Рішення

від 25.06.2019 по справі 826/8723/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2019 року № 826/8723/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представників позивача Чеповського В.П., Змаженка Л.Я., представників відповідачів Тіхонової І.С., Кір якова А.С., у відсутність представників третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Вадім до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про визнання протиправними та скасування припису й доручення,

встановив:

06.06.2018 Приватне підприємство Вадім (ПП Вадім ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент благоустрою), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КП Київблагоустрій ), в якому з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис від 06.04.2018 №1806016, складений представником КП Київблагоустрій про усунення порушення Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051;

- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту благоустрою від 25.05.2018 за №064-3833 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу павільйону, зазначеного у дорученні як невідомого підприємства, по проспекту Лісовому, 25 у Деснянському районі міста Києва, відповідно до припису №1806016 від 06.04.2018, який фактично знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва, та відповідає розміщенню кафе-павільйону з літнім майданчиком на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва і належить ПП Вадім .

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням додатково поданих заяв та пояснень зазначено, що ПП Вадім є власником кафе-павільйону, яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва. Також позивач на законних підставах використовує земельну ділянку на якій знаходиться вказане нерухоме майно.

Оскаржувані припис від 06.04.2018 №1806016 та доручення від 25.05.2018 за №064-3833 порушують права позивача на мирне володіння вказаним майном, адже за змістом вказаного припису кафе-павільйон по проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва віднесено до тимчасових споруд, а згідно доручення від 25.05.2018 за №064-3833 включено до переліку тимчасових споруд, які підлягають знесенню. Крім того, у дорученні від 25.05.2018 за №064-3833 вказано, що власник майна невідомий, в той час як на фасаді кафе-павільйону наявна велика вивіска із інформацією про позивача як власника цієї споруди.

Позивач наголошує, що відсутні підстави вважати кафе-павільйон по проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва тимчасовою спорудою, адже даний об`єкт є капітальною спорудою, введеною в експлуатацію та на яку зареєстровано право власності. Однак, КП Київблагоустрій вважаючи, вказане кафе-павільйон тимчасовою спорудою неодноразово здійснювали спроби знесення такого об`єкту незважаючи на відсутність судових рішень про примусове знесення. Вказані спроби продовжились навіть після зупинення виконання доручення від 25.05.2018 за №064-3833 на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018, що завдає шкоди майну ПП Вадім та призводить до незаконного вилучення цінного майна позивача.

Також позивач зазначає, що згідно із приписом від 06.04.2018 №1806016 встановлено порушення підпункту 13.3.1 пункту 13.1 розділу ХІІІ Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (Правила №1051/1051), який передбачає, що у разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, жодного протоколу щодо керівника ПП Вадім не складалось, що свідчить про відсутність порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву в яких вказали на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначили, що на виконання листа Київської місцевої прокуратури №3 від 06.03.2018 №1236 проведено перевірку правомірності розміщення ПП Вадім споруд торгівельного призначення на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва. 06.04.2018 інспектором КП Київблагоустрій проведено перевірку правомірності встановлення тимчасової споруди на вказаній ділянці в ході якої з`ясовано відсутність дозвільної документації на тимчасову споруду на вказаній ділянці та запропоновано надати дозвільну документацію або здійснити демонтаж такої тимчасової споруди про що винесено припис від 06.04.2018 №1806016.

На виконання даного припису отримано звернення ПП Вадім в якому вказувалось, що виявлена споруда належить ПП Вадім та не є тимчасовою. Однак, такі твердження позивача є безпідставними, адже підприємством не надано доказів реєстрації права власності на таку споруду, доказів користування земельною ділянкою на законних підставах, присвоєння такій споруді поштової адреси, доказів сплати пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою.

З урахуванням викладеного вказану тимчасову споруду внесено до переліку тимчасових споруд, які підлягають демонтажу та надано КП Київблагоустрій відповідне доручення від 25.05.2018 за №064-3833.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заявах та наданих у справу доказах.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, посилаючись на письмово викладене обґрунтування.

Представники третьої особи в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

ПП Вадім є власником кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025: 0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва.

Вказане кафе-павільйон введено в експлуатацію як капітальну будівлю (І, ІІ групи капітальності) згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ 202161891713 від 07.08.2016, виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві. Належність вказаного кафе-павільйону до капітальних будівель підтверджується також Висновком будівельно-технічного дослідження від 26.11.2012, Експертним висновком з оцінки протипожежного стану об`єкту від 21.10.2013 №13-171.

Право власності ПП Вадім на кафе-павільйон, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва зареєстроване 01.06.2019 на підставі вказаної Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ 202161891713 від 07.08.2016, що підтверджує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно листа Київської місцевої прокуратури №3 від 06.03.2018 №1236 в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за №1201610030013386 від 09.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України (КК України), встановлено матеріали, які свідчать про самовільне зайняття ПП Вадім під забудову земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25-д. Після обстеження зазначеної ділянки встановлено, що на ділянці розміщені споруди торгівельного призначення. У зв`язку із чим доручено Департаменту благоустрою в строк до 19.03.2018 надати до місцевої прокуратури інформацію щодо правомірності розміщення зазначеної будівлі на вказаній земельній ділянці.

28.01.2019 кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №1201610030013386 від 09.11.2016 закрито, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як зазначають відповідачі на виконання вказаного листа Київської місцевої прокуратури №3 від 06.03.2018 №1236 проведено перевірку правомірності розміщення ПП Вадім споруд торгівельного призначення на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва.

Так, 06.04.2018 інспектором КП Київблагоустрій проведено перевірку правомірності встановлення тимчасової споруди на вказаній ділянці в ході якої з`ясовано відсутність дозвільної документації на тимчасову споруду на вказаній ділянці та запропоновано надати дозвільну документацію або здійснити демонтаж такої тимчасової споруди про що винесено припис від 06.04.2018 №1806016.

Згідно припису від 06.04.2018 №1806016 встановлено порушення невідомою особою вимог пунктів 20.1.1, 13.3.1 Правил №1051/1051 за адресою Деснянський район, проспект Лісовий, 25. Запропоновано протягом трьох робочих днів надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди (павільйону), а в разі відсутності такої документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису попереджено про вжиття заходів згідно чинного законодавства. Вказаний припис наклеєно на тимчасову споруду (павільйон), проведено фотофіксацію.

У відповідь на вказаний припис ПП Вадім надіслано лист від 11.04.2018 щодо надання документів на вимогу припису від 06.04.2018 №1806016, в якому із відповідними обґрунтуваннями вказувалось, що виявлена споруда належить ПП Вадім та не є тимчасовою. ПП Вадім зверталось з аналогічними листами як до КП Київблагоустрій , так і до Департаменту благоустрою.

25.05.2018 Департаментом благоустрою надано КП Київблагоустрій доручення за №064-3833 щодо вжиття заходів з демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених у таблиці.

Встановлено, що наявна у дорученні від 25.05.2018 №064-3833 таблиця містить інформацію про павільйон за адресою Деснянський район, проспект Лісовий, 25. В графах № припису та дата припису , вказано № 1606016 від 06.04.2018, в графі власник - невідомий, в графі фото наявне фото належного ПП Вадім кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д.

Як зазначив позивач 29.05.2018 та 30.05.2018 працівниками КП Київблагоустрій на виконання вказаного доручення від 25.05.2018 №064-3833 здійснено спроби демонтажу належного ПП Вадім кафе-павільйону за адресою проспект Лісовому, 25-д. Матеріали справи також містять фотофіксації демонтажу належного позивачу кафе-павільйону за адресою проспект Лісовий, 25-д , 22.10.2018.

Вважаючи, що вказані припис від 06.04.2018 №1806016 та доручення від 25.05.2018 №064-3833 порушують права ПП Вадім , позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Припис від 06.04.2018 №1806016 констатує порушення невідомим власником павільйону за адресою Деснянський район, проспект Лісовий, 25 вимог пунктів 20.1.1, 13.3.1 Правил №1051/1051. На знесення, зокрема, даного павільйону видано доручення від 25.05.2018 №064-3833.

Згідно пункту 13.3.1 Правил №1051/1051 у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі мають бути демонтовані (переміщені) негайно після отримання припису.

У разі внесення припису власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі уповноважена особа, яка внесла припис, негайно повідомляє про це Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент промисловості та розвитку підприємництва).

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 20.1.1 Правил №1051/1051 до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

- порушенні вимог Законів України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Про відходи та Про охорону навколишнього природного середовища ;

- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;

- проектуванні об`єктів благоустрою міста Києва з порушенням вимог Правил забудови міста Києва та державних будівельних норм;

- порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення;

- самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою;

- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою;

- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення;

- забрудненні (засміченні) території;

- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста;

- неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;

- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Частина друга статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Загальні положення Правил №1051/1051 визначають, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Судом встановлено, що ПП Вадім є власником кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2014 №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини першої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Суд зазначає, що державна реєстрація права власності ПП Вадім на кафе-павільйон за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25-д, безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об`єкт тимчасовою спорудою.

