Справа № 352/1259/19
Провадженя № 2-з/352/10/19
УХВАЛА
27 червня 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду м. Івано-Франківськ Гургула В.Б., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 149-150 ЦПК України,-
в с т а н о в и в:
26.06.2019 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Перець Наталія Володимирівна, про визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсним та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.
Також, 26.06.2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 149-150 ЦПК України, в якому вона просила:
-винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій, що пов`язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно Колективного підприємства ЗАВОД НАФТОХІМ , код ЄДРПОУ 19401552;
-винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи Колективного підприємства ЗАВОД НАФТОХІМ , код ЄДРПОУ 19401552, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Своє клопотання обґрунтовувала тим, що вжиття заходів забезпечення позову зумовлене необхідністю збереження та не відчуження до винесення рішення по даній справі майна, а також для забезпечення реального, своєчасного та належного виконання цього рішення у випадку задоволення її позовних вимог.
Учасники справи, в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України , про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, не повідомлялись. Необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для дачі прояснень, у суду не виникало.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти будь-які дії.
Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оскільки позивачкою не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р ., ст. 151-153, 260, 261, 354 ЦПК України , суддя, -
у х в а л и в:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 149-150 ЦПК України.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гургула В.Б.
Суд | Тисменицький районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2019 |
Оприлюднено | 28.06.2019 |
Номер документу | 82686430 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Гургула В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні