Рішення

від 27.06.2019 по справі 824/880/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/880/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Лад Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Приватне підприємство «Лад Капітал» (позивач) просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ Державної фіскальної служби у Чернівецькій області № 005031411 від 27.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з винесеним ГУ ДФС у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням від 27.08,2018 року №005031411, оскільки вважає, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням закону. Свою незгоду з рішенням ГУ ДФС у Чернівецькій області позивач пояснює тим, що можливість визначення бази оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на підставі інших документів, ніж тих, що підтверджують право власності на такий об`єкт Податковим кодексом України - не передбачено, і що об`єктом оподаткування є об`єкт нерухомості, а не суб`єкт, як власник такої нерухомості, а тому при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Таким чином, згідно тверджень представників ПП Лад Капітал , належна позивачу частина нежитлових приміщень у складі об`єкта нерухомого майна по вул. Складській, З у с. Остриця Новоселицького району - не є об`єктом оподаткування і податок на нерухоме майно на неї не повинен нараховуватися.

30.10.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ПП Лад Капітал не є промисловим підприємством у значенні КВЕД, а позивач в період, що перевірявся здійснював діяльність, передбачену основним КВЕД, а саме надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а не здійснювало переробку деревини, а відтак, позивач не звільняється від обов`язку подавати податкові декларації та сплачувати податок з належного йому на праві приватної власності нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, оскільки не відповідає вимогам, закріпленим у п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог та заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні призначеному на 12.12.2018 року позивач не з`явився, хоч був належним чином повідомлений, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Приватне підприємство Лад Капітал , згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване, як юридична особа, за адресою 58025, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Ярослава мудрого, 192 Б, код ЄДРПОУ 39411499, види діяльності: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво, 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. Н. в. і. у., 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.11 діяльність у сфері архітектури. (а. с. 71, 147).

На підставі наказу відповідача Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Лад Капітал № 468 від 23.07.2018 року, працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно. (а. с. 30, 64)

За результатами документальна позапланової перевірки позивача складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Лад Капітал , код ЄДРПОУ 25079095 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

Актом позапланової перевірки № 3827/24-13-14-11/36411499 від 06.08.2018 року встановлено порушення позивача, зокрема п. п. 266.2.1 та п. п. є 266.2.2, п. 266.2, п. п. 266.4.2 п. 266.4, п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V (із змінами та доповненнями) занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року в сумі 27000,73 грн. в тому числі за 2015 рік в сумі 4361,34 грн., за 2016 рік в сумі 9199,87 грн та за 2017 рік в сумі 13439,52 грн.; п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 та п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасне подання декларацій з податку на нерухоме майно за 2015 рік та 2016 рік. (а. с. 13-23, 57-63, 95-105).

06.08.2018 року представниками відповідача складено акт щодо відмови від підписання матеріалів перевірки представником повивача. (а. с. 106).

10.08.2018 року позивач надав до ГУ ДФС у Чернівецькій області заперечення до акта № 3827/24-13-14-11/36411499 від 06.08.2018 року. (а. с.24-25, 55-56, 113-116).

21.08.2018 року листом № 4179/10/24-13-14-11-10 ГУ ДФС в Чернівецькій області повідомило позивача, про розгляд заперечення позивача. (а. с. 26-28, 68-70, 117-121).

Відповідно вказаної відповіді, висновки викладені в акті документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року від 06.08.2018 року № 3827/24-13-14-11/36411499 ПП Лад Капітал (код ЄДРПОУ 39411499) є таким, що відповідають вимогам чинного законодавства. (а. с. 26-28, 68-70).

На підставі Акту позапланової перевірки позивача № 3827/24-13-14-11/36411499 від 06.08.2018 року відповідачем, з урахуванням виявлених порушень, винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 005031411 від 27.08.2018 року. (а. с. 32, 66, 88-89).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень п. п. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. п. 266.6.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт є п. п. 266.2.2. п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Системне тлумачення п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від а до л ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами е та і , на відміну від пункту є . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ( д ), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ( е ), сільськогосподарський товаровиробник ( ж ), громадські організації інвалідів та їх підприємства ( з ), релігійні організації ( и )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ( ґ ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ( і ), будівлі промисловості ( є ) тощо).

