарантійний строк. Рекламації щодо якості продукції можуть бути заявлені покупцем протягом усього гарантійного строку. У разі виявлення недоліків (дефектів) поставленої продукції покупець протягом трьох робочих днів повідомляє про такий факт постачальника. Повідомлення направляється на електронну адресу постачальника, вказану у цьому договорі, а також надсилається (дублюється) на його адресу засобами поштового зв`язку (заказним листом). Постачальник вважається таким, що належно проінформований про факт недоліків (дефектів) продукції з моменту направлення покупцем повідомлення на електронну адресу постачальника.

Протягом п`яти календарних днів з моменту повідомлення постачальник зобов`язаний направити своїх представників для складання, спільно з представниками покупця, рекламаційного акту, або дати згоду на складання рекламаційного акту покупцем в односторонньому порядку.

У разі неприбуття представника постачальника для складання рекламаційного акту (або відсутності від постачальника відповіді) покупець в односторонньому порядку складає рекламаційний акт.

Заміна неякісної продукції на якісну мас бути проведена постачальником власними силами і за власний кошт протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту складання рекламаційного акту, або з моменту направлення такого акту на електронну адресу постачальника у випадку, якщо рекламаційний акт складався покупцем в односторонньому порядку.

У разі, якщо неякісна продукція у погоджений сторонами строк не була замінена постачальник відшкодовує покупцю завдані збитки. Окрім того, зазначене порушення дає право покупцю на розірвання договору в односторонньому порядку.

Приймання покупцем продукції за кількістю і якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред`являти постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше.

05.07.2018 р. Лабораторією контрольно-вимірювальних приладів ДП Львівський бронетанковий завод було проведено вимірювання твердості кільця 3304-06-9, поставленого на ДП Львівський бронетанковий завод постачальником ТзОВ Спецстальінвест згідно накладної №42 від 21.06.2018р. та сертифіката якості. В ході перевірки виявлено, що твердість HRC = 20-27, що не відповідає вимогам креслення 3304-06-9.

На підставі проведеного аналізу було складено протокол вхідного контролю №163 від 06.07.2018 р., в якому визначено, що кільця компресійні 3304-06-9 Р1 в кількості 24 шт., поставлені ТзОВ Спецстальінвест згідно накладної №42 від 21.06.2018 р. підлягають поверненню або заміні у зв`язку з їх невідповідністю технічним умовам - матеріал, з якого виготовлено кільце, має твердість меншу 42 HRC.

31.07.2018 р. лабораторією було проведено аналогічне вимірювання твердості кільця, поставленого згідно накладної №46 від 23.07.2018 р. та сертифіката якості. В ході перевірки виявлено, що твердість HRC = 20-22, що також не відповідає вимогам креслення 3304-06-9.

За результатами аналізу складено акт вхідного контролю від 01.08.2018 р., в якому визначено, що кільця компресійні 3304-06-9 Р1 в кількості 48 шт., які надійшли згідно накладної №46 від 23.07.2018 р. від ТзОВ Спецстальінвест підлягають поверненню у зв`язку з тим, що твердість кільця компресійного згідно креслення становить 42-50HRC, а фактично - 20-22 HRC.

В матеріалах справи міститься креслення Кольцо поршневое уплотнительное 3304-06-9 , в якому зазначено: HRC 3 42…50 та креслення Кольцо поршневое уплотнительное 3304-06-9 Р1, Р2 . Стосовно походження даних креслень представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні пояснив, що такі були складені на основі ГОСТ 5950-73, використовувались одним з радянських танкових заводів та були запозичені Державним підприємством Львівський бронетанковий завод з метою використання у своїй виробничій діяльності.

Протокол та акт вхідного контролю були надіслані ДП Львівський бронетанковий завод на електронну адресу ТзОВ Спецстальінвест .

