Рішення

від 13.06.2019 по справі 240/689/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/689/19

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретарки судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача Кутакова П.В ОСОБА_1 ,

представників відповідача Катаєва Д.Б., Семенюка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма-Пласт ЛТД" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, -

встановив:

05.02.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної служби геології та надр України, у якій вона просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5076 від 22.12.2009 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю Магма-Пласт ЛТД .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підприємством порушено вимоги п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 №1512) (далі - Положення №865), а саме: підприємством не проведено повторну державну оцінку запасів корисних копалин, чим порушено норми законодавства у сфері надрокористування.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 28.03.2019 на 15:00.

22.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов від 22.03.2019 вх.№6331/19 (а.с. 80-84). В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, у зв`язку із тим, що п.25 Положення №865 визнано незаконним. Постановою КМУ від 27.10.2010 №1236 зміни та доповнення до вказаного положення не вносились та попередня редакція п.25 Положення №865 не відновлювалась. Оскільки, втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, тому її примусове виконання шляхом винесення припису є незаконним. Не зважаючи на незаконні вимоги позивача, відповідач провів повторну державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин до моменту відкриття провадження у цій справі. Відповідач листом від 29.01.2019 повідомив позивача, що станом на 01.06.2018 затверджені балансові звіти габро загальнодержавного значення Губенківського - 4 родовища. Вважає, що протокол про затвердження балансових запасів габро загальнодержавного значення Губенківського - 4 родовища навмисно не опрацьовується структурним підрозділом позивача (Державною комісією по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України) та самим позивачем не затверджується. Тому відповідач вважає, що позов подано безпідставно і у його задоволенні слід відмовити.

У підготовчому засіданні 28.03.2019 оголошено перерву до 25.04.2019 до 15:00 для підготовки представником відповідача документів, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 28.03.2019 (а.с.121-122).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 25.04.2019, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, призначив розгляд справи по суті на 13.06.2019 на 15:15, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 25.04.2019 (а.с. 152-153).

У судовому засіданні 13.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 13.06.2019 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 80-84).

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.12.2009 ТОВ Магма-Пласт ЛТД надано спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою видобування незміненого габро, придатного для видобування блоків та виготовлення облицювальної продукції (встановлений вихід блоків - 26,9%). Видобування порушеного вивітрюванням габро, придатного для виробництва щебеню. Відсів подрібнення із щебеню, придатний для дорожнього будівництва, благоустрою, рекультивації та планування територій, строком дії дозволу 20 років (а.с. 47).

На виконання наказу №438 від 23.12.2015 (а.с. 51) Державною комісією України по запасах корисних копалин було надано перелік родовищ, по яких термін затвердження запасів перевищує 5 років.

Враховуючи вказану відповідь ДКЗ України, наказом №287 від 01.09.2016 встановлені терміни для усунення порушень п.25 Положення №865, які не провели повторну державку оцінку запасів корисних копалин, зокрема відповідачу надано 30 календарних днів для усунення вказаного порушення (а.с. 53).

Відповідно до п.22 Порядку №615 у зв`язку із наявністю підстав щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол №7/2016 від 29.12.2016), наказом №5 від 11.01.2017 дію спеціального дозволу №5076 було зупинено з 01.03.2017, а надрокористувачу надано термін для усунення порушення (а.с. 54).

Далі, враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол №1/2017 від 01.02.2017), наказом №50 від 01.02.2017, були внесені зміни до додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5 в частині встановлення дати зупинення дії спеціальних, дозволів на користування надрами, а зокрема відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу №5076 з 01.07.2017 (а.с. 55).

Відповідача, в свою чергу, повідомлено листом №4557/13/14-17 від 27.02.2017, про те що наказом Держгеонадр від 11.01.2017 №5 прийняте рішення про зупинення дії дозволу №5076 (а.с. 56).

01.03.2017, а згодом і наказом Держгеонадр від 01.02.2017 №50 (а.с. 55) надрокористувачу продовжено термін для проведення повторної експертизи та оцінки корисних копалин і відтерміновано зупинення дії дозволу 5076 з 01.07.2017.

Тобто, надрокористувачу надано додатковий строк, для проведення повторно державної експертизи задля усунення встановленого порушення, при цьому надрокористувачу повідомлено, що у разі ненадання інформації щодо проведення експертизи, дію вищевказаного дозволу буде зупинено з 01.07.2017.

У відповідь на що, від ТОВ Магма-Пласт ЛТД до Держгеонадра надійшов лист №9 від 25.04.2017, в якому відповідач просив надати додаткові терміни для виконання робіт з переоцінки Губенківського - 4 родовища габро.

За результатами розгляду листа ТОВ Магма-Пласт ЛТД , наказом №330 від 28.07.2017 були внесені зміни до наказу №5 від 16.01.2017 в частині встановлення дати зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку №1 до цього наказу. Так, відповідно до п.13 додатку №1 до наказу №330 від 28.07.2017 надрокористувачу продовжено термін для проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин і відтерміновано зупинення дії дозволу 5076 з 01.02.2018.

Про вказане повідомлено відповідача листом №18285/03/14-17 від 28.08.2017, крім того додатково повідомлено, що у разі ненадання інформації щодо проведення експертизи, дію дозволу №5076 буде зупинено з 01.02.2018 (а.с. 59).

Згодом, у зв`язку із зверненням відповідача (лист №5 від 16.01.2018) наказом №132 від 24.04.2018 було знову відтерміновано дату зупинення дії дозволу №5076 до 01.07.2018.

Станом на 01.12.2018 відповідач не надав інформації щодо усунення порушень, які стали причиною зупинення дії дозволу №5076 до Держгеонадр (із заявами на відтермінування строку зупинення дії дозволу відповідач також не звертався), у зв`язку з чим листом №24600/03/14-18 від 06.12.2018 надрокористувачу було надано 15-денний термін для надання інформації про проведення експертизи та додатково повідомлено, що у разі не надання інформації, буде розглянуто питання щодо подальшої дії дозволу у встановленому законодавством порядку.

13.12.2018 на адресу Деожгеонадра надійшла відповідь від відповідача, з аналізу якої позивач зробив висновок, що проведення повторної державної експертизи та оцінки корисних копалин Губенківського-4 родовища, порушення відповідачем не усунуто.

Позивач вважає, що надрокористувач не провів повторну державну експертизу та оцінку корисних копалин Губенківського родовища у встановлені законодавством строки, чим порушив взяті на себе зобов`язання, а тому позов підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове листування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Згідно з ч.1 ст.45 Кодексу України про надра, для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Частиною 4 статті 45 Кодексу України про надра встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначені правовідносини врегульовані Положенням №865, яке регулює порядок проведення повторної державної експертизи.

Так, п.25 Положення №865 (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо з наслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвіддані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством. Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Пунктом 25 Положення №865 (у редакції від 26.03.2008) після внесення змін відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до п.25 Положення №865 викладено у наступній редакції "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством, коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 "Про визнання такими, що втратили цінність, деяких актів Кабінету Міністрів України" в т.ч Постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, якою вносилися зміни у п.25 Положення, визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011. Відповідно до п.32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005, визнання таким, що втратив чинність, акту Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акту Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акту або із зазначенням в тексті акту про визнання таким, що втратив чинність, акт Кабінету Міністрів України чи про того скасування. Конституційний Суд України зазначив у рішенні від 03.10.1997 №4-зп, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) встановлено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція п.25 Положення №865 не відновлювалась.

Отже втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, а тому примусове зобов`язання її виконувати шляхом прийняття припису є протиправним, оскільки це прямо суперечить ст.19 Конституції України, у силу якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У зв`язку з тим, що Постанова КМУ від 26.03.2008 №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", якою внесені зміни до п.25 Положення №865, втратила чинність з 12.01.2011, а попередня редакція п.25 Положення №865 не поновлювалась, тому з цього моменту попередня та наступна редакції п.25 Положення №865 є нечинними.

Оскільки підставою для прийняття Державною службою геології та надр України Наказу від 11.01.2017 №5 та наказу №50 від 01.02.2017 вказано п.25 Положення №865 у недіючій редакції, відповідно значені накази прийняті не на підставі, що передбаченій законом.

Приписами п.22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Разом з тим, як зазначено в оскаржуваному наказі, зупинення дії вказаного спеціального дозволу позивача зумовлено вимогами п.25 Положення №865 та пропозицією Комісії з питань надрокористування, а не підставами, що вказані у п.22 Порядку №615.

Як зазначено у відзиві відповідача, саме невиконання позивачем вимог п.25 Положення №865 щодо обов`язковості проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Такі доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

По-перше, перелік підстав для зупинення дії спеціального дозволу, визначений Порядком №615 та є вичерпним, а в оскаржуваному наказі не зазначені жодна із таких підстав.

По-друге, п.25 Положення №865 (у редакції на день винесення оскаржуваного наказу) не містить обов`язку щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Така вимога була зумовлена виключно внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 змін до Положення №865 шляхом викладення п.25 цього Положення у новій редакції, яка дійсно передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Разом з тим, до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 було внесено ряд змін, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 п.25 Положення №865 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 вищевказану Постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 визнано такою, що втратила чинність.

У подальшому, зміни до Положення №865 не вносились, попередня редакція п.25 зазначеного Положення не відновлювалась.

Тобто, на день винесення оскаржуваного наказу вимога щодо обов`язковості проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр з боку законодавця була відсутня.

Крім того, підстави для виконання повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр визначені Положенням №865, а саме, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або Додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачено до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують Нормативи, встановлені законодавством.

Крім того, не зважаючи на те, що обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр з боку законодавця була відсутня, відповідач провів повторну державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин, і в підтвердження даного факту в матеріалах справи є довідка №1612/08/1 від 26.12.18, за підписом Голови Державної комісії по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, про те, що станом на 01.06.2018 затверджені балансові запаси габро загальнодержавного значення Губенківського - 4 родовища і протокол буде надано після його оформлення.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, діяв поза межами повноважень, наданих йому законодавством та не довів правомірність своїх дій щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5076 від 22.12.2009, наданого ТОВ "Магма-Пласт ЛТД", а тому у задоволенні позову Державної служби геології та надр України необхідно відмовити.

Враховуючи положення ст.139 КАС України у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, Мсп-680, Південна Частина Києва, Київ, 03057. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма-Пласт ЛТД" (вул. Руднєва, 20, смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область, 12101. РНОКПП/ЄДРПОУ: 36104991) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 27 червня 2019 року.

Головуючий суддя Єфіменко Ольга Володимирівна