При цьому, суд враховує, що державна реєстрації права власності ПП Вадім на кафе-павільйон проведена лише 01.06.2019, тобто після прийняття спірних рішень.

Разом з цим, доказами того, що вказана споруда є капітальною існували й на момент прийняття спірних припису та доручення, зокрема, Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ 202161891713 від 07.08.2016, видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Висновок будівельно-технічного дослідження від 26.11.2012, Експертний висновок з оцінки протипожежного стану об`єкту від 21.10.2013 №13-171.

За логікою відповідачів будь який об`єкт до моменту державної реєстрації права власності на нього можна вважати тимчасовою спорудою, що є помилковим. До того ж, позивач надавав разом із вказаними доказами того, що належна йому споруда є капітальною, також й докази вжиття заходів для державної реєстрації права власності на таку споруду починаючи з 18.10.2016 зокрема й не вирішеного судового спору з цього питання (адміністративна справа №826/6514/17).

Отже, суд переконаний, що відсутні підстави вважати тимчасовою спорудою належне ПП Вадім на праві приватної власності кафе-павільйон за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25-д.

Також згідно наявного в матеріалах справи витягу з бази даних Державного земельного кадастру ПП Вадім користується земельною ділянкою за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25-д . Користувачем земельної ділянки за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25, є ДКП Житлоремфонд , земельних ділянок а адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25, 25 А - КП Київжитлоспецексплуатація , фізична особа, ТОВ Трикутник-2000 , НВПП Хімпродукт , Повне товариство Київський міський ломбард Меленчук і компанія .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач не є користувачем земельної ділянки за адресою місто Київ , проспект Лісовий , 25, та на вказаній ділянці не розміщуються належні позивачу тимчасові споруди.

Таким чином, суд вважає, що спірні припис від 06.04.2018 №1806016 та доручення від 25.05.2018 №064-3833 формально не стосуються ПП Вадім .

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище. Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 (справа П/9901/91/18 №800/397/17), рішенні Верховного Суду від 25.01.2018 (справа П/9901/5/18 №800/399/17).

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

З урахуванням викладеного та з огляду на відсутність юридичного впливу спірних припису від 06.04.2018 №1806016 та доручення від 25.05.2018 №064-3833 на права, інтереси та обов`язки позивача, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Водночас, суд звертає увагу на те, що наявна у дорученні від 25.05.2018 №064-3833 таблиця містить інформацію про павільйон за адресою Деснянський район, проспект Лісовий, 25, однак в графі фото наявне фото саме належного ПП Вадім кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д.

Суд вважає, що саме вказане порушення, допущене Департаментом благоустрою при оформленні зазначеної таблиці, призвело до порушення майнових прав ПП Вадім в частині незаконних посягань на його власність шляхом здійснення КП Київблагоустрій дій спрямованих на знесення належного ПП Вадім кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д. Безумовно, таке порушення при оформленні таблиці порушує права позивача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведеного та з метою забезпечення повного захисту прав позивача від незаконних посягань на його власність, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в межах спірних правовідносин буде:

- визнати протиправним та скасування доручення Департаменту благоустрою від 25.05.2018 за №064-3833 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу павільйону, зазначеного у дорученні як невідомого підприємства, по проспекту Лісовому, 25 у Деснянському районі міста Києва, відповідно до припису №1806016 від 06.04.2018, в частині інформації, що стосується ПП Вадім , а саме належного ПП Вадім кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва;

- зобов`язати КП Київблагоустрій виконувати доручення Департаменту благоустрою від 25.05.2018 за №064-3833 з урахуванням висновків даного судового рішення, враховуючи, що вказане доручення не стосується належного ПП Вадім кафе-павільйону, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на проспекті Лісовому, 25-д у Деснянському районі міста Києва.

Прийняття такого судового рішення на думку суду є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем частково доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не виконано, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір у розмірі 3524 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства Вадім до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування припису і доручення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2018 за №064-3833 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу павільйону, зазначеного у дорученні як невідомого підприємства, по проспекту Лісовому, 25 у Деснянському районі міста Києва, відповідно до припису №1806016 від 06.04.2018, в частині інформації, що стосується Приватного підприємства Вадім .

Зобов`язати Комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2018 за №064-3833 з урахуванням висновків даного судового рішення, враховуючи, що вказане доручення не стосується нерухомого майна Приватного підприємства Вадім , яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 25-д.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Вадім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Приватне підприємство Вадім (місцезнаходження юридичної особи: 01013, місто Київ, проспект Лісовий, будинок 25-д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23160396).

Відповідач - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34926981).

Відповідач - Комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 26199708).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40224921).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 25.06.2019.

Суддя О.М. Чудак