Ухвала

від 27.06.2019 по справі 1.380.2019.003130

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003130

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

27 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Клименко О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.003130 за позовом Фермерського господарства Меринос-Захід до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Меринос-Захід звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн.;

- скасувати повністю припис Головного управління Держпраці у Львівській області про усунення виявлених порушень №ЛВ 1949/1403/АВ/П від 04.04.2019 року.

Ухвалою судді від 26.06.2019 року відкрито загальне підготовче провадження в адміністративній справі з датою підготовчого судового засідання.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн. та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн. (до набрання законної сили судового рішення у справі за позовною заявою Фермерського господарства Меринос-Захід про скасування постанов Головного управління Держпраці у Львівській області;

- зупинити проведення виконавчих дій у провадженнях № 59317989 та 59318309 від 10.06.2019 року.

Подана заява обґрунтована тим, що 03.04.2019 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування Фермерського господарства Меринос-Захід . За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ 1949/1403/АВ від 04.04.2019 року. На підставі висновків вказаного акта інспекційного відвідування Головне управління Держпраці у Львівській області 25.04.2019 року прийняло постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- № ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1, згідно з якою на Фермерське господарство Меринос-Захід за порушення вимог частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці накладено штраф у розмірі 208650,00 грн.;

- № ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2, згідно з якою на Фермерське господарство Меринос-Захід за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу накладено штраф у розмірі 4173,00 грн.

Позивач зазначає, що в даному випадку ефективним захистом його порушених прав є застосування саме такого заходу забезпечення позову як зупинення дії вказаних постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами, оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та/або поновлення його порушених прав та інтересів.

Також позивач інформує, що основним видом його господарської діяльності є вирощення та розведення дрібної рогатої худоби (код КВЕД 01.15 - розведення кіз та овець), а дохід отримується виключно від реалізації вирощених тварин. Разом з тим, процес виробництва (відгодовування) поголів`я тварин для реалізації є тривалим та постійним, в той же час потребує постійної матеріальної підтримки в тому числі і для відвернення непередбачуваних випадків таких як хвороби, затримки постачання продовольства, що передбачає гостру необхідність в фінансових ресурсах.

Позивач вказує, що 21.06.2019 року отримав постанови №59317989 та №59318309 від 10.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження. Відтак, несплачені у добровільному порядку штрафи після спливу місячного строку будуть стягнуті органами державної виконавчої служби у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509.

Отже, внаслідок відкриття виконавчого провадження на все майно позивача, а також на його рахунки накладається арешт, що автоматично призводить до неможливості закупівлі товарів (продуктів харчування для поголів`я тварин), а також продажу тварин та отримання коштів для відгодівлі молодняка.

Крім того, примусове стягнення коштів (штрафів на суму понад 212 тис. гривень) та виконавчого збору (у розмірі 21 тис. гривень) призведе до дефіциту бюджету позивача та неможливості здійснити закупівлю продовольства, необхідного для підтримки поголів`я молодняка.

Таким чином, позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може призвести до непоправних наслідків, таких як повне припинення господарської діяльності фермерського господарства, оскільки усі його ресурси витрачаються на основний вид його діяльності, а саме на догляд та розведення тварин.

Разом з тим позивач наголошує, що обраний ним спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та збалансованості щодо інтересів учасників спірних правовідносин, а його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення рішення у справі.

Із урахуванням наведеного просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.

Згідно з ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Системний аналіз наведених норм вказує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач покликається на те, що невжиття таких заходів, про які він просить у своїй заяві призведе до значних матеріальних витрат та негативних наслідків, і, навіть, прийняття судом рішення на його користь та скасування спірних постанов без застосування заходів забезпечення позову не призведе до відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав та законних інтересів та не відшкодує завданих збитків, зокрема, через специфіку господарської діяльності, що пов`язана з вирощуванням та розведенням дрібної рогатої худоби.

Судом не враховуються обґрунтування забезпечення позову в частині зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн. та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн. (до набрання законної сили судового рішення у справі за позовною заявою Фермерського господарства Меринос-Захід про скасування постанов Головного управління Держпраці у Львівській області) з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 11 цього ж Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Як слідує з матеріалів справи, 10.06.2019 року заступником начальника Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір Світланою Тадеївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59317989 про стягнення з Фермерського господарства Меринос-Захід штрафу в сумі 4173,00 грн. на підставі постанови №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2, виданої 25.04.2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59318309 про стягнення з Фермерського господарства Меринос-Захід штрафу в сумі 208650,00 грн. на підставі постанови №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1, виданої 25.04.2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

З вищенаведеного слідує, що позивачем у добровільному порядку не сплачено суми штрафів, які зазначені у спірних постановах №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року і такі пред`явлені для примусового виконання у відповідний орган державної виконавчої служби та на підставі яких державним виконавцем відкрито виконавчі провадження, відтак ці спірні постанови вступили в дію відповідно до абзацу 5 пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, оскільки пред`явлені до виконання.

Зважаючи на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в частині зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн. та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову в частині зупинення проведення виконавчих дій у провадженнях № 59317989 та 59318309 від 10.06.2019 року, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Суд зазначає, що предметом оскарження в даній справі є постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн., №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн. та припис Головного управління Держпраці у Львівській області про усунення виявлених порушень №ЛВ1949/1403/АВ/П від 04.04.2019 року, а 10.06.2019 року заступником начальника Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір Світланою Тадеївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59317989 про стягнення з Фермерського господарства Меринос-Захід штрафу в сумі 4173,00 грн. на підставі постанови №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2, виданої 25.04.2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59318309 про стягнення з Фермерського господарства Меринос-Захід штрафу в сумі 208650,00 грн. на підставі постанови №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1, виданої 25.04.2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 2 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Пунктом 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на зазначене, та, погоджуючись з доводами позивача, викладеними в заяві про забезпечення позову від 25.06.2019 року щодо настання негативних майнових наслідків для Фермерського господарства Меринос-Захід у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку за оскаржуваними постановами відповідача може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову, тому в даному випадку, належним заходом забезпечення позову буде саме зупинення стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року у розмірі 208650,00 грн. та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року у розмірі 4173,00 грн. до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 1.380.2019.003130, що відповідає вимогам статті 34 Закону України Про виконавче провадження та пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України та виключає можливість будь-яких дій з примусового виконання постанов відповідача.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява позивача підлягає задоволенню частково.

Таким чином, наведені фактичні обставини дають суду підстави для застосування заходу забезпечення позову Фермерського господарства Меринос-Захід у спосіб: зупинення стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство Меринос-Захід у розмірі 208650,00 грн. та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство Меринос-Захід у розмірі 4173,00 грн. до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 1.380.2019.003130.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фермерського господарства Меринос-Захід (код ЄДРПОУ 36918684, 82167, Львівська область, Дрогобицький район, с. Почаєвичі, вул. Михайлівська, 2а) від 25.06.2019 року про забезпечення позову - задоволити частково.

Забезпечити позов Фермерського господарства Меринос-Захід до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов та припису у спосіб:

- зупинення стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-1 від 25.04.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство Меринос-Захід у розмірі 208650,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №59318309 та №ЛВ 1949/1403/АВ/ФС-2 від 25.04.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство Меринос-Захід у розмірі 4173,00 грн. у виконавчому провадженні ВП № 59317989 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 1.380.2019.003130.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Ухвала складена в повному обсязі 27.06.2019 року.

Суддя Клименко О.М.