Постанова

від 18.06.2019 по справі 522/1501/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №522/1501/19

Апеляційне провадження №22-ц/813/4911/19

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Маслова Р.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інстар-Груп на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 лютого 2019 року у складі судді Єршової Л.С.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк (далі-ТОВ ФК Фінмарк ), товариства з обмеженою відповідальністю Інстар-Груп (далі-ТОВ Інстар-Груп ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Позивач свої вимоги обгрунтувала тим, що 19 вересня 2008 року між нею та ВАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ТОВ ФК Фінмарк , було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав їй кредит у розмірі 195 000 доларів США зі сплатою 11,5% річних на строк до 18 вересня 2028 року.

У той же день між нею та банком укладено договір іпотеки, предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 -

Посилаючись на те, що у січні 2019 року їй стало відомо, що ТОВ ФК Фінмарк 19 липня 2018 року незаконно уклало із ТОВ Інстар-Груп`договір купівлі-продажу її квартири, посвідчений приватним нотаріусом Щелковим Д.М., ОСОБА_2 Г ОСОБА_3 Є. просила задовольнити її позов, зокрема, на підставі ст.ст.203,215 ЦК України.

Разом з позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд заборонити:

- будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири;

-ТОВ Інстар-Груп вчиняти будь-які дії, спрямовані на її виселення та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг, укладання, зміну та розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг до набрання законної сили рішення у цій справі по суті (а.с.3-7,8-10).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 лютого 2019 року заява ОСОБА_1 задоволена частково.

Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за вищевказаною адресою.

В іншій частині заяви відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що на даний час право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано заТОВ Інстар-Груп , між сторонами існує спір щодо захисту права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, а томуневжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а.с.19-21 ).

В апеляційної скарзі ТОВ Інстар-Груп просить ухвалу суду скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про забезпечення позову.

Неправильність судового рішення мотивовано порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема, апелянт, зазначив, що:

- заява про забезпечення позову розглянута у відсутність представника товариства;

- не отримання позивачем повідомлення про укладання правочину не є підставою вважати, що умови договору купівлі-продажу не відповідали вимогам закону, зокрема ст.ст.215,203 ЦК України;

- позивач у спірній квартирі не проживає, тому у відповідача відсутні будь-які порушення чинного законодавств під час укладання договору, вони є добросовісними набувачами вказаної квартири;

- відсутні будь-які докази зі сторони позивачки, які дали б можливість вважати, що не винесення ухвали про забезпечення позову спричинить такі дії, які будуть незворотні і зашкодять правам та інтересам позивача;

- позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а.с.24-26).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши виділенні матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою з`явою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову по суті-це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, та, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 19 липня 2018 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Інстар-груп , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. за р. №493 (а.с.3-7).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №151869170 від 03 січня 2019 року власником спірної квартири є відповідач -ТОВ ІНСТАР-ГРУП (а.с.56-57).

Підставою виникнення права власності у ТОВ ІНСТАР-ГРУП на вказану квартиру зазначений саме спірний договір купівлі-продажу квартири від 19 липня 2018 року.

Відповідно до п.2 зазначеного Договору, вказана квартира відчужена відповідачем ТОВ ФК Фінмарк на підставі іпотечного договору №014/1581/2/23221/1, іпотекодавцем за яким є позивач ОСОБА_1 , яка з ВАТ ЕРСТЕ БАНК уклала кредитний договір 19 вересня 2008 року та отримала кредитні кошти в сумі 195 000 доларів США на строк до 18 вересня 2028 року. 19 вересня 2008 року між позивачем та ВАТ ЕРСТЕ БАНК укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку зазначену квартиру (а.с.32-36,39-46).

З наведеного видно, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема щодо законності укладання договору купівлі-продажу від 19 липня 2018 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Інстар-груп .

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору у даній справі.

Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог ефективний захист поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивачка звернулася до суду.

Посилання у апеляційної скарги щодо необґрунтованості заявником підстав для забезпечення позову, колегія суддів відхиляє та зазначає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову частково, оскільки між сторонами виник майновий спір і заходи забезпечення позову, які просить вжити позивачка, є співмірними із заявленими вимогами, неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду

Доводи апелянта про те, що договір купівлі продажу укладено відповідно до вимог ст.ст.215,203 ЦК України, вони є добросовісними набувачами до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини є предметом розгляду справи по суті, яким суд під час розгляду справи надасть належну правову оцінку.

Посилання заявника про те, що справа розглянута у їх відсутність є необґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України заходи забезпечення позову розглядаються судом у відсутність сторін, без повідомлення учасників справи.

Суд першої інстанції не встановив виняткових випадків, коли надані заявником докази були недостатні для розгляду заяви про забезпечення позову без виклику сторін.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені, оскільки є доводами, що стосуються розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, постановлена з дотриманням вимог процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.368,374,375,383,384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інстар-Груп залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 червня 2019 року.

Головуючий

Судді :