Буквальний аналіз пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств . При цьому законодавець використав прислівник зокрема , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

За положеннями п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ґ ).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії , 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості , 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості , 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 року № 530 (подалі ДК 009:2010), економічна діяльність процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар`єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Статтею 62 ГК України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Наведені положення дають суду підстави здійснити висновок, що застосування п. є п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 238045 серії СТА від 13.10.2014 року за позивачем - ПП Лад Капітал (код ЄДРПОУ 39411499) зареєстровано нежитлові будівлі по обробці деревини за адресою АДРЕСА_1 . (а. с. 50).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексовий номер витягу 28012226) наданого реєстраційною службою Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області у позивача на підставі права власності належить: нежитлова будівля - деревообробний цех літ. А загальною площею 952,10 кв. м; нежитлова будівля - адміністративно-побутовий корпус літ. Б загальною площею 187,40 кв. м.; нежитлова будівля - склад-навіс для зберігання деревини з майстернею та матеріально-технічною коморою літ. В загальною площею 194,10 кв. м.; нежитлова будівля - лісопільна дільниця із сушільними камерами літ. Г загальною площею 286,10 кв. м.; колодязь № 1; оглядовий колодязь № 2; прийомний бункар № 3; огорожа № 4. (а. с. 51).

Із змісту Акту позапланової перевірки позивача № 3827/24-13-14-11/36411499 від 06.08.2018 року судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також Витягу з реєстру платників єдиного податку № 10381020000009301 від 21.10.2014 року по ПП Лад Капітал встановлено, що основним видом економічної діяльності (КВЕД) вказаного підприємства є:

- 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку. (а.с. 147).

Крім цього, до видів діяльності ПП Лад Капітал належить: - 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво; - 16.23 - Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Однак, позивач, на виконання вимог суду, не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст. ст. 72-77 КАС України, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" про те, що підприємство в перевіряємий період займалось промисловою переробкою деревини, сплачувало прибутки та інші належні платежі визначені Законами України.

Крім того, згідно з даних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності ПП Лад Капітал у періоді, що перевірявся отримувало дохід від надання послуг по оренді нерухомого майна за адресою Новоселицький район, с. Остриця, вулиця Складська,3, відповідно до договорів, зокрема:

- договір оренди споруд № 1 від 13.10.2017 року, укладеного ТОВ Неотех (код ЄДРПОУ 31009904), згідно якого передаються в платне користування нежитлові споруди для виробництва деревообробних виробів та столярних виробів. Розмір орендної плати намісяць становить 10200,00 грн. Строк дії договору оренди становить 24 календарних місяці до 13.10.2016 року;

- додатковий договір оренди від 15.10.2014 року до договору оренди № 1 від 13.10.2014 року, згідно якого розмір орендної плати становить 5900,00 грн. на місяць;

- додатковий договір оренди від 03.01.2016 року до договору оренди № 1 від 13.10.2014 року, згідно якого розмір орендної плати на місяць становить 6100,00 грн;

- додатковий договір оренди від 13.10.2016 року до договору № 1 від 13.10.2014 року, згідно якого договір оренди пролонговано на 1 календарний рік до 13.10.2017 року;

- додатковий договір оренди від 03.01.2017 року до договору оренди № 1 від 13.10.2014 року, згідно якого розмір орендної плати на місяць встановлено в сумі 6900,00 грн;

- договір оренди споруди № 4 від 13.10.2017 року, укладений з ТОВ Неотех (код ЄДРПОУ 31009904). Згідно вказаного договору розмір орендної плати за місяць становить 6900,00 грн. Термін дії договору оренди споруди становить 24 календарні місяці до 13.10.2019 року;

- додатковий договір від 03.10.2018 року до договору оренди № 4 від 13.10.2017 року, згідно якого розмір орендної плати за місяць становить 7700,00 грн.

З урахуванням обставин встановлених у ході перевірки, які не спростовані позивачем у ході розгляду справи, судом встановлено те, що згідно вищевказаних договорів позивач - ПП Лад Капітал у періоді, що перевірявся, здав в оренду нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, із Акта перевірки видно, що у період, який перевірявся, суб`єкт господарювання був платником: єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Підприємство консолідовано не сплачувало податків, не було зареєстровано платником податку на додану вартість.