Листами №104 від 06.08.2018 р. та №110 від 14.08.2018 р. ТзОВ Спецстальінвест повідомило, що кільця компресійні 3304-06-9 Р1 були поставлені згідно умов тендеру. В тендерній документації була вказана єдина вимога до якості продукції -кільця повинні виготовлятися з металу, жодних інших параметрів, технічних умов або твердості матеріалу вказано не було. ТзОВ Спецстальінвест ствердило, що поставлена продукція виготовлена зі сталі марки 65Г, відповідає умовам вказаним у тендерній документації і може бути використана для ремонту двигунів, а тому зауваження та вимоги, щодо заміни або повернення продукції є безпідставними, а ДП Львівський бронетанковий завод зобов`язане в найкоротший термін розрахуватися за поставлену продукцію.

Листом №3090 від 29.11.2018 р. ДП Львівський бронетанковий завод просило ТзОВ Спецстальінвест надати доручення для можливості повернення компресійних кілець.

В листі №162 від 07.12.2018 р. ТзОВ Спецстальінвест просило надати обґрунтовану та вичерпну відповідь на листи №104 від 06.08.2018 р. та №110 від 14.08.2018 р. та вимагало погасити існуючу заборгованість до 15.12.2018 р.

У відповідь на даний лист ДП Львівський бронетанковий завод повідомило, що в результаті перевірки встановлено, що кільця компресійні не відповідають вимогам ТУ 05.В-46.097 УК на капітальний ремонт двигунів типу В-2, фактична твердість кілець становить НКС 20...27. Згідно конструкторської документації 3304-06-9 Кольцо поршневое уплотнительное , п.2, твердість кільця поршневого компресійного повинна становити - HRC 42...50. Враховуюче вищевказане, на думку ДП Львівський БТЗ , дані кільця не можуть використовуватися для капітального ремонту двигунів.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що в тендерній документації було зазначено номенклатурні позиції згідно з Каталогу деталей та зборочних одиниць двигуна В-46-6 , в якому зазначено, що кільце компресійне 3304-06-9 виготовляється з матеріалу Сталь 65Г . На підтвердження вказаного позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи долучено витяг зі згаданого каталогу.

В позовній заяві позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив суд стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 62208 грн заборгованості за поставлений та неоплачений товар. В зустрічній позовній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд зобов`язати позивача (відповідача за зустрічним позовом) безкоштовно замінити поставлену продукцію неналежної якості вартістю 62208 грн.

Згідно з п.7.2. договору, у випадку порушення строку оплати продукції. покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення. (п.7.11. договору).

Відповідно до п.7.2. договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив суд стягнути з відповідача 6041,78 грн пені за період з 13.07.2018 р. по 17.01.2019 р.

Також позивач (відповідач за зустрічним позовом) згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачеві 1014,84 грн 3% річних за період з 13.07.2018 р. по 17.01.2019 р. та 4455,93 грн втрат від інфляції за період з серпня 2018 р. по грудень 2018 р.

Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної суми.

Пунктом 7.5. договору встановлено, що відповідно ст.231 Господарського кодексу України, за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) продукції стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісної (некомплектної) продукції.

У зв`язку з цим відповідач (позивач за зустрічним позовом) в зустрічній позовній заяві також просив суд стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 20862,72 грн штрафних санкцій - 8421,12 грн неустойки за порушення строків поставки та 12441,60 грн штрафу за поставку неякісної продукції.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Як встановлено ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Частинами першою-четвертою статті 268 Господарського кодексу України встановлено наступне.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктом 2.2. договору сторони передбачили, що якість продукції, що передається за цим договором, повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним умовам виробника та засвідчуватися одним із таких документів - декларацією (в тому числі декларацією про відповідність), протоколом (у тому числі протоколом випробувань), звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом (у тому числі сертифікатом відповідності), етикеткою, тощо (наявність та назва документу про якість продукції обов`язково погоджується з покупцем). Покупець має право перевірити якість отриманої продукції за власний рахунок із залученням відповідних фахівців з якості та проведенні необхідних лабораторних та інших досліджень.

За твердженням відповідача (позивача за зустрічним позовом), зазначення в специфікаціях децимального номеру товару ( кільце компресійне 3304-06-9 Р1 ) свідчить про технічні умови, яким має відповідати продукція, в тому числі і вимогам щодо твердості, а креслення товару та технічні умови до нього є в загальному доступі.

Суд не вважає, що саме лише зазначення номеру товару може бути прирівняне до вказівки на номер чи індекс стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів. Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено, що вимоги стосовно твердості продукції є опублікованими у загальнодоступних виданнях, більш того, як вбачається з пояснень, що надавалися представником відповідача (позивача за зустрічним позовом), єдиним документом, в якому міститься вказівка на твердість кільця 3304-06-9, є креслення, які використовувались одним з радянських танкових заводів та були запозичені Державним підприємством Львівський бронетанковий завод з метою використання у своїй виробничій діяльності.

Документація або інформація з посиланням на її номери та індекси не зазначалась також і в тендерній документації, не була додатком до договору та не передавалась постачальнику покупцем протягом строку дії договору, що визнається сторонами.

На переконання суду, постачальником було поставлено продукцію відповідно до мети договору, звичайного рівня якості для предмета договору та загальних критеріїв якості, а також з дотриманням передбачених тендерною документацією вимог щодо матеріалу та марки сталі.

В матеріалах справи наявні сертифікати якості, які були надані постачальником разом з поставленою продукцією відповідно до вимог законодавства та умов договору.

Безумовно, відповідно до п.2.2. договору, покупець мав право перевірити якість отриманої продукції за власний рахунок із залученням відповідних фахівців з якості та проведенні необхідних лабораторних та інших досліджень, що і було зроблено ним, проте суд не може брати до уваги результати проведених перевірок, якими встановлено невідповідність твердості продукції вимогам креслення, що не породжувало жодних обов`язків для постачальника, оскільки не було передбачене вимогами законодавства чи умовами договору, не містилося в загальнодоступній документації про якість товарів та не надавалось постачальнику.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що покупець здійснює 100% оплату після поставленої партії продукції протягом 15 робочих днів з моменту поставки продукції - на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур за умови надання постачальником усіх належно оформлених супровідних документів на продукцію (видаткових накладних. документів, передбачених пунктом 2.2. договору).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що поставлений згідно з видатковими накладними товар відповідач (позивач за зустрічним позовом) оплатив поза межами строку, визначеного договором, та лише частково.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу.

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п.7.2. договору, у випадку порушення строку оплати продукції. покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Частина шоста статті 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.11. договору сторони погодили, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення. (п.7.11. договору).

Відповідно до п.7.2. договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив суд стягнути з відповідача 6041,78 грн пені за період з 13.07.2018 р. по 17.01.2019 р.

Внаслідок проведеного розрахунку - ((39168 грн х 17,5% / 365 днів х 56 днів (з 13.07.2018 р. по 06.09.2018 р. включно)) + (39168 грн х 18% / 365 днів х 35 днів (з 07.09.2018 р. по 11.10.2018 р. включно)) + (20736 грн х 18% / 365 днів х 99 днів (з 12.10.2018 р. по 17.01.2019 р. включно)) + (78336 грн х 17,5% / 365 днів х 7 днів (з 14.08.2018 р. по 20.08.2018 р. включно)) + (41472 грн х 17,5% / 365 днів х 17 днів (з 21.08.2018 р. по 06.09.2018 р. включно)) + (41472 грн х 18% / 365 днів х 133 дні (з 07.09.2018 р. по 17.01.2019 р. включно)) = 1051,63 грн + 676,05 грн + 1002,15 грн + 262,91 грн + 338,03 грн + 2720,11 грн = 6050,78 грн) судом встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлений позивачем до стягнення. Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог в частині даних сум, до задоволення підлягає пеня в сумі 6041,78 грн, тобто в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних -((39168грн х 3% / 365 днів х 91 день (з 13.07.2018 р. по 11.10.2018 р. включно)) + (20736 грн х 3% / 365 днів х 98 днів (з 12.10.2018 р. по 17.01.2019 р. включно)) + (78336 грн х 3% / 365 днів х 7 днів (з 14.08.2018 р. по 20.08.2018 р. включно)) + (41472 грн х 3% / 365 днів х 150 днів (з 21.08.2018 р. по 17.01.2019 р. включно)) = 292,96 грн + 167,02 грн + 45,07 грн + 511,30 грн = 1016,35 грн, внаслідок чого встановлено, що їх розмір також є більшим, ніж заявлений позивачем до стягнення, тому стягненню підлягають 3% річних в сумі 1014,84грн.

Суд звертає увагу позивача (відповідача за зустрічним позовом) на те, що ним при здійсненні розрахунку інфляційних втрат помилково вказано сукупний індекс інфляції за період з серпня 2018 р. по грудень 2018 р. як 107% в той час як дійсним індексом інфляції за даний період був 105,9%. З врахуванням цього, відповідно до проведеного перерахунку стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 3999,74 грн - ((39168 грн х 101,9% (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2018 року по вересень 2018 року включно) - 39168 грн) + (20736грн х 103,9% (сукупний індекс інфляції за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року включно) - 20736 грн) + (41472 грн х 105,9% (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2018 року по грудень 2018 року включно) - 41472 грн) = 744,19 грн + 808,70 грн + 2446,85 грн = 3999,74 грн).

В зустрічному позові відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заявлено вимогу про зобов`язання ТзОВ Спецстальінвест безкоштовно замінити протягом 10 робочих днів із дня набуття чинності рішенням суду за цим провадженням поставлену продукцію неналежної якості вартістю 62208 грн на аналогічний товар належної якості, який встановлений вимогами технічних умов та відповідає кресленню №3304-06-9, що міститься в додатку до зустрічного позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як було встановлено судом вище, постачальник виконав умови договору та законодавства в частині поставки продукції належної якості, а покупець не зміг довести факт наявності недоліків товару чи істотного порушення вимог щодо якості товару, з чого випливає, що його вимога про заміну товару є безпідставною.

Крім того, суд звертає увагу відповідача (позивача за зустрічним позовом) на передчасність його вимог, оскільки розділом 6 договору сторони встановили певний порядок повідомлення постачальника про виявлення недоліків (дефектів) поставленої продукції, складання документів для фіксування факту поставки товару неналежної якості та порядок його заміни.

Так, пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі виявлення недоліків (дефектів) поставленої продукції покупець протягом трьох робочих днів повідомляє про такий факт постачальника, а протягом п`яти календарних днів з моменту повідомлення постачальник зобов`язаний направити своїх представників для складання, спільно з представниками покупця, рекламаційного акту, або дати згоду на складання рекламаційного акту покупцем в односторонньому порядку. У разі неприбуття представника постачальника для складання рекламаційного акту (або відсутності від постачальника відповіді) покупець в односторонньому порядку складає рекламаційний акт. Заміна неякісної продукції на якісну мас бути проведена постачальником власними силами і за власний кошт протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту складання рекламаційного акту, або з моменту направлення такого акту на електронну адресу постачальника у випадку, якщо рекламаційний акт складався покупцем в односторонньому порядку.

Таким чином, заміна неякісної продукції відповідно до умов договору може бути проведена лише після складання або направлення рекламаційного акту. В матеріалах справи відсутні будь-які докази складення такого акту. Також представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судових засіданнях підтверджувалось те, що такий акт не складався взагалі.

На переконання суду, все вищенаведене свідчить про неможливість задоволення вимог зустрічного позову щодо заміни продукції неналежної якості.

Згідно з ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної суми.

Пунктом 7.5. договору встановлено, що відповідно ст.231 Господарського кодексу України, за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) продукції стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Суд переконаний, що заявлена в зустрічному позові вимога щодо стягнення штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості продукції в сумі 12441,60 грн не підлягає задоволенню, оскільки постачальником не було порушено умов якості, про що судом зазначалося вище.

