Постанова

від 26.06.2019 по справі 813/5047/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №813/5047/17

провадження №К/9901/56973/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Хоми О. П., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Старунського Д. М., суддів: Багрія В. М., Рибачука А. І.

І. Суть спору

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області (далі - Регіональний центр) про зобов`язання відповідача укласти контракт від 04 грудня 2017 року з адвокатом ОСОБА_1 та контракт від 04 грудня 2017 року з адвокатом ОСОБА_2 як адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2357 та № 2719, виданих Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 28 листопада 2006 року та 14 листопада 2007 року відповідно, здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність.

2.1. Вказують, що, успішно пройшовши конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної допомоги, позивачі включені до Реєстру адвокатів, які надають таку правову допомогу. Оскільки позивачі є внутрішньо переміщеними особами, тому вони зареєстровані та тимчасово проживають у місті Львові.

2.2. Стверджують, що відповідачу направляли пропозиції укласти контракт про надання ними безоплатної вторинної правової допомоги на території міста Львова, однак Регіональний центр відмовив в їх укладанні.

2.3. Вважаючи відмову в укладенні договорів протиправною та такою, що порушує право позивачів на здійснення незалежної професійної діяльності адвоката, а також носять дискримінаційний характер як до внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з вимогою про зобов`язання укласти контракти з позивачами як адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2357, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 28 листопада 2006 року, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

4. На підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2719, виданого 14 листопада 2007 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_1 також здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

5. 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 Та ОСОБА_2 направили на адресу Регіонального центру лист з пропозицією укладення контракту. Разом з наведеними листами позивачами надіслано також по два примірника контракту.

6. Розглянувши наведені пропозиції, Регіональний центр своїми листами від 12 грудня 2017 року № 583 та № 584 відповідно, відмовив позивачам в укладенні контрактів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в позові відмовлено.

8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до яких належить відповідач, відсутній обов`язок по укладенню договорів з усіма адвокатами, які пройшли конкурсний відбір.

9. Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

10. У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11. В обґрунтування касаційної скарги вказують на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій відповідність позивачів усім вимогам, передбачених Порядом і умовам укладання контрактів з адвокатами, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214, що не заперечувалось відповідачем. Вказують на помилковість висновків судів щодо наявності зв`язку між кошторисом відповідача та порядком укладення контрактів з адвокатами, так само як і щодо наявності повноважень у відповідача стосовно формування потреб у правовій допомозі населенню у відповідній адміністративно-правовій одиниці. Наголошують, що відсутність фактів відмови відповідачем в укладенні контрактів з місцевими адвокатами та обґрунтованості відмови позивачам є свідченням наявності ознак дискримінації позивачів як внутрішньо переміщених осіб.

12. Водночас відповідач у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України "Про безоплатну правову допомогу".

18. Визначення безоплатної вторинної правової допомоги міститься у статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та означає, що вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

19. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

20. Приписами статті 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" обумовлено, що Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.

Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

21. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачені статтею 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та полягають у: 1) прийнятті рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ; 2) забезпеченні складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) забезпеченні участі захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 4) забезпеченні участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 5) забезпеченні здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 6) укладенні контрактів з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі ; 7) укладенні договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); 8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 9) приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; 10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; 11) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; 12) подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; 13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

22. Частиною першою статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" встановлено, що після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.

23. За змістом статті 29 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" фінансування безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України на утримання відповідних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів та інших джерел.

Фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214 затверджено Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі (далі - Порядок і умови № 1214), який, насамперед, визначає відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" механізм укладення центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі.

25. Згідно з пунктом 3 Порядку і умов № 1214 контракти (договори) з адвокатами укладаються з урахуванням принципу незалежності адвокатської діяльності, положень Цивільного кодексу України, Законів України "Про безоплатну правову допомогу", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інших актів законодавства та цих Порядку і умов.

26. В силу пункту 4-1 Порядку і умов № 1214 контракт укладається з адвокатом за умови: обґрунтованої необхідності залучення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги та постійного підвищення якості її надання; відсутності дисциплінарних стягнень в адвоката протягом року; участі адвоката у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, організованих протягом поточного або попереднього бюджетного періоду Координаційним центром з надання правової допомоги або центром (крім адвокатів, з якими контракт укладається вперше); відсутності обґрунтованих скарг на дії адвоката, що надійшли до центру і розглянуті ним відповідно до компетенції протягом року (крім адвокатів, з якими контракт укладається вперше).

27. Згідно з пунктом 5 Порядку і умов № 1214 контракт укладається з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, за формою згідно з додатком 1, який, в свою чергу, містить "Примірний контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі".

VI. Позиція Верховного Суду

28. Аналіз наведених правових норм свідчить, що при укладенні контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі необхідно, насамперед, проходження адвокатом конкурсного відбору та включення його до відповідних реєстрів; дотримання умов, передбачених пунктом 4-1 Порядку і умов № 1214, а також дотримання форми контракту, а саме Примірного контракту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 № 1214.

29. Матеріалами справи підтверджується, що запропоновані позивачами контракти від 04 грудня 2017 року, з якими, на думку позивачів, повинен погодитися і підписати відповідач, не відповідають затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214 Примірному контракту.

30. Твердження позивачів про те, що відмова в укладенні контрактів з ними свідчить про їх дискримінацію як внутрішньо переміщених осіб, не підтверджена жодними належними доказами. Верховний Суд не вбачає порушення прав позивачів, які є адвокатами, на здійснення ними професійної діяльності, оскільки адвокатська діяльність не обмежується наданням адвокатом безоплатної правової допомоги, а є лише одним із видів адвокатської діяльності, до якої адвокат залучається в порядку та умовах, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому спектр видів адвокатської діяльності та можливість здійснення такої індивідуально, в адвокатському бюро чи об`єднанні, визначені вищевказаним Законом, є доволі широкими.

31. Водночас, з урахуванням приписів статті 29 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", слід зазначити, що станом на час звернення позивачів до Регіонального центру, а саме грудень 2017 року, та надання відповідачем відповіді кошторис останнього на 2018 рік прийнято не було, що унеможливлювало збалансувати потреби відповідної адміністративно-територіальної одиниці в наданні такої допомоги із забезпеченням її оплати Регіональним центром, а відтак і укладати контракти.

32. З огляду на положення статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

33. Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

34. При цьому стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

35. Отже, обов`язковою умовою при укладенні договору є згода другої сторони укласти такий договір.

36. Верховний Суд констатує, що між сторонами не досягнуто згоди при укладанні контракту, з підстав невідповідності запропонованих контрактів від 04 грудня 2017 року Примірному контракту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 № 1214, а також відсутності кошторису на оплату адвокатів на 2018 рік.

37. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності умов, за наявності яких укладається відповідний контракт з адвокатом.

38. При цьому слід зазначити, що відмова Регіонального центру в укладенні контракту з позивачами, які є адвокатами, та які включені в Реєстр адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, жодним чином не порушує їхні права на укладення інших контрактів з відповідачем, що відповідатимуть вимогам закону, тобто Примірному контракту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214, а також не порушує їхні права на здійснення ними професійної діяльності, оскільки з приписів статті 25 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" висновується, що адвокатська діяльність не обмежується наданням адвокатом безоплатної правової допомоги, а є лише одним із видів адвокатської діяльності, до якої адвокат залучається в порядку та умовах, встановлених законом.

39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

41. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова