Рішення

від 12.06.2019 по справі 640/2169/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2019 року № 640/2169/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судових засідань Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна"

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15.01.2019

за участю представників сторін:

від позивача - Кобилецький О.І.;

від відповідача - Власюк Б.С., Бабченко О.П.;

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна", (далі - позивач) , з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, (далі - відповідач) , у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 15.01.2019 р. №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" штрафу у розмірі 893 520, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки обставини, які стали підставою для притягнення ТОВ "Філіпс Україна", та ні які посилається відповідач в оскаржуваному рішення, не відповідають обставинам, зафіксованим в Акті перевірки, на основі якого і прийнято постанову №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15.01.2019 року.

Крім того, позивачем вказано, що при прийнятті спірної постанови відповідачем не дотримано положення Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) в частині своєчасного повідомлення про розгляд справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що під час перевірки виявлено факт недотримання позивачем мінімальних гарантій в оплаті праці.

Також представник відповідача стверджує, що Головним управлінням Держпраці у Київській області в межах законодавчо визначеного строку надіслано повідомлення про розгляд справи щодо накладення штрафу.

В судовому засіданні 12 червня 2019 року представником позивача позовні вимоги підтримано.

Представникам відповідача у судовому засіданні 12 червня 2019 року заперечено проти адміністративного позову, зазначивши, що рішення постанова №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15.01.2019 є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2018 року інспектором Головного управління Держпраці у Київській області Шевчуком С.О. проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна".

За наслідком проведення інспекційного відвідування інспекторами праці Головного управління Держпраці у Київській області складено акт юридичної особи, яка використовує найману працю №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року, у якому зафіксовано встановлене порушення: "Згідно наданих документів, а саме: штатних розписів , кадрових наказів за 2018 рік, табелів використання робочого часу, відомостей нарахування та виплати заробітної плати встановлено порушення вимог частини першої статті 106 КЗпП України".

За наслідком розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15 січня 2019 року, якою на ТОВ "Філіпс Україна" накладено штраф у сумі у 893 520, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі по тексту - Положення №96), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Указом Президента України від 06.04.2011 №386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі по тексту - Положення №386/2011).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення №386/2011 Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено абзацом першим пункту 3 Положення №386/2011 одним із основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення №386/2011 встановлено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов`язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.

Пунктом 7 Положення №386/2011 передбачено, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №389, наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі по тексту - Порядок №390).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №390 право на проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо).

Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови, суд враховував вимоги статті 265 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що штрафи зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України, частинами 2-7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення врегульований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (надалі Порядок №509).

Згідно цього Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються посадовими особами Держпраці на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю.

Отже, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за статтею 265 КЗпП України є акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені частиною другою статті 265 КЗпП України.

Як встановлено судом, за наслідком проведення інспекційного відвідування інспекторами праці Головного управління Держпраці у Київській області складено Акт №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року, у якому зафіксовано встановлене порушення: "Згідно наданих документів, а саме: штатних розписів , кадрових наказів за 2018 рік, табелів використання робочого часу, відомостей нарахування та виплати заробітної плати встановлено порушення вимог частини першої статті 106 КЗпП України".

Крім того, у розділі ІІІ даного Акту визначено наступне: "Так, при проведенні інспекційного відвідування та за наданим табелем обліку використаного робочого часу працівників ТОВ "Філіпс Україна" за січень 2018 року встановлено, що Керівник департаменту ОСОБА_16 , фахівець ОСОБА_2 , фахівець ОСОБА_3 , фахівець ОСОБА_4 , помічник керівника ОСОБА_5 , консультант ОСОБА_6 , фахівець ОСОБА_7 , фахівець ОСОБА_8 . аналітик ОСОБА_17, фахівець ОСОБА_18, секретар ОСОБА_19, оператор ОСОБА_20, консультант ОСОБА_9 . фахівець з розвитку ОСОБА_21, фахівець ОСОБА_10 ., фахівець ОСОБА_11 , фахівець ОСОБА_12 , консультант ОСОБА_13 ., курівник відділу ОСОБА_22 провідний фахівець ОСОБА_23, фахівець з розвитку ОСОБА_14 ., фахівець ОСОБА_24, керівник відділу ОСОБА_25, фахівець ОСОБА_15 у січні 2018 року відпрацювала 176 годин, при цьому норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у січні 2018 року становить 175 годин. Відповідно, 1 година є надурочною та підлягає оплаті порядку визначеному ст. 106 КЗпП України. Відповідно до розрахункової платіжної відомості найманих працівників за січень 2018 року жодна доплата за роботу у надурочний час не проводилась. Таким чином, недотримано мінімальних гарантій в оплаті праці, визначених ст. 12 Закону України "Про оплату праці"".