За перевіряємий період, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, зареєстрований платником єдиного податку, про що зроблено запис у реєстрі за №10381020000009301. (а. с. 13-23).

Дослідженням статуту ПП Лад Капітал (нова редакція № 2), затвердженого рішенням учасника ПП Лад Капітал від 09.08.2018 року (далі - Статут), встановлено наступне.

У відповідності п. 1.1. Статуту приватне підприємство Лад Капітал - юридична особа приватного права, створена та діє на основі приватної власності засновників підприємства та використання найманої праці.

Згідно п. 2.1. Статуту основною метою діяльності підприємства є здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками.

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності підприємства є: - лісове господарство та лісозаготівля; - оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння; - виробництво меблів; - будівництво; - оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; - оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами; - роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами; - операції з нерухомим майном; - діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; - інші види діяльності незаборонені чинним законодавством. (а. с. 132-145).

Згідно п. 291.2. ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У відповідності п. 291.3. ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно п. 291.4. ст. 291 ПК України (редакція станом на 21.10.2014 року) суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п`ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

5) п`ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно п. 133.5. ст. 133 ПК України не є платниками податку на прибуток підприємств суб`єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Із змісту витягу з реєстру платників єдиного податку від 21.10.2014 року №10381020000009301 вбачається, що позивач з 25.09.2014 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, 4 група платника єдиного податку. Ставка у відсотках до доходу - 5, без реєстрації ПДВ.

Перелік видів господарської діяльності першої та другої груп згідно КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005): 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 16.10, 77.39, 16.23, 71.11. (а. с. 147) Таким чином позивач не є платником податку на прибуток.

Як встановлено судом на підставі матеріалів перевірки, позивач у періоді, що перевірявся здійснював діяльність, передбачену основним КВЕД 68.20, а саме надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Доказів про те, що позивачем здійснювалася промислова переробка деревини та про іншу промислову діяльність, суду не надано, не надано було відповідачу під час перевірки, а також не надано під час розгляду заперечення на акт перевірки.

З цього приводу суд зазначає, якщо підприємство є промисловим у значення КВЕД і належні йому об`єкти нерухомого майна класифікуються у класі 1251 Будівлі промисловості ДК 018-2000 та використовуються власником для провадження промислової діяльності, а тому, на такі об`єкти нерухомості може поширитися дія п. п. є п. п. 266.2.2 п, 266.2 ст. 266 ПКУ щодо виключення їх з об`єктів оподаткування податком на нерухомість.

Письмовими доказами підтверджено, що позивач згідно КВЕД 68.20 здавав в оренду приміщення згідно договорів. Оскільки матеріалами справи підтверджено здача приміщень надаються в оренду, то у підприємства виникають податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно.

Позивач - ПП Лад Капітал не спростував обставини викладені в акті перевірки, не визнав їх такими, які б не відповідали обставинам справи, а також не спростував і інші докази щодо здачі в оренду приміщень та отримання доходу від надання їх в оренду.

Тобто, позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст.ст. 72-77 КАС України, які б вказували на протиправність винесено відповідачем податкового-повідомлення рішення № 005031411 від 27.08.2018 року.

В межах спірних відносин наявна лише одна з обов`язкових умов будівлі промисловості, а право власності на зазначену нерухомість зареєстровано за ПП Лад Капітал , і в розумінні наведених норм, не є такою, що перебуває у власності промислових підприємств.

Відтак, об`єкт нерухомості (комплекс), який на праві власності належить позивачу не підпадає під дію пункту є п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст.

66 ПК України. Цим пунктом не охоплюється нерухомість, яка використовується не у власній господарській діяльності.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, на думку суду позивач звертаючись до суду та надававши пояснення суду недотримався вимог статті 44 КАС України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Приватного підприємства «Лад Капітал» (58025, м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 192-Б, код ЄДРПОУ 39411499).

Відповідач: - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200а, код ЄДРПОУ 39392513).

Суддя Дембіцький П.Д.