Рішення

від 26.06.2019 по справі 810/3766/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м. Київ справа №810/3766/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0008531402, №0008551402, №0008441402.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ "Баришівказернопродукт" і його контрагентами мали реальний характер - товари поставлені контрагентами та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності.

30 липня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 03.09.2018, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідачем надано суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Так, відповідач стверджує про те, що ТОВ "Баришівказернопродукт" безпідставно занижено значення показника декларації з податку на прибуток за рахунок завищення витрат на загальну суму 790 657 грн.

Позивачем 25.10.2018 надано суду письмову відповідь на відзив відповідача на позов, у якій наголошується на тому, що, як на час здійснення господарських операцій, та і на даний час, контрагенти Товариства буди зареєстровані належним чином як юридичні особи, мали статус платників податків (т. 4, а.с. 17 - 20).

Відповідно до ухвали від 01.11.2018, продовжений строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

22 листопада 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 грудня 2018 року.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 18.12.2018, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Баришівказернопродукт" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, за наслідками якої складено Акт від 28.02.2018 №144/10-36-14-02-13/32445705 (далі - Акт перевірки, т. 1, а.с. 48 - 105).

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5, п. 135.2 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 187 626 грн.,

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. а, б п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 194.1 ст. 194, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 187 325 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2018 (т. 1, а.с. 106 - 108):

- №0008531402, яким до позивача застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 204 535 грн., з яких 187 628 грн. за податковими зобов`язаннями, та 46 907 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями,

- №0008551402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 821 252 грн.,

- №0008441402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 204 156 грн., з яких 187 325 грн. - за основним зобов`язанням, та 46 831 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Зі змісту Акту перевірки та письмового відзиву відповідача на позов слідує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між ТОВ "Баришівказернопродукт" і ПП "Євро Агро Дістріб`юшн", ПП "Левел Трейд", ПАТ "Ніжинський хліб", та неможливості підтвердження придбання товарів у ТОВ "ТП Промпобутсервіс" і ТОВ "Нафтотрейд Ресурс".

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Як встановлено судом, видами діяльності позивача є: Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Баришівказернопродукт" (Постачальник) і ПАТ "Ніжинський хліб" (Покупець) укладено Договір поставки від 23.07.2013 №6 (т. 1, а.с. 109 - 111).

Згідно Договору Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця продукцію борошномельного виробництва, що поставлятиметься окремими партіями, а Покупець - прийняти та оплатити таку продукцію.

Сторонами Договору складено специфікації, в яких визначено найменування товару, його кількість та ціну (т. 1, а.с. 112 - 114).

Виконання умов даного Договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, банківськими виписками, посвідченнями про якість борошна і манних круп, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами (т. 1, а.с. 117 - 193).

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно єдиного реєстру судових рішень Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000474 від 07.08.2015 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209 КК України, щодо ПАТ "Ніжинський Хліб" та ряду інших підприємств.

У ході слідства встановлено, що група осіб в період з 01.01.2014 до теперішнього часу, діючи за попередньою змовою, організувала незаконну схему, пов`язану з фіктивним підприємництвом, легалізацією грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, створила та придбала ряд суб`єктів підприємницької діяльності, на рахунки яких надходять кошти від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, але фактично поставки товарів чи надання послуг не здійснюються, а лише надаються документи бухгалтерського та податкового обліку, чим здійснюється формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності, документальне оформлення безтоварних операцій, приховування не законного походження коштів. Зазначені кошти знімаються готівкою для виведення у тіньовий, неконтрольований державою обіг, та, за домовленістю зі службовими особами підприємств реального сектору економіки, привласнюються.

На підставі матеріалів досудового розслідування за №32015100090000184 від 14.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України встановлено, що згідно показів громадянина він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємств на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а саме: ПАТ "Ніжинський хліб" (код за ЄДРПОУ 381054) та ряду інших підприємств (т. 3, а.с. 234 - 235).

Такі доводи суд вважає необґрунтованими, у зв`язку з тим, що чинне законодавство не дає підстав робити висновок щодо не підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин на підставі лише факту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження щодо протиправної діяльності підприємства.

Наявність кримінального провадження не є беззаперечним аргументом для визнання операцій фіктивними, а лише потребує додаткової перевірки наявності чи відсутності дефектності наданих платником податків документів у підтвердження чи то спростування відповідних фактів. Позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента, які не доведені під час перевірки, при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій.

Під час перевірки, що також відображено в Акті, позивачем були надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують господарські взаємовідносини з ПАТ "Ніжинський хліб". Будь-які зауваження щодо форми, повноти, змісту, достовірності вказаних документів з боку контролюючого органу в Акті перевірки відсутні.

При цьому, відповідачем не надано на підтвердження своєї позиції ані зазначену податкову інформацію, ані протокол допиту свідка.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 у справі №809/1139/17 щодо посилання податкового органу на кримінальне провадження №32015100090000184 від 14.12.2015 зазначив, що таке посилання контролюючого органу обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки воно не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Крім того, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 у справі №804/691/17, від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а.

Таким чином, висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог закону за наслідком господарських взаємовідносин з ПАТ "Ніжинський хліб" суд вважає необґрунтованим.

Також між ТОВ "Баришівказернопродукт" (Постачальник) і ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" укладено Договір поставки від 14.10.2014 №13 (т. 1, а.с. 195 - 196).

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати за попередньою заявкою, у власність Покупця партіями висівки пшеничні негранульовані, а Покупець - прийняти та оплатити таку продукцію.

Сторонами Договору складено специфікацію, в якій визначено найменування товару, його кількість та ціну (т. 1, а.с. 197).

Виконання умов даного Договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: відомостями Журналів реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах, рахунками-фактурами, видатковими накладними, банківськими виписками, посвідченнями про якість висівок, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, довіреностями (т. 1, а.с. 219 - т. 2, а.с. 15).

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно листа ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області від 26.02.2018 №1998/7-03 ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.ст. 81, 87, 89 ЦК України, ст.ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України та ст.ст. 8, 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у квітні 2014 року у невстановленому місці погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб створити приватне підприємство "Євро Агро Дістріб`юшин" (код ЄДРПОУ 39192703), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, не маючи при цьому наміру фактичного здійснювати підприємницьку діяльність.

Широкий ОСОБА_2 згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 23.04.2014 являвся засновником юридичної особи - ПП "Євро Агро Дістріб`юшин".

При цьому ОСОБА_1 з невстановленими слідством особами домовились про підписання останнім статутних та інших документів по реєстрації на його ім`я ПП "Євро Агро Дістріб`юшин", при цьому невстановлені особи повідомили ОСОБА_1 про те, що до діяльності вказаного підприємства він не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись власником, директором, контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства будуть здійснювати інші особи.

Після підписання реєстраційних документів ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" ОСОБА_1 передав повний пакет документів зазначеного підприємства невстановленим особам, для реєстрації в Дніпропетровському міському управлінні юстиції.

Підписання Широким А.М., за участі невстановлених осіб, зазначених документів ПП "Євро Агро Дістріб`юшин", дало змогу здійснити реєстрацію підприємства - ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" в Дніпропетровському міському управлінні юстиції 24.04.2014 під №12241020000068852.

Діяння ОСОБА_1 по співучасті у формі пособництва у створенні юридичної особи - ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" здійснювалась у порушення нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме - співучасть в формі пособництва по створенню суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у справі №201/4704/16-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень (т. 3, а.с. 146 - 248).

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте при постановленні вказаного вироку судом не досліджувались господарські операції між ТОВ "Баришівказернопродукт" і ПП "Євро Агро Дістріб`юшин", а встановлені ним обставини не мають значення саме для податкового спору, оскільки оцінка діяльності ОСОБА_1 на посаді директора ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" не надавалась.

Очевидним є той факт, що у разі, коли вирок взагалі не містить "конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи", він не може бути належним доказом нереальності господарських операцій відповідного підприємства з контрагентами та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/649/15-а).

Крім того, суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, "що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій" (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №826/1571/16).

Також судом враховується, що документи складені за наслідком виконання умов Договору поставки від 14.10.2014 №13 підписані від імені контрагента позивача саме Широким ОСОБА_3 М ОСОБА_4 , а доказів підробки таких підписів матеріали справи не містять.

До того ж, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таку ж правову позицію висловив і Верховний Суд України у своїй ухвалі від 25.01.2016 у справі №К/9991/72726/12 де вказує, що встановлення фіктивності суб`єкта господарювання не передбачає автоматичного визнання усієї його діяльності протиправною, а правочинів, вчинених від імені такого суб`єкта, - нікчемними.

Згідно наявної в матеріалах справи фотокопії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.10.2015 саме Широкий А.М. зазначений керівником ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" (т. 3, а.с. 61 - 62).

Доказів того, що особа, яка підписала спірні документи від імені названого контрагента, не мала відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, контролюючим органом не надано. Так само як і не надано доказів того, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

При цьому, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог закону за наслідком господарських взаємовідносин з ПП "Євро Агро Дістріб`юшин" суд вважає необґрунтованим.

Також між ТОВ "Баришівказернопродукт" (Покупець) і ТОВ "Левел Трейд" (Постачальник) укладено Договір поставки від 13.03.2017 №17/0301.

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (пшеницю), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного договору.

Виконання умов Договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями про якість борошна і манних круп, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами (т. 3, а.с. 142 - 185).

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на інформацію наявну в ІС "Податковий блок" щодо TOB "Левел Трейд" (код ЄДРПОУ 40384998), яке зареєстровано в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Згідно розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 4 квартал 2016р. - 2 квартал 2017р. кількість працюючих - 2 особи, за 3 квартал 2017р. кількість працюючих 1 особа. Декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року та вересень 2017 року подано, баланси (форма 1) та звіти про фінансові результати (форма 2) за 2016 рік та 1 квартал 2017р., 3 квартал 2017р. подано. Декларації з податку на прибуток за 2016 рік подано, за 2017 рік не подано, основні фонди ТОВ "Левел Трейд" - відсутні.

Крім того, відповідно до БД "Єдиний реєстр податкових накладних" ТОВ "Левел Трейд" (код ЄДРПОУ 40384998) за березень 2017 року та вересень 2017 року сформовано податковий кредит з ПДВ згідно зареєстрованих податкових накладних, та здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Фокус-Плюс" (код за ЄДРПОУ 40778143), ТОВ "Лібор Приват" (код за ЄДРПОУ 40746405), ПП "Максіма-Пром" (код за ЄДРПОУ 40545292), ТОВ "Тресвел" (код за ЄДРПОУ 41006632) та інших постачальників.

Отже, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність (безтоварність) господарських операцій між позивачем і ТОВ "Левел Трейд" виключно на підставі інформації про контрагентів останнього.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання позивачем підприємством податкової вигоди.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява №6689/03) Європейський суд чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Отже, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Враховуючи викладене, висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог закону за наслідком господарських взаємовідносин з ТОВ "Левел Трейд" суд вважає необґрунтованим.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Баришівказернопродукт" і ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", ТОВ "ТП Промпобутсервіс", суд зазначає наступне.

Так, ТОВ "Баришівказернопродукт" (Покупець) укладено з ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" (Постачальник) Договір від 01.09.2016 №2099/08.

Згідно умов Договору Постачальник зобов`язується постачати Покупцю нафтопродукти партіями, а Покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Також ТОВ "Баришівказернопродукт" (Покупець) укладено ТОВ "ТП Промпобутсервіс" (Постачальник) Договір від 17.10.14 б/н.

Згідно умов Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму згідно рахунків фактур.

Предметом поставки є паливо-мастильні матеріали.

