Рішення

від 24.06.2019 по справі 520/4452/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2019 р. № 520/4452/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ03196593) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вичнити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ЄДРПОУ 03196593, пр-т Науки, 17-А, м. Харків, щодо не виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порушення права та припинення належних виплат і їх не відновлення за поданою заявою, а саме: щомісячної компенсації вартості продуктів харчування встановлених для громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку 393,01 грн. згідно розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування на 2018 рік, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 23.01.18р №75, за вересень, жовтень, листопад і грудень 2018р. та не відновлення з січня 2019 року виплати вказаної компенсації згідно встановлених норм і не здійснення її виплати за січень, лютий, березень, квітень і травень 2019року; щорічної допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 рр; надання щорічної путівки на санаторно-курортне лікування за 2018 рік та не взяття на облік для забезпечення санаторію курортного лікування у 2019 році; невиплати компенсації на транспортне обслуговування; не проведення службового розслідування щодо фактів грубого порушення конституційних прав особи (людини і громадянина) посадовими особами управління;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ЄДРПОУ 03196593, пр-т Науки, 17-А, м. Харків, виконати вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відновити порушуване право та здійснити належні виплати, а саме: щомісячної компенсації вартості продуктів харчування встановлених для громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку 393,01 грн. згідно розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування на 2018 рік, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 23.01.18р №75, за вересень, жовтень, листопад і грудень 2018р. та не відновлення з січня 2019 року виплати вказаної компенсації згідно встановлених норм і не здійснення її виплати за січень, лютий, березень, квітень і травень 2019року; щорічної допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 рр; надання щорічної путівки на санаторно-курортне лікування за 2018 рік та не взяття на облік для забезпечення санаторію курортного лікування у 2019 році; невиплати компенсації на транспортне обслуговування; не проведення службового розслідування щодо фактів грубого порушення конституційних прав особи (людини і громадянина) посадовими особами управління;

- стягнути з правління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ЄДРПОУ 03196593, пр-т Науки, 17-А, м. Харків 20000 грн. завданої моральної шкоди;

- допустити негайне виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно допущено припинення належних виплат і їх не відновлення за поданою заявою, а саме: щомісячної компенсації вартості продуктів харчування встановлених для громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку 393,01 грн. згідно розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування на 2018 рік, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 23.01.18р №75, за вересень, жовтень, листопад і грудень 2018р. та не відновлення з січня 2019 року виплати вказаної компенсації згідно встановлених норм і не здійснення її виплати за січень, лютий, березень, квітень і травень 2019року; щорічної допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 рр; надання щорічної путівки на санаторно-курортне лікування за 2018 рік та не взяття на облік для забезпечення санаторію курортного лікування у 2019 році; невиплати компенсації на транспортне обслуговування; не проведення службового розслідування щодо фактів грубого порушення конституційних прав особи (людини і громадянина) посадовими особами управління.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з уточненням відомостей про реєстрацію постійного або тимчасового місця проживання позивача, а відтак відповідачем не порушено права позивача.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З часу постановлення на облік, протягом всього періоду позивач отримував передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільги та компенсації, зокрема щорічну допомогу на оздоровлення, щомісячну компенсацію вартості продуктів харчування, щорічну путівку на санаторно - курортне лікування, що не заперечується відповідачем.

Як зазначає позивач, з вересня 2018 року посадовими особами Управлінням соціального захисту населення позивачу припинено/скасовано гарантовані та передбачені вказаним Законом пільги та компенсації.

05.02.2019р. позивачем подано Заяву про відновлення порушуваного права, відновлення виплати соціальних гарантій і компенсацій, надання роз`яснення, підстав їх припинення та відповідних належних розпорядчих документів щодо припинення виплат.

Листом від 19.02.2019року № Т-1-135/0/309-19.02-39 Управління, з посиланням Постанову КМУ від 20.09.2005р. №936 та на судове рішення на підставі якого позивача знято з реєстрації 29.01.2016 року, повідомляє що були призупинені всі види компенсаційних виплат до з`ясування місця фактичного проживання перебування. Після підтвердження місця реєстрації, всі компенсаційні виплати буде відновлено.

Досліджуючи обґрунтованість викладених в позові обставин, суд встановив, що 18.02.2016 року Управлінням було отримано довідку адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зняття з реєстрації Позивача за адресою: АДРЕСА_2 (копія додається).

На цієї підставі Управлінням 29.01.2016 року було виключено Позивача з ЄДАРП та прийнято розпорядження від 25.01.2016 р. № о/р700256п/в204 про призупинення Позивачу з

01.03.2016 р. виплати компенсацій (копія додається).

У червні 2016 року Позивач звернулася до Управління з заявою (копія додається) про поновлення компенсацій та посилаючись на рішення апеляційного суду Харківської області від 29.10.2015 року по справі № 638/11394/13-ц, яким рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.05.2015 року скасоване в частині зобов`язання Дзержинського районного відділу у м. Харкові Головного Управління державної міграційної служби України в Харківській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_3 , вказала, що знята з реєстрації незаконно, та реєстрацію буде поновлено на підставі вказаного рішення апеляційного суду.

В зв`язку з цим, рішенням начальника Управління від 25.07.2016 р. Позивачу було поновлено компенсацію витрат на продукти харчування з 01.03.2016 р. і надалі. Рішенням від 03.08.2016 р. та від 21.02.2017 р. Позивачу призначено одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 рр. (копії надаються). Компенсацію проїзду у 2016 та 2017 роках та санаторно-курортного лікування Позивачу не здійснено, оскільки Позивач за одержанням даного виду компенсації з наданням копій проїзних документів та довідки медичного закладу про необхідність санаторно-курортного лікування до Управління не зверталася.

22.07.2018 року до Управління звернувся громадянин ОСОБА_2 (колишній чоловік ОСОБА_1 ) та пояснив, що є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , його колишня дружина фактично не проживає та не зареєстрована за вказаною адресою, проте колишня дружина вказує цю адресу для одержання компенсацій в Управлінні праці та соціального населення.

ОСОБА_2 надав копії наступних документів:

- свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ухвали апеляційного суду Харківської області по справі № 638/11394/13-ц, довідку про зареєстровних у житловому приміщенні осіб (копії додаються).

З вказаних документів слідує, що Позивач втратила право користування житловим приміщенням та знята з реєстрації місця проживання на підставі судового рішення (копія додається).

На цій підставі розпорядженням Відповідача від 27.07.2018 року № о/р700256п/в204 виплату компенсацій Позивачу було призупинено з 01.08.2018 року до з`ясування адреси прописки (копія додається).

10.08.2018 року Позивачу направлено повідомлення (копія додається) про тимчасове призупинення компенсацій до з`ясування адреси реєстрації, та запропоновано підтвердити фактичне місце проживання у Шевченківському районі для поновлення виплат.

Проте Позивач в Управління адресу реєстрації або адресу фактичного місця проживання у Шевченківському районі не підтвердила.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (Далі - Закон).

Відповідно до ст. 9 Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) особи, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до категорії 1, інвалід 2 групи.

Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 визначені ст. 20 Закону.

Статтею 48 Закону передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач користувалася, зокрема, компенсаціями передбаченими статтями 20 та 48 Закону, а саме:

- п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону - позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;

- п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону - забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

- п. 19 ч. 1 ст. 20 Закону - безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

- ч. З ст. 48 Закону - щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п. 4 Порядку виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.

Відповідно до п. З Порядку органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги.

Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення про ЄДАРП).

Згідно п. 2 Положення про ЄДАРП До Реєстру вноситься така інформація: про пільговиків - прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 5 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018 р., № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім`ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується.

Позивача було внесено до ЄДАРП за адресою зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 .

Згідно п. 7. Положення про ЄДАРП у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово.

У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання.

Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

18.02.2016 року Управлінням було отримано довідку адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зняття з реєстрації Позивача за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим Управлінням 29.01.2016 року було виключено Позивача з ЄДАРП та прийнято розпорядження від 25.01.2016 р. № о/р700256п/в204 про призупинення Позивачу з 01.03.2016р. виплати компенсацій (копія додається).

Пізніше, за зверненням позивача, позивачу було оновлено компенсацію витрат на продукти харчування з 01.03.2016 р. і надалі. Рішенням від 03.08.2016р. та від 21.02.2017 р. Позивачу призначено одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 рр. (копії надаються). Компенсацію проїзду у 2016 та 2017 роках та санаторно-курортного лікування Позивачу не здійснено, оскільки Позивач за одержанням даного виду компенсації з наданням копій проїзних документів та довідки медичного закладу про необхідність санаторно-курортного лікування до Управління не зверталася.

22.07.2018 року до Управління надійшли відомості від колишнього чоловіка позивача щодо того, що його колишня дружина фактично не проживає та не зареєстрована за вказаною адресою. На підтвердження зазначених фактів вказана особа подала відповідні документи, зокрема ухвалу апеляційного суду Харківської області по справі № 638/11394/13-ц, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

З вказаної ухвали суду, на яку також посилається позивач в обґрунтування того, що вона й досі зареєстрована за вказаною нею адресою, судом встановлено, що апеляційним судом Харківської області було змінено шляхом його скасування в частині зобов`язання Дзержинського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_3 з тих підстав, що відповідно до ст. 7, 11 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, а відтак додаткове зазначення про це у рішенні суду є зайвим.

За таких обставин, апеляційний суд Харківської області не визнав право за позивачем на реєстрацію у вказаному приміщенні а лише зазначив, що достатньою підставою для зняття її з реєстрації є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Відтак, вказана ухвала не може бути доказом того, що позивача неправомірно знято з реєстрації та що позивач зареєстрований або проживає за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до відповідача з метою уточнення свого фактичного місця проживання не звертався, іншої адреси позивач відповідачу не повідомляв та не підтвердив.

Суд зазначає, що Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надає право позивачу користуватися правами та гарантіями, визначеними вказаним законом, проте покладаючи при цьому кореспондуючий обов`язок позивача щодо дотримання порядку звернення за реалізацією таких прав та отримання таких гарантій та компенсацій.

Держава забезпечує реалізацію такого права позивача виключно у випадку виконання ним кореспондуючого обов`язку, зокрема щодо повідомлення про зміну місця проживання або реєстрації.

Судом встановлено підчас судового розгляду, що позивач втратив право користування житловим приміщенням за адресою, яку зазначає в якості адреси реєстрації, в тому числі право користування шляхом реєстрації місця проживання, за спірною адресою АДРЕСА_2 позивач не проживає та не зареєстрований, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем покладений на нього чинним законодавством обов`язок щодо звернення до відповідача із зазначенням нової адреси місця постійного проживання не виконано, з огляду на що відповідачем правомірно прийнято рішення про припинення належних виплат і їх не відновлення за поданою заявою, з огляду недодержання позивачем вимог чинного законодавства.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вичнити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.