За наслідком розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15 січня 2019 року, якою на ТОВ "Філіпс Україна" накладено штраф у сумі у 893 520, 00 грн.

Втім, судом встановлено розбіжності між порушеннями, що зафіксовані у акті інспекційного відвідування №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року та постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15 січня 2019 року.

Так, у оскаржуваній постанові вказано, що на підставі акту інспекційного відвідування№КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року встановлено наступне порушення: "У порушення вимог частини першої статті 106 КЗпП України доплата за роботу в надурочний час на Товаристві не проводилась. Так, при проведенні інспекційного відвідування та за наданим табелем обліку використаного робочого часу працівників ТОВ "Філіпс Україна" за серпень 2018 року встановлено, що працівники Керівник департаменту ОСОБА_16 , фахівець ОСОБА_2 , фахівець ОСОБА_3 , фахівець ОСОБА_4 , помічник керівника ОСОБА_5 , консультант ОСОБА_6 , фахівець ОСОБА_7 , фахівець ОСОБА_8 аналітик ОСОБА_17, фахівець ОСОБА_18, секретар ОСОБА_19, оператор ОСОБА_20, консультант ОСОБА_9 . фахівець з розвитку ОСОБА_21, фахівець ОСОБА_10 ., фахівець ОСОБА_11 , фахівець ОСОБА_12 , консультант ОСОБА_13 , курівник відділу ОСОБА_22 провідний фахівець ОСОБА_23, фахівець з розвитку ОСОБА_14 ., фахівець ОСОБА_24, керівник відділу ОСОБА_25, фахівець ОСОБА_15 у січні 2018 року відпрацювала 176 годин, при цьому норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у серпні 2018 року становить 175 годин. Відповідно, 1 година є надурочною та підлягає оплаті порядку визначеному ст. 106 КЗпП України. Відповідно до розрахункової платіжної відомості найманих працівників за січень 2018 року жодна доплата за роботу у надурочний час не проводилась. Таким чином, недотримано мінімальних гарантій в оплаті праці, визначених ст. 12 Закону України "Про оплату праці"".

Відтак, враховуючи приписи ст. 265 КЗпП України, відповідно до яких акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства є підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності, суд приходить до висновку, що зважаючи на розбіжності між обставинами, що зафіксовані актом інспекційного відвідування №КВ1876/1520/АВ від 28 грудня 2018 року та обставинами, що зазначені у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15 січня 2019 року, оскаржувана постанова є протиправною та незаконною.

Щодо твердження відповідача про своєчасність повідомлення ТОВ "Філіпс Україна" щодо розгляду справи про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку №509).

Вимогами пункту 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 09 січня 2019 року №43/2/19/314 Головним управлінням Держпраці у Київській області складено повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про дату та місце розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до зазначеного повідомлення, розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ "Філіпс Україна" призначено на 15 січня 2019 року.

При цьому, як вказано самим же відповідачем, відповідно до відомостей поштових відправлень рекомендований лист, який скеровано за місцезнаходженням позивача, вручено останньому 14 січня 2019 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 6 Порядку №509 законодавцем чітко визначено необхідність завчасного повідомлення за 5 днів щодо розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, а не надіслання такого повідомлення, як про це стверджує відповідач.

Крім того, вимогами 7 Порядку №509 передбачена можливість розгляду справи без участі представника суб`єкта господарювання або роботодавця у разі наявності в сукупності таких обставин: такого представника поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

Оскільки матеріалами справи не підтверджено виконання відповідачем вимог пункту 6 Порядку №509 в частині належності інформування позивача про дату розгляду справи, суд приходить до висновку про порушення порядку розгляду справи та, як наслідок, прийняття оскаржуваної постанови.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Київській області №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 від 15.01.2019 р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" штрафу у розмірі 893 520, 00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77 , 139 , 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 15.01.2019 р. №КВ1876/1520/АВ/МГ/ФС-27 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" штрафу у розмірі 893 520, 00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" судовий збір у розмірі 13 402, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" (вул. Патріса Лумумби, буд.4/6, корпус "В", пов. 7,м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 33744042)

Відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 39794214)

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2019 року

Суддя Н.М. Клименчук