Рішення

від 18.06.2019 по справі 922/564/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/564/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Безпека", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", с.Безмятежне Харківської області про стягнення 109 142,00грн. за участю представників:

від позивача: Кривуц О.Ю., довіреність № 1/19 від 20.02.2019

від відповідача: Карасава О.П., ордер ХВ№000080 від 20.03.2019

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-Безпека" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" (надалі - відповідач) про стягнення 109142,00грн., з яких: 96730,00грн. основного боргу, 11459,04грн. пені, 952,96грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг за договором охорони (контролю збору врожаю сільськогосподарських культур та надання охоронних послуг) №02/07/18 від 02.07.2018.

Ухвалою від 04.03.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

20 березня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти вимог позивача заперечив через їх необґрунтованість. Зазначив, що у вересні-жовтні 2018 року після збирання врожаю сільськогосподарських культур та після інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за участю представника позивача відповідачем було виявлено на току підприємства факти нестачі сільськогосподарських культур. Вказана нестача сталася з вини працівників охоронної фірми та неналежного виконання обов`язків з охорони зібраного врожаю останніми. Внаслідок цього відповідачу було завдано шкоду на суму 96730,00грн., а тому він має право на відшкодування збитків з позивача. Відповідач звернувся з заявою до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування позивачем не оскаржено. Отже, зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 96730,00грн. були припинені повністю зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

25 березня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача, оскільки ним не доведено факту понесення збитків, їх розмір, а також наявність вини позивача. Зокрема, всупереч п.7.1.4 договору, відповідачем не надано відповідних документів органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбою або внаслідок пожежі чи в силу причин з вини працівників охоронної фірми, що здійснює охорону об`єкта. Складені відповідачем в односторонньому порядку документи, про які йдеться у відзиві, щодо виявлення нестачі майна, є односторонніми та уповноваженими особами позивача не підписані. У зв`язку з цим, позивач заперечив правомірність проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, позивач вказує, що зменшення ваги сільгосппродукції могло також статися внаслідок фізичної втрати ваги внаслідок висихання зерна, втрати від гризунів, тощо.

01 квітня 2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких він зазначив наступне. Інвентаризаційні описи, про які йшла мова у відзиві на позовну заяву були складені за підписом заступника директора ТОВ "Рубін-Безпека" - ОСОБА_1, який є працівником та посадовою особою позивача, та відповідно, мав право підписувати документи, якими було засвідчено факти нестачі товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Безмятежне". Крім того, предметом розгляду у даній справі є стягнення грошових коштів, а не оскарження заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог. Також відповідач зазначив, що у даному випадку за короткий проміжок часу, без жодних слідів, з його підприємства зникло майже 6 тон соняшнику, майже 3 тони гороху, майже 3 тони ячменю та більше 1 тонни озимої пшениці врожаю 2018 року. Отже, такі втрати не могли відбутися з причин висихання зерна, пошкодження гризунами тощо.

У підготовчому засіданні 02.04.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2019.

09 квітня 2019 року позивачем подано додаткові пояснення до відповіді на відзив, у яких він зазначив, що здійснене відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам статті 203 ГК України та статті 601 ЦК України. Так, відповідно до статті 226 ГК України обов`язковою умовою відшкодування збитків є наявність господарського правопорушення, тобто вини особи, та ще певних чинників та умов. Отже, не можна говорити про виникнення цього обов`язку - "автоматично, безумовно". Сторони в п. 7.2 договору визначили, що охоронна фірма звільняється від відповідальності при відсутності вини її, або її робітників. Крім того, треба розрізняти реальні зобов`язання, та інші вимоги (зокрема штрафні санкції), які по своїй правовій природі не є самими зобов`язаннями, а тому не є однорідними вимогами. Також, обов`язок відшкодування збитків може виникнути у позивача лише після встановлення вини охоронної фірми правоохоронними органами або судом. Відповідач не надав документів правоохоронних органів та/або суду, що встановлює наведені вище обставини, тому обов`язок по відшкодуванню збитків не наступив, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. До того ж, умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Однак у даному випадку позивач заперечує наявність свого обв`язку щодо відшкодування збитків, що свідчить про наявність спору між сторонами. Додатково, позивач звернув увагу, що в наданих інвентаризаційних описах відсутня вартість сільгосппродукції, а лише наведені дані щодо її ваги. При цьому, на всіх цих описах відсутня печатка позивача, а 5 інвентаризаційних описів не підписані. Щодо описів, на яких міститься підпис від імені представника позивача, останній зазначив, що вказані підписи не належать заступнику директора з питань майна та особистої безпеки ОСОБА_1 , який, до того ж, не був наділений повноваженнями на підписання інвентаризаційних описів.

У підготовчому засіданні 10.04.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.05.2019.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 судом оголошено перерву до 29.05.2019.

17 травня 2019 року відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

29 травня 2019 року від позивача надійшла заява, в якій він заперечив проти клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про неприйняття доказів наданих відповідачем 17.05.2019.

При цьому суд виходив з того, що вказані докази були подані відповідачем з порушенням строку, встановленого частиною 3 статті 80 ГПК України. А відповідно до частини 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Однак відповідного обґрунтування відповідачем у своєму клопотанні про долучення до матеріалів справи документів наведено не було.

У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.06.2019.

У судовому засіданні 03.06.2019 судом оголошено перерву до 18.06.2019.

11 червня 2019 року відповідачем надано письмові пояснення щодо інвентаризації, яка проводилася на підприємстві, визначення розміру виявленої нестачі, правомірності заліку зустрічних однорідних вимог, а також наявності у представника позивача повноважень на підписання інвентаризаційних описів. До даних пояснень відповідачем також було додано додаткові докази.

13 червня 2019 року позивачем надано додаткові пояснення, в яких наведено заперечення проти проведеного відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог.

У судовому засіданні 18.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити. При цьому, заперечив проти долучення до справи додатково поданих відповідачем доказів.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні. Також подав письмове клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, які були додані до його письмових пояснень, поданих 11.06.2019.

Розглянувши клопотання відповідача, у судовому засіданні 18.06.2019 судом було постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про поновлення процесуального строку на подання доказів та долучено письмові пояснення відповідача з додатками до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

02 липня 2018 року між позивачем, як охоронною фірмою, та відповідачем, як замовником, укладено договір охорони (контролю збору врожаю сільськогосподарських культур та охоронних послуг) № 02/07/18 (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручив, а охоронна фірма зобов`язалася надати за плату послуги з охорони, контролю за переміщенням зібраного врожаю на полях та схоронності посівів сільськогосподарських культур у с.Безмятежне, Шевченківського району Харківської області.

Згідно з пунктом 2.2 Договору заходи охорони здійснюються охоронною фірмою щоденно та цілодобово в терміни, котрі замовник заздалегідь замовляє охоронній фірмі письмово або за допомогою телефоонного, електронного чи факсимільного зв`язку. Остаточно термін надання послуг за Договором визначається згідно з актами прийому-передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

За умовами пункту 3.1 Договору охоронні заходи здійснюються охоронною фірмою, починаючи з 07.07.2018.

Відповідно до додаткової угоди від 20.11.2018 Договір було розірвано сторонами з 20.11.2018.

Протягом дії Договору між сторонами існували правовідносини щодо надання охоронних послуг.

Так, пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що попередня щомісячна розрахункова вартість наданих послуг складає 55800,00грн. (без ПДВ). Остаточно сума договору визначається згідно з актами прийому-передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

За умовами пункту 4.4 Договору на підтвердження факту надання охоронною фірмою замовнику послуг до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, складається відповідний акт прийому-передачі наданих послуг та надається замовнику.

На виконання умов Договору позивачем у вересні-жовтні 2018 року були надані послуги на загальну суму 103500,00грн., про що ним були складені акти надання послуг №99 від 30.09.2018 на суму 53100,00грн. та №109 від 11.10.2018 на суму 50400,00грн.

