Рішення

від 18.06.2019 по справі 127/650/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/650/19

Провадження № 2/127/117/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Кравчук Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 М ОСОБА_5 І.,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - Скоцької А.Е.,

представника відповідача Департамента адміністративних послуг ВМР - Москальчука Б.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - Стахової Тетяни Валентинівни, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року, справа №127/3494/14-ц позов ОСОБА_3 задоволено частково, а позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визначено, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_6 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0690 га, яка належить їй та ОСОБА_3 на підставі Державного акту №613514 становить 57/100. Визначено, що розмір частки у спільній власності ОСОБА_3 на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0690 га становить 43/100. Визначено за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , право власності на 57/100 земельної ділянки площею 0,0690 в АДРЕСА_1 . Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0690 га на якій розташований житловий будинок в АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування 57/100 частини земельної ділянки, ОСОБА_3 43/100 земельної ділянки площею 0,0690 га відповідно до варіанту №2 додаток №2 додаткової судової земельно-технічної експертизи № ОС-185 від 02.04.2015 року наданий Вінницькою торгово-промисловою палатою.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено та скасовано вказане вище рішення та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено розмір частки ОСОБА_3 у спільній власності на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 площею 0,0690 га, в розмірі Ѕ частки зазначеної земельної ділянки. Визначено розмір частки ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 у спільній власності на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 площею 0,0690 га в розмірі Ѕ частки зазначеної земельної ділянки, і на зазначену Ѕ визнано право власності. Виділено у володіння та користування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по Ѕ частки земельної ділянки, відповідно до варіанту 2 додатку 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.05.2014 року №81. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року у справі №127/3494/14-ц, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року залишено без змін.

Проте, постановою Верховного Суду України від 05.07.2017 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року було скасовано, залишено в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року.

02.11.2018 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області було відкрите виконавче провадження для примусового виконання рішення. Згодом, позивачем було отримано копію скарги ОСОБА_3 на постанову державного виконавця. З документів доданих до скарги ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.10.2015 року та здійснила державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0345 га по АДРЕСА_1 за кадастровим номером НОМЕР_1 . Однак, дане рішення суду згодом було скасовано.

З огляду на вказане позивач вважає, що свідоцтво та його державна реєстрація і державна реєстрація земельної ділянки площею 0,0345 га по АДРЕСА_1 було проведено із порушенням норм ст. 377 ЦК України та ст.ст. 120, 125 ЗК України, оскільки збільшено розмір земельної ділянки ОСОБА_3 , тому вона звернулася до суду з даним позовом та просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Стахової Т.В. про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 25183691 від 09.10.2015 року;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер №45427660 від 09 жовтня 2015 року, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Стаховою Т.В., про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею: 0,0345га.

- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0345 га., яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), проведену 30.09.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 02.05.2019 року було прийнято до провадження заяву представника позивача про зміну предмету позову, а саме п.1 первісного позову, в частині вимог щодо скасування запису про право власності номер: 11548163 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна номер: 7467923305101, земельна ділянка, площею 0,0345 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 .

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги з урахуванням заяви про про зміну предмету позову підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 позовні вимоги не визналаз підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково суду пояснила, що на підставі рішенняАпеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 було замовлено в проектній організації документацію із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0345 га. Земельна ділянка зареєстрована 30.09.2015 року в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_1 . На підставі заяви представника ОСОБА_3 за довіреністю державним реєстратором Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 06.10.2015 року було зареєстроване за ОСОБА_3 право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0345 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 09.10.2015 року. Позивачем не наведено жодних порушень законодавства, які були допущені відповідачами при проведенні державної реєстрації земельної ділянки. З огляду на це, право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку було зареєстровано відповідно до законодавства на підставі поданих нею дійсних документів. Крім того, зазначила, що в даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора прав на нерухоме майно та державного кадастрового реєстратора, тому справа не може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Просила закрити провадження в даній справі та судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової ОСОБА_8 . - Москальчук Б.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що на час прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про реєстрацію права на земельну ділянку, рішенняАпеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року було чинним. Таким чином, рішення державного реєстратора було прийняте відповідно до вимог закону. Також, звернув увагу на те, що за підсудністю заявлені позовні вимоги мають розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки має місце публічно-правовий спір. Просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - Скоцька А.Е. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково суду пояснила, що реєстрація земельної ділянки, яка є предметом спору, була здійснена на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року, яка відповідно до чинного законодавства набирає законної сили з моменту її прийняття, якою поділено земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 по Ѕ між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства. Постанова Верховного суду України була прийнята після того як була здійснена реєстрація земельної ділянки та виготовлення технічної документації. Головне управління не брало участі в справі, тому не могло знати про розгляд справи у Верховному суді. Просила в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 в частині вимог до Головного управління Держгеокадастру відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року у справі №127/3494/14-ц позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0690 га, яка належить їй та ОСОБА_3 на підставі Державного акту №613514 становить 57/100. Визначено, що розмір частки у спільній власності ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0690 га становить 43/100. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 57/100 земельної ділянки площею 0,0690 по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_6 . Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0690 га на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування 57/100 частини земельної ділянки, ОСОБА_3 43/100 земельної ділянки площею 0,0690 га відповідно до варіанту 2 додаток №2 додаткової судової земельно-технічної експертизи № ОС-185 від 02.04.2015 року наданий Вінницької торгово-промисловою палатою відповідно до якого ОСОБА_3 виділяється відповідно до 43/100 частки земельна ділянка площею 297 кв.м.; ОСОБА_1 виділяється відповідно до 57/100 тчастки площі земельної ділянки площею 393 кв.м. Додаток №2 варіанту 2 висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи № ОС-185 від 02.04.2015 року вважається невід`ємною частиною рішення (а.с. 8-12).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що судом встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями, який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 належить 43/100 часток будинковолодіння на підставі договору дарування від 25.07.2007 р. і реєстраційного посвідчення від 02.11.2007р. та ОСОБА_1 в розмірі 57/100 часток, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2013р. № 140 46360, на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та № 7-1141 від 09.10.2013р.

