Рішення

від 19.06.2019 по справі 927/149/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/149/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/149/19

за позовом: Концерну Військторгсервіс

вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України

проспект Повітрофлотський, будинок 6, м. Київ, 03168

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни

вул. Садова АДРЕСА_1 , Чернігівська область

про визнання недійсним договору оренди

За участю представників сторін:

від позивача: 28.05.2019 та 10.06.2019 - Козоріз А.С. адвокат, ордер серія КС №331789 від 27.05.2019, 19.06.2019 - не прибув

від відповідача-1: Нагорна Я.І., головний спеціаліст відділу юридичної роботи, документообігу та ЗМІ, довіреність №3 від 15.05.2019

від відповідача-2: Борода А.В. адвокат, ордер серія ЧН №053787 від 23.04.2019

від третьої особи: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Концерном Військторгсервіс подано позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Вікторівни про визнання недійсним договору від 23.08.2018 №98-18 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною про передачу в оренду нерухомого державного майна - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул.Танкистів, 8.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір №98-18 від 23.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною укладений з порушенням вимог законодавства України та крім того, орендна плата, яка визначена в договорі є такою, яка завдає збитки державі. Позивач стверджує, що ним було відмовлено у підписанні спірного договору, та незважаючи на те, що органом уповноваженим управляти державним майном було офіційно зазначено, що дане нерухоме майно виключене зі списку об`єктів, що підлягають до здачі в оренду, договір №98-18 від 23.08.2018 був підписаний лише Регіональним відділенням Фонду державного майна по Чернігівській області (далі - Фонд) та ФОП Барбаш Н.В. без погодження з балансоутримувачем. Позивач наголошує, що Акт приймання-передачі нерухомого державного майна від 23.08.2018 також був підписаний лише Фондом та ФОП Барбаш Н.В. без погодження з балансоутримувачем. Фондом були порушені вимоги Цивільного кодексу України, оскільки акт приймання-передачі майна та договір були підписані без балансоутримувача спірного орендованого майна - позивача. Концерн вважає, що всупереч позиції Концерну та органу уповноваженому управляти державним майном, яким неодноразово було повідомлено Фонд про те, що зазначене нерухоме майно не включено до переліку державного майна, а тому не може розглядатися, як потенційний об`єкт оренди, Фондом було свідомо проігноровані вимоги та всупереч вимогам законодавства України укладено договір оренди нерухомого державного майна з ФОП Барбаш Н.В. Позивач посилається на порушення Фондом ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а саме, не було дотримано процедури проведення конкурсу та укладення договору, в частині дотримання строків.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2019 після усунення позивачем недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2019. Вказаною ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати суду) відзив на позовну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400043175906), ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.03.2019 відповідач-1 отримав 14.03.2019, тому строк для подання відповідачем-1 відзиву на позовну заяву до 29.03.2019. Відзив на позовну заяву з додатками за вих №10.09.00938 від 26.03.2019 відповідачем-1 подано 09.04.2019 через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) з доказами його направлення іншим учасникам справи 08.04.2019, тобто з пропуском строку встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у відзиві. Від відповідача-1 заяви про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2019 відкладено підготовче засідання на 23.04.2019. Крім того, вказаною ухвалою, за клопотанням позивача, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України.

В підготовче засідання 23.04.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідачів. Уповноважений представник третьої особи в підготовче засідання 23.04.2019 не прибув.

23.04.2019 від відповідача-2 надійшов відзив від 22.04.2019 на позовну заяву, в якому відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що як цього вимагає Закон України Про оренду державного та комунального майна , була проведена оцінка спірного майна, з якої і обраховувалася щомісячна орендна плата. Орендна плата, яка була визначена за попереднім договором до даного оспорюваного договору не має жодного відношення, оскільки стосується інших правовідносин. За таких обставин, відповідач-2 вважає, що Фондом державного майна не порушено норми Закону України Про оренду державного та комунального майна при передачі об`єкта нерухомості в оренду, як і не завдано жодних збитків державі. Відповідач-2 стверджує, що навіть якщо і встановити будь-яке порушення процедури проведення конкурсу та укладення договору, в частині дотримання термінів, про що зазначає позивач як на підставу визнання договору недійсним, такої підстави для визнання його недійсним законодавство не встановлює, оскільки позивач посилається на ст.215 Цивільного кодексу України про визнання правочину нікчемним в силу нанесенню збитків державі, а не про його оспорюваність.

Окрім того, представником відповідача-2 подано письмове клопотання від 23.04.2019 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву з наведенням обґрунтування.

Оскільки поновлено може бути лише строк встановлений законом, суд в підготовчому засіданні 23.04.2019 дійшов висновку, що заява відповідача-2 про поновлення строку на подання відзиву задоволенню не підлягає, зважаючи на встановлення відповідачу строку для подання відзиву судом. Проте, з метою забезпечення реалізації права відповідача-2 на подання відзиву, повного та всебічного дослідження всіх обставин по даній справі, забезпечення принципу змагальності визначеного ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд у підготовчому засіданні постановив продовжити відповідачу-2 строк для подання відзиву за власною ініціативою, подані документи долучив до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 23.04.2019 відповідно до ч. 2 ст.183 Господарського процесуального кодексу України суд не виходячи до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 07.05.2019, задовольнивши усне клопотання представника позивача.

24.04.2019 від відповідача-1 надійшло клопотання №10.09.01322 від 24.04.2019 про перенесення дати слухання.

В судовому засіданні 07.05.2019, суд постановив відхилити клопотання відповідача-1 про перенесення дати розгляду справи судом, оскільки відповідач-1 не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України чи свого керівника, доказів неможливості направлення іншого представника відповідача-1 чи неможливості прибуття керівника в судове засідання відповідачем-1 не надано.

24.04.2019 відповідачем-1 через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано заяву №10-09-01318 від 24.04.2019 про поновлення процесуального строку та залучення документів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 07.05.2019, суд, відповідно до ст.80, ст.119 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи необхідність повного та всебічного дослідження обставин справи, постановив задовольнити клопотання відповідача-1 про поновлення процесуального строку та залучення документів до матеріалів справи. Суд залучив заяву відповідача-1 №10-09-01318 від 24.04.2019 з доданими документами до матеріалів справи. 24.04.2019 відповідачем-1 подані письмові пояснення №10-09-01323 від 24.04.2019 по справі. В поданих поясненнях відповідач-1 зазначає, що листом від 12.03.2018 №503/9/1940 Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України надало дозвіл на передачу майна в оренду. Також від балансоутримувача - Філії Військторг Концерну Військторгсервіс листом від 11.01.2018 №8 було отримано погодження на укладення договору оренди з ФОП Барабаш Н.В. та пакет документів для проведення незалежної оцінки майна. Відповідач-1 стверджує, що Інформація про намір передати зазначене державне майно в оренду відповідно процедури була направлена листом від 04.04.2018 №01-04-01153 для публікації в газеті Відомості приватизації , оприлюднена у №31(1155) від 16.04.2018. Проте, 10.04.2018 до регіонального відділення надійшов лист Головного управління майна та ресурсів за №503/9/2629 від 29.03.2018 з пропозицією припинити пошук орендарів та виключення приміщень з переліку потенційних об`єктів оренди. Відповідач-1 посилається на те, що оскільки Закон України Про оренду державного та комунального майна не передбачає відкликання органом управління дозволу на передачу майна в оренду чи припинення пошуку потенційний орендарів після оприлюднення у ЗМІ інформації про намір передати державне майно в оренду, то за відсутності підстав для припинення, процедура передачі майна в оренду була продовжена. В поданих поясненнях відповідач-1 вважає, що твердження позивача, що він повинен був підписувати Акт-приймання передачі та погоджувати передачу зазначеного майна є безпідставним. Відповідач-1 наголошує, що переліки про потенційні об`єкти оренди є засобом моніторингу потенційних об`єктів оренди, що є правом органів управління (з метою залучення додаткових коштів), а не обов`язком Регіонального відділення Фонду державного майна України здавати в оренду лише ті об`єкти, які є включені до даного переліку.

02.05.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області від третьої особи надійшли пояснення від 26.04.2019. В поданих поясненнях третя особа просить визнати недійсним спірний договір оренди та зазначає, що всупереч вимогам ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , знаючи про те, що Орган уповноважений управляти державним майном та Балансоутримувач не погоджуються на укладання договору оренди на визначене в договорі нерухоме майно, Фондом та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною 23.08.2018 року було підписано договір оренди № 98-18 державного нерухомого майна - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі загальною площею 258,54 кв.м, розташованого за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8. Третя особа вважає, що спірний договір був укладений з порушенням вимог законодавства України та крім того, оренда плата, яка визначена у договорі, завдає збитки державі, адже, порівняно з договором оренди, який ФОП ОСОБА_2 В. заключила 25.04.2017, оренда плата становила 13000,00 грн, а відповідно до договору оренди від 23.08.2018 року орендна плата становить 2836,05 грн. Крім того, третя особа наголошує на тому, що оскільки Концерном було відмолено у підписанні вказаного договору, та не зважаючи на те, що Органом уповноваженим управляти державним майном було офіційно зазначено, що дане нерухоме майно виключене зі списку об`єктів, що підлягають до здачі в оренду, вказаний договір був підписаний лише між регіональним відділенням та ФОП Барабаш Н.В. без погодження з Балансоутримувачем.

В підготовчому засіданні 07.05.2019 не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 20.05.2019.

Ухвала виклик від 07.05.2019 направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією.

08.05.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява №б/н від 03.05.2019 про уточнення та доповнення підстав до позовних вимог. В поданій заяві позивач зазначає, що при подачі позову ним не зазначено конкретно, яка ж саме частина ст.203 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним, та просить суд визнати спірний договір недійсним на підставі п.2 ст.203 та п.3 ст.215 ЦК України. При цьому позивач зазначає, що по-перше, отримавши лист від Головного управління майна та ресурсів від 12.03.2018 року №503/9/1940, який є Органом уповноваженим управляти державним майном, щодо припинення пошуку потенційних орендарів для передач в оренду зазначеного в позові нерухомого майна, РВ ФДМ України до моменту укладання з ФОП Барбаш Н.В. договору оренди повинно було, керуючись вимогами п. 4 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна відмовити в укладанні зазначеного договору оренди. Отже, з огляду на відмову Органу уповноваженого управляти державним майном на передачу спірного нерухомого майна в оренду, РВ ДФМ України не мало необхідний обсяг прав на передачу державного нерухомого майна в оренду. По-друге, РВ ФДМ України не перевірило повноваження особи, яка надавала згоду на укладання договору оренди від Балансоутримувача та направляла необхідний пакет документів для укладання зазначеного договору. По-третє, при укладанні спірного договору оренди РВ ФДМ України була порушена процедура укладання договору оренди, яка передбачена вимогам Закону України Про оренду державного та комунального майна , а саме, що стосується термінів при яких проводиться процедура укладання договору та його підписання з переможцем.

Проаналізувавши зміст поданої заяви, та з огляду на те, що заява позивача про уточнення та доповнення підстав позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, враховуючи що зазначена заява не змінює первісно заявлені підстави позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, а фактично їх доповнює новими обставинами та посиланнями на норми права при збереженні первісних обставин, суд дійшов висновку прийняти її, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви позивача від 03.05.2019 про уточнення та доповнення підстав позовних вимог.

08.05.2019 від позивача надійшла відповідь №б/н від 03.05.2019 на відзив РВ ФДМ України по Чернігівській області. В поданій відповіді позивач вказує, що балансоутримувач філія Військторг Концерну Військторгсервіс листом від 11.01.2018 року № 8 надала своє погодження на укладання договору оренди з ФОП Барбаш Н.В. та пакет документів для проведення незалежної оцінки майна. Разом з тим, РВ ФДМ України по Чернігівській області не перевірило повноваження особи від філії Військторг , а саме те, чи мала право зазначена особа надавати відповідні погодження на укладання договору оренди. Позивач звертає увагу, що довіреність видана ТВО начальнику філії Військторг Концерну Військторгсервіс 12.01.2018, а погодження на укладення договору оренди з ФОП Барбаш Н.В. було надане 11.01.2018, що в свою чергу свідчить про те, що станом на 11.01.2018 року Панченко Т.В. не мала повноважень для надання погодження на укладання договору оренди, більш того, такі повноваження не передбачені у виданій їй довіреності.

08.05.2019 від позивача надійшла відповідь №б/н від 03.05.2019 на відзив ФОП Барбаш Н.В. В поданій відповіді на відзив позивач не погоджується із твердженнями відповідача-2 та наводить відповідні пояснення. Позивач вказує, що до надання Органом уповноваженим управляти державним майном 12.03.2018 погодження на передачу в оренду спірного майна, листом від 08.02.2018 №02/247 Концерн Військторгсервіс звернувся до начальника РВ ФДМ України по Чернігівській області, в якому зазначив, що Концерну стала відома інформація, що ФОП Барбаш Н. ОСОБА_3 . відмовилася від подальшого використання майна, яке розташоване за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Чернігівське, вул. Танкістів, 8 та повертає його балансоутримувачу. Так, враховуючи вимоги керівництва Міністерства оборони України, Головного управління майна та ресурсів щодо відновлення функцій з надання Концерном та його відокремленими структурними підрозділами послуг з лазнево-прального, торговельно-побутового забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, зазначив, що зазначене майно планується використовувати в господарській діяльності Філії. Крім того, зауважив, що згідно останнього (уточненого) Переліку державного нерухомого майна, яке обліковуються на балансі Концерну та може розглядатися як потенційні об`єкти оренди, зазначену будівлю до цього Переліку включено не було, у зв`язку з чим Концерн просив не розглядати зазначене нерухоме майно, як потенційний об`єкт оренди. Позивач наголошує на відсутності станом на 11.01.2018 у Панченко Т.В. повноважень для надання погодження га укладення договору оренди і такі повноваження не передбачені у виданій їй довіреності.

15.05.2019 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив №10-09-01498 від 15.05.2019. В поданих запереченнях відповідач-1 наголошує, що відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Тобто, погодження передачі в оренду майна з балансоутримувачем взагалі не передбачено Законом.

16.05.2019 від відповдача-2 надійшли заперечення від 15.05.2019 на відповідь позивача, в яких, зокрема, зазначено, що відсутність даного майна в Переліках пояснюється тим, що даних перелікам міститься інформація про потенційні об`єкти, а спірне майно було вже в оренді, після припинення якої відразу було подано заяву про намір на укладення нового договору оренди. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019.

В судове засідання 28.05.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідачів.

27.05.2019 до початку розгляду справи по суті від позивача надійшло клопотання №б/н від 22.05.2019 про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзивів сторонам по справі, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 28.05.2019 з розгляду справи по суті, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст.216 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.06.2019, про що представники позивача та відповідачів повідомлені під розписки.

Ухвала повідомлення від 28.05.2019 направлена третій особі рекомендованою кореспонденцією.

В судове засідання з розгляду справи по суті 10.06.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідачів.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400044245924, проте уповноваженого представника в судове засідання не направила.