Вказані акти були отримані відповідачем 02.10.2018 та 01.11.2019, відповідно, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до пункту 4.3.2 Договору остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом семи банківських днів після закінчення надання послуг за договором та підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що замовник повинен підписати наданий охоронною фірмою Акт у тижневий строк.

Отже, відповідач повинен був підписати отримані акти протягом 7 календарних днів після їх отримання, а остаточний розрахунок повинен бути здійснений протягом 7-ми банківських днів після цього.

За розрахунком позивача, послуги за актом № 99 від 30.09.2018 відповідач мав оплатити не пізніше 20.10.2018, включно, а послуги за актом №109 від 11.10.2018 мали бути оплачені останнім не пізніше 21.11.2018, включно.

В той же час, пунктом 4.5 Договору також встановлено, що у випадку, якщо замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання охоронною фірмою належних послуг замовнику є підтвердженим.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовився від підписання наданих актів та повернув їх позивачу своїми листами (мотивованими відмовами) від 08.10.2018 (щодо акту №99) та від 05.11.2018р. (щодо акту №109).

При цьому, відмова відповідача в підписанні актів була мотивована тим, що за даними інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, проведеної в ТОВ "Безмятежне" у вересні та жовті 2018 року за участю повноважного представника охоронної фірми, були встановлені факти нестачі ТМЦ на току підприємства, яка утворилася за час виконання охоронною фірмою її обов`язків за Договором. В порядку, передбаченому розділом 7 Договору сторони умовились визначити розмір майнових збитків, які були спричинені відповідачу у зв`язку з виявленою нестачею. За таких обставин, відповідач вважає, що вартість наданих охоронних послуг за вересень та жовтень 2018 року, підлягає коригуванню і буде оплачена після остаточного вирішення питань щодо розміру майнових збитків та порядку їх відшкодування.

Так, з наданих відповідачем документів вбачається, що 13.09.2018 директором ТОВ "Безмятежне" було видано наказ №13/09, яким доручено постійно діючій інвентаризаційній комісії забезпечити проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на току та складах товариства з 13 вересня 2018 року до закінчення збиральних робіт сезону 2018 року. Пунктом 3 вказаного наказу доручено залучити до участі в проведенні інвентаризації представників позивача.

Проте докази звернення до позивача щодо необхідності направлення свого представника для участі у проведенні інвентаризації, а також докази надання позивачем такої згоди з повідомленням прізвища та посади відповідної особи матеріали справи не містять.

Відповідачем також надано суду складені в ході інвентаризації інвентаризаційні описи №1 від 13.09.2018, №2 від 14.09.2018, №3 від 20.09.2018, №4 від 24.09.2018, №5 від 12.10.2018, №6 від 18.10.2018, №7 від 26.10.2018, №8 від 02.11.2018, №9 від 07.11.2018, в яких відсутні будь-які дані щодо причин нестачі.

У вказаних описах інвентаризації зазначено, що в її проведенні брав участь заступник директора ТОВ "Рубін-Безпека" ОСОБА_1 Однак, позивач уповноваження даної особи на підписання описів інвентаризації від імені ТОВ "Рубін-Безпека" та на участь в її проведенні заперечує.

Суд зазначає, що відповідна довіреність, або інший документ, який би передбачав повноваження вищевказаної особи від імені позивача, відповідачем не надано.

Також, слід зауважити, що на жодному з вищевказаних актів відсутні печатки позивача, а описи №№5-9 від імені позивача взагалі не підписані.

Крім того, в описах №№4, 6, 8, 9 фактично виявлено збільшення ваги товарно-матеріальних цінностей, що не може вважатися нестачею. Причини такого збільшення в інвентаризаційних описах також не встановлені.

Інші документи щодо проведеної відповідачем інвентаризації, з яких можливо було б встановити причину виявленої нестачі в матеріалах справи відсутні.

В подальшому відповідач направляв позивачу претензії від 24.10.2018, 25.10.2018 та 29.10.2018, в яких, посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань ТОВ "Безмятежне" були спричинені збитки на загальну суму 96730,00грн. запропонував позивачу їх відшкодувати. У іншому випадку позивач зазначив про те, що він буде вимушений звертатися до відповідних правоохоронних та судових органів.

