Постанова

від 25.06.2019 по справі 158/1360/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1360/18 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Провадження № 22-ц/802/690/19 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника відповідача Веремчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 березня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування.

Покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, до складу якого увійшли: житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер № НОМЕР_1 , яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0194 га, кадастровий номер № НОМЕР_2 , яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,309 га, що включає в себе: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1678 га, кадастровий номер № НОМЕР_3 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1412 га, кадастровий номер № НОМЕР_4 , розташовані на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га, кадастровий номер № НОМЕР_5 , розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 ; цегляний гараж АДРЕСА_3 ; автомобіль марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2000 року випуску; ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2002 року випуску; автомобіль марки КІА MAGENTIS GE2272, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , 2009 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 5411, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_12 , реєстраційний номер НОМЕР_13 , 1988 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 55111, вантажний самоскид, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_15 , 1989 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 5511, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_17 ,1989 року випуску; автомобіль марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , 2011 року випуску; причіп марки МАЗ 8114, голубого кольору, номер рами НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_21 , 1990 року випуску; грошові кошти у Публічному акціонерному товаристві комерційному банку Приватбанк (далі - ПАТ КБ Приватбанк ) з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_22 згідно договору від 28 травня 2015 року на суму 56 766,18 грн.; грошові кошти у ПАТ КБ Приватбанк з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_23 згідно договору від 28 травня 2015 року на суму 3 107,94 грн.; грошові кошти у ПАТ КБ Приватбанк з нарахованими відсотками на картковому рахунку № НОМЕР_24 на суму 4 593,66 грн.; грошові кошти (кредиторська заборгованість) за контрагентом ФОП ОСОБА_3 згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № І8/02-ПО від 18 лютого 2015 року в сумі 32 452,13 грн.

Позивач вказувала, що прийняла спадщину шляхом поданням заяви в Ківерцівську державну нотаріальну контору. Спадкоємцем майна померлого за законом є також відповідач по справі ОСОБА_2

Зазначала, що при зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У зв`язку з наведеним та з врахуванням збільшених позовних вимог позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину вищезазначеного майна, а також на 1/2 частину грошових заощаджень з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділенні Публічного акціонерного товариства Ощадбанк (далі - ПАТ Ощадбанк ) № 6508 р/р НОМЕР_25 , № 6301/044 р/р НОМЕР_26 , р/р 10982 та р/р НОМЕР_27 .

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майно в порядку спадкування за законом (належному спадкодавцеві) після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- 1/2 частку житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частку земельної ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер № НОМЕР_1 , яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області;

- 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0194 га, кадастровий номер № НОМЕР_2 , яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області;

- 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,309 га, що включає в себе: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1678 га, кадастровий номер № НОМЕР_3 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1412 га, кадастровий номер № НОМЕР_4 , розташовані на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області;

- 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га, кадастровий номер № НОМЕР_5 , розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області;

- 1/2 частку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частку цегляного гаражу АДРЕСА_4 НОМЕР_28 гаражному кооперативі Автомобіліст-2 , що знаходиться по вул. Карпенка АДРЕСА_5 Карого, 15 в м АДРЕСА_6 Луцьку Волинської області;

- 1/2 частку автомобіля марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2000 року випуску;

- 1/2 частку ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2002 року випуску;

- 1/2 частку автомобіля марки КІА MAGENTIS GE2272, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , 2009 року випуску;

- 1/2 частку автомобіля марки КАМАЗ 5411, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_12 , реєстраційний номер НОМЕР_13 , 1988 року випуску;

- 1/2 частку автомобіля марки КАМАЗ 55111, вантажний самоскид, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_15 , 1989 року випуску;

- 1/2 частку автомобіля марки КАМАЗ 5511, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_17 , 1989 року випуску;

- 1/2 частку автомобіля марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , 2011 року випуску;

- 1/2 частку причіпа марки МАЗ 8114, голубого кольору, номер рами НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_21 , 1990 року випуску;

- 1/2 частку грошових коштів у ПАТ КБ Приватбанк з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_22 згідно договору від 28 травня 2015року на суму 56 766,18 грн.;

- 1/2 частку грошових коштів у ПАТ КБ Приватбанк з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_23 згідно договору від 28 травня 2015 року на суму 3 107,94 грн.;

- 1/2 частку грошових коштів у ПАТ КБ Приватбанк з нарахованими відсотками на картковому рахунку № НОМЕР_24 на суму 4 593,66 грн.;