ОСОБА_1 успадкувала частину будинку після смерті попереднього власника ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом першої вінницької державної нотаріальної контори.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 24.06.2010р. № 2879 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність була передана земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0690 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Державний акт серія НОМЕР_4 на дану земельну ділянку від 245.01.2011р. зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013661000110 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 .

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до… остаточного рішення суду.

Однак, рішеннямАпеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково ,скасовано вказане вище рішення та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено розмір частки ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 площею 0,0690 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, державний акт серії НОМЕР_4 від 24.01.2011 року, кадастровий номер НОМЕР_3 у розмірі Ѕ частки зазначеної земельної ділянки. Визначено за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, державний акт серії НОМЕР_4 від 24.01.2011 року, кадастровий номер НОМЕР_3 , що відповідає площі 0,0345 га (345 кв.м.). Виділено у володіння і користування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по Ѕ частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, державний акт серія НОМЕР_4 від 24.01.2011 року, кадастровий номер НОМЕР_3 , що відповідає площі 0,0345 га (345,0 кв.м.). кожному, відповідно до варіанту 2 додатку 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.05.2014 року №81 (а.с. 98-110).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року у справі №127/3494/14-ц, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року залишено без змін.

Проте, постановою Верховного Суду України від 05.07.2017 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року було скасовано, залишено в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року (а.с. 13-16).

Таким чином, наразі існує остаточне рішення, яке набрало законної сили у справі №127/3494/14-ц - рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року.

З огляду на це, 14.06.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист по справі №127/3494/14-ц, в якому вказано, що рішення набрало чинності 05.07.2017 року - тобто остаточне рішення в справі. На підставі цього стягувач ОСОБА_1 звернулася до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області для примусового виконання, в зв`язку з чим було відкрито виконавче провадження №57549311 (а.с. 17).

Разом з тим, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2015 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0345 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Толбухіна, 9, індексний номер 45427660 (а.с. 21). Дане свідоцтво видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Стаховою Т.В.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 45427783 від 09.10.2015 року вбачається, що Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області 06.10.2015 року була здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0,0345 га по АДРЕСА_1 за кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , номер запису про право власності: 11548163 на об`єкт нерухомого майна 746792305101 (а.с. 22).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.02.2019 року, державна реєстрація спірної земельної ділянки була здійснена на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної длянки на території Вінницької міської ради м. Вінниця, вул. Толбухіна, 9, землевласники: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка надійшла в управління 30.09.2015 року. Зазначена Технічна документація була виготовлена ДП Поділлягеодезкартографія на підставі рішення Вінницького міського суду від 20.05.2015 року, справа №127/3949/14-ц та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року. Відповідно до зазначених рішень суду, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0690 га по АДРЕСА_1 , була поділена на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , НОМЕР_5 державним кадастровим реєстратором ОСОБА_9 , згідно вимог чинного законодавства (а.с. 62). Дані відомості підтверджуються Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.02.2019 року, в якому вказано, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0345 га (а.с. 63-66).

З матеріалів Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на території Вінницької міської ради м. Вінниця, вул АДРЕСА_2 Толбухіна, 9, встановлено, що вона була виготовлена ДП Поділлягеодезкартографія 30.09.2015 року (а.с. 83-120), тобто на час чинності рішення Апеляційного суду Вінницької області, яке в подальшому було скасовано.

