Постанова

від 20.06.2019 по справі 640/18895/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18895/18 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень ринку ТОВ Путь , розташованого по вулиці Зодчих, 52 в Святошинському районі, м. Києва - до повного усунення порушень зазначених у акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки ТОВ Путь встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ринку Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Виявлені під час перевірки порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Позивач зазначає, що під час здійснення позапланової перевірки Позивачем встановлено порушення в законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Відповідачу відповідно до припису встановлено строк 17.11.2018 року для усунення виявлених порушені були зафіксовані в акті № 235 (22 порушення). Також, з моменту проведення позапланової перевірки 12.10.2018 року на адресу Головного управління не надходило звернення Відповідача із проханням провести повторну перевірку приміщення товариства за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 в Святошинському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідачем звертає увагу на те, що ГУ ДСНС України у м. Києві, видаючи наказ від 04.10.2018 року № 603 Про проведення позапланових перевірок , що між ТОВ Путь і Акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія укладено договір страхування цивільної відповідальності власників або користування майна від 27.04.2018 року № 013/035820-260 (з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2018 року), за умовами якого Товариство страхує свою цивільну відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної третім особам наслідок володіння, користування та розпорядження майном - ринок Шлях (2174 кв.м), яке належить йому на праві власності, знаходиться у нього в повному господарському віданні, оперативному управлінні або на інших підставах, передбачених діючим законодавством України (договір оренди, лізингу, застави, доручення тощо), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52. Проте, положеннями статті 9 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності визначено, що позапланові перевірки дотримання суб`єктами підприємницької діяльності пожежної безпеки не провадяться, якщо суб`єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , статті 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 02.11.2015 року № 1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 року за № 1467/27912, та з метою перевірки виконання суб`єктами господарювання раніше виданих приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 04.10.2018 року № 603 Про проведення позапланових перевірок .

Згідно з наказом № 603 державним інспекторам відділу з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 11.10.2018 року по 12.10.2018 року провести позапланову перевірку приміщення ТОВ Путь (код ЄДРПОУ 19122489), розташованого за адресою: вул. Зодчих, 52 в Святошинському районі м. Києва, на предмет дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Також, на підставі наказу № 603 видано посвідчення від 10.10.2018 року № 3203 на проведення перевірки Товариства, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52.

За результатами проведення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ Путь за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а саме:

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ КО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (КО 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ, Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- не проведено замір опору ізоляції та перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- по тимчасовим спорудам торговельного, побутового чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, не відкоригована план-схема та не розміщується на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд;

- допускається зберігання горючих відходів, упаковки на шляхах евакуації;

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками Вихід ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- дерев`яні конструкції покрівлі (навісу) павільйонів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- опорядження (облицювання) стін та стель в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з нижчою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2,Т2;

- не відкоригований план евакуації;

- допускається улаштування на шляхах евакуації виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- допускається підвішування світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- в приміщеннях магазину допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- допускається прокладання електропроводки по горючій основі;

- електророзетки та вимикачі в торговельній залі встановленні на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- допускається експлуатація саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- допускається використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

- в складських приміщеннях допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів, що зберігаються.

Результати перевірки ТОВ Путь оформлено актом від 12.10.2018 року № 235, примірник якого направлено рекомендованим листом на адресу ТОВ Путь .

Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району м. Києва старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А. складений протокол від 12.10.2018 року № 087252/235 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно директора ТОВ Путь Рюмшина О.М.

17 жовтня 2018 року Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району м. Києва старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А. складено припис № 218 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті № 235, у строк до 17 листопада 2018 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем проведено позапланову перевірки з порушенням ст. 9 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності . Позивачем не доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. На момент розгляду судом першої інстанції справи Товариством усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились. Також, Позивачем не враховано при підготовці даного адміністративного позову те, що переважна кількість приміщень ТОВ Путь передано в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).

За приписами статті 1 та 4 Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Положеннями частини 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону передбачає, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 КЦЗУ передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 КЦЗУ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 КЦЗУ джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною 1 та 4 статті 53 КЦЗУ на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За приписами статті 64 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Положеннями пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗУ визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 68 КЦЗУ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1 ч. 1 статті 70 КЦЗУ).

Положеннями ч. 2 статті 70 КЦЗУ визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Тобто, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об`єкта.

Згідно з ч. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 3 зазначеного Положення, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п. 39 ч. 4 цього ж Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Зокрема, згідно з Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13 квітня 2016 року № 175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання (п. 27 ч. 4 Положення).