Перелік паливно-мастильних матеріалів, що були списані відповідно до відомості форми №24-НП та подорожних листів без надання фіскальних чеків зазначені в Акті перевірки (т. 1, а.с. 84).

Відповідач стверджує про те, що підтвердити факт отримання пального у вказаних підприємством обсягах не можливо, оскільки на письмовий запит від 14.02.2018 до перевірки не надано розрахункових документів, що засвідчують проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

На обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), згідно якої при проведенні безготівкової операції із застосуванням талонів оператор АЗС зобов`язаний проводити розрахункову операцію через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (фіскальний чек), на загальних підставах.

Таким чином, на думку відповідача, документом, що засвідчує фактичне отримання пального є фіскальний чек, а не видаткова накладна.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій визначено як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), в тому числі для реєстрації їх кількості, але не для нарахування податків.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Поряд з тим відповідно до норм Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто продажем товару є не тільки сплата покупцем певної суми коштів, а й приймання-передача товару від продавця у власність покупця (фактичне набуття права власності на товар).

Згідно Закону №265/95-ВР касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару.

Крім того, реалізація пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих комп`ютерно-касових систем, які включені до Держреєстру та відповідають Технічним вимогам до спеціалізованих контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затвердженим протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 №13, і забезпечують відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

Однак згідно п. 12 ст. 9 названого Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Таким чином, реєстратори розрахункових операцій можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємностей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

Такий же висновок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації пального зроблено, зокрема, ДПА України, про що повідомлено у листі від 19.01.2006 №834/7/23-8017.

Враховуючи викладене, у позивача відсутній обов`язок підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності шляхом надання відповідних фіскальних касових чеків, оскільки придбавалось пальне у названих контрагентів шляхом безготівкової передплати оптових партій, що не заперечується контролюючим органом.

Стосовно доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 44. 1, 44.2 с. 44, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження доходів на загальну суму 443 975 грн., суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи дані висновки відповідач посилається на те, що позивачем документально не підтверджено повернення товару від покупців у зв`язку з відмовою останніх від його придбання. Також позивачем не віднесено до складу доходів вартість товарів, вказану у подорожніх листах (т. 1, а.с. 80 - 83).

Так, згідно подорожного листа від 30.12.2015 №073170 (т. 3, а.с. 194) позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ. номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 у м. Чернігів для реалізації борошна.

Борошно було реалізоване фізичним особам за готівку, що підтверджено наступними документами:

- видаткові накладні від 30.12.2015: №РН-0001686 Мельчак П.А, №РН-0001685 від Лазор П.П ОСОБА_4 , №РН-0001684, №РН-0001683 ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 195 - 198),

- прибутковими касовими ордерами від 30.12.2015: №1031 Язова Л.Г. на суму 9 440,00 грн., №1032 Микитенко С.В ОСОБА_4 на суму 9 440,00 грн., №1033 Лазор П.П. на суму 9 440,00 грн., №1034 ОСОБА_7 на суму 9 440,00 грн. (т. 3, а.с. 199 - 202).

Згідно подорожного листа від 29.12.2016 №166407 позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 у м. Київ за запасними частинами, але в подорожньому листі відобразив не вірний маршрут, про що дав письмове пояснення (т. 3, а.с. 203, 204).

Згідно подорожного листа від 01.03.2017 №166456 позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_8 до TOB "АСТРІ" для доставки борошна (т. 3, а.с. 205).

Проте, товар було повернуто відправнику, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.03.2017 №31 та протоколом про невідповідність якості продукції та її повернення від 01.03.2017 (т. 3, а.с. 206, 207).

Згідно подорожного листа від 30.03.2017 №166557 позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 по господарських цілях у с. Білогородка Київської обл. для ремонту дизель-навантажувача, але при заповненні подорожного листа водій допустив помилку, що підтверджується пояснювальною запискою (т. 3, а.с. 208, 209).

Згідно подорожного листа від 11.04.2017 №166581 позивачем направлено автомобіль КАМА353215, держ.номер НОМЕР_2 , водії: ОСОБА_9 ОСОБА_8 , до ТОВ "ПАН ГАРБУЗ" для доставки борошна, про що свідчать наступні документи: товарно-транспортна накладна від 11.04.2017 №50, видаткова накладна №РН-0000277 від 11.04.2017 (т. 3, а.с. 210 - 212).

Згідно подорожного листа від 12.04.2017 №166585 позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 до ФОП Буряка Ф.Ф ОСОБА_4 та ФОП Кузнецової О.Г. для доставки борошна по розрахунку готівкою, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 12.04.2017 №53 та №52 (т. 3, а.с. 213 - 215).

Оскільки автомобіль повернувся в гараж після закінчення робочого дня, приймання готівки та оформлення борошна проведено наступного дня, тобто 13.04.2017, про що свідчать видаткові накладні від 13.04.2017: №РН-000285 (Буряк Ф.Ф.) та №РН-000286 ( ОСОБА_10 О.Г ОСОБА_4 ) (т. 3, а.с. 216, 217).

Згідно подорожного листа від 13.04.2017 №166591 позивачем направлено автомобіль КАМА3 53215, держ.номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_9 до с. Пилипче за зерном. (т. 3, а.с. 218).

Проте, у зв`язку з невідповідністю якості зерна, автомобіль повернувся без вантажу, що підтверджується пояснювальною запискою (т. 3, а.с. 219).

Згідно подорожного листа від 31.05.2017 №166642 позивачем направлено автомобіль ГАЗ 3307, держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_11 , у с. Рогозів для перевезення колінчатого вала автолобіля КАМАЗ, але в подорожньому листі відображено невірний маршрут, про що свідчить відповідний акт (т. 3, а.с. 220, 221).

Згідно подорожного листа від 27.04.2017 №166609 позивачем направлено автомобіль МАЗ 543203, держ.номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_12 до ДП КК "РОШЕН" для доставки борошна, але продукція була повернена у зв`язку з невідповідністю параметрам, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 27.04.2017 №129 і Актом визначення якості показників та цільового призначення сировини від 27.04.2017 (т. 3, а.с. 222 - 224).

У подальшому, цей же автомобіль направлено до ТОВ "МИЗА" у м. Переяслав-Хмельницький, де також був не прийнятий та повернувся у господарство з вантажем, про свідчать товарно-транспортна накладна від 27.04.2017 №127.

Частину цього ж товару (борошна) 28.04.2017 було відвантажено ТОВ "ЯГОТИНХЛІБ" (7,740т), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.04.2017 №129 та видатковою накладною від 28.04.2017 №РН-0000314 (т. 3, а.с. 225 - 227).

З викладеного слідує, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем доходів на загальну суму 443 975 грн. є необґрунтованим.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача усіх необхідних, у т.ч. податкових, бухгалтерських, банківських, документів.

Згідно пп. "а" п. 198.1. ст. 191 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, нормами ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Суд зазначає, що відсутність таких документів у позивача перевіркою не встановлено. Навпаки, на час перевірки були надані податкові накладні, які у повній мірі відповідають вимогам закону.

При цьому, позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податків на час укладання та виконання правочинів, що не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 3 ГК України господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.ст. 626 - 628 ЦК України під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне ж оцінка доцільності укладання того чи іншого правочину перебуває поза компетенцією податкового органу, позаяк стосуються діяльності позивача, як самостійного суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки зазначені договори укладено і виконано, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, вони є дійсними та не були оскаржені у судовому порядку, суд зазначає про відсутність правових підстав вважати їх нікчемними, та, відповідно, збільшувати позивачу грошові зобов`язанні по сплаті податків і застосовувати штрафні санкції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 34 349,15 грн. (платіжне доручення від 18.07.2018 №1891).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 34 349,15 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 28.03.2018 № 0008531402, №0008551402, №0008441402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" (07500, Київська обл., смт Баришівка, вул. Богдана Хмельницького, 135в, код 32445705) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 34349 (тридцять чотири тисячі триста сорок дев`ять) грн. 15 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.