Судом встановлено, що Технічна документація була на підставі заяви представника за довіреністю ОСОБА_3 . - ОСОБА_10 , яким для цього було подано ряд документів, зокрема і рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року. Також під час виготовлення Технічної документації, зокрема встановлення меж земельної ділянки на місцевості, закріплення їх межовими знаками була проведена із порушеннями вимог Інструкції, а саме у відсутність позивача, як суміжного землекористувача без її погодження (відсутній підпис) акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с. 115, 116).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки, площею 0,0345 га., яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), була проведена 30.09.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_1 (а.с. 164).

Відповідно до п. 3.12, 3.14 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

З матеріалів Технічної документації вбачається, що акт перенесення в натурі меж також було здійснено без участі позивача, хоча вона є співвласником спірної земельної ділянки.

Також з копії реєстраційної справи на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с. 145-172) вбачається, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була подана 06.10.2015 року уповноваженою особою ОСОБА_3 - ОСОБА_10 на підставі довіреності. До заяви було додано зокрема витяг з Державного земельного кадастру, виданий 30.09.2015 року; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року, тобто на підставі рішення суду, яке згодом було скасоване.

Судом встановлено, що Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 251833691 від 09.10.2015 року вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 за суб`єктом ОСОБА_3 Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а.с. 170). Дане рішення може бути оскаржене відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Отже, проаналізувавши вказані вище матеріали справи, судом встановлено, що реєстрація земельної ділянки, яка є предметом спору, була здійснена на підставі рішенняАпеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015 року, яке відповідно до чинного законодавства набрало законної сили з дня його прийняття. Таким чином, земельну ділянку під кадастровим номер НОМЕР_3 було поділено між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у розмірі по Ѕ частці. На підставі даного рішення суду ОСОБА_3 було здійснено реєстрацію земельної ділянки. Проте, остаточне рішення в справі було прийняте 05.07.2017 року (постанова Верховного Суду України), яким змінено розмір часток співвласників земельної ділянки. Таким чином, на сьогоднішній день існує остаточне рішення у справі, проте в зв`язку з реєстраційними діями склалась ситуація коли ОСОБА_3 за рішенням суду є власником земельної ділянки площею 0,0690 га що становить 43/100, а за свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - 0,0345га. Тобто наразі за правовстановлюючими документами остання має у власності земельну ділянку більшою площею, ніж визначеною постановою ВСУ, що суперечить вимогам законодавства. Дана ситуація призвела до зменшення розміру земельної ділянки позивача ОСОБА_1 із 393 кв.м. до 345 кв.м., що є порушенням законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно не відповідає зазначеним вимогам законів, оскільки ОСОБА_3 з урахуванням всього наведеного вище, вважається власником земельної ділянки площею 0,0345 га., а не 0,0690 га.

Отже, ОСОБА_3 є власником 43/100 земельної ділянки, тому є частково незаконним видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно в цілому, оскільки остання є власником 43/100 часток спірної земельної ділянки, а решта 57/100 частки належала ОСОБА_1 .

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення поняття права власності надається статтею 316 ЦК України, згідно вимог якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частин 1-4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Із наведених норм матеріального права слідує, що право розпорядитися майном надано лише законному власникові цього майна, а розпорядження чужим майном є неправомірним.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із вимог ст. 3 вказаного вище Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (ч.1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За змістом ч.2 ст. 26 вказаного Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Також п.9 ч.1 ст. 27 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Враховуючи наведені положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вимога позивача щодо визнання недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0345 га , вчиненої Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Також є обґрунтованою і вимоги про скасування запису про право власності на частину спірної земельної ділянки.

Слід також відзначити, що представник відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради та представник відповідача ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях та відзиві зазначали про те, що позовні вимога за підсудністю мають розглядатись за правилами адміністративного судочинства, так як має місце публічно-правовий спір, а саме оскарження дій суб`єктів владних повноважень, якими за законом являються державний реєстратор прав на нерухоме майно та державний кадастровий реєстратор. Суд не погоджується з даними доводами, з таких підстав.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майноз дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Отже, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача в розмірі 2305,20 грн., що підтверджується документально (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 15, 21, 316, 317, 319, 328, 331, 377, 393 ЦК України, ст. 120, 125 ЗК України, ст.ст. 2, 3, 26, 27, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 3.12, 3.14 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, ст.ст. 3, 10, 12, 13, 18, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - Стахової Тетяни Валентинівни, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Скасувати запис про право власності номер:11548163 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна номер 746792305101, земельна ділянка площею 0,0345 га., яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер №45427660 від 09 жовтня 2015 року, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Стаховою Тетяною Валентинівною, про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею: 0,0345га.

Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0345 га., яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), проведену 30.09.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 2305,20 грн. (дві тисячі триста п`ять гривень 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 .

Відповідач: державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - Стахова Тетяна Валентинівна, місцезнаходження: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 буд. 59.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39767547.

Повний текст рішення складений 27.06.2019 року.

Суддя: