Ухвала

від 24.06.2019 по справі 183/6107/16

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/733/19 Справа № 183/6107/16 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, одруженого, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 липня 2019 року.

Рішення судуобґрунтовано тим,що 27 березня 2017 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України шляхом направлення повідомлення про підозру за місцем проживання ОСОБА_7 , як передбачено ч. 1 ст. 278 КПК України, крім того ОСОБА_7 пояснив, що його мати у 2017 р. відмовилася від отримання тексту підозри, яку намагався йому вручити слідчий за місцем його проживання, вважаючи, що то були представники кредитної організації.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який свідчить те, що ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за вказаною адресою не проживає і до слідчого не з`являється, його місце знаходження слідству не відомо, у зв`язку з чим 21 квітня 2017 року постановою прокурора Новомосковської місцевої прокурату Дніпропетровської області підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 281 КПК України оголошено у розшук так, як місцезнаходження останнього не відомо, крім того, він обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вказані обставини свідчать про те, що він перебуваючи на свободі, достовірно знаючи про наявність підозри у вчиненні кримінальних правопорушень одне з яких відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, продовжить переховуватися від органів досудового розслідування.

Також суд встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризику ухилення ОСОБА_7 від органів досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не погодилась з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 року та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням його свободи і волі - цілодобовий домашній арешт, за адресою реєстрації та постійного місця мешкання: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що слідчий суддя при обранні міри запобіжного заходу підійшов шаблонно та упереджено, не перевіривши в повній мірі обґрунтування пред`явленої підозри ОСОБА_7 , не взявши до уваги спростування ризиків стороною захисту, абстрактне їх обґрунтування, без належних та достатніх доводів та доказів з боку сторони обвинувачення. Вважає підозру не обгрунтованою та нічим не доказаною.

Вказує, що ризик переховування не відповідає дійсності, адже ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та дійсно фактично проживає за цією ж адресою разом з сім`єю. Має хвору матір, яка мешкає за цією ж адресою тапотребує постійного лікування та контролю, тому фактично ОСОБА_7 не міг на довгий час лишати матір без нагляду. Та крім того, вона повністю знаходиться на його утриманні. Також ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, має відмінні характеризуючі дані, інших підозр не має.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно доч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлений ризик об`єктивно існує і для його запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний за вказаною адресою не проживає і до слідчого не з`являється, його місце знаходження слідству не відомо, у зв`язку з чим 21 квітня 2017 року постановою прокурора Новомосковської місцевої прокурату Дніпропетровської області підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 281 КПК України оголошено у розшук так, як місцезнаходження останнього не відомо, крім того, він обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Посилання ж апелянта на недоведеність провини її підзахисного у скоєнні вищезазначених злочинів, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги захисника в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленому ризику, беручи до уваги тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за них у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3