Рішення

від 19.06.2019 по справі 594/198/19

БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/198/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

представника позивачки-адвоката Денисової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом, у якому просить визнати відповідача, її колишнього чоловіка ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач на даний час зареєстрований у належній їй на праві власності квартирі, однак, без поважних на те причин, не проживає в ньому з січня 2015 року. Факт реєстрації відповідача у належному їй домоволодінні створює перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Денисова Т.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила, що відповідач є колишнім чоловіком позивачки і не проживає у належній позивачці квартирі АДРЕСА_1 з січня 2015 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, викликався шляхом направлення судової повістки разом з копіями документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, яке повернулося за закінченням встановленого строку зберігання.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого представник позивачки не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачкою, суд встановив наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13327867 від 24 січня 2007 року позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на вказану квартиру є договір дарування серія та номер: ВЕВ 109842 за №3173 від 15 серпня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області Пікуль Г.М.

Згідно даних будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є власником квартири на підставі договору дарування від 15 серпня 2006 року, серії ВЕВ №109842 і, окрім неї, в даній квартирі прописаний також відповідач ОСОБА_2 з 07 травня 2003 року.

18 жовтня 2017 року рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області 19 вересня 2002 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.321 ЦК України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів його сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника житлового будинку (квартири), що проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим житлом.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За даними довідок Борщівської міської ради від 12 лютого 2019 року №324 та акту обстеження житлово-побутових умов проживання проведеного комісією Борщівської міської ради 11 лютого 2019 року, колишній чоловік ОСОБА_1 - відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , однак не проживає по місцю реєстрації з 2015 року.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що проживає у зареєстрованому шлюбі з батьком позивачки біля сімнадцяти років і їй відомо, що відповідач останніх чотири роки їздить на роботу у Францію. Останній раз був в Україні півтора року тому.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що позивачка є її племінницею і коли вона приходила її відвідати, то відповідача ніколи не було за місцем проживання позивачки. Відповідач на даний час проживає з іншою жінкою. протягом останніх трьох років вона не бачила відповідача.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву проти позову не подав.

У судовому засіданні не здобуто доказів, які давали б суду підстави вважати поважними причини відсутності відповідача ОСОБА_2 за місцем постійного проживання у квартирі АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач ОСОБА_2 відсутній по місцю постійного проживання понад один рік без поважних причин, а тому позов підлягає до задоволення і відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 , що належить позивачці ОСОБА_1

З відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає до стягнення понесені позивачкою судові витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

На підставі ст.41 Конституції України, ч.1 ст.317, ст.319, 321, 383, ч.1 ст.391, ч.2 ст.405 ЦК України, ч.4 ст.64, ч.ч.1,4 ст. 156 ЖК УРСР та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279,280, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , понесені судові витрати по справі в сумі 768,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Повне рішення складено 27 червня 2019 року.

Головуючий