Стосовно заяви позивача (відповідача за зустрічним позовом) про застосування позовної давності до вимог за зустрічним позовом, які випливають з поставки товарів неналежної якості, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст.261 встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом згаданої норми права позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем за зустрічним позовом прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, перебіг позовної давності не розпочався, а, відтак, і не міг бути пропущений Державним підприємством Львівський бронетанковий завод при пред`явленні позовних вимог, що випливають з поставки товарів неналежної якості.

Стосовно вимоги про стягнення неустойки за порушення строків поставок продукції варто вказати наступне.

На думку суду, за своєю правовою природою встановлена в договорі неустойка є різновидом неустойки, а саме пенею, оскільки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Між тим для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання. Вказаної позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 08.02.2017 р. у справі № 910/29752/15.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.3.2. договору, постачальник зобов`язався поставити продукцію не пізніше ніж 10 робочих днів з моменту підписання договору та специфікації.

21.05.2018 р. було підписано специфікацію №1 про поставку товару на загальну суму 39168 грн, а 07.06.2018 р. - специфікацію №2 від 07.06.2018 р. про поставку товару на загальну суму 78336 грн.

Отже, визначений в специфікації №1 товар мав бути поставлений до 05.06.2018 р. включно (з врахуванням вихідних днів та перенесення вихідного дня на 28.05.2018 р. у зв`язку зі збігом святкового дня - Трійці з вихідним днем), а визначений в специфікації №2 - до 21.06.2018 р. включно.

Натомість поставка визначеного у специфікації №1 товару відбулася 21.06.2018 р., а визначеного у специфікації №2 - 23.07.2018 р., що підтверджується такими видатковими накладними: №42 на суму 39168 грн та №46 на суму 78336 грн відповідно.

Таким чином, позивач (відповідач за зустрічним позовом) допустив прострочення у поставці товару на 15 днів та 31 день.

Сума неустойки (пені), яка підлягала б стягненню становить 15079,68 грн - ((39168 грн х 0,5% х 15 днів (з 06.06.2018 р. по 20.06.2018 р. включно)) + (78336 грн х 0,5% х 31 день (з 22.06.2018 р. по 22.07.2018 р. включно)) = 2937,60 грн + 12142,08 грн = 15079,68 грн) та є більшою, ніж заявлена в зустрічній позовній заяві, а тому стягненню підлягає 8421,12 грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. (ч.8 ст.238 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково в частині стягнення 62208грн. заборгованості, 6041,78 грн. пені, 1014,84 грн. 3% річних та 3999,74грн. інфляційних втрат. Зустрічний позов підлягає задоволенню в частині стягнення 8421,12 грн неустойки.

Разом з тим, згідно з ч.11 ст.238 ГПК України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, якими саме за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Суд вважає за можливе застосувати дане положення процесуального закону, оскільки це призведе до того, що судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній - такий розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання судовим рішенням законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

Таким чином, суму, що підлягає стягненню за первісним позовом, слід зменшити на суму, що підлягає стягненню за зустрічним позовом та у підсумку стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) всього 53786,88 грн.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача (позивача за зустрічним позовом) пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом та позивача (відповідача за зустрічним позовом) пропорційно розміру задоволених позовних вимог за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 256, 261, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 663, 673, 578, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 230, 231, 232, 265, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 180, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити частково в частині стягнення з Державного підприємства Львівський бронетанковий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест 62208 грн. заборгованості, 6041,78 грн. пені, 1014,84 грн. 3% річних та 3999,74 грн. інфляційних втрат.

2. В задоволенні решти первісного позову відмовити.

3. Зустрічний позов задоволити частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест на користь Державного підприємства Львівський бронетанковий завод 8421,12 грн. неустойки за порушення строків поставки.

4. В задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

5 Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовом.

6. Стягнути з Державного підприємства Львівський бронетанковий завод , м.Львів, вул.Стрийська, 73 (ідентифікаційний код 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстальінвест , м.Дніпро, вул.Березинська, 80, кімн.220 (ідентифікаційний код 39902457) 53786,88 грн заборгованості, 6041,78 грн пені, 1014,84 грн 3% річних, 3999,74 грн інфляційних втрат та 1714,28 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 18.06.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 27.06.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.