Слід зазначити, що докази звернення відповідача до правоохоронних та судових органів у матеріалах справи також відсутні.

У свою чергу, позивач направив відповідачу відповідь від 22.11.2018 на претензії від 24.10.2018, 25.10.2018 та 29.10.2018, в якій заперечив проти доводів відповідача. Зазначив, що претензії не відповідають вимогам статті 222 ГК України; відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів при виявлення фактів правопорушення, слідством якого стала нестача; відсутні будь-які докази вини співробітників позивача. Крім того, позивач зауважив, що за період роботи охоронною фірмою не встановлено порушень цілісності замків, пломб на опломбованих приміщеннях та складах, а також цілісності приміщень, тому відповідальність за товарно-матеріальні цінності, які знаходились в складах і приміщеннях, несуть матеріально відповідальні особи відповідача.

Відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №310-юр від 15.11.2018, в якій згідно статті 601 ЦК України зазначив, що заборгованість у розмірі 103500,00грн. згідно актів наданих послуг від №99 від 30.09.2018 та №109 від 11.10.2018 є частково погашено на суму 96730,00грн. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача на суму вартості нестачі сільгосппродукції, про яку вказано в претензіях від 24.10.2018, 25.10.2018 та 29.10.2018.

Листом від 22.11.2018 відповідач повідомив позивача про те, що з дати направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання відповідача перед позивачем припинилися на суму 96730,00грн., а інша частина заборгованості в розмірі 6770,00грн. буде сплачена протягом 10 (десяти) робочих днів на розрахунковий рахунок охоронної фірми.

Фактично відповідач сплатив за надані позивачем у жовтні-листопаді 2018 року послуги суму в розмірі 6770,00грн. згідно платіжного доручення №832 від 20.12.2018.

Позивач направив відповідачу претензію вих№21 від 26.12.2018, в якій навів заперечив проти здійсненого останнім зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на відсутність зобов`язань щодо сплати збитків, а також на неоднорідність таких вимог. У зв`язку з цим, позивач вказав на нікчемність заяви про зарахування вимог та наполягав на повному погашенні заборгованості в розмірі 96730,00грн.

Дана претензія залишена відповідачем без реагування.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 96730,00грн. основного боргу, 11459,04грн. пені, 952,96грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні-жовтні 2018 року згідно актів наданих послуг від №99 від 30.09.2018 та №109 від 11.10.2018 надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 103500,00грн.

Відповідач не підписав акти наданих послуг від №99 від 30.09.2018 та №109 від 11.10.2018, однак належних доказів, які б спростовували правильність визначеної позивачем вартості цих послуг, не надав.

Фактично заперечення відповідача проти підписання даних актів зводяться до того, що на його підприємстві у вересні-жовтні 2018 року було виявлено нестачу сільгосппродукції на суму 96730,00грн., яка сталася з вини позивача і на цю суму слід відкоригувати визначений позивачем розмір заборгованості за надані послуги.

У зв`язку з цим, відповідачем було направлено позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 96730,00грн. (вартість нестачі), а інша частина заборгованості за Договором в розмірі 6700,00грн. погашена відповідно платіжного доручення №832 від 20.12.2018.

Отже, вищенаведене свідчить, що відповідач фактично погодився з вартістю наданих позивачем послуг, що була вказана в актах №99 від 30.09.2018 та №109 від 11.10.2018, однак вважає, що його зобов`язання щодо оплати цих послуг є припиненим на суму 96730,00грн. (вартість нестачі) в наслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, позивач правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог не визнає, посилаючись на те, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем господарського правопорушення, наявності вини охоронної фірми у виявленій відповідачем нестачі, внаслідок чого у позивача відсутній обов`язок відшкодування збитків. Також позивач вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за Договором та нараховані відповідачем збитки не можуть вважатися однорідними грошовими вимогами, а тому не можуть бути зараховані на підставі статті 203 ГК України та статті 601 ЦК України.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (частини 1, 2 статті 601 ЦК України).

За змістом закону, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Таким чином, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Як зазначалося вище, позивач заперечує правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог, отже між сторонами існує спір щодо правомірності нарахування відповідачем збитків у розмірі 96730,00грн.

Існування між сторонами такого спору вказує на відсутність безспірності зустрічної заборгованості, що виключає можливість її зарахування за заявою однієї із сторін та припинення з цих підстав зобов`язань Відповідача в межах даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018р. у справі № 910/21648/17, від 15.05.2018р. у справі № 914/188/17, від 05.04.2018р. у справі № 910/13205/17, від 25.04.2018р. у справі № 910/6781/17, від 24.01.2018р. у справі № 908/3039/16 та ін.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з позивача збитків у загальному порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, Наказом Міністерство Фінансів України №879 від 02.09.2014 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (надалі - Положення), яке застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Пунктом 19 Розділу ІІ Положення передбачено, що після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Також бухгалтерська служба підприємства проводить перевірку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах (актах інвентаризації).

Згідно з пунктом 20 Положення бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Вартість лишків і нестач цінностей в звіряльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІV Положення встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (пункт 2 Розділу ІV Положення).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІV Положення виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема, нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Однак відповідачем підчас розгляду даної справи було надано лише інвентаризаційні описи, з яких неможливо встановити причини нестачі сільгосппродукції.

При цьому, в матеріалах справи відсутні звіряльні відомості активів, складені бухгалтерською службою відповідача, в яких були б відображені розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів.

Також суду не було надано відповідний протокол інвентаризаційної комісії, що мав бути складений після закінчення інвентаризації у вересні-жовтні 2018 року і затверджений керівником відповідача.

Суд наголошує, що згідно з нормою пункту 1 Розділу ІV Положення саме в такому протоколі мають відображатися причини нестачі.

Крім того, як зазначалося вище, відповідачем не надано доказів уповноваження особи, яка зазначена в описах інвентаризації як представник позивача на їх підписання; на жодному з описів інвентаризації відсутня печатка позивача; описи №№5-9 від імені позивача взагалі не підписані.

Також в описах №№4, 6, 8, 9 фактично виявлено збільшення ваги товарно-матеріальних цінностей, що, зокрема, може свідчити про неналежний облік товарно-матеріальних цінностей працівниками підприємства відповідача.

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги надані відповідачем інвентаризаційні описи, як належні докази виявлення обома сторонами нестачі сільгосппродукції, яка сталася саме внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до пункту 7.1.4 Договору відшкодування замовнику завданих з вини охоронної фірми збитків (шкоди) здійснюється після надання замовником відповідних документів органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбою або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників охоронної фірми, що здійснюють охорону об`єкта.

Відповідачем не було надано суду і вищевказаних документів органів дізнання, слідства або суду.

Пунктом 7.2.1 Договору встановлено, що при відсутності вини охоронної фірми або її співробітника у їх спричиненні, а також у результаті дії працівників охоронної фірми в умовах необхідної оборони та крайньої необхідності.

Як зазначалося вище, належних доказів вини саме позивача у виявленій відповідачем нестачі товарно-матеріальних цінностей суду надано не було.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, внаслідок якого у нього виникло зобов`язання відшкодувати відповідачу збитки в розмірі 96730,00грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що заборгованість перед позивачем є припиненою на підставі заяви №310-юр від 15.11.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Інші докази погашення даної заборгованості за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 96730,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3.1 Договору замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих послуг, крім основної заборгованості, зобов`язаний виплатити охоронної фірмі пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, котра діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 11459,04грн. пені та 952,96грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" (63652, Харківська область, Шевченківський район, с.Безмятежне, код 30755465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Безпека" (61106, м.Харків, вул.Миру, буд.80, кв.93, код 36625227) 96 730,00грн. основного боргу, 11 459,04грн. пені, 952,96грн. 3% річних., а також 1 921,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "01" липня 2019 р.

Суддя М.В. Калантай