В судовому засіданні 10.06.2019 суд відповідно до ст.216 Господарського процесуального кодексу України не виходячи до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.06.2019, про що представники позивача та відповідачів повідомлені під розписки. Ухвала повідомлення від 10.06.2019 направлена третій особі рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання з розгляду справи по суті 19.06.2019 прибули уповноважені представники позивача та відповідачів.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400044218536, проте уповноваженого представника в судове засідання не направила.

19.06.2019 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 18.06.2019 про розгляд справи без участі позивача. В поданому клопотанні позивач просить розглянути справу без присутності представника позивача та підтримує позовні вимоги.

Подане клопотання не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ч.8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки клопотання позивача не містить електронним цифровим підписом, а тому не належать до офіційних документів, оригіналу вказаного клопотання у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходило, а тому суд залишив його без розгляду.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, неявка в судове засідання 19.06.2019 повноважних представників позивача та третьої особи не є перешкодою для розгляду справи за відсутності таких учасників.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи які були присутні під час розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора економіки і здійснюють свою діяльність, зокрема, на основі права господарського відання. Згідно з вимогами ст.74 цього ж Кодексу майно державного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Частиною 1 ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності суб`єктами управління об`єктами державної власності, зокрема, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України.

У ч.2 ст.5-2 вказаного вище Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

У п.1.1 Статуту Концерну Військторгсервіс (далі - Статут), затвердженого Міністром оборони України 15.11.2018, визначено, що Концерн Військторгсервіс (далі - Концерн) є державним господарським об`єднанням, заснованим на державній власності у формі концерну, Концерн належить до сфери управління Міністерства оборони України (далі - уповноважений орган управління).

Майно Концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Реалізуючи право господарського відання Концерн володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї діяльності на свій розсуд і в порядку, що не суперечить чинному законодавству України (п.4.2. Статуту).

Відповідно до п.5.1. Статуту Концерн має право в установленому порядку від свого імені укладати договори (угоди), вчиняти інші правочини, набувати майнових та немайнових прав, виконувати зобов`язання, бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до законодавства.

Концерн має право передавати під заставу майнові об`єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць, підрозділів, філій, цехів, нерухоме майно, а також інше індивідуально визначене майно (устаткування, транспорті засоби, інвентар та інші матеріальні цінності , які йому належать) згідно з вимогами чинного законодавства України за попередньою згодою уповноваженого органу управління.

Як вбачається з Положення про філію Військторг Концерну Військторгсервіс , затвердженого наказом ТВО Генерального директора Концерну Військторгсервіс №82 від 03.07.2017 (далі - Положення), філія є відокремленим структурним підрозділом Концерну Військторгсервіс , створеним відповідно до наказу генерального директора Концерну Військторгсервіс (п. 1.4 Положення).

Пунктом 2.2 Положення визначено, що предметом діяльності філії є здійснення господарської діяльності від імені та в інтересах засновника.

Згідно з п. 3.1, 3.3, 3.6 Положення філія використовує надане засновником майно для здійснення господарської діяльності. Обсяг майнових правомочностей Філії визначаються засновником. Майно філії є державною власністю та складовою частиною майна засновника. Філія користується та розпоряджається майном в межах повноважень наданих цим положенням та окремими дорученнями засновника. Відчуження та передача в оренду закріпленого за філією, а також придбання та одержання в оренду основних засобів, здійснюється згідно вимог законодавства України.

Відповідно до наказу Міністра оборони України №122 від 05.04.2007 Про реорганізацію державного підприємства Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України припинено діяльність державного підприємства Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України, ідентифікаційний код 14302785, реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну Військторгсервіс та визначено Концерн Військторгсервіс правонаступником усіх майнових прав та обов`язків державного підприємства Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України .

Як вбачається з передавального акта прийому-передачі основних фондів від державного підприємства Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України до Концерну Військторгсервіс в особі Деснянської філії Концерну Військторгсервіс , затвердженого 12.05.2008, державне підприємство Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України передало 1 листопада 2007, а Концерн Військторгсервіс в особі Деснянської філії Концерну Військторгсервіс прийняв основні фонди, зокрема, магазин №10 Овочі смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8, площею 610 кв.м., залишковою вартістю 785408,00грн.

Згідно з наказом Генерального директора концерну Військторгсервіс №57 від 20.05.2013 Щодо зміни назви Деснянської філії Концерну Військторгсервіс та затвердження її Положення змінено назву Деснянської філії Концерну Військторгсервіс на назву філія Військторг Концерну Військторгсервіс .

Як вбачається з довідки №20 від 30.01.2019 філії Військторг Концерну Військторгсервіс , копія якої додана позивачем до матеріалів справи, на балансі філії Військторг обліковується будівля магазину №10 Овочі , що розташована за адресою: 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Гончарівське, вул. Танкистів 8. Залишкова вартість станом на 01.01.19 - 668114,01 грн, знос на 01.01.2019 - 131385,99 грн.

Відповідно інформаційної довідки №156273772 від 14.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна магазин №10 Овочі А-1, овочесховище Б-1, навіс б-1, загальна площа 529,9 кв.м, реєстраційний номер майна - 30345533, належить на праві державної власності Державі Україна в особі концерну Військторгсервіс з правом господарського відання, форма власності державна, частка 1/1, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 07.05.2010, свідоцтво про право власності, САС 794576 від 07.05.2010 Гончарівська селищна рада.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна на запит Концерну Військторгсервіс , в реєстрі значиться: суб`єкт управління, який здійснює управління майном - Міністерство оборони України, реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286, магазин №10 Овочі , літ.А-1, Чернігівська область, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8, 529,9 кв.м.

Матеріали справи свідчать, що 25.04.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною (орендар) було укладено договір оренди №55-17 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв.м розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8, що перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс (балансоутримувач), вартість якої визначена згідно з висновком про вартість на31.12.2016 і становить за незалежною оцінкою 297593,16 грн (п. 1.1 договору).

У п. 3.1 договору від 25.04.2017 №55-17 вказано, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2017 року 13000,00 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору від 25.04.2017 №55-17 його укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 25.04.2017 по 23.04.2020 включно.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору від 25.04.2017 №55-17 ).

Згідно з п. 10.6 договору від 25.04.2017 №55-17 чинність цього договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - загибелі орендованого Майна; -достроково за взаємною, згодою сторін або за рішенням суду; - у разі смерті Орендаря.

Договір погоджено з балансоутримувачем, про що свідчить підпис в.о. начальника філії Військторг Концерну Військторгсервіс Панченко Т.В.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 25.04.2017, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв. м, розташованої за адресою: Чернігівська обл. Чернігівський р-н, смт. Гончарівське, вул, Танкістів, 8, що перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс , вартість якої визначена згідно з висновком про вартість на 31.12.2016 і становить за незалежною оцінкою 297593,16 грн. Акт погоджено з балансоутримувачем про що свідчить підпис в.о. начальника філії Військторг Концерну Військторгсервіс Панченко Т.В.

У договорі про розірвання договору оренди від 25.04.2017 №55-17 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 02.01.2018, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівський області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Вікторівною вказано, що враховуючи заяву орендаря б/н від 22.12.2017 щодо розірвання договору оренди від 25.04.2017 №55-17 нерухомого державного майна - нежитлових приміщень будівлі магазину №10 Овочі загальною площею 258,54 кв. м, що розташована за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8, та перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс , у відповідності до наказу регіонального відділення від 26.12.2017 №759, домовились про розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін з дати звільнення-об`єкта оренди та підписання акта приймання-передачі орендованого майна Орендарем та Баланооутримувачем.

Як свідчать матеріали справи, 02.01.2018 між фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною (орендар) та балансоутримувачем - філією Військторг Концерну Військторгсервіс підписано акт приймання-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8.

26.12.2017 ФОП Барбаш Н.В. звернулась до РВ ФДМУ з заявою, в якій просила надати в оренду нерухоме державне майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі , площею 258,54 кв.м, що знаходяться на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс , розташованих за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8 терміном на 2 роки 364 дні для використання: 56,9кв.м - для здійснення торгівлі непродовольчими товарами та товарами підакцизної групи; 123,84 кв.м - для здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи; 77,8 кв.м - для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

28.12.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до Міністерства оборони України з листом від 28.12.2017 №07-04-04468, в якому повідомлено по звернення ФОП Барбаш Н.В. із заявою щодо надання в оренду нерухомого державного майна - нежитлових приміщень будівлі магазину №10, загальною площею 258,54кв.м, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8 та перебуває на балансі філії Військторг Концерну Військторгсервіс , терміном на 2 роки 364 дні для наступного використання: 56,9кв.м - для здійснення торгівлі непродовольчими товарами та товарами підакцизної групи; 123,84 кв.м - для здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи; 77,8 кв.м - для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. У даному зверненні вказано, що Регіональне відділення Фонду державного майна України направляє матеріали щодо оренди вищезазначеного нерухомого майна, надані відповідно до Переліку, затвердженого наказом ФДМУ від 15.02.2013 №201, і просить надіслати висновки щодо умов договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди у визначений законодавством термін. У листі також повідомлено Міністерство оборони України про те, що відсутність відповіді у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання листа регіонального відділення розглядатиметься як згода на укладення договору оренди зазначеного нерухомого майна. До листа додано копію заяви щодо оренди, проект договору оренди нерухомого державного майна та копія паспорту.

Як вбачається зі змісту листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 28.12.2017 №11-04-04469 адресованого філії Військторг Концерну Військторгсервіс , в ньому повідомляється про те, що до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулась ФОП Барбаш Наталія Вікторівна із заявою щодо надання в оренду нерухомого державного майна - нежитлових приміщень будівлі магазину №10 Овочі загальною площею 258,54 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8, та перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс , терміном на 2 роки 364 дні, для наступного використання: 56,9 кв. м - для здійснення торгівлі непродовольчими товарами та товарами підакцизної групи; 123,84 кв. м - для здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи; 77,8 кв. м - для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. У зазначеному листі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, посилаючись на ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , просить надати ряд документів необхідних для здійснення незалежної оцінки майна.

Відповідачем-1 подано до матеріалів справи копію листа №03/2776 від 29.12.2017 Концерна Військторгсервіс за підписом ТВО Генерального директора Концерну Військторгсервіс О.Ю.Строков, у якому надано дозвіл на підписання договорів оренди, укладених через РВ ФДМУ, та зазначено, що керівництво Концерну не заперечує про підписання тимчасово виконуючого обов`язки начальника філії Військторг Концерну Військторгсервіс Панченко Т.В. договорів оренди державного нерухомого майна, які укладені Регіональним відділенням фонду державного майна України по Чернігівській області, в якості Балансоутримувача.

Як вбачається із змісту листа №8 від 11.01.2018 Філії Військторг Концерну Військторгсервіс , наданого у відповідь на лист №11.04.04469 від 28.12.2017 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, філія не заперечує щодо передачі в оренду та надає пакет документів для укладення договору оренди нерухомого державного майна. Лист отримано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області 01.02.2018, про що свідчить відповідна відмітка відповідача-1 за №11/00316.

Відповідно до довідки Філії Військторг Концерну Військторгсервіс №9 від 11.01.2018 за підписом ТВО начальника філії Т.В.Панченко та ТВО головного бухгалтера Т.М.Мотєва, спірне майно філією Військторг Концерну Військторгсервіс не використовується для власних потреб, не є об`єктом культурної спадщини, не містить державну таємницю, не є предметом судового спору, не перебуває, в податковій заставі та може бути передане в оренду. Філія не заперечує щодо передачі в оренду зазначеного майна ФОП Барбаш Наталії Вікторівні.

При цьому листом №02/247 від 08.02.2018 Концерн Військторгсервіс повідомив регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, що згідно останнього (уточненого) Переліку державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Концерну та може розглядатися як потенційні об`єкти оренди, зазначену будівлю (будівлю магазину №10 Овочі , Чернігівська область, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8) до нього не включено. У зв`язку з чим, просить не розглядати вищевказану будівлю як потенційний об`єкт оренди та виключити з Переліку.

Відповідно до листа Міністерства оборони України №503/9/1940 від 12.03.2018, адресованого Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області на лист №07-04-04468 від 28.12.2017, воно повідомило, що зазначене майно (нежитлове приміщення будівлі магазину №10 Овочі загальною площею 258,54кв.м) не підпадає під категорію заборони, визначені у частині другій статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна та не передано в оренду іншим юридичним або фізичним особам. Міністерство оборони України не заперечує проти укладення договору оренди нерухомого державного майна з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами та товарами підакцизної групи (56,9 кв.м), здійснення торгівлі продовольчими товарами , крім товарів підакцизної групи (123,84 кв.м), розміщення кафе, яке здійснює продаж товарів підакцизної групи (77,8 кв.м) терміном на 2 роки 364 дні. Вказаний лист підписано начальником Головного управління майна та ресурсів полковником О.Б.Бікчантаєв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 22.01.2018 №220/34/д).

В подальшому, листом №02/654 від 26.03.2018 Концерн Військторгсервіс просив начальника Головного управління майна та ресурсів надіслати відповідного листа до РВ ФДМУ з повідомленням, що вищевказана будівля не розглядається як потенційний об`єкт оренди та має бути виключена з Переліку, оскільки не дивлячись на те, що Концерном було надіслано відповідного листа до РВ ФДМУ, вони продовжують пошук орендарів на вказану будівлю.

Як вбачається з листа начальника Головного управління майна та ресурсів від 29.03.2018 №503/9/2629 адресованого відповідачу-1, враховуючи звернення Концерну Військторгсервіс про намір використовувати спірне майно у власній господарській діяльності, запропоновано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області припинити пошук орендарів та виключити нежитлові приміщення загальною площею 258,54 кв.м, в будівлі магазину АДРЕСА_2 10 Овочі , яка розташована за адресою: Чернігівська область, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8 з Переліку потенційних об`єктів оренди.

Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами, що 16.04.2018 в газеті Відомості приватизації №31 (1155) розміщено оголошення орендодавця - РВ ФДМУ по Чернігівській області про намір передати в оренду об`єкт державного майна, щодо якого надійшла заява - нежитлові приміщення магазину №10 Овочі , місцезнаходження Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8, загальною вартістю 324536,61 грн максимально можливий строк оренди - 2 роки 364 дні.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 25.04.2018 №07.004.01398, адресованого Міністерству оборони України, повідомляється, що до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулась ФОП Барбаш Н.В. із заявою від 26.12.2017 щодо надання в оренду спірного нерухомого державного майна для здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи та для розміщення кафе, яке здійснює продаж товарів підакцизної групи. Регіональне відділення ФДМ України по Чернігівській області направило матеріали щодо оренди вищезазначеного нерухомого майна до органу, уповноваженого управляти зазначеним майном - Міністерства оборони України, і просило надіслати висновки щодо умов договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Листом від 12.03.2018 №503/9/1940 Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України надало дозвіл на передачу майна в оренду. Окрім того, балансоутримувач - Філії Військторг Концерну Військторгсервіс листом від 11.01.2018 №8 отримано погодження на укладення договору оренди з ФОП Барбаш Н.В. та пакет документів для проведення незалежної оцінки майна. Інформація про намір передати зазначене державне майно в оренду відповідно процедури була направлена листом від 04.04.2018 №01-04-01153 для публікації в газеті Відомості приватизації , оприлюднена у №13 (1155) від 16.04.2018. Проте, 10.04.2018 до Регіонального відділення надійшов лист Головного управління майна та ресурсів за №503/9/2629 від 29.03.2018 з пропозицією припинити пошук орендарів та виключення приміщень з переліку потенційних об`єктів оренди. Регіональне відділення ФДМУ також повідомило Міністерство оборони України, що Закон України Про оренду державного та комунального майна , зокрема ст.9, не передбачає відкликання органом управління свого дозволу на передачу майна в оренду чи припинення пошуку потенційних орендарів після оприлюднення у ЗМІ інформації про намір передати державне майно в оренду.

Як свідчать матеріали справи та твердження відповідачів, а позивач не спростовує належними і допустимими доказами, що протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення в газеті Відомості приватизації про намір передати нежитлові приміщення магазину №10 Овочі , місцезнаходження Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкистів, 8, загальною вартістю 324536,61 грн, максимально можливий строк оренди - 2 роки 364 дні, не надходило більше пропозицій про оренду вказаного майна ніж заява ФОП Барбаш Н.В.

У ч.4 ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 04.05.2018 №302 Про укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності , вирішено укласти з єдиним заявником - Фізичною особою-підприємцем - Барбаш ОСОБА_5 В. договір оренди об`єкта державної власності терміном 2 роки 364 дні.

Початок перебігу строку визначено у статті 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, якою пов`язано його початок.

Твердження позивача про порушення строків прийняття відповідачем-1 наказу від 04.05.2018 за №302 не приймається судом, оскільки 30.04.2018 є останнім робочим днем для прийняття заяв про оренду спірного майна з огляду на публікацію в газеті 16.04.2018 (відлік 10 робочих днів починається з 17.04.2018), 01.05.2018 є святковим днем, а наказ прийнято відповідачем-1 на третій робочий день після закінчення строку приймання заяв від потенційних орендарів.

23.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною (орендар) відповідно до наказу Регіонального відділення від 04.05.2018 №302 укладено договір оренди №98-18 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди №98-18 від 23.08.2018), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв.м розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8, що перебуває на балансі Філії Військторг Концерну Військторгсервіс (балансоутримувач), вартість якої визначена згідно з висновком про вартість на 28.02.2018 і становить за незалежною оцінкою 324536,61 грн (п.1.1 договору оренди №98-18 від 23.08.2018).

Відповідно до п. 2.1 договору оренди №98-18 від 23.08.2018 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

За умовами п.2.4. договору оренди №98-18 від 23.08.2018 обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.

Пунктом 3.1 договору оренди №98-18 від 23.08.2018 встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року N786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2018 р. 2836,05 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди №98-18 від 23.08.2018 його укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 23.08.2018 до 21.08.2021 включно.

При цьому, як вбачається зі змісту договору оренди №98-18 від 23.08.2018, його не було погоджено з балансоутримувачем.

23.08.2018 між орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі спірного майна, який також не погоджений балансоутримувачем.

У випадках, коли передбачається передача у тимчасове користування нерухомого майна, яке перебуває на балансі філії, та дані правовідносини регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна , таке майно передається в орендне користування тільки на підставі договору оренди державного майна укладеного за участю Регіональних відділень Фонду державного майна України, які є Орендодавцями, а Концерн Військторгсервіс виступає як Балансоутримувач цього майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

В силу положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 6, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди державного майна регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Відповідно до статті 6 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

За приписами статті 7 Закону України Про оренду державного та комунального майна ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом. Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду. Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців.

За приписами статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено порядок укладання договору оренди, зокрема передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій.

У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

У разі, коли підприємство не погоджується з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Орендодавець протягом п`яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення під час розгляду матеріалів про передачу в оренду нерухомого майна враховують пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ.

Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо:

прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об`єктів;

об`єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування;

орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті;

орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди;

орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою;

є інші підстави, передбачені законом.

У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Отже, Закон України Про оренду державного та комунального майна є спеціальним законом, що регулює спірні у справі правовідносини, пов`язані з передачею в оренду державного майна. Зокрема, порядок укладення договору оренди врегульований статтею 9 зазначеного Закону.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, подані позивачем Переліки об`єктів державного нерухомого майна, які перебувають у господарському віданні Концерну Військторгсервіс (далі - Перелік) та пропонуються для передачі в оренду, спірний об`єкт оренди не включений на 2018 рік у зазначені Переліки.

Однак, Закон України Про оренду державного та комунального майна не містить заборони або застереження в іншому чинному законодавстві України щодо передачі в оренду нерухомого майна, яке не включено до переліку нерухомого майна, що може бути передано в оренду.

Позивачем не наведено нормативно-правового обґрунтування щодо заборони передачі спірного майна відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 при відсутності такого майна в Переліку об`єктів державного нерухомого майна, які перебувають у господарському віданні Концерну Військторгсервіс та пропонуються для передачі в оренду.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано ні позивачем ні третьою особою, Міністерство оборони України надало згоду Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області (лист №503/9/1940 від 12.03.2018) на передачу в оренду нежитлового приміщення будівлі магазину №10 Овочі загальною площею 258,54кв.м з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами та товарами підакцизної групи (56,9 кв.м), здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи (123,84 кв.м), розміщення кафе, яке здійснює продаж товарів підакцизної групи (77,8 кв.м) терміном на 2 роки 364 дні, при цьому спірний об`єкт не був включений до Переліку, що є безпосереднім волевиявленням органу, уповноваженого управляти майном.

Окрім того, Міністерством оборони України згода на передачу в оренду спірного об`єкта подана з порушенням п`ятнадцятиденного терміну, встановленого ч.3 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , і дана обставина позивачем та третьою особою не спростована.

Зі змісту ст.9 вказаного Закону України вбачається, що зазначені наслідки порушення органом, уповноваженим управляти державним майном, строку надіслання відповідних висновків, дозволів щодо поданих йому матеріалів стосуються погодження укладення договору оренди не лише з бюджетними установами, організаціями, а з будь-якими особами, які можуть бути орендарями відповідно до положень статті 6 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Слід зазначити, що діючим законодавством України не передбачено відкликання наданої органом, уповноваженим управляти майном, згоди на передачу нерухомого майна в оренду, або у випадку погодження укладення договору оренди, як наслідку порушення органом, уповноваженим управляти державним майном, строку надання висновку, дозволу щодо поданих йому матеріалів для оренди майна.

За таких обставин, суд не приймає посилання позивача на лист третьої особи від 29.03.2018 за №903/9/2629, як на відмову від надання дозволу на передачу спірного об`єкта в оренду у відповідності до приписів Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Суд зауважує, що відповідачем-1 надано належні докази повідомлення та погодження з Міністерством оборони України як органом, уповноваженим на управління спірним державним нерухомим майном, про укладення між відповідачами договору оренди №98-18 від 23.08.2018, що підтверджують дотримання процедури, встановленої законодавством щодо узгодження питання передачі нерухомого майна, що належить до державної власності в оренду.

Законом України Про оренду державного та комунального майна не встановлено обов`язку орендодавця погодження, отримання згоди на передачу державного нерухомого майна з балансоутримувачем такого майна.

Подання філією Військторг Концерну Військторгсервіс відповідачу-1 документів по спірному об`єкту необхідних для проведення оцінки об`єкта оренди не є погодженням на оренду майна або укладенням договору оренди у розумінні приписів ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено загально правило, за яким правомірність правочину презюмується.

Відповідно до приписів ст.4, 10 та ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також моральним засадам суспільства.

До того ж, відповідно до приписів ч.2-4, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 208 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги полягають у визнанні недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №98-18 від 23.08.2018, суд розглядає оспорюваний договір з точки зору його правомірності та відповідності вимогам закону.

Обставинами, з якими закон пов`язує недійсність правочину, зокрема, є: невідповідність змісту правочину Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; наявність у особа, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Матеріалами справи підтверджується, що майно, яке було передано відповідачу-2 у користування на підставі спірного договору, перебуває у державній власності, а відтак до спірних правовідносин, що виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №98-18 від 23.08.2018, судом застосовуються положення спеціального Закону України Про оренду державного та комунального майна , який регулює, зокрема, й майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна.

Чинним законодавством встановлено певний порядок узгодження й прийняття рішень щодо передачі в оренду об`єктів державної власності.

Як свідчать матеріали справи відповідачем-1 були дотримані вимоги законодавства при прийнятті рішення про передачу спірного нерухомого майна в оренду відпровідачу-2 та щодо укладення договору оренди № 98-18 від 23.08.2018, відповідача-1 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності при укладенні спірного договору та керувався в першу чергу наявністю погодження щодо передачі в оренду магазину №10 Овочі від Міністерства оборони України.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на вимоги керівництва Міністерства оборони України, Головного управління майна та ресурсів, за якими планується використовувати спірне майно в господарській діяльності філії концерну, однак позивачем не подано доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не узгоджується з наданим дозволом третьою особою 12.03.2018.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача-2 та пояснення відповідача-1, при цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність спірного нерухомого державного майна в переліку об`єктів, що підлягають здачі в оренду, як підставу для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що зведена інформація щодо об`єктів державної власності, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, та які відповідно до вимог чинного законодавства можуть розглядатися як потенційні об`єкти оренди носить інформативний характер і не є підставою для визнання недійсним договору оренди.

Отже, надаючи правову оцінку оспорюваному договору суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним з підстав його невідповідності вимогам Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем належними і допустимими доказами не доведено, що укладення відповідачем-1 та відповідачем-2 договору оренди № 98-18 від 23.08.18 має наслідком порушення вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність підстави для визнання його недійсним.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Концерну Військторгсервіс (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 33689922) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 14243893) та Фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про визнання недійсним договору від 23.08.2018 №98-18 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною про передачу в оренду нерухомого державного майна - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул.Танкистів, 8 повністю.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 123, 126, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Концерну Військторгсервіс (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 33689922) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 14243893) та Фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про визнання недійсним договору від 23.08.2018 №98-18 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною про передачу в оренду нерухомого державного майна - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 Овочі (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 258,54 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул.Танкистів, 8 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 27.06.2019.

Суддя Н.Ю.Книш