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КЦЗУ державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в силу наведених вище законодавчих норм, наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з тих підстав, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, видано наказ від 04.10.2018 року № 603 Про проведення позапланових перевірок , і не враховано, що між ТОВ ПУТЬ та Акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія укладено договір страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна від 27.04.2018 року № 013/035820-260 (з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2018 року), за умовами якого товариство страхує свою цивільну відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок володіння, користування та розпорядження майном - ринок Шлях (2174 кв.м), яке належить на праві власності, та доводів Відповідача, що проведена позапланова перевірка, з порушенням статті 9 Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 року № 817/98 є обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на таке.

Стаття 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно пунктом 4 розділу XV Перехідних положень Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем`єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.

Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Так, 05 квітня 2007 року прийнято спеціальний нормативно праві акт - Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 у справі у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п`ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджений договір страхування цивільної відповідальності власників користувачів майна, оскільки положення вказаного договору не містять інформації з приводу страхування життя і здоров`я людей в наслідок шкоди, заподіяної пожежею чи іншою подією техногенного характеру.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає що укладений договір № 013/035820-260 від 27.04.2018 року страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна та додаткова угода № 013/035820-260 від 27.04.2018 року, не позбавляє Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві здійснювати позапланову перевірку з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДСНС України в м. Києві було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким Товариству встановлено строк до 17.11.2018 року для усунення виявлених порушень, які до цього були зазначені в акті № 235 (22 порушення).

З висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДСНС України в м. Києві передчасно 13.11. 2018 року звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про застосування заходів реагування, тобто раніше встановленої у приписі кінцевої дати усунення зазначених порушень 17.11.2018 року, не дочекавшись результатів виконання Відповідачем вимог ГУ ДСНС України в м. Києві та не провівши повторну перевірку, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Застосування заходів реагування здійснюється виключно за рішенням суду, згідно вимог Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Тобто, звернення Головним управлінням до суду є лише наміром застосування заходів реагування, а тому твердження суду першої інстанції щодо передчасності звернення Позивача суду є таким що не відповідає фактичним обставинам справи.

Матеріалами справи підтверджено, а судом першої інстанції встановлено, що Відповідач передав в оренду нерухоме майно, що перебуває в його приватній власності.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Путь проводить основну господарську діяльність за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Так, як слідує з матеріалів справи переважна кількість приміщень ТОВ Путь передано в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Відповідно до наказів ТОВ Путь № 1/К від 03.01.2018 року Про забезпечення заходів пожежної безпеки та № 17 від 18.10.2018 року Про забезпечення заходів пожежної безпеки повідомлено, що відповідальність за виконання вимог ППБУ в орендованих приміщеннях несе орендатор, та доведено орендарів про забезпечення заходів в орендованих приміщеннях відповідно.

Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним.

Враховуючи положення чинного законодавства, Відповідач проводить господарську діяльність, яка пов`язана з наданням приміщень в оренду.

Таким чином, незважаючи на наявність цивільно-правових угод, ТОВ Путь відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Тобто, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/1024/18 (№ К/9901/61593/18).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що Відповідач несе відповідальність щодо забезпечення пожежної безпеки виключно на тій території, яка не була передана ним в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відповідачем частково усунуто порушення, встановлені актом перевірки, що підтверджується копією листа ТОВ Путь від 16.11.2018 року № 33, адресованого начальнику Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Нехаєву Д.В., в якому Відповідач повідомив останнього про виконання вимог припису від 16.10.2018 року № 218, зокрема, надано таблицю із зазначенням кожного пункту порушення із відміткою про виконання та доказами, якими підтверджується усунення порушення або чим воно спростовується. Також, до вказаного листа долучено фотокопії усунення виявлених порушень.

При цьому, доводи Відповідача про те, що ним було усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились,і на думку Відповідача це виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 12.10.2018 року № 235, порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18).

Також, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Посилання Відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ "Путь" виявлених порушень.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Відповідач не усунув факт порушень, які зафіксовано в акті планової перевірки від 12.10.2018 року № 235 та не оскаржував у судовому порядку протиправність дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо проведення такої перевірки із встановленими порушеннями у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Аналогійний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16 (№ К/9901/12245/18) та від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18 (№ К/9901/67046/18).

Колегія суддів зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки.

Колегія суддів зазначає, що не усунення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції порушень зазначених в акті перевірки є свідченням того, що приміщення ринку ТОВ Путь , розташованого по вулиці Зодчих, 52 в Святошинському районі, м. Києва експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки працівників та його відвідувачів в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації, внаслідок чого є підстави для застосування до Відповідача заходів реагування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ринку ТОВ Путь , шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення приміщень розташованих по вулиці Зодчих, 52 в Святошинському районі, м. Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів вважає вимогу про покладення на Головне управління ДСНС у м. Києві контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень необґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

З таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" про застосування заходів реагування - задовольнити частково .

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи ринку ТОВ Путь , шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення приміщень розташованих по вулиці Зодчих, 52 в Святошинському районі, м. Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 25.06.2019 року.