- 1/2 частку грошових коштів (кредиторська заборгованість) за контрагентом ФОП ОСОБА_3 згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № І8/02-ПО від 18 лютого 2015року в сумі 32 452,13 грн.;

- 1/2 частину грошових заощаджень з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділенні ПАТ Ощадбанк № 6508, р/р НОМЕР_25 ;

- 1/2 частину грошових заощаджень з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділенні ПАТ Ощадбанк № 6301/044, р/р НОМЕР_26 ;

- 1/2 частину грошових заощаджень з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділенні ПАТ Ощадбанк р/р НОМЕР_29 ;

- 1/2 частину грошових заощаджень з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділенні ПАТ Ощадбанк , р/р НОМЕР_27 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у даній справі відмовлено.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 048 грн.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просила скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що висновки суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем не надано відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що є підставою пред`явлення вимоги про визнання права на спадщину, а також не надано жодних правовстановлюючих документів, на яке вона просила визнати право власності в порядку спадкування. Крім того, судом не було достовірно встановлено обсяг спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову у даній справі, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , прийняла спадщину шляхом подачі у шестимісячний строк до нотаріальної контори відповідної заяви, однак не може її оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, оскільки вони не відповідають встановленим у справі обставинам та не узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_30 від 31 жовтня 2017 року (а.с.9).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Позивачка ОСОБА_1 , як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_31 від 18 лютого 2016 року та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_32 від 02 серпня 1997 року, є дочкою померлого ОСОБА_3 та відповідно спадкоємцем за законом першої черги (а.с.26-27).

Відповідач ОСОБА_2 також є дочкою померлого та спадкоємцем за законом першої черги, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_33 від 09 квітня 1974 року (а.с.97).

Суд першої інстанції у своїх висновках вказував, що наявність у власності спадкодавця ОСОБА_3 спадкового майна підтверджується витягом з погосподарської книги № 6 за 2015 рік, довідкою для оформлення спадщини №1746 від 23 листопада 2017 року, виданих Жидичинською сільською радою Ківерцівського району Волинської області та матеріалами спадкової справи № 370/2015 рік (а.с.28-30, 92-108). З огляду на те, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації, відсутність належно оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно у спадкодавця унеможливлює позивачу оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Проте такі висновки суду є помилковими та не узгоджуються із встановленими у справі обставинами та нормами матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

Частиною першої статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Частиною першої статті 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У відповідності до частин першої-третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з частиною першою та другою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Ківерцівською державною нотаріальною конторою Волинської області 02 жовтня 2015 року була заведена спадкова справа № 370/2015 (а.с.94). Із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у шестимісячний строк до нотаріальної контори звернулися позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.94 зворот, 95).

За заявою відповідача ОСОБА_2 нотаріусом 03 жовтня 2017 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (а.с.102, 102 зворот, 103).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з даним позовом свої вимоги обґрунтовувала тим, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину спадкового майна, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на це майно, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування у позасудовому порядку.

Однак як слідує із матеріалів спадкової справи, позивач ОСОБА_1 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину із відповідною заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом до нотаріальної контори не зверталась. Спадкова справа не містить відмови нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, натомість матеріали цієї справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 як інший спадкоємець, зверталась до нотаріуса з відповідною заявою та отримала згадані свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ОСОБА_1 не зверталася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину та не отримувала відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину, а тому подання нею до суду даного позову є передчасним.

Частинами першої та другою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем у справі докази, такі як витяг з погосподарської книги № 6 за 2015 рік та довідка для оформлення спадщини № 1746 від 23 листопада 2017 року, видані Жидичинською сільською радою Ківерцівського району Волинської області, які суд помилково вважав достатнім підтвердженням належності спадкодавцю на праві власності майна, переліченого позивачем у прохальній частині позовної заяви та у заяві про збільшення позовних вимог, не є правовстановлюючими документами, які підтверджують належність такого майна спадкодавцю на праві власності.

Отже позивачем, як того вимагають положення статті 81 ЦПК України, не надано належних доказів належності спадкодавцю спадкового майна, право власності на яке позивач просила суд визнати в порядку спадкування та не доведено ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, що свідчить про безпідставність заявленого ОСОБА_1 позову.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване в даній справі рішення про задоволення позову ОСОБА_1 ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні її позову з наведених підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційним судом у даній справі ухвалюється нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому у відповідності до наведених положень ЦПК України з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають до стягнення понесені останньою судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 13 215 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Волинський апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 березня 2019 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 13 215 (тринадцять тисяч двісті п`ятнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: