Рішення

від 25.06.2019 по справі 906/264/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/264/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання: Василенко М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Тоцька А.О. (адвокат, ордер КВ №779858 від 02.05.2019)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДУО" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (м. Житомир)

про стягнення 79859,50 грн

ТОВ "Компанія "ДУО" звернулася з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Паклер Трейд" 59120,00 грн вартості товару неналежної якості, 19040,00 грн надмірно сплачених коштів за непоставлений товар, 1699,50 грн процентів за користування коштами. Окрім судового збору просить стягнути витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою від 25.03.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/264/19 до судового розгляду по суті.

На підставі ухвали від 13.06.2019 розгляд справи по суті відкладено на 25.06.2019 о 15:00.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала. Вказала, що факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною №5 від 24.10.2018, за якою ТОВ "Паклер Трейд" поставило 960 одиниць продукції, замість 1280 одиниць, які підприємство оплатило. Крім того, в процесі експлуатації у товару виявилися недоліки, що унеможливило його використання.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, 25.06.2019 до суду повернулася копія ухвали від 13.06.2019 з відміткою поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 153-154).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо заданих показників пошуку Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" за кодом ЄДРПОУ 40193904 місцезнаходження юридичної особи є: 10014, м. Житомир, вул. Театральна, 13, кв. 31.

За приписами ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Як визначено п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до реєстру вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У пункті 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення (зокрема, ухвали суду) чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас копія ухвали від 13.06.2019 надсилалася засновнику ТОВ "Паклер Трейд" Копаниці Л.Д., за даними з офіційного сайту "Укрпошта"- https://ukrposhta.ua/ vidslidkuvati-forma-poshuku - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером (штрихкодовий ідентифікатор) 1000230914897 не вручене під час доставки: інші причини. Варто зазначити, що копію ухвали від 16.04.2019 засновник підприємства отримав особисто, а тому обізнаний про розгляд справи (а.с. 66-68).

Отже, суд вчинив всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача - ТОВ "Паклер Трейд" про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалами справи, на підставі усної домовленості ТОВ "Компанія "ДУО" (позивач) здійснило оплату вартості товару (відро біле м/р кришка біла 20 л) у ТОВ "Паклер Трейд" (відповідач) на загальну суму 76154,88 грн, що підтверджується рахунком на оплату №34 від 06.09.2018 (а.с. 15) та платіжним дорученням №1377 від 14.09.2018 (а. с. 18).

За видатковою накладною №5 від 24.10.2018 на підставі попередньої оплати ТОВ "Паклер Трейд" здійснило поставку товару (відро біле м/р біла кришка 20 л) ТОВ "Компанія "ДУО" у кількості 960 шт за ціною 59,50 грн за одиницю. Загальна вартість поставки за вказаною накладною становить 57120,00 грн (а.16).

У процесі експлуатації поставленого товару позивач виявив ознаки прихованого дефекту браку кришок відер, які на думку представника, могли бути виявлені лише в процесі безпосереднього використання. Поставлений товар не відповідає вимогам якості, а саме: кришки відер не відповідають потрібному розміру, відсутнє щільне прилягання кришки до відра, що унеможливлює його використання, оскільки спричиняє витікання фарби з відер.

Про фактичну якість та комплектність поставленого товару складено акт від 19.12.2018 (а.с.11). Зазначений акт та копії розрахункових документів надсилалися за юридичною адресою ТОВ "Паклер Трейд" (а.с. 12-14).

23.01.2019 ТОВ "Компанія "ДУО" направило претензію продавцю з вимогою в семиденний термін здійснити заміну бракованого товару на товар належної якості та поставити ще 320 одиниць товару, за який підприємство здійснило розрахунок відповідно до платіжного доручення №34 від 06.09.2018 (а.с. 19-20, 23).

Отримавши претензію (а.с. 21-22), ТОВ "Паклер Трейд" не здійснило заміну товару належної якості та не поставило продукцію у кількості 320 одиниць, що стало підставою для звернення ТОВ "Компанія "ДУО" з позовом про стягнення з ТОВ "Паклер Трейд" 59120,00 грн вартості товару неналежної якості, 19040,00 грн надмірно сплачених коштів за непоставлений товар, 1699,50 грн процентів за користування коштами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 175 ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є договірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з поставки, згідно з яких позивач, як замовник та покупець, зобов`язався прийняти та оплатити товар, а відповідач як постачальник, передати покупцю цей товар.

При цьому в правовідносинах за договором поставки зобов`язаною стороною по сплаті грошових коштів є позивач, а зобов`язаною стороною по поставці продукції - відповідач.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як передбачено ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

За частиною 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу ч. 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Так, в претензії від 23.01.2019, адресованій ТОВ "Паклер Трейд", ТОВ "Компанія "ДУО" зазначає, що під час приймання товару виявлено, що кількість поставленого згідно з платіжного доручення №34 від 06.09.2018 та видаткової накладної №40 від 24.10.2018 не відповідає кількості, визначених у документах. Постачальник надав для приймання товар у кількості 960 одиниць, замість оплаченої, згідно з платіжного доручення у кількості 1280 одиниць. За видатковою накладною №40 від 24.10.2018 постачальником не надано для отримання ще 320 одиниць товару.

В процесі експлуатації поставленого товару виявлено ознаки прихованого браку кришок відер, які могли бути виявлені лише під час безпосереднього використання (експлуатації). Поставлений товар не відповідає вимогам якості, а саме: кришки відер не відповідають потрібному розміру, відсутнє щільне прилягання кришки до відра, що унеможливлює його використання, оскільки спричиняє витікання фарби з відер.

На підтвердження вказаного складено акт №19/12-18 про фактичну якість та комплектність поставленого товару від 19.12.2018 та 26.12.2018, на адресу ТОВ "Паклер Трейд" надіслано екземпляр, яка залишена без задоволення (а.с. 19-23). Водночас в акті зазначено, що товар за накладною №5 від 24.10.2018 не відповідає вимогам якості. Також в акті №19/12-18 міститься посилання на видаткову накладну №40 від 24.10.2018, за якою постачальник не надав товару кількості 320 одиниць (а.с.11).

Законодавець визначає, що строк виконання обов`язку передати товар покупцю повинні встановлювати сторони у договорі купівлі-продажу. Однак, якщо у сторони не передбачили строк (термін) виконання обов`язку продавця передати товар або неточно визначений, то тоді він встановлюється за загальними правилами, передбаченими ст. 530 ЦК України. У цьому випадку продавець повинен здійснити передання товару у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги покупця, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представник позивача пояснила, що строк виконання обов`язку ТОВ "Паклер Трейд" поставити залишок оплаченого товару визначено у претензії від 23.01.2019, відповідно до якої підприємство вимагає у семиденний строк з дати отримання вимоги здійснити заміну бракованого товару на товар належної якості та поставити ще 320 одиниць товару, за який ТОВ "Компанія "ДУО" здійснило розрахунок згідно з платіжним дорученням №34 від 06.09.2018. Однак в описовій частині претензії зазначено про видаткову накладну №40 від 24.10.2018, за якою постачальник не надав у приймання товар у кількості 320 одиниць та поставив товар неналежної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ч.2 ст. 673 ЦК України).

Частиною 1 ст. 675 ЦК України визначено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За приписами ч.1 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Як визначено ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Згідно з ч.2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця.

В претензії від 23.01.2019 покупець вимагає здійснити заміну бракованого товару на товар належної якості.

Однак продавець не здійснив заміну товару у строк, визначений в претензії від 23.01.2019, тому покупець вимагає повернення сплаченої грошової суми за продукцію в розмірі 59120,00 грн в судовому порядку.

Право покупця відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми передбачене п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Представник позивача в засіданні суду стверджувала, що видаткова накладна №40 від 24.10.2018 не була виконана, тому що ТОВ "Паклер Трейд" самостійно змінило умови поставки, поставивши товар у меншій кількості. Вказана накладна як бухгалтерський документ не оформлювався і є за своєю природою угодою про намір, а факт поставки продукції підтверджується накладною №5 від 24.10.2018.

Але суд не може погодитися з доводами представника позивача, що видаткова накладна №40 від 24.10.2018 є угодою про намір, видаткова накладна - первинний документ, який містить відомості про господарську операцію (отримання/передачу товарів або послуг). Крім того, платіжне доручення №34 від 06.09.2018, на яке посилається підприємство, насправді є рахунком на оплату (а.с.15). Рахунок на оплату - документ, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом. Оплата продукції підтверджується платіжним дорученням №1377 від 14.09.2018.

Крім того, суд не може розцінювати накладну №5 від 24.10.2018, додану до претензії як достатній доказ, оскільки не має можливості визначити її приналежність саме до спірних правовідносин, тобто яка саме накладна №5 від 24.10.2018 надсилалася ТОВ "Паклер Трейд", адже в описовій частині претензії вказано про накладну №40 від 24.10.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд з`ясував, що ТОВ "Компанія "ДУО" не пред`являло вимогу щодо поставки продукції за видатковою накладною №5 від 24.10.2018 про здійснення поставки товару у іншій кількості та неналежної якості, а тому позовні вимоги є передчасними.

Водночас суд звертає увагу, що при математичному підрахунку вартість поставленого товару неналежної якості відповідно до видаткової накладної №5 від 24.10.2018, на яку посилається позивач на підтвердження позовних вимог, становить 57120,00 грн (960 (кількість товару) х 59,50 (ціна товару)), а не 59120,00 грн, а різниця між сплаченою вартістю та непоставленою продукцією становить 19034,88 грн (76154,88 - 57120,00), а не 19040,00 грн (59,50 х 320), визначена з розрахунку ціни товару на кількість неотриманої продукції.

Як передбачено ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку ст. 129 ГПУ України, покладається на позивача.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.07.19

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3- сторонам (рек. з пов)